Ухвала

від 20.02.2024 по справі 911/308/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 911/308/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

на рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 та

ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічно-виробниче підприємство "Авалон ЛТД"

про визнання недійсною додаткової угоди до договору,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України,

за участю - Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 повернуто Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква на підставі частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)

30.01.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (згідно з прохальної частини касаційної скарги) просить: скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 911/995/22 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Верховним Судом складено акт від 01.02.2024 № 32.1-13/63 про те, що у касаційній скарзі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква у справі № 911/308/23 в прохальній частині касаційної скарги вказана справа № 911/995/22 замість вірного номера справи № 911/308/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача з рішенням суду першої інстанції, яким відмовлено Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква у задоволенні його позову.

Однак, Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали; 4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 у даній справі не було переглянуто в апеляційному порядку та відповідно не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Верховний Суд звертає увагу, що згідно з прохальної частини касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, однак такі судові рішення у даній справі відсутні.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги та зазначити судове рішення яке він оскаржує.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3 028 грн.

Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

При цьому Верховний Суд пропонує скаржнику уточнити вимоги касаційної скарги та сплатити судовий збір виходячи з того, який процесуальний документ оскаржується.

Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква необхідно:

- уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги та зазначити судове рішення яке він оскаржує;

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі в залежності від того, яке судове рішення оскаржується, на реквізити, які зазначені на веб-сайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга);

- зазначити підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу) з обґрунтуванням того, у чому, на думку скаржника, полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі (з урахуванням предмета касаційного оскарження).

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква у справі № 911/308/23 залишити без руху.

2. Надати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова