Рішення

від 08.11.2007 по справі 33/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/113

08.11.07

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом         товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-     реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»

до                                товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»

третя особа              товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно»

про                               стягнення 67 615,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:          Тарасова О.О. –представник за довіреністю № 386 від 14.06.2007 року;

від відповідача:      Берковський Р.О. –представник за довіреністю № 2 від 15.06.2007 року;

від третьої особи:   не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-    реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»про стягнення заборгованості в сумі 67 615,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується проводити рекламну кампанію, яка вважається розпочатою з дати підписання цього договору та виконується відповідно до умов цього договору, додаткових угод цього договору та окремих договорів на виконання робіт, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п.2.2 договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року виконавець має право за рекомендацією замовника або за власною ініціативою залучати третіх осіб для виконання окремих робіт (послуг) для проведення рекламної кампанії. Виконавець несе відповідальність перед замовником за належне виконання робіт такими особами.

Пунктом 6.1. договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року передбачено, що здача-приймання виконаних робіт (надання послуг) здійснюється сторонами за актами.

22.08.2006 року позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року, відповідно до умов якої сторони затвердили рекламний бюджет на проведення рекламної кампанії, що складається з переліку робіт (послуг), однією з яких відповідно до п.1.1 є таблички.

Відповідно до Таблиці № 1 до п.1.1. Додаткової угоди № 1 від 22.08.2006 року до договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року відповідач повинен був виконати певні роботи, а саме: таблички на кабінети в кількості 282 штуки на загальну суму 64 387,37 грн. Строки виконання зазначених робіт, докладні технічні характеристики та інше, зазначаються в окремих Додатках чи Додаткових угодах.

20.07.2006 року відповідачем було виставлено рахунок-фактуру СФ-0000184 від 20.07.2006 року на суму 64 387,37 грн. за виготовлення 282 штук інформаційних таблиць та вказівників.

21.07.2006 року на підставі зазначеного рахунку-фактури позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача 64 387,37 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 102 від 21.07.2006 року на суму 64 387,37 грн.

Угоди, які встановлюють порядок виготовлення інформаційних таблиць та вказівників між позивачем та відповідачем не укладалися.

Відповідачем інформаційні таблиці і вказівники не виготовлені і позивачу не передані.

03.11.2006 року позивач направив відповідачу лист № 150 від 03.11.2006 року, в якому просив повернути грошові кошти не пізніше 12.11.2006 року.

Відповідач грошові кошти не повернув.

У судове засідання 19.06.2007 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/113 від 05.06.2007 року не виконав, але через канцелярію подав клопотання вих. № 95 від 18.06.2007 року про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою його повноважного представника.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду.

Враховуючи клопотання відповідача та те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті, відклав розгляд справи на 10.07.2007 року.

22.06.2007 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло клопотання вих. № 88 від 21.06.2007 року представника відповідача про об'єднання справ за №№ 33/144, 33/113, 21/375, 21/377, 21/376 в одне провадження.

В судовому засіданні 10.07.2007 року представник відповідача надав клопотання про залучення в якості третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно»та заяву про продовження строку розгляду справи.

Представник позивача проти заяви про продовження строку розгляду не заперечував.

Судом оголошена перерва до 11.09.2007 року.

01.08.2007 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло заперечення вих. № б/н від 24.07.2007 року представника позивача про об'єднання справ №№ 33/144, 33/113, 21/375, 21/377, 21/376 в одне провадження.

11.09.2007 року представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

В судове засідання 25.09.2007 представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча 24.09.2007 року подав до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва клопотання вих. № 171 від 24.09.2007 року, в якому просить зупинити провадження по справі № 21/113 товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний-лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»про стягнення суми боргу в розмірі 67 615,00 грн. до прийняття рішення Вищим господарським судом України.

Оскільки, справа № 21/113 не знаходиться у провадженні судді Мудрого С.М., тому суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

18.10.2007 року представник відповідача відмовився від клопотання про об'єднання справ, надав відзив на позов вих. № 218 від 17.10.2007 року, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити та заявив клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно».

Представник позивача заперечує проти клопотання про залучення третьої особи.

Суд задовольнив зазначене клопотання відповідача та у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи розгляд справи відкладено на 30.10.2007 року.

30.10.2007 року в ході судового розгляду представник відповідача надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву та додаткові документи.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно»надав пояснення вих. № 31 від 28.01.2007 року в якому просить залучити до матеріалів справи документи та в задоволенні позовної заяви позивачу відмовити.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 64 387,37 грн., суму інфляційного відшкодування в розмірі 2 478,00 грн., три відсотки річних в сумі 750,00 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 676,15 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 статті 220 ГК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 статті 1212 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вих. № 218 від 17.10.2007 року просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити та в обґрунтування своїх вимог зазначає, що станом на 14.09.2006 року всі таблички були змонтовані на оговорені сторонами місця, в той же день позивачу було направлено на підписання акт виконаних робіт. Позивачем не було зроблено жодного зауваження з приводу якості виготовлених табличок, тобто робота була ними прийнята, але з незрозумілих причин він ухиляється від її прийняття.  

Як вбачається з матеріалів справи, а саме опису вкладення у цінний лист 20.10.2006 року відповідачем на адресу позивача був направлений акт № ОУ-0000183 від 14.09.2006 року.

Представником позивача надано лист вих. № 143 від 27.10.2006 року, в якому зазначається, що 24.10.2006 року разом з іншими документами одержано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договорами та надано зауваження щодо акту № ОУ-0000183 від 14.09.2006 року, а саме: згідно із таблицею № 1 до п.1.1. Додаткової угоди № 1 від 22.08.2006 року до договору № 01/07.1 від 01.07.2006 року строки виконання робіт, докладні технічні характеристики та інші умови, що передбачені п.3.6 договору № 01/07.1 від 01.07.2006 року мають зазначатися в окремих додатках (додаткових угодах). Будь-яка угода на проведення вказаних в акті робіт відсутня, вказана в акті продукція нами не приймалася. Акт № ОУ-0000183 від 14 вересня 2006 року нами не може бути підписаний і повертається вам у двох примірниках.

Таким чином, представником позивача дотримано вимоги договору № 01/07.1 від 01.07.2006 року, а саме п. 6.2 в якому зазначено, що виконавець надає замовнику підписані акти приймання виконаних робіт (послуг), а замовник приймає акти та підписує їх протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання актів, при цьому замовником акт не підписується до моменту переробки або виправлення робіт (послуг). У випадку невиконанням виконавцем робіт (послуг) у встановлені строки або виконання їх неналежним чином. Замовник має право не сплачувати 50% щомісячної оплати робіт (послуг) виконавця, визначеної у додатку № 1 до цього договору до моменту виконання робіт (послуг) належним чином у повному обсязі.   

Щодо наданих відповідачем документів, а саме: рахунку-фактури № СФ-0000008 від 21.07.2006 року, платіжного доручення № 554 від 21.07.2006 року на оплату рекламної продукції згідно рахунку-фактури № СФ-0000008 від 21.07.2006 року та акту № ОУ-0000008 здачі-приймання робіт (надання послуг), укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно»про проведення робіт по рахунку № СФ-0000008 від 21.07.2006 року,  то перелічені документи стосуються правовідносин, які склалися між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Сантіно», а не правовідносин позивача з відповідачем.

Згідно п.2.2 договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року виконавець має право за рекомендацією замовника або за власною ініціативою залучати третіх осіб для виконання окремих робіт (послуг) для проведення рекламної кампанії. Виконавець несе відповідальність перед замовником за належне виконання робіт такими особами.

Відповідно до п. 6.1. договору № 01/07.1 на проведення рекламної кампанії від 01.07.2006 року здача-приймання виконаних робіт (надання послуг) здійснюється сторонами за актами.

Відповідачем не надано суду акту здавання-приймання виконаних робіт, підписаного повноважними представниками обох сторін.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за невиконання робіт у відповідача перед позивачем в сумі 64 387,37 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, позовні вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотки річних в сумі 750,00 грн. та індекс інфляції в розмірі 2 478,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс Україна»(юридична адреса: 02206, м. Київ, вул. Малишка, буд. 37, кв. 3, поштова адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; п/р 260010066948 в Київській Регіональній дирекції (філії) АППБ «Аваль», МФО 322904, п/р 2600114807 в АППБ «Аваль», м. Київ, МФО 300335, п/р 26000010033655 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, ідентифікаційний код 33543396) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Городище, 8, п/р 2600800002636 в Філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Львові, МФО 325718, п/р 26002334106001 в ВАТ «Акціонерно-комерційний банк «НАДРА», МФО 325978; п/р 26004014497 в ТОВ «Комерційний банк «Західінкомбанк»Дирекція у м. Луцьк, МФО 303484, код ЄДРПОУ 34358195) суму основного боргу 64 387 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят сім) грн. 37 коп., індекс інфляції у розмірі 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 00 коп., три відсотки річних у сумі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., та витрати  по сплаті державного мита в сумі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 15 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 68 409 (шістдесят вісім тисяч чотириста дев'ять) грн. 52 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                           С.М.Мудрий