Постанова

від 13.02.2024 по справі 305/987/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 305/987/18 пров. № А/857/15687/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я., Гудима Л.Я.,

за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Подинського Ярослава Федоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання (суддя Іванчулинець Д.В., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тячівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у червні 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Тячівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, третя особа - Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації, в якому просив: визнати протиправним рішення Тячівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області щодо відмови у взятті на облік ОСОБА_1 , як особи, інвалідність якої пов`язана із трудовим каліцтвом; зобов`язати Тячівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області визнати та поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , як особу, інвалідність якої пов`язана з трудовим каліцтвом, - з дня звернення 15 березня 2018 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Тячівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, третя особа - Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним рішення Тячівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області щодо відмови у взятті на облік ОСОБА_1 , як особи, інвалідність якої пов`язана із трудовим каліцтвом. Зобов`язано Тячівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області визнати та поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , як особу, інвалідність якої пов`язана з трудовим каліцтвом, - з дня звернення 15 березня 2018 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі № 305/987/18 без змін.

29 березня 2023 року представник позивача Подинський Ярослав Федорович звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №305/987/18.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду віл 31 березня 2023 року повернуто без розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №305/987/18.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу Подинського Ярослава Федоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року про повернення заяви без розгляду у справі №305/987/18 - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Тячівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, третя особа - Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щорозгляд зави про встановлення судового контролю суд першої інстанції повинен був розглянути за участю заявника. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено виконання виписки МСЕК до довідки №2 серії 12ААА №114302 від 20.12.2021.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, щорішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі за № 305/987/18 виконано боржником у повному обсязі шляхом взяття на облік ОСОБА_1 . Відтак, підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за рішенням суду, яке фактично виконано, - відсутні.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 370 КАСУкраїни судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною восьмою статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України), оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).

Стаття 382 КАС України встановлює, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Це узгоджується з позицією Верховного суду, який неодноразово висловлювався, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності тих чи інших об`єктивних обставин, зокрема у постанові від 20 червня 2018 року у справі №800/592/17, постанові від 13 травня 2021 року у справі №9901/598/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Також Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві ,,Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі ,,Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення ,,Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах ,,Бурдов проти Росії від 07.05.2002, ,,Ромашов проти України від 27.07.2004, ,,Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі ,,Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі ,,Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Стосовно покликання апелянта на те, що заяву про встановлення судового контролю було розглянуто без участі сторін, колегія суддів зазначає наступне.

З системного аналізу статті 382 КАС України вбачається, що заяву про встановлення судового контролю можливо розглянути у порядку письмового провадження, оскільки у відповідності до вказаної статті у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішується питання про накладення штрафу. Тому, суд апеляційної інстанції констатує, що порушення процесуального законодавства в цій частині відсутнє.

Стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджено виконання виписки МСЕК до довідки №2 серії 12ААА №114302 від 20.12.2021.

Як вказувалось вище, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, яке залишено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року без змін:визнано протиправним рішення Тячівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області щодо відмови у взятті на облік ОСОБА_1 , як особи, інвалідність якої пов`язана із трудовим каліцтвом; зобов`язано Тячівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області визнати та поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , як особу, інвалідність якої пов`язана з трудовим каліцтвом, - з дня звернення 15 березня 2018 року.

Резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.

Рішення суду підлягає до виконання відповідачем (боржником) у точній відповідності до його резолютивної частини.

Разом з тим, рішення стосовно виконання виписки МСЕК до довідки №2 серії 12ААА №114302 від 20.12.2021 судом не ухвалювалось. Відтак, вказане не може бути предметом розгляду в контексті вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

Суд зазначає, що держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.

Згідно Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» 13 вересня 2018 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано у даній справі виконавчий лист.

В матеріалах справи наявна постанова про закінчення виконавчого провадження від 24 січня 2019 року ВП № 57234804, винесена старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяк Максимом Богдановичем, відповідно до якої виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 305/987/18 від 13.09.2018 року виданого Закарпатським окружним адміністративним судом - закінчено. Так, згідно змісту вищезазначеної постанови, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року у справі за № 305/987/18 виконано Тячівським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, у повному обсязі. ОСОБА_1 взятий на облік з 15 березня 2018 року, на підтвердження чого боржником надано державному виконавцю постанову Тячівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області «Про взяття на облік потерпілого» від 04.01.2019 року за № 0716/242/242/1.

Також, згідно наявних в матеріалах справи доказів, 10 січня 2019 року Тячівське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Закарпатській області листом за № 07-01/09-21 повідомило ОСОБА_1 , що його взято на облік, на виконання рішення у справі № 305/987/18.

Також, згідно з відповіддю Головного управління ПФУ в Закарпатській області від 13.02.2023 №0700-0202-8/6259, ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 №260/808/19 Тячівським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області прийнято постанову від 10.03.2020 №0716/242/242/2 про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати з 15.03.2018.

Тобто, з аналізу вищенаведеного вбачається, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі за № 305/987/18 виконано боржником у повному обсязі шляхом взяття на облік ОСОБА_1 .

Колегія суддів резюмує, що підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за рішенням суду, яке фактично виконано, - відсутні.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Подинського Ярослава Федоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді В. Я. Качмар Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 20 лютого 2024 року