Ухвала

від 12.02.2024 по справі 752/7926/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу із змінами захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року, відносно

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, громадянки України, українки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

за участі: захисника в режимі відеоконференцзв`язку прокурора ОСОБА_5 ОСОБА_7 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , обрано підозрюваній ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Роз`яснено, що разі затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу із змінами, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною.

Слідчим суддею не враховано докази надані стороною захисту, які свідчать про те, що у ОСОБА_6 відсутній умисел на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджує необґрунтованість підозри.

Зокрема, слідчим суддею не надано оцінки письмовому зверненню ОСОБА_6 від 18.04.2023 № 18.03-1 до Міністерства розвитку громад, територій та Інфраструктури України, Державної прикордонної служби України та Державної служби України з безпеки транспорту щодо виключення відомостей з системи «Шлях» стосовно водія ОСОБА_10 , який зарекомендував себе як неблагонадійний водій. Крім того, органом досудового розслідування не встановлено ким та коли підписано Договір № 10/5/23 про провадження волонтерської діяльності від 10 травня 2023 року у м. Києві, довіреність № 10/5/23 від БО «БФ`Турботливість», посвідчення волонтера від 05.04.2023 виданого на ім. ОСОБА_11 .

Слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_6 з 2022 року перебуває за межами України та не могла у 2023 році підписувати вказані документи, а органом досудового розслідування не призначено почеркознавчої експертизи, які б доводили справжність підписів підозрюваної на документах.

Також, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 вилучено сорок вісім бланків волонтера та печатку БФ «Турботливість», що може свідчити про причетність до виготовлення таких документів іншої особи.

Вважає, що слідчим суддею безпідставно враховано висновок експерта від 22 серпня 2023 року № 103/4, яким встановлено приналежність голосу та мовлення на файлах ОСОБА_6 , оскільки з висновку не вбачається, з чим саме експерт порівнював голос та мовлення та яким чином визнав належність голосу та мовлення саме ОСОБА_13 .

На думку апелянта, підозра ОСОБА_6 у порядку визначеному КПК України не вручено, а відтак вона не набула статусу підозрюваної.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29 листопада 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022100000000610, в тому числі за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

25 серпня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

19 вересня 2023 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України та того ж дня підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук та у міжнародний розшук у зв`язку з її перебуванням за кордоном.

25 вересня 2023 року слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_13 .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року клопотання задоволено та обрано підозрюваній ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні доводи перевірено слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, заслухано думку прокурора, захисника, з`ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.

Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_13 слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що наведені у них обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, викладених у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи при цьому те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Тобто, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_13 підозри чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах провадження, докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування, з урахуванням оголошення її в міжнародний розшук, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав підозрюваній ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.

Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування (т. 1 а.с. 135-146).

Доводи захисника, що підозра ОСОБА_6 у порядку визначеному КПК України не вручено, а відтак вона не набула статусу підозрюваної є необґрунтованими, оскільки як убачається із матеріалів провадження органом досудового розслідування вжито всіх заходів, передбачених КПК України для вручення підозри (т. 1, а.с. 126-128

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваній ОСОБА_13 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

За таких обставин, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 183, 184, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргуіз змінами захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16

Єдиний унікальний 752/7926/23

Справа № 11сс/824/637/2024 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_17

Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_18