Ухвала

від 19.02.2024 по справі 922/5035/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

19 лютого 2024 року м. ХарківСправа № 922/5035/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

прокурора: Мурза О.В., службове посвідчення № 072740 від 01.03.23 року,

першого позивача: не з`явився,

другого позивача: не з`явився,

третьої особи: Гончаров С.І., адвокат, ордер серії АХ № 1032902 від 08.01.2024 року,

відповідача: не з`явився,

розглянувши клопотання (вх. № 35809 від 27 грудня 2023 року) відповідача про зупинення провадження, у справі

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, місто Харків в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, місто Харків, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 13» Харківської міської ради, місто Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ», місто Харків,

про визнання недійсними додаткових угод та повернення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

На стадії підготовчого провадження Господарським судом Харківської області розглядається справа № 922/5035/23 за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 13» Харківської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» про визнанням недійсними додаткових угод: № 4 від 12.11.2021 року, № 6 від 19.11.2021 року, № 7 від 25.11.2021 року, № 8 від 06.12.2021 року, № 10 від 20.12.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 7/02/21 від 01.02.2021 року та про стягнення 184 292,55 грн. коштів.

27 грудня 2023 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 35809) на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, а саме: до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 у справі № 922/2321/22.

02 січня 2024 року до суду від прокурора надійшли заперечення (вх. № 80) на вище означене клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача, подане в порядку ст. 228 ГПК України, суд прийшов до наступного висновку.

По-перше, суд звертає увагу, що 24 січня 2024 року ухвалено постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22. Тобто, у справі № 922/2321/22 ухвалено кінцеву постанову, що вже є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

По-друге, зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли саме вони можуть бути усунені. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей227,228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі. Стаття 228 Господарського процесуального кодексу Українина відміну відстатті 227 цього Кодексувизначає підстави, за яких суд має право, а не зобов`язаний зупинити провадження у справі. Так, відповідно до п. 7 ч. 1статті 228 Господарського процесуального кодексу Українисуд може за заявою учасника справи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. За приписами п. 11 ч. 1ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першоїстатті 228 цього Кодексу- до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Тобто, зупинення провадження у справі -це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Натомість, відповідно до частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. У випадках, коли процесуальний закон дозволяє зупинити справу на розсуд суду (необов`язкове зупинення), визначальним для формування висновку суду про необхідність зупинення провадження суд вважає встановлення об`єктивних перешкод для винесення законного рішення по справі. Суд підкреслює, що об`єктивні перешкоди є обставинами, котрі превалюють над необхідністю своєчасного вирішення спору, оскільки, як відомо, правосуддя, яке відтерміновано, мало чим відрізняється від правосуддя, яке не відбулося. Зупинення провадження, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Очевидно, що у даній справі відсутні жодні перешкоди для винесення законного рішення. Так, на даний час положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не визнане неконституційною або такою, що не підлягає застосуванню. Тобто на даний час гіпотетичне судове рішення, яке ґрунтується на змісті п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», є не тільки законним, але й повністю відповідним актуальним правовим позиціям ВС.Жодні перешкоди до вирішення спору відсутні.

Той факт, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2023 року у справі № 922/2321/22 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21 означає лише те, що судова практика з цього приводу може змінитися. В цьому аспекті суд зазначає, що, по-перше, необхідність своєчасного захисту права суб`єктів звернення до суду є базовим завданням правосуддя, тому воно завжди превалює надбажанням суду досягти актуальності своїх рішень.Тим більше, що в умовах перманентно змінюваної, надзвичайно волатильної судової практики, актуалізація судових рішень взагалі є недосяжною метою. По-друге, впровадження підходу щодо можливості зупинення проваджень у справах кожного разу, коли палата/об`єднана палата/Велика Палата ВС вбачає підстави зміни своєї практики, в більшості випадків означатиме заперечення необхідності своєчасного надання судового захисту, заперечення принципу розумності строків розгляду справ та встановлення пріоритету інтересів суду перед інтересами позивачів, які вимагають захисту права.

Очевидно, що у такий ситуації суд повинен тлумачити своє право на зупинення провадження на користь захисту права, а не на користь відтермінування судового захисту. Більше того, правова ситуація, яка склалася у даній справи, не відповідає принципам розумності та добросовісності (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України), а обставини справи не свідчать про обґрунтованість клопотання відповідача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 35809) на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, а саме: до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку постановки Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 у справі № 922/2321/22.

Керуючись статтями 6, 42, 177, 181, 182, 228, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання (вх. № 35809 від 27 грудня 2023 року) відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ», про зупинення провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано "20" лютого 2024 р.

СуддяН.В. Калініченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.