Постанова

від 13.02.2024 по справі 460/4102/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4102/20 пров. № А/857/18904/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року (суддя Дуляницька С.М., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАСІНВЕСТ" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛАСІНВЕСТ"у червні 2020 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 04.05.2020 реєстраційний №137-ДК/69Пр/03/01-20.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 04.05.2020 за реєстраційним №137-ДК/69Пр/03/01/-20.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №460/4102/20 та прийнято постанову, якою у задоволенні позову ТОВ ОЛАСІНВЕСТ відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06 липня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оласінвест" задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду 26.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

При цьому Верховний Суд в п. 56 постанови вказав, що під час нового розгляду справи суду необхідно, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, встановити чи знімався та переносився родючий шар ґрунту на території земельної ділянки площею 0,40 га, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, згідно Дозволу №00060 від 14.09.2009 попереднім власником ОСОБА_1 до поділу земельної ділянки площею 5,54 га; чи входила земельна ділянка площею 0,40 га, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, у земельну ділянку площею 1,1670 га, до поділу земельної ділянки площею 5,54 га, ґрунтовий покрив з якої згідно з Держстандарту 17.5.3.05-84, непридатний для цілей землювання. З огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт притягнення до відповідальності відповідно до статті 53-3 КУпАП директора ТОВ Оласінвест Мальованого Р.О. за порушення вимог частин 2, 3 статті 168 ЗК України, суду слід перевірити чи оскаржувалась постанова про накладення адміністративного стягнення, надавши цьому окрему оцінку у сукупності з іншими обставинами. З урахуванням встановлених нових обставин справи суду слід надати правову оцінку правовідносинам, що стали підставою звернення до суду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 04 травня 2020 року за реєстраційним №137-ДК/69Пр/03/01/-20.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що статтею 53-3 КУпАП (чинній на момент притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Оласінвест») встановлена відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також за невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту. Вважає, що законодавство розрізняє поняття «зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу» та «невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту». Вказує, що зняття родючого шару ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 відбулось у 2009 році, при цьому позивачем було знято та перенесено ґрунтовий покрив (а не родючий шар ґрунту) без спеціального дозволу у 2020 році. Зазначає, що на момент зняття та перенесення ТОВ «Оласінвест» ґрунтового покрив у 2020 році дозвіл від 14.09.2009 №00060 на зняття родючого шару ґрунту, не діяв.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, щозгідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №217956 від 23.10.2007 громадянину ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,54 га, розташована на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, цільове призначення: для будівництва торгово-офісного центру комплексного обслуговування населення. Пізніше вказана земельна ділянка площею 5,54 га була поділена на ряд земельних ділянок, однією з яких є земельна ділянка з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061, площею 0,40 га, право власності на яку згодом було визнано за ОСОБА_2 згідно з ухвалою Рівненського районного суду від 10.07.2013 у справі № 570/2652/13-ц.

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2018 ОСОБА_2 передала земельну ділянку, що розташована: Рівненська область, Рівненський район, Великожитинська с/р, площею 0,40 га, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, у власність ОСОБА_3 , який у свою чергу 01.02.2018 вказану земельну ділянку передав як майновий внесок до статутного капіталу ТОВ Оласінвест, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ Оласінвест від 01.02.2018. Державну реєстрацію права власності ТОВ Оласінвест на вказану земельну ділянку здійснено 06.02.2018 номер запису №24735588, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2018.

21.02.2020 ГУ Держгеокадастру у Рівненській області винесено наказ від 21.02.2020 №137-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, яким доручено головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Костопільському, Рівненському районах та в м. Рівне Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Собораю В.М. у термін з 21.02.2020 по 05.03.2020 здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів під час використання земельної ділянки приватної форми власності, категорія земель землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, площею 0,40 га, яка розташована на території Шпанівської сільської об`єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.03.2020 №137-ДК/125/АП/09/01/-20 щодо порушень вимог статті 168 Земельного кодексу України (далі ЗК України) та акт обстеження земельної ділянки за №137-ДК/49/АО/10/01/-20 від 04.03.2020, за змістом яких встановлено, що у приватній власності ТОВ Оласінвест перебуває земельна ділянка площею 0,40 га кадастровий номер 5624681500:08:001:0061 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва торгово-офісного центру комплексного обслуговування населення (державна реєстрація від 06.02.2018 №24735588) на території Великожитинської сільської ради Рівненського району (Шпанівська сільська об`єднана територіальна громада Рівненського району Рівненської області). На вказаній ділянці ТОВ Оласінвест здійснюється нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, адміністративних приміщень та АГЗП на території Великожитинської сільської ради Рівненського району відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт Державної архітектурної інспекції від 27.08.2019 №IV 113192391855.

У вказаних актах державним інспектором також зазначено, що відповідно до висновку ПП ПВЦ Ленбуд-Вест від 31.01.2007 №03/31/01-17, який міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, встановлено, що ґрунти, наявні на вказаній земельній ділянці, кваліфікуються як родючі, придатні для цілей землювання і підлягають зняттю. Водночас, відповідно до висновку Рівненського районного відділу земельних ресурсів про погодження проекту від 20.08.2007 №0402/2813 визначено необхідність розроблення робочого проекту щодо зняття родючого шару ґрунту та поліпшення малопродуктивних угідь на території Рівненського району. В ході проведення обстеження, з виїздом на місце, встановлено, що на зазначеній земельній ділянці площею 0,40 га, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061 під час будівництва автозаправного комплексу та АГЗП товариством здійснено діяльність, пов`язану з порушенням поверхневого шару ґрунту без наявності спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву, що свідчить про порушення ТОВ Оласінвест в особі директора ОСОБА_4 , вимог частин 2, 3 статті 168 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), відповідальність за що передбачена пунктом и частини 1 статті 211 ЗК України та статті 53-3 КУпАП.

На виконання положень статті 53-3 КУпАП державним інспектором Собораєм В.М. 28.04.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення за №137-ДК/0000134П/07/01/-20, за результатами розгляду якого 04.05.2020 винесено постанову №137-ДК/0000134По/08/01/-20 про накладення на громадянина ОСОБА_4 адміністративного стягнення.

04.05.2020 державним інспектором також проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та визначено заподіяну шкоду в розмірі 15076,20 грн.

Для усунення наслідків виявленого порушення державним інспектором 04.05.2020 видано припис №137-ДК/69Пр/03/01/-20, в якому позивачу поставлено вимогу: Забезпечити використання існуючого ґрунтового покриву в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 у термін до 04.06.2020 та про виконання припису в термін до 04.06.2020 повідомити ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.

Вважаючи припис відповідача протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час перевірки не встановив фактів наявності ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та/або коли, ким і за наслідками чиєї діяльності відбулося його зняття та перенесення на земельній ділянці, що була об`єктом перевірки, беручи до уваги отриманий у встановленому порядку попереднім власником Дозвіл на зняття ґрунтового покриву на земельній ділянці площею 4,2695 га, та твердження попереднього власника, що саме він знімав родючий шар ґрунту з такої земельної ділянки, отже відповідач не довів вчинення позивачем порушення вимог ч.ч. 2,3 ст. 168 ЗК України, тому відсутні підстави для винесення спірного припису.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV).

Відповідно до статті 4 Закону №963-IV, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 Закону № 963-IV, державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із статтею 6 Закону № 963-IV, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15).

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Наведені норми права дають підстави для висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення будівельних робіт.

Згідно зі статтею 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відео зйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, в силу положень статті 10 Закону №963-IV інспектори уповноважені, в тому числі, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки в попередній стан, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Охорона земель, в розумінні статті 162 Земельного кодексу України (далі ЗК України), це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до статті 168 ЗК України, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення;

в) проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

У випадках, визначених підпунктами "а", "б" і "в" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

За невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (пункт и частина 1 статті 211 ЗК України).

Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок на момент виникнення правовідносин, з приводу яких позивач звернувся в суд, визначав Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 за №1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за №70/10350 (далі Порядок №1).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №1, вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов`язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов`язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1, ґрунтовий покрив земельних ділянок це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю; спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Пунктом 3.1 Порядку №1 визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів (пункт 3.2 Порядку №1).

Таким чином, діяльність, зокрема будівництво, що обов`язково призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту, і не підпадає під винятки, передбачені пункті 3.2 Порядку №1, безумовно потребує отримання власником чи користувачем земельної ділянки дозволу на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок.

Матеріалами справи встановлено, що під час проведення заходу державного контролю відповідно до вимог Закону №963-IV встановлено, що ТОВ Оласінвест на підставі дозволу на виконання будівельних робіт Державної архітектурної інспекції № IV 113192391855 від 27.08.2019 здійснювало будівельні роботи на земельній ділянці (кадастровий номер 5624681500:08:001:0061).

Відповідачем в ході проведення обстеження також встановлено, що на земельній ділянці площею 0,40 га, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, під час будівництва товариством здійснено діяльність, пов`язану з порушенням поверхневого шару ґрунту без наявності спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву.

Також було встановлено й те, що на момент проведення перевірки дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву на земельній ділянці площею 0,40 га, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, позивачем не надавався.

Разом з цим, судом досліджена копія акта обстеження земельної ділянки Держземінспекції у Рівненській області №Д/15-1 від 11.09.2009, згідно якої ґрунтовий покрив земельної ділянки площею 5,54 га, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акта на праві власності серії ЯЕ №217956 від 23.10.2007, був представлений на площі 4,2695 га чорноземами, що характеризуються достатньо високим рівнем природньої родючості і підлягають зняттю родючого шару ґрунту на глибину 25-120 см. Частина ґрунтового покриву ділянки на площі 1,1670 га представлена переміщеними ґрунтами, які згідно з Держстандарту 17.5.3.05-84, непридатні для цілей землювання. На момент проведення перевірки ґрунтовий покрив земельної ділянки не порушений.

Також досліджено Дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки за №00060 від 14.09.2009 виданий Держземінспекцією у Рівненській області ОСОБА_1 , згідно якого дозволено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, площею 4,2695 га, що знаходиться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району.

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.10.2009 на земельній ділянці проводились земельні роботи щодо зняття родючого шару ґрунту та поліпшення малопродуктивних угідь згідно Дозволу №00060 від 14.09.2009. При проведенні огляду ділянки встановлено, що зняття в повному обсязі проведено на орієнтовній площі 1 га на глибину, визначеним робочим проектом землеустрою, на решті площі ділянки роботи по зняттю ґрунтового покриву проведені частково. Знята ґрунтова маса перевезена для землювання ділянки малопродуктивних угідь земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Білокриницької сільської ради, на якій проведено відсипку відвалів родючого ґрунту на орієнтовній площі 3 га. Під час проведення перевірки фактів, які б свідчили про невиконання або неякісне виконання обов`язкових заходів, передбачених затвердженою документацією (робочим проектом землеустрою) щодо зняття та використання родючого шару ґрунту, що призвело до його псування або знищення не виявлено. Земельні роботи пов`язані із зняттям та використанням родючого шару ґрунту проводяться в межах земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 порушень не виявлено не було.

Земельна ділянка площею 5,54 га, розташована на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, яка належала громадянину ОСОБА_1 на праві приватної власності згодом була поділена на ряд земельних ділянок, й утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061, площею 0,40 га.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, ключовим питанням для вирішення цього спору є з`ясування чи входила земельна ділянка площею 0,40 га, кадастровий номер 5624681500:08:001:0061 у той 1 га, з якої знято та перенесено родючий шар ґрунту на підставі Дозволу №00060 від 14.09.2009, або у той 1,1670 га, ґрунтовий покрив з якої згідно з Держстандарту 17.5.3.05-84, непридатний для цілей землювання.

З`ясовуючи вказане питання, судом встановлено наступне.

Доказів наявності родючого шару ґрунту на вказаній земельній ділянці на час здійснення перевірки представником відповідача суду не надано і матеріали справи таких не містять. Водночас в письмових поясненнях, які подані до суду 15.08.2023 (а.с.1-3 том 3) відповідач вказує, що не оспорює законність зняття родючого шару ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 станом на 2009 рік. Тобто відповідач не заперечує та підтверджує обставини, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 родючий шар ґрунту був знятий ще в 2009 році.

Натомість, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №217956 від 23.10.2007 року громадянину ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 5,54 га, розташована на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, цільове призначення якої: для будівництва торгово-офісного центру комплексного обслуговування населення (а.с.49 зв. бік том 1). Пізніше, вказана земельна ділянка, площею 5,54 га, була поділена на ряд земельних ділянок, однією з яких є земельна ділянка з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061, площею 0,40 га, право власності на яку згодом було визнано за ОСОБА_2 згідно з ухвалоюРівненськогорайонногосудувід10.07.2013усправі№570/2652/13-ц(http://reestr.court.gov.ua/Review/32365368).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2018 гр. ОСОБА_5 передала земельну ділянку, що розташована: АДРЕСА_1 , площею 0,40 га, кадастровий номер5624681500:08:001:0061, у власність гр. ОСОБА_3 (а.с.101 том 1), який у свою чергу 01.02.2018 року вказану земельну ділянку передав як майновий внесок до статутного капіталу ТОВ Оласінвест, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ Оласінвест від 01.02.2018 (а.с.103-107, 108-109 том 1). Державну реєстрацію права власності ТОВ Оласінвест на вказану земельну ділянку здійснено 06.02.2018 номер запису №24735588, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2018 (а.с.86 том 1).

Поряд з цим, надані ОСОБА_1 на вимогу ухвали суду від 29.10.2020 документи, зокрема копія акта обстеження земельної ділянки Держземінспекції у Рівненській області №Д/15-1 від 11.09.2009 року свідчить, що ґрунтовий покрив земельної ділянки площею 5,54 га, яка належала ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності серії ЯЕ №217956 від 23.10.2007, був представлений на площі 4,2695 га чорноземами, що характеризуються достатньо високим рівнем природньої родючості і підлягають зняттю родючого шару ґрунту на глибину 25-120 см. Частина ґрунтового покриву ділянки на площі 1,1670 га представлена переміщеними ґрунтами, які згідно з Держстандарту 17.5.3.05-84, непридатні для цілей землювання. На момент проведення перевірки ґрунтовий покрив земельної ділянки не порушений (а.с.190 том 1).

Також встановлено, що 14 вересня 2009 року Держземінспекцією у Рівненській області ОСОБА_1 видано Дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки за №00060 (далі, - Дозвіл №00060), згідно з яким дозволено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, площею 4,2695 га, що знаходиться на території Великожитинської сільської ради Рівненського району. Вказаний Дозвіл виданий на підставі проекту землеустрою, розробленого ПП фірмою Рельєф ліцензія АБ №117554 від 21.01.2005 та робочого проекту ПП ПВЦ Лендбуд-Вест, ліцензія АБ №111857 від 29.11.2004 (а.с.191 том 1).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 0,40 га кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, яка перевірялася відповідачем у спірних правовідносинах, була частиною земельної ділянки 5,54 га, що належала ОСОБА_1 , на площу з якої в 4,2695 га у встановленому законом порядку видано спеціальний Дозвіл №00060 на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), а на решту площі в 1,1670 га, такий не вимагався, позаяк ґрунтовий покрив згідно з Держстандарту 17.5.3.05-84 непридатний для цілей землювання.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_2 (попередній власник земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061), датований 29.01.2018 (а.с.162 том 1), в якому підтверджується, що саме ОСОБА_1 здійснював земляні роботи щодо зняття родючого шару ґрунту з земельної ділянки площею 5,54 га та здійснено перенесення родючого шару ґрунту на територію Білокриницької сільської ради.

Також ОСОБА_1 надав копії фото від 25.09.2009 року та повідомив, що родючий шар ґрунту знімався на всій території його земельної ділянки, на яку отриманий дозвіл (а.с.189-195 том 1).

А відтак, матеріалами справи підтверджено, що родючий шар ґрунту на земельній ділянці площею 0,40 га, яка згодом отримала кадастровий номер 5624681500:08:001:0061, було знято ОСОБА_1 на підставі Дозволу №00060 на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Таким чином, колегія суддів погоджується, що станом на дату набуття ним права на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 родючий шар ґрунту на ній був відсутній. Зворотного апелянтом не доведено.

Доводи апелянта зводяться до того, що законодавство розрізняє поняття «зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу» та «невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту», згідно статті 53-2 КУпАП. Апелянт зазначає, що не оспорює законність зняття родючого шару ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 станом на 2009 рік, а доводить, що ТОВ «Оласінвест» було знято та перенесено ґрунтовий покрив (а не родючий шар ґрунту) без спеціального дозволу у 2020 році.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить визначення «ґрунтовий покрив». Водночас, Закон України «Про охорону земель» визначає:

ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості;

ґрунтова маса - знятий родючий шар ґрунту;

родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Порядок № 1, який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин, визначав у пункті 2, що ґрунтовий покрив земельних ділянок - це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю; спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Пунктом 3.1 Порядку №1 визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів (пункт 3.2 Порядку №1).

Отже, ґрунтовий покрив земельних ділянок це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю

З системного аналізу вказаних визначень вбачається, що «ґрунтовий покрив» та «родючий шар ґрунту» в спірних правовідносинах вживаються як тотожні поняття, адже законодавець взяв під охорону саме ті ґрунти, які є родючими.

Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у відповідних ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) таких земельних ділянок не видається.

Отже, родючий шар ґрунту було знято на земельній ділянці ділянку з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 на підставі Дозволу №00060.Азняття ґрунтового покриву, а не родючого шару ґрунту, у 2020 році, на яке покликається апелянт, не потребує видачі дозволу.

Колегія суддів резюмує, що необхідність отримання позивачем спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки в спірних правовідносинах не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідач під час перевірки не встановив фактів наявності ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та/або коли, ким і за наслідками чиєї діяльності відбулося його зняття та перенесення на земельній ділянці, що була об`єктом перевірки, беручи до уваги отриманий у встановленому порядку попереднім власником Дозвіл на зняття ґрунтового покриву на земельній ділянці площею 4,2695 га, та твердження попереднього власника, що саме він знімав родючий шар ґрунту з такої земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач не довів вчинення позивачем порушення вимог ч.ч. 2,3 ст. 168 ЗК України, а отже і наявності підстав для винесення спірного припису.

Стосовно факту оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення слід вказати, що матеріали даної справи містять докази оскарження ОСОБА_4 постанови у справі про накладення адміністративного стягнення. Провадження у справі №569/7467/20 відкрито ухвалою Рівненського міського суду від 11.06.2020. Водночас, ухвалою від 09.02.2021 провадження в такій справі зупинено до набрання законної сили рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/4102/20. А відтак, у справі № 569/7467/20 не встановлено жодних обставин, які не слід доказувати в даній справі (ч.4 ст.78 КАС України).

Стосовно спірного припису також слід зазначити наступне.

В силу вимог абз.3 ч. 1 ст.10 Закону №963-IV до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Отже, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Обов`язковою підставою для винесення припису та його невід`ємною ознакою є те, що припис спрямований на усунення встановлених контролюючим органом порушень вимог законодавства, а також припис не є способом притягнення порушника до відповідальності і не є різновидом санкцій. Тобто необхідною умовою винесення припису є усунення об`єктом контролю порушення законодавства у випадку виконання вимог припису.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для адресата, полягає в тому, що позивачу висунуто вимогу: Забезпечити використання існуючого ґрунтового покриву в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 у термін до 04.06.2020 року. Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.

Водночас, виконати вимогу про забезпечення використання існуючого ґрунтового покриву в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:08:001:0061 у термін до 04.06.2020 року позивач об`єктивно позбавлений жодної можливості, оскільки не зрозуміло в чому полягає її зміст і яким способом, діями така вимога підлягає виконанню.

Оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов`язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2019 у справа №806/1723/18.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що спірний припис, як акт індивідуальної дії винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.

З огляду на вищенаведене, апелянтом не доведено ні необхідності отримання позивачем спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунту на земельній ділянці, ні факту вчинення останнім порушення вимог ст. 168 ЗК України.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі №460/4102/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 20 лютого 2024 року