Ухвала

від 24.04.2024 по справі 273/1808/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 273/1808/19

провадження № 61-5550ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 березня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Баранівського районного суду Житомирської області

від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Молочне сузір`я», про визнання незаконним та скасування нормативно-правового акта органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Молочне сузір`я», про визнання незаконним та скасування акта органу державної влади.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня

2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного від 02 березня 2021 року залишено без змін (провадження

№ 61-9329св21).

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області

від 24 червня 2020 року за нововиявленими обставинами з посиланням на те, що 09 березня 2023 року йому стало відомо про відчуження ОСОБА_2 , як членом сільськогосподарського кооперативу «Діброва», свого майнового паю товариству з обмеженою відповідальністю «Інкоммолоко», відповідно до договору купівлі-продажу майнового паю від 04 травня 2008 року. Зазначав, що доказами, які підтверджують нововиявлені обставини у справі є оригінал нотаріальної заяви ОСОБА_3 від 10 березня 2023 року, зареєстрованої у реєстрі за № 488, оригінал свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 від 17 червня 2001 року на ім`я ОСОБА_4 та оригінал договору купівлі-продажу від 04 травня 2008 року майнового паю, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Інкоммолоко» та ОСОБА_2 . Вважав, що зазначені докази вказують на ті обставини, що ОСОБА_2 не мала права на майновий пай на час її звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України, а тому її пояснення у суді, що вона не втратила права на майновий пай

у сільськогосподарському кооперативі «Діброва» є недостовірними. Вважав ці обставини нововиявленими, про які на час розгляду справи не знав і не міг знати.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області

від 15 лютого 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року залишено без змін.

12 квітня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в яких просить ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, справі направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява № 4994/04, § 42-43)).

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Крім того, із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини

від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 «Попов проти Молдови» (Popov

v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,

2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені

в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні,

що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини,

що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно застосувавши положення статей 423, 429 ЦПК України, встановивши, що наведені заявником підстави та обставини у розумінні положень ЦПК України

не є нововиявленими, а фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність у ОСОБА_2 майнового сертифікату на час звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України було відомо на час розгляду справи та було предметом дослідження судами усіх інстанцій. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суди виходили із тієї обставини, що ОСОБА_2

є засновником/членом колективного сільськогосподарського кооперативу.

Вищезазначені обставини не є підставою для скасування судового рішення, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційні скарги є необґрунтованими та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 березня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Молочне сузір`я», про визнання незаконним та скасування нормативно-правового акта органу державної влади відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник