Постанова

від 13.03.2024 по справі 273/1808/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №273/1808/19 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.

Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №273/1808/19 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Молочне сузір`я» про визнання незаконним та скасування нормативно-правового акту органу державної влади, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Літвин О.О. в м. Звягель Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року у цивільній справі №273/1808/19, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_2 , ТОВ «Молочне сузір`я» про визнання незаконним та скасування нормативно-правового акту органу державної влади.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 24.06.2020 йому було відмовлено в задоволенні його позову до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу №126/5 Міністерства юстиції України «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 15.01.2019 за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 (представника ОСОБА_2 ), з тих підстав, що не було встановлено порушень відповідачем п.3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 та не доведено, що свідоцтво про право власності на майновий пай ОСОБА_2 , як члена СГК «Діброва» на момент подачі скарги до Міністерства юстиції України було анульовано.

Вказує, що 09 березня 2023 року йому стало відомо про нововиявлені обставини, які підтверджують юридичний факт відчуження ОСОБА_2 , як членом СГК «Діброва», свого майнового паю ТОВ «Інкоммолоко», відповідно до договору купівлі-продажу майнового паю від 04.05.2008. Зазначає, що доказами, які підтверджують нововиявлені обставини у справі є оригінал нотаріальної заяви ОСОБА_4 від 10.03.2023, зареєстрованої в реєстрі за №488, оригінал свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №102085 від 17.06.2001 на ім`я ОСОБА_5 та оригінал договору купівлі-продажу від 04.05.2008 майнового паю, укладеного між ТОВ «Інкоммолоко» та ОСОБА_2 . Вважає, що зазначені вище докази вказують на ті обставини, що ОСОБА_2 не мала права на майновий пай на час її звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України і що її пояснення в суді в частині того, що вона не втратила права на майновий пай СГК «Діброва» є недостовірними. Враховуючи викладене, просив переглянути рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року у справі №273/1808/19 за нововиявленими обставинами.

УхвалоюНовоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не було досліджено і не надано оцінки обставинам, що зазначені ним у заяві. Зазначає, що розгляд його заяви було здійснено без наявності матеріалів самої справи №273/1808/19. Враховуючи викладене просить скасувати ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким переглянути рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року у справі №273/1808/19 за нововиявленими обставинами.

11 березня 2024 року на адресу суду від представника Міністерства юстиції України Нечипоренко І.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що в суді першої та апеляційної інстанції, при розгляді позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування нормативно-правового акту органу державної влади, заявник посилався в своїх заявах по суті та поясненнях на відсутність у ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на майновий пай КСП, але суди вважали зазначену обставину такою, що не спростовує правомірність оскаржуваного наказу. Вказує, що надані ОСОБА_1 документи можуть бути лише новими доказами, а не доказами, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Зазначає, що надані ОСОБА_1 нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Звертає увагу на те, що судами було встановлено, що ОСОБА_2 є засновником/членом СГК «Діброва», тому саме зазначена обставина призвела до висновку, що реєстрацією права власності на спірне майно порушуються права ОСОБА_2 , а дії Комісії по розгляду її скарги є правомірними та такими, що відповідають вимогам Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а тому подані ОСОБА_1 докази не спростовують зазначених вище обставин і не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судами у судових рішеннях.

12 березня 2024 року на електронну адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що ОСОБА_1 звертає увагу на те, що однією із підстав для відмови у задоволенні його позову судом першої інстанції у рішенні від 24 червня 2020 року було недоведення анулювання свідоцтва про право на майновий пай ОСОБА_2 на момент подачі скарги представником останньої до Міністерства юстиції України, тому наданий доказ відчуження ОСОБА_2 сертифікату є нововиявленою обставиною, про яку йому не було і не могло бути відомо, проте зазначені доводи ОСОБА_1 не гуртуються на підставах та предмету спору у справі №273/1808/19 та встановлених судами усіх інстанції обставин, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, що обставина, на яку звертає увагу ОСОБА_1 як нововиявлену - відсутність у ОСОБА_2 майнового сертифікату на час звернення до Комісії, була предметом дослідження в судових засіданнях, судами була надана відповідна оцінка цій обставині та враховано інші достатні обставини, які надавали право ОСОБА_2 на звернення із скаргою до Комісії, тому надані ОСОБА_1 документи можуть бути лише новими доказами, а не доказами, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Звертає увагу на неналежність та недостовірність поданих ОСОБА_1 доказів.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 січня 2019 року №126/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 15.01.2019, прийнятого за результатами розгляду скарги представника засновника СГК «Діброва» ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ; - зобов`язати Міністерство юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2018 року №42718788, прийняте державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О.А.; - зобов`язати Міністерство юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2018 року №44135895, прийняте державним реєстратором Управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Захарчуком Р.О.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Баранівського районногосуду Житомирськоїобласті від24червня 2020року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного від 02 березня 2021 року залишено без змін.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року за нововиявленими обставинами, заявник вказував, що під час розгляду справи не було відомо обставин, що мають істотне значення для справи, а саме факт відчуження ОСОБА_2 , як членом СГК «Діброва» майнового паю - ТОВ «Інкоммолоко», відповідно до договору купівлі-продажу майнового маю від 04.05.2008, що може вплинути на висновки суду про його права та обов`язки.

Відмовляючи у задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що доводи ОСОБА_1 зводяться до незгоди з результатом розгляду його позовної заяви, а обставини, на які він посилається, були предметом дослідження судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, додаткового правового аналізу не потребують та відповідно не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст. 423 ЦПК України.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначення обставин нововиявленими необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду.

Практикою Європейського суду з прав людини визначені такі критерії для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає в тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), №52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х; mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява №4994/04, § 42-43)).

Процедура перегляду остаточного рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v. Moldova №2), №19960/04, п.46). Однак, суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції. Саме національні суди оцінюють факти та надані їм докази (рішення у справі «Гарсія Руїс проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain) [ВП], № 30544/96, п.28, ECHR 1999-I).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено судам, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Крім того, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі висновки наведені у п.25, п.26, п.27, п.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі №127/10129/17.

У справі, що розглядається, заявник, в обґрунтування підстав для перегляду рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року за нововиявленими обставинами, вказував, що під час розгляду справи не було відомо факт відчуження ОСОБА_2 , як членом СГК «Діброва» майнового паю - ТОВ «Інкоммолоко», відповідно до договору купівлі-продажу майнового маю від 04.05.2008.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вказані обставини були предметом дослідження як судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Зокрема, однією з підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було не доведення та не надання рішень та зборів засновників СГК «Діброва» про те, що ОСОБА_2 була виключена із числа засновників СГК «Діброва» та що її свідоцтво про право власності на майновий пай члена СГК «Діброва» на момент подачі скарги до Міністерства юстиції України було анульовано.

Судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій було досліджено лист Дубрівської сільської ради від 03 квітня 2020 року відповідно до якого інформація про видачу ОСОБА_2 сільською радою свідоцтва про право власності на майновий пай члена підприємства в Дубрівській сільській раді відсутня. До сільської ради також не надходили документи про відчуження нею належного їй майнового паю і нове свідоцтво у разі набуття у власність майнового паю (його частини) іншій особі не видавалося.

Відтак, обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні ч. 2 ст. 423 ЦПК України, інших обставин, передбачених частиною другою статті 423 ЦПК України, заявником не наведено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що надання ОСОБА_1 нових доказів після розгляду справи по суті не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є тотожними доводам заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, та на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки не ґрунтуються на доказах та зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання.

Посилання заявника на те, що розгляд його заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відбувся без огляду цивільної справи №273/1808/19 спростовується запитом Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області №273/1808/5561/2024 від 14.02.2024 про витребування вказаної цивільної справи та листом Баранівського районного суду Житомирської області №773 від 14.02.2024 про направлення даної цивільної справи для огляду.

Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали суду, як постановленої з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 14 березня 2024 року.

Головуючий

Судді