Постанова

від 19.02.2024 по справі 531/1827/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/1827/23 Номер провадження 22-ц/814/1209/24Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув увідкритому судовомузасіданні вм.Полтавіцивільну справуза апеляційноюскаргою адвокатаШинкаренко МариниАнатоліївни,представника Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агропромкорм»,на ухвалуКарлівського районногосуду Полтавськоїобласті від16листопада 2023року (часухвалення рішеннята датавиготовлення повноготексту рішенняне зазначені) у справі за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм» про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року адвокат Шинкаренко М.А., представник ТОВ Агропромкорм», подала до місцевого суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним та скасування договору оренди від 30.03.2021 на земельну ділянку за кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Полтавської області Бугаєнко В.М. про державну реєстрацію права оренди № 57819607 від 23.04.2021.

Просила стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування заяви вказувала, що, враховуючи факт відкриття провадження у справі стосовно ТОВ Агропромкорм» та подальше виключення товариства з числа відповідачів, слід постановити ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до товариства, що дозволить в повній мірі поновити попередній правовий стан товариства.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року заяву представника ТОВ «Агропромкорм» адвоката Шинкаренко Марини Анатоліївни задоволено частково.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм» в зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агропромкорм» понесені судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 5 000 гривень 00 копійок.

В апеляційній скарзі адвокат Шинкаренко М.А., представник ТОВ «Агропромкорм», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині часткового стягнення судових витрат у розмірі 5 000 грн, ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Агропромкорм» судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн за розгляд справи в суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що сума адвокатського гонорару визначена договором між адвокатом та товариством, а відповідно постанови ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на ч.5 ст.142 ЦПК України наголошує, що судові витрати на правову допомогу суд взагалі не мав права стягувати, оскільки не встановлено необгрунтованість дій та зловживання процесуальними правами позивачем.

Звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд мав виходити з критерію реальності наданих послуг, а також те, що товариство лише виключено з учасників справи, жодних прав, свобод чи інтересів підприємства не порушено, жодної шкоди не завдано, а тому відсутні підстави для стягнення будь яких коштів.

Ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року оскаржується в частині суми витрат на правничу допомогу, а тому відповідно до ст.367ЦПК України апеляційний суд не перевіряє законність судового рішення в частині, що не оскаржується.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні2023року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм», просив:

визнати протиправним та скасувати рішення третього засідання 7 позачергової сесії 8 скликання Карлівської міської ради від 18.10.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, та передачу її у власність громадянину ОСОБА_2 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61456701 від 09.11.2021 та припинити в Державному реєстрі прав запис про право власності 44927822 за громадянином ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340;

визнати недійсним та скасувати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, укладений 30.03.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРОПРОМКОРМ» (код ЄДРПОУ 43954286);

скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Бугаєнко В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57819607 від 23.04.2021 про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «АГРОПРОМКОРМ» на підставі договору оренди, виданого 30.03.2021, номер запису про інше речове право: 41657559 від 20.04.2021 року з одночасним припиненням права оренди ТОВ «АГРОПРОМКОРМ» земельної ділянки з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340;

стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, понесені ним, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання на 19 вересня 2023 року (а.с.62).

Ухвалою цього ж суду від 19 вересня 2023 року задоволено клопотання представника ТОВ «Агропромкорм» адвоката Шинкаренко М.А. - позовну заяву залишено без руху на підставі ч.11 ст.187ЦПК України для уточнення позовних вимог, позивачеві надано строк для усунення недоліків (а.с.78).

06.10.2023 ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності, у якій заявлені вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення третього засідання 7 позачергової сесії 8 скликання Карлівської міської ради від 18.10.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, та передачу її у власність громадянину ОСОБА_2 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61456701 від 09.11.2021 та припинити в Державному реєстрі прав запис про право власності 44927822 за громадянином ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340;

стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, понесені ним, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (а.с.83-95).

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року продовжено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 .. Справу призначено до підготовчого судового засідання на 16 листопада 2023 року (а.с.97).

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ Агропромкорм» з підстав, визначених ч.3 ст.142 ЦПК України та стягуючи витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 5 000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням кількості проведених судових засідань у справі та кількості складених процесуальних документів представником товариства, розмір витрат має бути зменшено до 5 000 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правовоїдопомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19)).

Згідно із висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правничої допомоги від 23.08.2023 (а.с.111) та копію платіжної інструкції № 1237 від 23.08.2023(а.с.112)

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів колегія суддів враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

У межах розгляду цієї справи адвокат Шинкаренко М.А. подала суду заяву про залишення позову без розгляду (а.с.69), приймала участь у судовому засіданні 19 вересня 2023 року, яке тривало з 14:07 до 14:36 (а.с.76-77), 07 листопада ознайомилася із матеріалами справи в суді (а.с.107), 16 листопада 2023 року подала суду заяву про закриття провадження у справі (а.с.109-110).

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, апеляційний суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн не є розумним та співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на характер дій і документів підготовлених адвокатом підготовка заяви про недоліки позову і заяви про закриття провадження на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України, слід визнати, що для адвоката така робота не становить надмірної складності, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу, не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

Отже, визначений судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката Шинкаренко Марини Анатоліївни, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм», залишити без задоволення.

Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2024 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов