Постанова

від 06.02.2024 по справі 758/6310/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 758/6310/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3054/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Захарчук С.С.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Патріот», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» про визнання права на отримання суми виграшу за лотерейним білетом, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року,

встановив:

у травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму виграшу у розмірі 2 000 000 грн., інфляційні втрати в розмірі 786 200 грн., 3 % річних у розмірі 179 506 грн. 85 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., посилаючись на те, що ним був придбаний лотерейний білет лотереї «Своє Житло», розповсюджуваний відповідачем, який виявився виграшним, а відповідачем було порушено його право на отримання виграшу.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що він придбав лотерейний білет державної миттєвої лотереї «Своє житло» під номером НОМЕР_1 . Після того, як ним було стерто захисний шар з ігрового поля, виявилось, що білет є виграшним на суму суперпризу в розмірі 2 000 000 грн. Відповідно до умов лотереї позивач звернувся до представників оператора лотереї, яким є відповідач, для проведення всіх дій для отримання виграшу, зокрема і проведення експертизи. 30 вересня 2015 року позивача було повідомлено про відмову у виплаті виграшу з підстав допущення друкарської помилки під час виготовлення білетів. Таку відмову позивач вважав незаконною, у зв`язку з чим звернувся до суду та просив стягнути на його користь суму виграшу 2 000 000 грн., три відсотки річних в розмірі 179 506 грн. 85 коп., інфляційні втрати в розмірі 786 200 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року у задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки були відсутні умови, необхідні для виплати призу державної лотереї, грошове зобов`язання по виплаті призу між гравцем та оператором не виникло.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2015 року позивачем ОСОБА_1 було придбано лотерейний білет № НОМЕР_1 першої серії ДМЛ «Своє житло», яку проводило ПрАТ «Патріот». Стерши захисний шар з ігрового поля білета, позивач виявив виграшну комбінацію, тобто співпадіння чисел, що означає виграш у розмірі 2 000 000 грн.

Відповідно до умов Договору № 12-01/15, укладеного 12 січня 2015 року між ТОВ «Укрспецполіграфія» та ПрАТ «Патріот», виготовлення лотерейних білетів ДМЛ «Своє житло» зі скетч-покриттям здійснювалося ТОВ «Укрспецполіграфія».

Технічні характеристики та вартість замовлення з виготовлення білетів ДМЛ «Своє житло» було узгоджено ПрАТ «Патріот» та ТОВ «Укрспецполіграфія» згідно з протоколом № 1, який є додатком № 1 від 12 січня 2015 року до договору від 12 січня 2015 року № 12-01/15.

Відповідно до пунктів 6, 9 Умов випуску та проведення ДМЛ «Своє житло» ПрАТ «Патріот» (серії 01-03), що опубліковані у газеті «Україна молода» від 30 грудня 2014 року, зі змінами опублікованими у зазначеній газеті від 28 січня 2015 року та 25 лютого 2015 року, випуск лотереї ДМЛ «Своє житло» розпочинається 10 квітня 2015 року, загальна кількість випущених лотерейних білетів «Своє житло» - 3 000 000 штук, код та серія білетів НОМЕР_2 , всього три серії по 1 000 000 штук.

Пунктами 12, 13 викладених Умов визначено, що призовий фонд формують такі грошові виграші: 25, 50, 100 та суперприз 2 000 000 грн. Під суперпризом мається на увазі грошовий еквівалент вартості об`єкта нерухомості в сумі 2 000 000 грн.

На кожну серію у 1 000 000 штук припадає, зокрема, два виграші по 2 000 000 грн., всього на суму 4 000 000 грн.

Таким чином, перша серія лотереї ДМЛ «Своє житло» передбачала можливість розіграшу двох білетів з максимальним супервиграшем у розмірі 2 000 000 грн.

Згідно з Порядком проведення лотереї та визначення переможців грошових виграшів ДМЛ «Своє житло» грошовий виграш у 2 000 000 грн. виплачується оператором гравцю-переможцю лотереї після ідентифікації гравця, відповідно до чинного законодавства України та проведення експертизи наданого останнім білета державної лотереї, але в будь-якому випадку не пізніше шестимісячного терміну з дня реєстрації такого лотерейного білета у оператора. Для проведення експертизи власник виграшного білету здає його оператору, за який отримує документ - акт прийому виграшних білетів. Оператор проводить експертизу виграшного білета, а саме: перевіряє цілісність лотерейного білета, наявність всіх захисних елементів, відсутність елементів підробки та значних ушкоджень білету, які унеможливлюють його ідентифікацію.

14 квітня 2015 року ПрАТ «Патріот» в особі Голови правління Змаженко В. П. було прийнято від позивача ОСОБА_1 лотерейний білет ДМЛ «Своє житло» № НОМЕР_1 для проведення експертизи та визначення права на отримання виграшу, що підтверджується актом № 6 прийому передачі лотерейних білетів на експертизу.

10 квітня 2015 року, тобто в день початку розповсюдження білетів першої серії випуску лотереї ДМЛ «Своє житло», відповідачем було виявлено порушення нанесення ігрової інформації на лотерейних білетах ДМЛ «Своє житло» та витребувано у ТОВ «Укрспецполіграфія» письмові пояснення щодо виконання усіх умов технічного завдання, що підтверджується листом № 69/01. Того ж дня ПрАТ «Патріот» направлено лист № 70/01 до ТОВ «ДП Державні лотереї», як розповсюджувача, про термінове зупинення реалізації лотерейних білетів ДМЛ «Своє житло» по всій мережі розповсюдження.

Відповідно до листа ТОВ «Укрспецполіграфія» від 16 квітня 2015 року, акта виявлення браку від 16 квітня 2015 року № 1, висновку щодо виявленого технологічного браку нанесення інформації на ігровому полі білетів ДМЛ «Своє житло» від 16 квітня 2015 року № 1 ТОВ «Укрспецполіграфія» допущено порушення нанесення інформації на ігровому полі білетів лотереї, що зумовлено порушенням програмного алгоритму системи формування ігрової інформації, у зв`язку з чим, вся партія поставлених лотерейних білетів ДМЛ «Своє житло» є поліграфічним браком, унаслідок допущених суттєвих помилок достовірності інформації нанесеної на полі із змінними гральними комбінаціями. Реалізовані лотерейні білети не повинні вважатись дійсними унаслідок допущених суттєвих помилок достовірності інформації нанесеної на полі із змінними гральними комбінаціями.

Обставини, встановлені актом виявлення браку від 16 квітня 2015 року № 1 та висновком щодо виявленого технологічного браку нанесення інформації на ігровому полі білетів ДМЛ «Своє житло» від 16 квітня 2015 року № 1 були опубліковані у випуску газети «Україна молода» від 13 травня 2015 року з роз`ясненням гравцям лотереї права на отримання відшкодування вартості придбаних ними лотерейних білетів ДМС «Своє житло».

Також на замовлення ПрАТ «Патріот» відділом організації та контролю за виготовленням цінних паперів і документів суворої звітності (Держзнак) управління державної політики у сфері пробірного нагляду та документів суворої звітності Міністерства фінансів України проведено експертизу дев`ятнадцяти лотерейних білетів ДМЛ «Своє житло», серед яких, зокрема з реквізитами № НОМЕР_1 .

За наслідками проведення експертного дослідження, складено акт експертизи від 18 червня 2015 року № 041-06-15, згідно з яким встановлено невідповідність зображення базових ігрових символів у технічному завданні на виготовлення лотерейного білету ДМЛ «Своє житло» № НОМЕР_1 .

Крім того, згідно з актом від 25 вересня 2015 року № СЖ/25-09-15/-88-03, за наслідками проведення ПрАТ «Патріот» експертизи лотерейного білету ДМЛ «Своє житло», а саме № НОМЕР_1 , лотерейний білет визнано таким, що не є виграшним та дійсним, встановлено відсутність права гравця на одержання виграшу (призу) у зв`язку з встановленими порушеннями всіх захисних елементів лотерейних білетів, а також порушенням розподілу призового фонду лотереї та порушенням достовірності інформації нанесеної на полі зі змінною гральною комбінацією під час їх виготовлення.

Листом від 30 вересня 2015 року № 172/01 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами експертизи лотерейного білету ДМЛ «Своє житло»

№ НОМЕР_1 ПрАТ «Патріот» встановлено, що у порушення умов договору від 12 січня 2015 року № 12-01/15 та Умов ДМЛ «Своє житло» типографією ТОВ «Укрспецполіграфія» помилково виготовлено більшу кількість виграшних білетів першої серії лотереї із суперпризом, що порушило належний порядок розподілу призового фонду лотереї та призвело до виготовлення білетів із недостовірною інформацією щодо суми виграшів, тому не можуть бути сплачені виграші за білетами лотерей, які були помилково виготовлені з порушенням розподілу призового фонду лотереї, порушенням принципу випадкової вірогідності розіграшу виграшів, порушенням достовірності інформації нанесеної на полі із змінною інформацією (гральна комбінація), оскільки вказане суперечить фундаментальному принципу проведення лотерей, визначеному частиною четвертою статті 3 Закону України «Про державні лотереї в Україні».

У частині четвертій статті 3 Закону України «Про державні лотереї в Україні» закріплено принцип рівності умов участі в державній лотереї, який передбачає рівність шансів на виграш призу в державну лотерею у гравців, які зробили однакові ставки; обов`язкове застосування механізму розігрування призів на умовах випадковості, незалежно від волі оператора державних лотерей, гравців або інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про державні лотереї в Україні» прийняття оплати вартості лотерейного білета або ставки гравця в іншій формі засвідчує факт укладення угоди між оператором державних лотерей та цим гравцем. Оператор державних лотерей зобов`язаний перевіряти право гравця на одержання призу в порядку, встановленому умовами проведення державної лотереї.

У частинах п`ятій та восьмій статті 12 Закону України «Про державні лотереї в Україні» визначено, що виплата призів державних лотерей здійснюється у строки і в порядку, що визначені умовами проведення державних лотерей. Виплата призів державної лотереї здійснюється на підставі пред`явленого лотерейного білета або іншого засобу, що відповідно до умов проведення державної лотереї посвідчує право гравця на отримання призу. Передумовою видачі призу є проведення оператором державних лотерей або уповноваженою ним особою експертизи лотерейного білета або іншого засобу, що відповідно до умов проведення державної лотереї посвідчує право гравця на отримання призу, що підтверджує або спростовує його дійсність.

Системний аналіз положень частини четвертої статті 10 частини п`ятої та восьмої статті 12 Закону України «Про державні лотереї в Україні» свідчить, що:

- між оператором державних лотерей та гравцем виникають цивільні відносини. По своїй суті такі відносини є договірними;

- специфічність договірних відносин, що існують між оператором державних лотерей та гравцем, полягає в тому, що їх правове регулювання відбувається за спеціальними нормами Закону України «Про державні лотереї в Україні», а також за умовами проведення державних лотерей;

- формування призового фонду гри відбувається за участі її учасників шляхом об`єднання внесків гравців, коштів організатора гри, третіх осіб (спонсорів тощо) для їх наступного нерівномірного розподілу;

- грошове зобов`язання здійснити виплату призу державної лотереї виникає за сукупності таких умов: пред`явлення гравцем лотерейного білета; проведення оператором державних лотерей або уповноваженою ним особою експертизи лотерейного білета; відсутність визнання оператором державної лотереї білету невиграшним;

- відсутність умов, необхідних для виплати призу державної лотереї, свідчить, що грошове зобов`язання по виплаті призу між гравцем та оператором державної лотереї не виникло.

Судом встановлено, що у квітні 2015 року ОСОБА_1 придбав лотерейний білет № НОМЕР_1 першої серії випуску ДМЛ «Своє житло», яку проводило ПрАТ «Патріот». Стерши захисний шар з ігрового поля, виявив виграшну комбінацію, тобто співпадіння трьох чисел «2 000 000» у білеті, що означає виграш у розмірі 2 000 000 грн.

14 квітня 2015 року ПрАТ «Патріот» в особі Голови правління Змаженко В. П. було прийнято від ОСОБА_1 лотерейний білет ДМЛ «Своє житло» № НОМЕР_1 для проведення експертизи та визначення права на отримання виграшу.

Отже, між позивачем та відповідачем, як між гравцем та оператором державної лотереї, виникли зобов`язальні правовідносини внаслідок укладення між ПрАТ «Патріот» та ОСОБА_1 угоди в момент придбання та оплати вартості лотерейного білету.

Складовими зазначеної угоди визначено опубліковані ПрАТ «Патріот» Умови випуску та проведення ДМЛ «Своє житло» /серії 01-03/ від 30 жовтня 2014 року, зі змінами від 28 січня 2015 року та 25 лютого 2015 року, а також безпосередньо Умови проведення лотереї, зазначені на зворотному боці лотерейних квитків.

Так, Умовами проведення ДМЛ «Своє житло» передбачено підстави, згідно з якими ПрАТ «Патріот» має право не виплачувати виграш гравцю:

- якщо під захисним шаром на лотерейному білеті гравець не знайшов співпадіння трьох чисел з шести;

- якщо пред`явлений лотерейний білет містить пошкодження покриття «НЕ СТИРАТИ»;

- якщо на пред`явленому гравцем лотерейному білеті є пошкодження індивідуального номера, що ідентифікує лотерейний білет;

- якщо за результатами проведеної ПрАТ «Патріот» експертизи виграшних білетів виявилось невідповідність хоча б одному з трьох критеріїв: щодо цілісного лотерейного білету; щодо наявності всіх захисних елементів; щодо наявності елементів підробки та зазначених ушкоджень білету, які унеможливлюють його ідентифікацію;

- у випадках передбачених чинним законодавством України.

Разом з тим, як на підставу відмови у виплаті ОСОБА_1 виграшу, ПрАТ «Патріот» відповідно до листа від 30 вересня 2015 року вих. № 169/01 посилався на порушення належного порядку розподілу призового фонду лотереї, як наслідок виготовлення контрагентом ПрАТ «Патріот» - ТОВ «Укрспецполіграфія» більшої кількості виграшних білетів першої серії лотереї із суперпризом.

Вказане свідчить про те, що ПрАТ «Патріот» в односторонньому порядку ухилився від виконання зобов`язань перед ОСОБА_1 без належних на те підстав.

Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частини першої статті 509 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не становлено договором або законом.

Таким чином, між сторонами у цьому спорі виникли відносини з договору лотереї. Такий договір є двостороннім, оплатним, консенсуальним, алеаторним правочином з масової азартної гри, що передбачає заснований на прилюдній обіцянці винагороди розіграш призового (виграшного) фонду між гравцями, і виграш в якій має повністю або частково випадковий характер. За договором лотереї одна сторона (організатор лотереї), в особі розповсюджувача лотереї, зобов`язується безоплатно передати у власність іншій стороні (гравцеві) приз, у разі визнання такого гравця переможцем внаслідок прилюдного розігрування шансів на такий приз за випадковою вірогідністю відповідно до умов проведення лотереї.

Тобто, в силу виконання позивачем умов такого договору, з однієї сторони, та у зв`язку з прилюдною обіцянкою винагороди розіграшу призового (виграшного) фонду між гравцями, зі сторони організатора розіграшу, у останнього виник обов`язок з розподілу виграшного фонду та виплати позивачу відповідної його частини.

Отже, дії відповідача суд оцінює як односторонню відмову від виконання зобов`язання, що не відповідає загальним засадам зобов`язального права.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року (справа №757/4383/16-ц).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про державні лотереї в Україні» приз (виграш) - це кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про державні лотереї в Україні» призовий (виграшний) фонд - сукупність призів (виграшів), що підлягають розігруванню в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про державні лотереї в Україні» виплата призів здійснюється за рахунок коштів призового (виграшного) фонду, накопиченого оператором державних лотерей. Оператор забезпечує наявність на банківському рахунку коштів в обсязі сформованого призового (виграшного) фонду на кожну звітну дату.

Також відповідно до пункту 4.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, що затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики і Міністерства фінансів України від 12 грудня 2002 року № 128/1037, під час проведення лотереї оператор формує призовий фонд і відображає його в обліку як забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Тобто, на ПрАТ «Патріот», як оператора ДМЛ «Своє житло», покладено обов`язок на момент продажу першої серії лотерейних квитків забезпечити на своєму банківському рахунку наявність коштів в обсязі сформованого призового фонду, визначеного умовами цієї лотереї.

Пунктами 12 Умов випуску та проведення ДМЛ «Своє житло» ПрАТ «Патріот» (серії 01-03), що опубліковані у газеті «Україна молода» від 30 грудня 2014 року, зі змінами опублікованими у зазначеній газеті від 28 січня 2015 року та 25 лютого 2015 року, визначено, що призовий фонд формують такі грошові виграші: 25, 50, 100 та суперприз 2 000 000 гривень. Під суперпризом мається на увазі грошовий еквівалент вартості об`єкта нерухомості в сумі 2 000 000 грн. На кожну серію у 1 000 000 штук припадає, зокрема два виграші по 2 000 000 грн, всього на суму 4 000 000 грн.

Таким чином, на підставі аналізу статті 12 Закону України «Про державні лотереї в Україні» та інших правових актів слід дійти висновку, що зазначеними Умовами випуску та проведення ДМЛ «Своє житло» ПрАТ «Патріот» було обмежено максимальний призовий фонд для лотерейних білетів із максимальним супервиграшем сумою 4 000 000 грн.

За умовами проведення лотереї у організатора виник обов`язок з розподілу виграшного фонду та виплати позивачу відповідної його частини.

Так, матеріали справи свідчать про те, що гравцями виявлено та пред`явлено ПрАТ «Патріот» всього 14 лотерейних білетів ДМЛ «Своє житло» з виграшами на суму 2 000 000 грн., один з яких подано безпосередньо позивачем ОСОБА_1 .

Отже позивач має право на отримання від ПрАТ «Патріот» грошового виграшу у розмірі 285 714 грн. 27 коп. без урахування податків і зборів, що складає 1/14 частину призового фонду за лотерейними квитками ДМЛ «Своє житло» першої серії із суперпризом - 2 000 000 грн.

Поряд з цим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки актом від 25 вересня 2015 року № СЖ/25-09-15/-88-03 за наслідками проведення ПрАТ «Патріот» експертизи лотерейного білету ДМЛ «Своє житло», а саме № НОМЕР_1 , лотерейний білет визнано таким, що не є виграшним та дійсним, встановлено відсутність права гравця на одержання виграшу, тому в даному випадку зобов`язання виникає з рішення суду щодо виплати встановленої судом суми відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказав, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.

У той же час розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку матеріали справи не містять доказів на підтвердження завдання позивачеві моральної шкоди, а посилання на моральні страждання та погіршення стану здоров`я є припущеннями.

У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 7 142 грн. 86 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позов задовольнити частково та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Патріот» на користь ОСОБА_1 кошти в якості виграшу за результатами лотереї в розмірі 285 714 грн. 29 коп. без урахування податків і зборів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Патріот» на користь держави судовий збір в розмірі 7 142 грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2024 року.

Головуючий

Судді