УХВАЛА
15 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 697/1425/23
провадження № 61-1863ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Тарасова світлиця», третя особа - відділ поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про поновлення порушених прав та компенсацію збитків з урахуванням норм Закону України «Про захист прав споживачів»,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСББ «Тарасова світлиця», третя особа - відділ поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про поновлення порушених прав та компенсацію збитків з урахуванням норм Закону України «Про захист прав споживачів».
Позов мотивовано тим, що вона 19 жовтня 2019 року придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Під час оформлення договору купівлі-продажу квартири її не було повідомлено стосовно проблем із електропостачанням будинку, ці обставини стали відомі їй тільки на початку 2022 року.Відповідач виставив рахунок на оплату електроенергії на суму 9 603,66 грн і почав збирати гроші на будівництво трансформаторної підстанції. Договорів на постачання електроенергії не існує, оскільки будинок АДРЕСА_1 вважається будівельним майданчиком АТ «Канівбуд», будинок як об`єкт нерухомості державним реєстратором за вказаною адресою не зареєстрований. Позивачка вважає, що таким чином її було введено в оману, а надані платіжні доручення за січень, лютий 2022 року є неправомірним вимаганням грошових коштів. Мали місце погрози щодо відключення електроенергії і вимагання 7 000,00 грн із квартири на трансформаторну підстанцію. Відключення електроенергії позбавляє її права на користування кухнею і гарячою водою, укласти індивідуальний договір на постачання електроенергії вона не може, оскільки фактично будинку не існує. ТОВ «Черкасиенергозбут» не може надати їй послуги в силу причин, зазначених бухгалтером ОСББ «Тарасова світлиця». Вона особисто звернулася до голови ОСББ «Тарасова світлиця» з метою врегулювання зазначених питань, але відповіді їй не було надано. Все спілкування було проведено в онлайн-чаті онлайн сервісу «Дах». Через неправомірні дії як забудовника так і правління ОСББ «Тарасова світлиця» вона не могла оформити субсидію.
Намагаючись поновити свої порушені права як споживача житлово-комунальних послуг, вона зверталась до різних державних інстанцій, зокрема, до Національної поліції України, яка порушень не виявила, при цьому лейтенант поліції ОСОБА_2 надав усю інформацію, яка містилася в її зверненнях, голові ОСББ «Тарасова світлиця», що є порушенням Закону України «Про звернення громадян». Інформація про її особисте життя, його оцінку, яка поширювалася серед жителів будинку управління ОСББ «Тарасова світлиця», має принизливий недостовірний характер і порушує право на приватність. Діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у поширенні на онлайн-сервісі « Дах » негативної інформації, мали місце погрози із сторони ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вона втратила час та ресурси на самозахист своїх прав шляхом звернення до органів влади, в неї виникли душевні страждання та приниження.
Голова ОСББ ОСОБА_5 приховала факт підписання нею 22 березня 2022 року договору про постачання електроенергії як «малим непобутовим споживачам» по ціні 3,24414 грн кВт/год з попередньою 100% оплатою всього очікуваного, а не фактичного споживання. ОСОБА_6 оприлюднила в онлайн-сервісі « Дах » лист НКРЕКП, адресований їй як відповідь на звернення, що позивачка також вважає порушенням норм Закону України «Про звернення громадян». Дії ОСОБА_6 від 31 березня 2023 року також суперечать частині другій статті 14 Закону України «Про захист персональних даних». Завдану їй моральну шкоду позивачка оцінює в розмірі 50 000,00 грн.
У зв`язку з викладеним, позивач просила суд постановити рішення, яким зобов`язати відповідача видалити усю негативну інформацію про неї із чата онлайн-сервісу «Дах»; оприлюднити вибачення від посадових осіб ОСББ «Тарасова світлиця» тим же шляхом, яким було оприлюднено наклепи і образу; зобов`язати відшкодувати завдану їй моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
01 лютого 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржені судові рішення та передати справу для продовження розгляду.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів.Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про поновлення порушених прав (видалення негативної інформації про неї із чата онлайн-сервісу «Дах»; оприлюднення вибачення від посадових осіб ОСББ «Тарасова світлиця») та компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Справа № 697/1425/23є незначної складності, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник вказує, що справа має виняткове значення для неї, як з точки зору матеріального права, так і моральної складової (поширення в соцмережах принизливої інформації з ознаками моббінгу). Вказана справа становить значний суспільний інтерес з огляду на діяльність ОСББ «Тарасова світлиця», поліції та порушення Регламенту процесів захисту персональних даних у Євросоюзі.
Разом з тим заявник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає суспільний інтерес та виняткове значеннясаме цієї справи для неї. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Однак посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями, і, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені судові рішення прийняті у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі № 697/1425/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2024 |
Оприлюднено | 21.02.2024 |
Номер документу | 117111013 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні