Рішення

від 15.02.2024 по справі 273/1808/19

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 273/1808/19

провадження у справі № 8/0285/1/24

15 лютого 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді……..………..……...Літвин О. О.,

секретаря………...................................Клечковської М. М.,

з участю:

заявника................................................. ОСОБА_1 ,

представника відповідача....................Нечипоренко І. П.,

представника ІІІ особи.........................Невмержицької Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду

у цивільній справі за його позовом

до Міністерства юстиції України

ІІІ особи: ОСОБА_2 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочне сузір`я»,

про визнання незаконним таскасування нормативно-правового акта органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року заявник, позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, в якій просить переглянути рішення Баранівського районного суду від 24.06.2020 у справі №273/1808/19 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 24.06.2020 (далі по тексту Рішення І інстанції) йому було відмовлено в задоволенні його позову до Міністерства юстиції України (далі по тексту Мін`юст) про визнання незаконним та скасування наказу №126/5 Мін`юсту «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 15.01.2019 (далі по тексту наказ Мін`юсту №126/5) за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , з тих підстав, що не буловстановлено порушень відповідачем п.3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі по тексту Порядок розгляду скарг №1128) та не доведено, що свідоцтво про право власності на майновий пай сільськогосподарського кооперативу «Діброва» (далі по тексту СГК Діброва) на момент подачі скарги до Мін`юсту було анульовано.

У березні 2023 року йому стало відомо про нововиявлені обставини, які підтверджують юридичний факт відчуження ОСОБА_2 , як членом СГК Діброва, свого майнового паю відповідно до договору купівлі-продажу майнового паю від 04.05.2008 Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкоммолоко».

Вважає, що доказами, що підтверджують нововиявлені обставини у справі є оригінали свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №102085 від 17.06.2001 на ім`я ОСОБА_4 (далі по тексту Майновий сертифікат) та договору купівлі-продажу від 04.05.2008 майнового паю, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкоммолоко» та ОСОБА_2 (далі по тексту Договір купівлі-продажу).

Заявник в судовому засіданні підтримав свою заяву, просив скасувати Рішення І інстанції та задовольнити його позов, мотивуючи тим, що оригінали вказаних ним документів підтверджують відсутність у ОСОБА_2 на момент подання нею скарги до Мін`юсту прав на майновий пай.

Представник відповідачаМін`юступросила відмовитив задоволеннізаяви,надіслала письмовізаперечення.Додатково пояснила,що наявністьМайнового сертифікатута Договору купівлі-продажу жодним чином не вплинули б на прийняття оскаржуваного наказу Мін`юсту №126/5.

Представник ІІІ особи Власюк С. М. у своїх письмових запереченнях та надаючи пояснення суду вважала, що надані докази ОСОБА_1 не є нововиявленими обставинами.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочне сузір`я» жодних заяв, клопотань чи заперечень з приводу розгляду даної справи не надійшло.

Заслухавши учасниківсудового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод(даліпо тексту Конвенція)кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтями 4, 5 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Встановлено, що звертаючись у вересні 2019 року до суду позивач ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги тим, щопротягом 2015-2016 років на підставі цивільно-правових угод він придбав у співвласників пайового фонду СГК Діброва майнові паї, які у серпні 2018 року були замінені підприємством-користувачем на єдиний майновий сертифікат серії ЖИ-6 №095165 та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна нежитлових будівель в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області.На останні за ним 28.08.2018 було зареєстрованого право власності, які в подальшому він передав до статутного фонду ТОВ «Молочне сузір`я».

На підставі рішення державного реєстратора від 20.11.2018 проведено реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ«Молочне сузір`я».

У грудні 2018 року позивачу стало відомо про подану представником ОСОБА_2 скаргу на дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно на його ім`я, яка була зареєстрована у Мін`юсті 10.10.2018. Вважав, що розгляд даної скарги та її задоволення було здійснено з порушенням вимог Порядкурозгляду скарг №1128. Наказом Мін`юсту №126/5 скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2018 та 20.11.2018. Посилаючись на зазначені обставини,позивач у своєму позові просив визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту №126/5 і зобов`язати його поновити скасовані ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.08.2018 та 20.11.2018.

Рішенням І інстанції, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 02.03.2021 та постановою ВСУ від 22.12.2021, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з правомірністю наказу Мін`юсту №126/5.

Відповідно до ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п.1, 2 ч.2 ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, слід розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері цивільного судочинства, додатковим засобом забезпечення законності судового рішення, резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між правом на справедливий суд і принципом правової визначеності. Останній передбачає повагу до остаточності судових рішень та вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Змагальність сторін і диспозитивність цивільного судочинства є одними з основних засад (принципів) останнього (ст.12 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як на нововиявлені обставини заявник посилався на те, що після прийняття судом рішення йому стали відомі обставини, які на його думку є істотними. Такими обставинами вважав відсутність у ОСОБА_2 . Майнового сертифікату на час звернення зі скаргою до Мін`юсту, на підтвердження чого надав в судовому засіданні його оригінал та Договір купівлі-продажу. Разом з тим, зазначена обставина була відома на час розгляду справи та була предметом дослідження в судових засіданнях усіх інстанцій; є такою, що не спростовує правомірність оскаржуваного наказу та фактичні дані, покладені в основу судових рішень; судами була надана відповідна оцінка цій обставині та враховано інші достатні обставини, які надавали право ОСОБА_2 звернення із скаргою до Мін`юсту. При цьому, суди виходили не із наявності у ОСОБА_2 . Майнового сертифікату на право власності на майно колективного сільськогосподарського кооперативу, а з тієї обставини, що вона є засновником/членом СГК Діброва.

Законодавство, у тому числі й ЦК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Ураховуючи викладене,сутність переглядусудового рішенняза нововиявленимиобставинами це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.

Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте) (справи «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», «Желтяков проти України»).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (справа «Попов проти Молдови»).

Надавши оцінку обставинам, зазначеним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про те, що доводи ОСОБА_1 зводяться до незгоди з результатом розгляду його позовної заяви, а обставини, на які він посилається, були предметом дослідження судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, додаткового правового аналізу не потребують та відповідно не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст.423 ЦПК України.

На підставі наведеного, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 259, 429 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну її частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата виготовлення повного тексту ухвали 20.02.2024.

Головуюча суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин