Ухвала

від 18.10.2024 по справі 752/7926/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7926/23

Провадження №: 1-кс/752/8108/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000610 від 29 листопада 2022 року,

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2024 року представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року у кримінальному провадженні №42022100000000610 від 29 листопада 2022 року, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , зокрема, мобільний телефон IPhone 14.

Заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, звертає увагу на те, що мобільний телефон не призначався (використовувався) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення та не є предметом кримінального правопорушення, не одержавний внаслідок вчинення кримінального правопорушення. не містить жодної доказаової бази в кримінальному правопорушенні. Таким чином, на думку заявника, на теперішній час відсутні підстави накладення арешту на майно, у зв`язку з чим просить скасувати арешт майна .

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій просив клопотання про скасування арешту майна розглянути у його відсутність, клопотання підтримав в повному обсязі, просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд клопотання за його відсутності, повідомив, що слідчі дії пов`язані з майном ОСОБА_3 на даний час слідчим вже проведені, нагальної необхідності у продовженні арешту на цей час немає.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року було задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженнві досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанняи законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочиннісю Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, вилучене 06.06.2023 року під час затримання ОСОБА_3 , зокрема, на мобільний телефон марки «Iphone».

Арешт накладено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, які відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» від 05 березня 2019 року (Заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.

Згідно з частиною 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

18.10.2024 року прокурор повідомив суд про те, що слідчі дії, пов`язані з майном ОСОБА_3 на даний час слідчим вже проведені, нагальної необхідності у продовженні арешту майна на цей час немає.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_3 належним їй майном на підставі зазначених обставин, оскільки доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Накладення арешту на майно є тимчасовим обмеженням прав на нього у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження

Слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту на майно підлягає задоволенню, оскільки доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000610 від 29 листопада 2022 року - задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000610 від 29 листопада 2022 року, а саме на мобільний телефон марки IPhone 14.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1