КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у роз`ясненні судового рішення
26 вересня 2023 року 320/2223/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
22 грудня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про роз`яснення судового рішення.
Розглянувши вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Згідно з частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зі змісту наведеного у частини першої статті 254 КАС України законодавчого припису суд робить висновок, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Таким чином, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як убачається із заяви позивача, останній просить надати відповіді на питання, які стосуються наявності чи відсутності необхідності у вчиненні ним певних дій, що на його думку, може викликати труднощі у ході виконання рішення суду. Разом з цим, подана заява про роз`яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини рішення викликають труднощі в їх розумінні.
Отже, позивач звернувся до суду за роз`ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а у зв`язку з необхідністю роз`яснення порядку виконання рішення та фактично просить вказати, як виконувати рішення КОАС від 16.09.2019, що за своєю суттю, не є роз`ясненням його змісту.
Суд звертає увагу, що Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 прийняте у межах заявлених позовних вимог та є цілком зрозумілим, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не потребує.
З огляду на вищенаведені обставини суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.
Окрім того суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема одання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання чи виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
До заходів процесуального примусу відноситься зокрема штраф.
Відповідно до ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Керуючись статями 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській обласі про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2019 року у справі № 320/2223/19 , - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Терлецька О.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2023 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117114063 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про роз’яснення судового рішення |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Терлецька О.О.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні