Постанова

від 14.02.2024 по справі 686/15989/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 686/15989/20

провадження № 61-13733св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Обласна база спеціального медичного постачання,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласної бази спеціального медичного постачання про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року у складі судді Стефанишина С. Л. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати наказ Обласної бази спеціального медичного постачання (далі - ОБСМП) від 25 травня 2020 року № 42-к «Про винесення догани» (далі - наказ № 42-к); скасувати наказ від 25 травня 2020 року № 43-к «Про звільнення» (далі - наказ № 43-к); поновити її на посаді завідувача аптечного складу № 1 ОБСМП з 25 травня 2020 року; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 травня 2020 року до дня прийняття судом рішення; стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.

Підставою позовних вимог ОСОБА_1 зазначала те, що 25 травня 2020 року відповідач видав щодо неї два накази: № 42-к та № 43-к про її звільнення із посади завідувача аптечного складу № 1 ОБСМП у зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника), відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України.

Прийняті накази є незаконними, оскільки її не було ознайомлено з наказом № 42-к, не надано його копії та можливості надати письмові пояснення, а також цей наказ видано без дотримання статті 149 КЗпП України. У наказі № 43-к зазначається, що він виданий на підставі наказу № 42-к, протоколів інвентаризаційної комісії від 27 квітня 2020 року № 1, від 27 квітня 2020 року № 2, від 30 квітня 2020 року № 3, інвентаризаційного опису від 30 квітня 2020 року, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 30 квітня 2020 року, доповідної записки ОСОБА_2 , акта відмови ОСОБА_1 від надання пояснень за фактом нестачі; невідповідність норм кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутність посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року.

Разом з тим, під час організації та проведення інвентаризації допущені порушення, про що зазначив і голова інвентаризаційної комісії ОСОБА_3 у листі та доповідній записці. В наказі від 24 квітня 2020 року № 26 «Про створення комісії про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» не зазначено підстави для проведення звірки залишків матеріальних цінностей аптечного складу № 1, відсутнє посилання на будь-який документ, в тому числі наказ, яким визначаються періодичність та строки проведення інвентаризації. 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 подла письмові пояснення на ім`я директора ОБСМП, де вказано про порушення, що виявлені в діяльності інвентаризаційної комісії, просила відсторонити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від проведення переобліку, провести перевірку. Вважає, що складені інвентаризаційною комісією документи не могли бути підставою для притягнення її до відповідальності та звільнення з посади внаслідок вчинення дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника), згідно пункту 2 статті 41 КЗпП України.

В зазначеному наказі немає посилання на документ, вимогам якого повинна відповідати позивач, та не зазначено, яким чином була встановлена невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, адже атестація не проводилась. Разом з тим позивач відповідає вимогам посадової інструкції, якою передбачено, що для виконання поставлених завдань завідувач аптечного складу повинен мати повну вищу освіту за напрямом підготовки «Фармація», спеціальністю «Фармація» і стаж роботи не менше 5 років, і позивач надала відповідачу копії документів про проходження атестацій та підвищення кваліфікації до 2019 року включно.

Крім неї, в аптечному складі № 1 працюють інші працівники, а саме: начальник відділу (провізор вищої категорії) лікарських засобів та виробів медичного призначення ОСОБА_5 , сестра медична ОСОБА_6 . На час проведення зазначеної в наказі № 43-к перевірки аптечного складу № 1 вказані особи мали доступ до складу, і в цей час проводились приймання і видача товару. Тому немає об`єктивних підстав для визнання її винною у нестачі товару.

Посадова інструкція завідувача аптечного складу № 1 ОБСМП не містить інформації про те, що вона приймає на відповідальне зберігання майно, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з нею як особою, що перебувала на посаді завідувача аптечного складу № 1, не укладався, а продовжували діяти умови договору про колективну матеріальну відповідальність від 28 січня 2016 року. З наказом від 31 січня 2020 року № 21/1 «Про розподіл відповідальності за напрямками в аптечному складі № 1» її ознайомлено не було. ОСОБА_1 також вказує на відсутність згоди трудового колективу та її уповноваженого представника для її звільнення.

Справу суди розглядали неодноразово.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 09 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оспорювані накази відповідача відповідають нормам пункту 2 частини першої статті 41, статей 147-149 КЗпП України. З урахуванням наказу від 21 вересня 2020 року № 72-к «Про внесення змін до наказу від 25 травня 2020 року № 42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 » позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а саме: за невиконання (зрив) наказу директора ОБСМП щодо ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів в ОБСМП та наказів щодо проведення інвентаризації в аптечному складі № 1, завідуючою яким є позивач. А звільнено ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку із вчиненням нею дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника, і оскільки посада завідувача аптечного складу № 1 ОБСМП передбачає виконання операцій, пов`язаних з обслуговуванням цінностей, що становить основний зміст трудових обов`язків позивачки, виконання нею указаних дій має відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей, тому відповідач мав підстави для звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд постановою від 14 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про винесення догани залишив без змін.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, щодоводи касаційної скарги та підстави касаційного оскарження, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку про порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, що може бути підставою для задоволення позову в цій частині, оскільки суди встановили обґрунтованість підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а доводи позивача в цій частині зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що підстава для звільнення позивача в частині невідповідності нормам кваліфікаційних вимог і підвищення кваліфікації не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України. Проте зробив висновок про дотримання вимог закону при звільненні позивача за наслідком виявленої за результатами проведеної інвентаризації нестачі та допущення порушень у веденні складського обліку лікарських засобів і медичних виробів. При цьому апеляційний суд не врахував, що за допущені порушення у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів завідувача аптечним складом № 1 ОБСМП ОСОБА_1 наказом від 25 травня 2020 року № 42-к винесено догану, тому такий вид стягнення, як її звільнення на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України за цією ж підставою не міг застосовуватися одночасно;

при вирішенні питання дотримання вимог закону при звільненні позивача за наслідком виявленої за результатами інвентаризації нестачі апеляційний суд не з`ясував, чи перебували медичні препарати та матеріали на загальну суму 23 981,67 грн, щодо яких виявлено нестачу, на відповідальному зберіганні позивача, не перевірив її доводів, що з наказом від 31 січня 2020 року № 21/1 про розподіл напрямів відповідальності щодо складського обліку, приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей в аптечному складі № 1 з 01 лютого 2020 року, яким на завідувача складу покладено відповідальність за витратні матеріали для перитонеального діалізу, медичне обладнання та інші витратні матеріали медичного призначення, позивача ознайомлено не було;

апеляційний суд не встановив підстав, які всупереч принципу обов`язковості колективного договору, дозволяли роботодавцю звільнити позивача без попередньої згоди трудового колективу, не надав оцінки її доводами про недотримання права позивача на участь у прийнятті цього рішення, яке стосується її звільнення.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 10 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог, пов`язаних з поновленням на роботі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду,ОСОБА_1 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-104цс14, від 23 грудня 2015 року у справі № 6-1093цс15 та постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 573/546/19, від 02 червня 2021 року у справі № 592/8437/20, від 18 червня 2018 року у справі № 396/1560/16-ц, від 11 жовтня 2021 року у справі № 201/532/20.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють права й обов`язки сторін у спірних правовідносин, і дійшли необґрунтованих висновків, без усебічного, повного об`єктивного дослідження наявних у справі доказів, без їх належної правової оцінки.

Так апеляційний суд припустив тотожність між її попередньою посадою та посадою, з якої вона була звільнена, і, відповідно, зробив помилковий висновок про дію договору про повну матеріальну відповідальність на час звільнення. Також суд не врахував, що наказом про винесення догани їй оголошено догану за створення нестачі матеріальних цінностей, які мали б знаходитись у неї на відповідальному зберіганні, з цих же підстав її було звільнено. Суд апеляційної інстанції не спростував її твердження про відсутність на момент звільнення будь-якої нестачі, адже у документах річної фінансової звітності ОБСМП за 2020 рік, наданих за запитом сторони позивача ГУ Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, інформації про нестачу цінностей у 2020 році немає; як пояснив представник відповідача, вона була покрита за рахунок благодійної допомоги від третьої особи. Проте представник відповідача не зміг назвати суму цієї благодійної допомоги, час її надходження та ім`я особи, яка цю допомогу надала; з позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої нестачою, або з повідомленням про злочин до правоохоронних органів не звертався, порушивши пункт 7 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань».

Суд залишив поза увагою те, що протоколи інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року № 1, 2, 3 складались без участі голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_3, якого було призначено наказом відповідача від 24 квітня 2020 року № 26. У листі від 10 червня 2020 року ОСОБА_3 вказав, що інвентаризація не проводилась, тому його підпису в інвентаризаційних документах немає.

Тобто суд дійшов висновку про доведеність відповідачем нестачі на підставі протоколу інвентаризаційної комісії, яка інвентаризацію фактично не проводила. Крім цього, не було дотримано процедури звільнення, оскільки звільнення може відбутись лише після отримання на те згоди трудового колективу.

10 листопада 2023 року до Верховного Судунадійшов відзив ОБСМП, який мотивований тим, що суди в повному обсязі перевірили доводи позивача і на підставі зібраних та поданих сторонами доказів прийняли законне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колективним договором передбачено, що на звільнення працівника бази з таких підстав повинна бути згода трудового колективу. На виконання цієї вимоги після завершення інвентаризації були проведені збори трудового колективу бази. Загальні збори трудового колективу погодилися надати таку згоду. Ні в КЗпП України, ні в колективному договорі не зазначено, що такі збори повинні проводитися якось особливо, їх повинні фіксувати технічними засобами чи в інший спосіб. 27 грудня 2019 року між директором бази і позивачем ОСОБА_1 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У зв`язку із зміною назви посади новий договір не укладався, оскільки на початку договору зазначено, що він укладений між «Адміністрацією» та «Працівником», який «займає посаду Начальник відділу (провізор)» або «виконує роботу «Обіг та зберігання медичного обладнання, витратних засобів, безпосередньо пов`язану із прийманням, забезпечення належних умов зберігання, обліку та відпуском лікувальним закладам області матеріальних цінностей, витратних матеріалів».

Доводи позивача про те, що вона не відповідала за матеріальні засоби, спростовуються видатковою накладною від 10 лютого 2020 року № К-17409, згідно з якою вона особисто розписалася за отримання матеріальних цінностей, у тому числі і тих, нестачу яких було виявлено під час інвентаризації, копія накладної судом долучена до справи. Факт нестачі матеріальних цінностей для перитонеального діалізу, виявлений в ході інвентаризації 30 квітня 2020 року, є законною та обґрунтованою підставою для звільнення позивача, яка безпосередньо обслуговувала матеріальні цінності, оскільки ця обставина з очевидністю давала підстави для втрати довір`я до неї з боку керівника ОБСМП як уповноваженого власником органу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

02 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2023 року у зв`язку з відставкою судді Антоненко Н. О. справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 квітня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста (фармацевта) ОБСМП ДОЗ Хмельницької ОДА на час відпустки по догляду за дитиною до 3 років основного працівника.

02 липня 2018 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста (провізора) відділу лікарських засобів та виробів медичного призначення за основним місцем роботи та 01 листопада 2019 року переведено на посаду начальника відділу (провізора) медичного обладнання і витратних матеріалів, спеціального та санітарно-господарчого майна.

27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 і ОБСМП укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Згідно з доповідною від 27 грудня 2019 року, складеною ОСОБА_1 , матеріальні цінності медичного обладнання, витратних матеріалів спеціального і санітарно-господарчого майна отримані за рахунок обласного та державного бюджетів, які знаходяться на відповідальному зберіганні позивачки, станом на 27 грудня 2019 року є в наявності в повному обсязі відповідно до облікових даних.

Наказом ОБСМП від 10 січня 2020 року № 18 «Про організацію обліку лікарських засобів та медичних виробів в Обласній базі спеціального медичного постачання» бухгалтерській службі, відділу лікарських засобів та виробів медичного призначення та відділу медичного обладнання, витратних матеріалів, спеціально-господарського майна ОБСМП наказано ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів здійснювати чітко відповідно до вимог наказу МОЗ України від 02 січня 2019 року № 15 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров`я», з яким ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис.

НаказомОБСМП від 31 січня 2020 року № 20 «Про заходи щодо посилення контролю за режимом роботи працівників ОБСМП та її структурних підрозділів» заборонено знаходитися на території (в приміщеннях) ОБСМП та в її структурних підрозділах після закінчення робочого часу та у вихідні без дозволу директора бази чи заступника директора бази, з яким ОСОБА_1 ознайомлена під підпис.

Наказом ОБСМП від 31 січня 2020 року № 21/1 «Про розподіл відповідальності за напрямами в Аптечному складі № 1» з 01 лютого 2020 року проведено розподіл напрямів відповідальності щодо складського обліку, приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей в аптечному складі ОБСМП, а саме: завідувач аптечного складу № 1 - загальне керівництво складом, витратні матеріали для перитонеального діалізу, медичне обладнання та інші витратні матеріали медичного призначення.

03 лютого 2020 року на підставі наказу від 03 лютого 2020 року № 08-к ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача аптечного складу № 1 ОБСМП.

Цього ж дня позивач ознайомлена з посадовою інструкцією завідувача аптечним складом № 1 ОБСМП. Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 2.3, 2.7, 2.8, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.6 цієї посадової інструкції у своїй роботі завідувач аптечного складу керується законодавством України та іншими нормативно-правовими актами, що покладені в основу діяльності ОБСМП; з усіх питань щодо виконання своїх обов`язків підпорядковується директору та заступнику директора ОБСМП; забезпечує організацію прийому до аптечного складу № 1 для подальшого зберігання, відпуску лікувальним закладам лікарських засобів, створює необхідні умови зберігання лікарських засобів; забезпечує правильність ведення обліку та звітності про господарську діяльність аптечного складу; контролює раціональне використання матеріальних засобів аптечного складу та їх стан, забезпечує збереження майна; несе відповідальність за: неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових обов`язків, завдань і доручень керівництва, невжиття можливих заходів щодо запобігання недолікам і порушенням у роботі працівників аптечного складу №1; порушення службової дисципліни і неналежне ведення діловодства, незбереження документів і майна.

17 квітня 2020 року заступник головного бухгалтера ОБСМП ОСОБА_2 довела до відома директора установи, що станом на 01 квітня 2020 року в оборотних відомостях бухгалтерського обліку в частині витратних матеріалів для перитонеального діалізу після внесення відомостей з прибуткових і видаткових накладних утворились від`ємні значення залишків матеріальних цінностей. У зв`язку з цим ОСОБА_2 просила провести перевірку ведення ОСОБА_1 складського обліку на виконання наказу МОЗ України від 02 січня 2019 року № 15 і наказу ОБСМП від 10 січня 2020 року № 18.

Наказом ОБСМП від 24 квітня 2020 року № 26 «Про створення комісії для проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу № 1» доручено здійснити перевірку ведення завідувачем аптечного складу № 1 ОСОБА_1 складського обліку та провести інвентаризацію матеріальних цінностей за напрямом відповідальності згідно з наказом від 02 січня 2020 року № 1/а, які знаходяться на її відповідальному зберіганні, а саме витратних матеріалів для перитонеального діалізу станом на 27 квітня 2020 року, для чого створено комісію у складі: голова комісії - заступник директора бази ОСОБА_3 , члени комісії: головний бухгалтер бази ОСОБА_7 , заступник головного бухгалтера ОСОБА_2 , начальник відділу складу № 1096 ОСОБА_8 .

Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії від 27 квітня 2020 року № 1 завідувач аптечного складу № 1 ОСОБА_1 відмовилася надати на вимогу комісії Книгу складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, посилаючись на їх відсутність у неї, тому звірку зі складським обліком, фактичною наявністю та даними бухгалтерського обліку здійснити неможливо.

Згідно з протоколом інвентаризаційної комісії від 27 квітня 2020 року № 2 ОСОБА_1 відмовилася рахувати разом з комісією залишки лікарських засобів, у зв`язку з цим проведення зняття фактичних залишків є неможливим.

Згідно з доповідною запискою інвентаризаційної комісії від 27 квітня 2020 року № 1 директору ОБСМП ОСОБА_9 завідувач аптечного складу № 1 зірвала виконання наказу ОБСМП від 24 квітня 2020 року № 26, не надавши Книгу складського обліку, що є порушенням наказу МОЗ України від 02 січня 2019 року № 15, під час зняття фактичних залишків на складі ОСОБА_1 не вийшла до комісії, тому подальший обрахунок фактичної наявності не мав змісту, тому що комісія не мала права рахувати залишки без неї. Оскільки комісія не мала даних складського обліку та фактичних залишків, вирішено припинити подальше проведення інвентаризації. Голова комісії ОСОБА_3 доповідну записку не підписав.

Згідно з доповідною запискою заступника головного бухгалтера ОБСМП ОСОБА_2 від 27 квітня 2020 року директору ОСОБА_9 голова інвентаризаційної комісії, заступник директора ОБСМП ОСОБА_3 після закінчення робочого дня, але не завершеної інвентаризації матеріальних цінностей, не забезпечив опломбування складських приміщень - місця проведення інвентаризації.

За інформацією, викладеною в доповідних записках сторожів бази ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 27 квітня 2020 року та ОСОБА_12 від 28 квітня 2020 року, з 24 до 27 квітня 2020 року на територію ОБСМП не заходили ні сторонні особи, ні працівники бази. Приміщення аптечного складу № 1 з 24 до 27 квітня 2020 року опломбоване не було.

Наказом ОБСМП від 30 квітня 2020 року № 26/1 про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу № 1 доручено комісії у складі: голова комісії - заступник директора бази ОСОБА_3 , члени комісії: головний бухгалтер бази ОСОБА_7 , заступник головного бухгалтера ОСОБА_2 , начальник відділу складу № 1096 ОСОБА_8 доручено провести інвентаризацію матеріальних цінностей за напрямом відповідальності згідно з наказом від 02 січня 2020 року № 1/а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідувача аптечного складу № 1 ОСОБА_1 , а саме витратних матеріалів для перитонеального діалізу станом на 30 квітня 2020 року, здійснити перевірку ведення завідувачем аптечного складу № 1 ОСОБА_1 складського обліку.

Згідно з протоколом № 1 інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 відмовилася надати Книгу складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, оскільки, за її словами, її в неї немає. За відсутності Книги складського обліку інвентаризаційна комісія не може встановити ціни та, відповідно, суми на товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на відповідальному матеріальному зберіганні ОСОБА_1 .

Протоколом № 2 інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року засвідчено проведення інвентаризації залишків, які є на відповідальному матеріальному зберіганні ОСОБА_1 станом на 30 квітня 2020 року. ОСОБА_1 підписати інвентаризаційний опис відмовилася.

Згідно з протоколом № 3 інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року комісія провела вибіркову перевірку ведення складського обліку та провела інвентаризацію витратних матеріалів для перитонеального діалізу, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідувача аптечного складу № 1 ОСОБА_1 , і встановила, що загальна сума нестачі становить 23 981,67 грн, а надлишку - 4 035,62 грн. Комісія вважає перевірку складського обліку та інвентаризацію такими, що відбулися.

Згідно з актом інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року № 1 проведено перевірку ведення складського обліку (протокол № 1), інвентаризацію залишків витратних матеріалів для перетонеального діалізу (інвентаризаційний опис, протокол № 2), підведення висновків (протокол № 3, звіряльна відомість). Проте голова комісії заступник директора ОСОБА_3 підписати їх відмовився.

Наказом ОБСМП від 30 квітня 2020 року № 27 «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу № 1» у зв`язку з тим, що дві попередні інвентаризації на аптечному складі № 1 не відбулися, оскільки були зірвані матеріально відповідальною особою - завідувачем аптечного складу № 1 ОСОБА_1 та головою інвентаризаційної комісії - заступником директора бази ОСОБА_3 , наказано призначити інвентаризаційну комісію в складі: голови комісії - директора бази ОСОБА_9 , членів комісії: головного бухгалтера бази ОСОБА_7 , заступника головного бухгалтера ОСОБА_2 , начальника відділу складу № 1096 ОСОБА_8 та провести інвентаризацію матеріальних цінностей за напрямом відповідальності згідно з наказом від 02 січня 2020 року № 1а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідувача аптечного складу № 1 ОСОБА_1 , - витратних матеріалів для перитонеального діалізу станом на 30 квітня 2020 року та здійснити перевірку ведення завідувачем аптечного складу № 1 складського обліку.

Згідно з протоколом інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року № 1 ОСОБА_1 відмовилася надати Книгу складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, оскільки книги, за її словами, в неї немає. Разом з тим за відсутності Книги складського обліку інвентаризаційна комісія не може встановити ціни та, відповідно, суми на товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на матеріальному зберіганні ОСОБА_1 . До початку проведення інвентаризації матеріальних цінностей на аптечному складі № 1 за напрямом відповідальності ОСОБА_1 , на вимогу голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_9 , до ОСОБА_1 надати розписку про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здано до бухгалтерської служби і всі матеріальні цінності, що надійшли на відповідальність ОСОБА_1 , оприбутковано, а ті, що вибули, - списано, ОСОБА_1 в категоричній формі відмовилася це зробити. Також вона відмовилася підписати інвентаризаційний опис за результатами інвентаризації. Протокол підписано головою комісії ОСОБА_9 та всіма членами комісії.

Згідно з інвентаризаційними описами запасів від 30 квітня 2020 року, проведеними на підставі наказів ОБСМП № 26/1 і № 27, встановлено, що вартість матеріальних цінностей у загальній кількості 25 469, за даними бухгалтерського обліку, становить 5 232 490,69 грн. Відповідно до звіряльних відомостей результатів інвентаризації запасів проведено інвентаризацію фактичної наявності запасів, за результатами якої встановлено нестачу матеріальних цінностей на суму 23 981,67 грн.

Факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказами від 30 квітня 2020 року № 26/1 та № 27 «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу № 1» підтверджується актами інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року.

30 квітня 2020 року відбулась перевірка ведення складського обліку та інвентаризація витратних матеріалів для перитонеального діалізу, що знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 , але завідувач від надання письмових пояснень щодо виявленої нестачі та порушень під час ведення складського обліку відмовилась (акт про відмову від надання пояснень від 22 травня 2020 року № 1).

22 травня 2020 року наказом ОБСМП № 39-к «Про переривання відпустки за власний рахунок» призупинено на 22, 25, 26 травня 2020 року відпустку директора ОБСМП без збереження заробітної плати для термінового особистого вирішення виробничої ситуації та відновлено виконання повноважень з 22 травня 2020 року.

Наказом від 25 травня 2020 року № 42-к «Про винесення догани» завідувач аптечного складу № 1 ОБСМП ОСОБА_1 зірвала проведення інвентаризації матеріальних цінностей, що знаходяться на її відповідальному зберіганні 27 квітня 2020 року; порушила вимоги щодо ведення складського обліку лікарських засобів та медичних виробів (протокол від 27 квітня 2020 року № 1); створила нестачу матеріальних цінностей, що знаходяться на її відповідальному зберіганні (інвентаризаційні описи, звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів, протокол інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року № 3); умисно створювала ситуації, що ускладнювали проведення інвентаризації матеріальних цінностей 30 квітня 2020 року, винесено догану.

Відповідно до акта від 25 травня 2020 року № 2 завідувач аптечного складу № 1 ОСОБА_1 поставити підпис про ознайомлення із зазначеним наказом відмовилась.

25 травня 2020 року наказом № 43-к на підставі наказу від 25 травня 2020 року № 42-к, у зв`язку з виявленою за результатами інвентаризації нестачею, допущенням порушень у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, невідповідністю нормі кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутністю посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року, завідувача аптечного складу № 1 ОБСМП ОСОБА_1 звільнено з посади з 25 травня 2020 року у зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника), відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України.

ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом від 25 травня 2020 року № 43-к «Про звільнення» відмовилась (акт від 25 травня 2020 року № 3).

Протоколом загальних зборів трудового колективу від 06 серпня 2020 року № 4 погоджено звільнення завідувача аптечного складу № 1 ОБСМП ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України, як такої, що втратила довіру з боку керівника.

21 вересня 2020 року наказом ОБСМП № 72-к «Про внесення змін до наказу від 25 травня 2020 року № 42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 » виключено з наказу від 25 травня 2020 року № 42-к абзац четвертий пункту 1 щодо створення нестачі матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 .

Атестаційна комісія при Хмельницькій обласній державній інспекції з контролю якості лікарських засобів від 26 листопада 2009 року присвоїла першу кваліфікаційну категорію провізора за спеціальністю «Загальна фармація», що дійсне до 25 листопада 2014 року; відповідно до сертифіката від 25 жовтня 2013 року № 73535 ОСОБА_1 підтвердила звання провізора-спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління фармацією», що дійсне до 25 жовтня 2018 року; відповідно до сертифіката спеціаліста від 29 травня 2019 року № 14131 ОСОБА_1 підтвердила звання провізора-спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління фармацією», що дійсне до 29 травня 2024 року і в 2015 році пройшла курс навчання у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького на факультеті післядипломної освіти.

Позивач надала копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 про перебування на амбулаторному лікуванні з 15 травня до 22 травня 2020 року, а до апеляційної скарги надала виписку з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 26 січня 2021 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (частина перша статті 148 КЗпП України).

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

За змістом пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України втрата довір`я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов`язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовір`я до працівника.

Отже, звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які, зокрема, одержують їх під звіт.

Підставою для розірвання трудового договору у зв`язку з втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення, як і вина умисна. Однак власник у разі спору зобов`язаний довести і факт порушення, і вину працівника.

Суди встановили, що 25 травня 2020 року наказом ОБСМП № 43-к завідувача аптечного складу № 1 ОСОБА_1 звільнено з посади з 25 травня 2020 року у зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України, на підставі:

- наказу від 25 травня 2020 року № 42-к «Про винесення догани»,

- виявленої за результатами проведеної інвентаризації нестачі (протоколи інвентаризаційної комісії від 27 квітня 2020 року № 1, від 27 квітня 2020 року № 2, від 30 квітня 2020 року № 3, інвентаризаційний опис від 30 квітня 2020 року, звіряльна відомість результатів інвентаризації записів від 30 квітня 2020 року),

- допущення порушень у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів,

- невідповідності нормі кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутності посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи і правильно застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов обґрунтованих висновків, що вказана в наказі про звільнення нібито невідповідність позивача нормам кваліфікаційних вимог та підвищення кваліфікації не є підставою для звільнення позивача на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України. За допущені порушення у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів завідувачу аптечного складу № 1 ОБСМП ОСОБА_1 наказом від 25 травня 2020 року № 42-к винесено догану, тому ці самі порушення не є підставою для її звільнення відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.

Отже, підставою для звільнення позивача за пунктом 2 статті 41 КЗпП України є виявлена за результатами проведеної інвентаризації нестача.

Проте висновки судів про дотримання відповідачем норм трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади з підстав виявленої за результатами інвентаризації нестачі, є передчасними з огляду на таке.

Суди встановили, що з 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 перебувала на посаді начальника відділу (провізора) медичного обладнання і витратних матеріалів, спеціального та санітарно-господарчого майна ОБСМП, а з 03 лютого 2020 року переведена на посаду завідувача аптечного складу № 1 бази.

27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 і ОБСМП укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник, що займає посаду начальника відділу (провізора), або виконує роботу щодо обігу та зберігання медичного обладнання, витратних матеріалів, безпосередньо пов`язану з прийманням, забезпеченням належних умов зберігання, обліку та відпуском лікувальним закладам області матеріальних цінностей, витратних матеріалів, бере на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому матеріальних цінностей і у зв`язку з цим зобов`язується: дбайливо ставитися до переданих йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

Згідно з посадовою інструкцією, підписаною позивачем 03 лютого 2020 року, завідувач аптечного складу № 1 ОБСМП забезпечує організацію прийому до аптечного складу № 1 для подальшого зберігання, відпуску лікувальним закладам лікарських засобів, створює необхідні умови зберігання лікарських засобів; забезпечує правильність ведення обліку та звітності про господарську діяльність аптечного складу; контролює раціональне використання матеріальних засобів аптечного складу та їх стан, забезпечує збереження майна; несе відповідальність незбереження документів і майна.

Отже позивач є матеріально відповідальною особою.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).

Відповідно до пункту 2 вказаного Положення воно застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Згідно з пунктами 1-3 IV розділу Положення № 879 висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Однак апеляційний суд, вказуючи на дотримання відповідачем норм КЗпП України при звільненні позивача, не звернув уваги на вимоги і правила щодо проведення інвентаризації, викладені в Положенні № 879, та не встановив їх дотримання відповідачем при проведенні інвентаризації та складанні відповідних документів, зокрема, протоколу. Тобто апеляційний суд не встановив відповідність встановленим вимогам усіх документів щодо результатів проведеної інвентаризації.

Апеляційний суд не надав оцінки наказу відповідача від 30 квітня 2020 року № 27, яким у зв`язку з тим, що дві попередні інвентаризації на аптечному складі № 1 не відбулися, доручено призначити інвентаризаційну комісію в складі: голови комісії - директора бази ОСОБА_9 , членів комісії: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та провести інвентаризацію матеріальних цінностей. Разом із цим суд указав на протокол інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року № 3 щодо виявленої нестачі, проте матеріали справи не містять такого протоколу, складеного комісією призначеною наказом відповідача від 30 квітня 2020 року № 27, а протокол інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року № 3 у попередньому складі комісії не є доказом наявності нестачі, адже він не підписаний головою комісії, та цим самим наказом інвентаризація у складі такої комісії визнана такою, що не відбулася.

Крім цього, результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію, проте, як встановив апеляційний суд, інформації про нестачу цінностей у 2020 році відповідач не подавав, що підтвердив і його представник, пояснивши, що нестача була покрита за рахунок благодійної допомоги від третьої особи, однак відповідних доказів матеріали справи не містять.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався під час ухвалення рішення. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі не можливо.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Повторно переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не виконав вимоги суду касаційної інстанції щодо перевірки та встановлення фактичних обставин справи стосовно дотримання норм трудового законодавства при звільненні позивача із займаної посади; не спростував доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, щодо невідповідності протоколів інвентаризаційної комісії від 27 та від 30 квітня 2020 року, які стали підставою для звільнення, встановленим вимогам; не дослідив наданих сторонами доказів, тобто не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи.

Перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень у цій справі.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на

новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального

права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд бере до уваги тривалий час розгляду справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд дійшов висновку про передання справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов