Постанова

від 08.02.2024 по справі 645/229/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/229/21 Номер провадження 22-ц/814/694/24Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючої судді Чумак О.В.

суддів: Бутенко С.Б., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Стеценко В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2023 року, ухвалене суддею Сініциним Е.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості Метраж" про визнання недійсною окремої умови договору,

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача

в с т а н о в и л а:

У січні 2021 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція нерухомості Метраж» до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу за договором. Позов підписаний адвокатом Саєнком Володимиром Сергійовичем.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 січня 2021 року вказану заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та відкрито провадження у справі.

02 листопада 2021 року Фрунзенським районним судом м. Харкова винесене заочне рішення у вказаній справі, яким позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі.

01 лютого 2022 року відповідачем по вказаній справі ОСОБА_1 до Фрунзенського районного суду м. Харкова подано заяву про перегляд заочного рішення від 02.11.2021 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2022 року заяву відповідача ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано рішення суду від 10 лютого 2022 року, а також призначено справу до судового розгляду.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Розсошенком І.І. до Фрунзенського районного суду м. Харкова 21 лютого 2022 року подано зустрічний позов до ТОВ «Агенція нерухомості «Метраж» про визнання недійсною окремої умови договору. Наданий відзив на первісний позов.

В обґрунтування вимог зустрічного позову представник позивача ОСОБА_1 адвокат Розсошенко І.І. зазначив, що 09.09.2020 року між ТОВ «Агенція нерухомості Метраж» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг, в п.4.1 якого передбачено, що за неналежне виконання обов`язків по Договору Виконавець несе відповідальність згідно законодавства України.

Відповідальність Замовника визначена в п.4.3 Договору та передбачає, що у випадку невчасної оплати послуг Виконавця Замовником, Замовник повинен сплатити Виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг Виконавця (п.3.4) та пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оплата штрафу та пені не звільняє Замовника від оплати послуг Виконавця.

Він вважає, що умовами Договору не передбачено, що Виконавець зобов`язується гарантовано надати послуги з пошуку нерухомості, які в кінцевому підсумку повинні неодмінно призвести до придбання Замовником такої нерухомості. Договором не визначено, в який строк Виконавець зобов`язується надати послуги, які повинні призвести до придбання Замовником нерухомості. Договором не визначено беззаперечного обов`язку Виконавця здійснити пошук квартири, яка задовольнить вимогам Замовника та яку він в кінцевому підсумку придбає, то відповідно не визначена конкретна відповідальність Виконавця за порушення або невиконання умов Договору, а є лише загальна фраза, що відповідальність Виконавця згідно законодавства України. Тобто за порушення умов Договору Виконавець не буде нести ніякої відповідальності. Натомість, відповідальність Замовника за несвоєчасну оплату послуг передбачена в конкретному розмірі та одночасно як у вигляді штрафу, так і у вигляді пені. Оскільки відповідальність у вигляді штрафу і пені за несвоєчасну оплату послуг, яка передбачена умовами пункту 4.3. договору від 09.09.2020 року, є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому включення до Договору одночасного застосування штрафу і пені за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за договором, свідчить, що під час укладення Договору були недотримані положення, закріплені устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, представник позивачки за зустрічним позовом вказує, що розмір пені, який у відповідності з п.4.3. Договору повинен буде сплатити Замовник в разі порушення ним виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг, дорівнює: 0,1% х 356 днів = 36,5%, розмір штрафу становить 30% від вартості послуг Виконавця.

Отже загальний розмір неустойки, яка відповідно до п.4.3. Договору підлягає оплаті з боку Позивача за зустрічним позовом, складає: 36,5% + 30% = 66,5%.

Тому він вважає, що визначена пунктом 4.3. Договору умова відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є несправедливою та не відповідає вимогам пункту 5 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Умови пункту 4.3. Договору порушують права ОСОБА_1 як споживача на ринку рієлторських послуг, зокрема порушують вимогистатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Умови пунктів 4.1. та 4.3. Договору свідчать про наявний дисбаланс між відповідальністю сторін Договору.

Виходячи з вищевикладеного, він просить визнати недійсною умову Договору про надання послуг від 09 вересня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агенція нерухомості Метраж», а саме: пункт 4.3. розділу 4 «Відповідальність сторін» в частині зобов`язання Замовника ( ОСОБА_1 ) у випадку невчасної сплати послуг сплатити Виконавцю («АН Метраж») штраф у розмірі 30% (тридцять відсотків) від вартості послуг Виконавця (п.3.4.).

На виконання розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» вказана справа була направлена за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави.

Згідно акту передачі справ від 28 березня 2022 року вище вказану справу передано з Фрунзенського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави, яка зареєстрована Октябрським районним судом м. Полтави 18 січня 2023 року за Вх№ 3684/23Вх.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 року суддю Сініцина Е.М. визначено головуючим по справі.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція нерухомості Метраж» до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу за договором та зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція нерухомості Метраж» прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція нерухомості Метраж» до ОСОБА_1 про стягнення грошового боргу за договором залишений без розгляду, на підставі п.2 ч.1ст.257 ЦПК України.

Вказана ухвала позивачем не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2023 року в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція нерухомості Метраж» про визнання недійсною окремої умови договору відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічний позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не вирішив подане нею 18.08.2023 клопотання про передачу справи за підсудністю до Фрунзенського районного суду м. Харкова, чим порушив ст. 222, 258, 265 ЦПК України.

При вирішенні спору судом проігноровано норми ч.1.3 ст. 215, 217, 627 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», не проаналізовано п. 4.3 Договору, який порушує права позивачки як споживача на ринку рієлторських послуг та ст. 18 Закон України «Про захист прав споживачів».

Вважає, що визначена пунктом 4.3. Договору умова відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є несправедливою та не відповідає вимогам пункту 5 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Умови пунктів 4.1. та 4.3. Договору свідчать про наявний дисбаланс між відповідальністю сторін Договору.

Визначені у п. 4.3 Договору одночасно розмір штрафу та пені перевищують розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Оскільки відповідальність у вигляді штрафу і пені за несвоєчасну оплату послуг, яка передбачена умовами пункту 4.3. договору від 09.09.2020 року, є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому включення до Договору одночасного застосування штрафу і пені за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за договором, свідчить, що під час укладення Договору були недотримані положення, закріплені устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Також посилається на те, що між сторонами не виникло господарських зобов`язань, вимоги статті 231 Господарського кодексу до правовідносин у цій справі не застосовуються, а місцевий суд в оскаржуваному рішенні безпідставно послався на постанову Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Відзив від учасників справи на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання сторони не з`явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивачки за зустрічним позовом надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Відповідач «АН Метраж» також повідомлений про день, час і місце розгляду справи належним чином, йому направлялася повістка про виклик до суду, яка повернута з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Зазначене свідчить про її вручення відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ст. 372 ч.2 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене та положення ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що 09 вересня 2020 року між ОСОБА_1 в якості замовника та ТОВ «Агенція нерухомості Метраж» в якості виконавця було укладено договір про надання послуг б/н, згідно якого виконавець зобов`язався на замовлення замовника надати послуги з пошуку нерухомості для придбання останньої у власність замовника, а замовник зобов`язався оплатити вказану послугу.

Відповідно до п.3.2. Договору - оплата послуг виконавця Замовником проводиться в день укладення договору з придбання нерухомості, але до моменту його підписання.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що за неналежне виконання обов`язків по Договору, Виконавець несе відповідальність згідно законодавства України.

Відповідальність Замовника визначена п.4.3. Договору та передбачає, що у випадку невчасної оплати послуг Виконавця Замовником, Замовник повинен сплатити Виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг Виконавця (п.3.4) та пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання. Оплата штрафу та пені не звільняє Замовника від оплати послуг Виконавця.

Відмовляючи у задоволенні ОСОБА_1 зустрічного позову про визнання недійсною окремої умови договору в частині зобов`язання замовника у випадку несвоєчасної сплати послуг сплатити виконавцю штраф, суд першої інстанції виходив з того, що одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України, тому підстави для визнання договору недійсним в цій частині відсутні.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Відповідно до частини ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею526ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першоюстатті 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина першастатті 611 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на порушника невигідних правових наслідків, що ґрунтуються на умовах договору або законі та які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у покладенні на цю особу нового додаткового обов`язку.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положеньстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зістаттею 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно достатті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань - свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених устатті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, і підстав відступити від нього Верховним Судом не встановлено, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 11.08.2023 року у справі № 359/4630/19.

Отже чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третястатті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 620/564/19 (провадження № 61-6254св21) зазначено, що: «за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

При цьому, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Відповідно до п. 4.3 розділу 4 Договору про надання послуг, що був укладений між позивачем та ОСОБА_1 09.09.2020 року, встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати послуг виконавця замовником, замовник повинен сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг виконавця (п. 3.4) та пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсною п. 4.3. розділу 4 Договору про надання послуг в частині зобов`язання замовника у випадку невчасної сплати послуг сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 727/11817/19.

Колегія суддів вважає помилковим застосування судом до вказаних правовідносин положень ст. 231 ГК України та, відповідно, посилання на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 року у справі № 910/12876/19, оскільки одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено лише частиною 2 статті 231 ГК України і не може бути застосовано до правовідносин, що виникли між юридичною та фізичною особою за порушення виконання зобов`язання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави дійти до висновку, що оскаржене рішення ухвалене без додержання норм матеріального права. У зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості Метраж" про визнання недійсною окремої умови договору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Товариства зобмеженою відповідальністю"Агенціянерухомості Метраж" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 1984 грн. 80 коп., які складаються з 496,20 грн. судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подачу заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 99) та з 1488,60 грн., які сплачено за подання апеляційної скарги (а.с. 210), яка задоволена апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 п.п.3,4, статтями 381-384, 389-391 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Октябрськогорайонного судум.Полтави від28серпня 2023рокускасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості Метраж" про визнання недійсною окремої умови договору задовольнити.

Визнати недійсною умову Договору про надання послуг від 09 вересня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція нерухомості Метраж», а саме: пункт 4.3 розділу 4 «Відповідальність сторін» в частині зобов`язання Замовника у випадку невчасної сплати послуг Виконавця сплатити Виконавцю штраф у розмірі 30% (тридцять відсотків) від вартості послуг Виконавця (п.3.4).

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"Агенціянерухомості Метраж"(кодЄДРПОУ 41371665) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відшкодування витрат зі сплати судового збору 1984 грн. 80 коп. (тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.02.2024.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді С.Б.Бутенко

Л.І.Пилипчук