Постанова

від 06.11.2024 по справі 531/1827/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа №531/1827/23

провадження № 61-3481св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В.,

Ситнік О. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Карлівська міська рада,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм», в інтересах якого діє адвокат Шинкаренко Марина Анатоліївна, на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року у складі судді Попова М. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Лобова О. А., Дороша А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм» (далі - ТОВ Агропромкорм») подало до суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним та скасування договору оренди

від 30 березня 2021 року на земельну ділянку за кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Полтавської області Бугаєнко В. М. про державну реєстрацію права оренди № 57819607 від 23 квітня 2021 року.

Просило стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування заяви вказувало, що, враховуючи факт відкриття провадження у справі стосовно ТОВ «Агропромкорм» та подальше виключення товариства з числа відповідачів, слід постановити ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до товариства, що дозволить в повній мірі поновити попереднє правове становище товариства.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада

2023 року задоволено частково заяву ТОВ «Агропромкорм» про закриття провадження у справі.

Провадження у справі № 531/1827/23 за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 , ТОВ «Агропромкорм» про визнання протиправними та скасування рішень міської ради, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання незаконним та скасування запису про реєстрацію права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, закрито в частині позовних вимог до ТОВ «Агропромкорм», у зв`язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агропромкорм» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до

ТОВ Агропромкорм» з підстав, визначених частиною третьою статті 142 ЦПК України та стягуючи витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі

5 000 грн, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що з урахуванням кількості проведених судових засідань у справі та кількості складених процесуальних документів представником товариства, розмір витрат має бути зменшено до 5 000 грн.

Адвокат Шинкаренко М. А, діючи в інтересах ТОВ «Агропромкорм», звернулась до Полтавського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року, в якій просила скасувати ухвалу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року залишено без змін ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 березня 2024 року ТОВ «Агропромкорм», в інтересах якого діє адвокат Шинкаренко М. А., через підсистему «Електронний Суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області

від 16 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 19 лютого 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення в цій частині про стягнення вказаних витрат у розмірі

15 000 грн.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Агропромкорм», в інтересах якого діє адвокат Шинкаренко М. А., на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області

від 16 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 19 лютого 2024 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

21 травня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не мотивував оскаржуване судове рішення в частині зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, чим порушив принцип верховенства права. Крім цього, заявник вважає, що зменшення розміру вказаних витрат з власної ініціативи порушує частини п`яту, шосту статті 137 ЦПК України, принцип диспозитивності та змагальності, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Також заявник вказує, що в договорі про надання правничої допомоги, узгоджено послідовність дій адвоката ТОВ «Агропромкорм» та визначено фіксовану суму гонорару в розмірі 15 000 грн, що сплачена заявником 23 серпня 2023 року.

Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 ,

ТОВ «Агропромкорм» та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення третього засідання 7 позачергової сесії 8 скликання Карлівської міської ради від 18 жовтня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, та передачу її у власність громадянину ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61456701

від 09 листопада 2021 року та припинити в Державному реєстрі прав запис про право власності 44927822 за громадянином ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340;

- визнати недійсним та скасувати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, укладений 30 березня 2021 року між

ОСОБА_2 та ТОВ «Агропромкорм»;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Бугаєнко В. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 квітня 2021 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агропромкорм» на підставі договору оренди, виданого 30 березня 2021 року, з одночасним припиненням права

оренди ТОВ «Агропромкорм» земельної ділянки з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, понесені ним, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання на 19 вересня 2023 року.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 19 вересня

2023 року задоволено клопотання представника ТОВ «Агропромкорм» адвоката Шинкаренко М.А. - позовну заяву залишено без руху на підставі частини одинадцятої статті 187 ЦПК України для уточнення позовних вимог, позивачеві надано строк для усунення недоліків.

06 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву до Карлівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності, у якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення третього засідання 7 позачергової сесії 8 скликання Карлівської міської ради від 18.10.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, та передачу її у власність громадянину ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 61456701

від 09 листопада 2021 року та припинити в Державному реєстрі прав запис про право власності 44927822 за громадянином ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, понесені ним, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 09 жовтня

2023 року продовжено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 . Справу призначено до підготовчого судового засідання на 16 листопада 2023 року.

У листопаді 2023 року ТОВ «Агропромкорм» подало до суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог ТОВ «Агропромкорм» про визнання недійсним та скасування договору оренди від 30 березня 2021 року на земельну ділянку за кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Полтавської області Бугаєнко В. М. про державну реєстрацію права оренди

№ 57819607 від 23 квітня 2021 року.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із ухвалою суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому відповідно до частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) рішення суду першої інстанції переглядається Верховним Судом лише в цій частині.

Предметом апеляційного перегляду була ухвала суду першої інстанції в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу, а тому постанова Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року переглядається Верховним Судом у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на професійну правничу допомогу, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З матеріалів справи відомо, що 04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області, в якому пред`явив позовні вимоги в тому числі до ТОВ «Агропромкорм» та просив визнати недійсним та скасувати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, укладений 30 березня 2021 року між ОСОБА_2 та

ТОВ «Агропромкорм» та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Королівського району Полтавської області Бугаєнко В. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57819607 від 23 квітня 2021 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агропромкорм» на підставі вказаного договору оренди.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання,

ТОВ «Агропромкорм» запропоновано надати відзив на позов.

Отримавши вказану ухвалу, ТОВ «Агропромкорм», в інтересах якого на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №116838 від 28 серпня 2023 року діє адвокат Шинкаренко М. А., звернулося до суду із заявою про залишення позовної заяви без руху. В заяві адвокат посилається на відсутність в матеріалах справи оспорюваного договору оренди земельної ділянки та доказів щодо його укладення.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 19 вересня

2023 року заяву представника ТОВ «Агропромкорм» Шинкаренко М О. задоволено, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків терміном, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вказаної ухвали суду, ОСОБА_1 03 жовтня 2023 року надано уточнену позовну заяву, зміст якої свідчить про те, що позивач виключив з числа відповідачів ТОВ «Агропромкорм», а також всі пред`явлені до останнього позовні вимоги.

Уточнена позовна заява прийнята Карлівським районним судом Полтавської області до розгляду, а розгляд цивільної справи продовжено (ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року).

16 листопада 2023 року ТОВ «Агропромкорм», в інтересах якого діє адвокат Шинкаренко М. А., звернулося до суду із заявою про закриття провадження у справі, в якій просило закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Агропромкорм» про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5321682900:00:001:0340, укладеного 30 березня 2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агропромкорм», скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агропромкорм» на підставі вказаного договору оренди.

У вказаній заяві представник ТОВ «Агропромкорм» Шинкаренко М. А. також просила вирішити питання щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агропромкорм» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі

15 000 грн.

При цьому, у вказаній заяві представник повідомив про те, що додаткові докази на підтвердження понесених витрат будуть подані до суду на підставі частини восьмої статті 141 ЦПК України протягом п`яти днів після закриття провадження у справі.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За статтею 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на професійну правничу допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2021 року у справі № 161/7163/20 зазначено: «у випадку подання стороною справи до суду заяви про надання доказів про витрати, які вона сплатила за професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, у п`ятиденний строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, суд позбавлений можливості розглядати питання розподілу витрат на професійну правову допомогу до закінчення цього строку»

Натомість, Карлівським районним судом Полтавської області 16 листопада 2024 року, тобто в день надходження заяви ТОВ «Агропромкорм», була постановлена ухвала, в якій вирішено питання в тому числі щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агропромкорм» витрат на професійну правничу допомогу, що призвело до порушення норм цивільного процесуального законодавства та неврахування судом першої інстанції додаткових доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, надісланих ТОВ «Агропромкорм» у передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк, а саме 21 листопада 2023 року акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 17.

На зазначені обставини не звернув увагу і суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, оскаржувані ухвала суду першої інстанції в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції у межах наданих йому повноважень не усунув зазначені порушення, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи в частині вирішення питання щодо відшкодування правових витрат на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладені вище обставини, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, дати їм та доводам учасників справи відповідну правову оцінку, розглянути вимоги заяви відповідно до норм чинного цивільного законодавства та ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо

порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Отже, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року в частині вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм» у розмірі 5 000 грн та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року скасувати, справу в частині вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм», подану представником адвокатом Шинкаренко Мариною Анатоліївною, задовольнити частково.

Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року в частині вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкорм» у розмірі 5 000 грн та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року скасувати, справу в частині вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік