УХВАЛА
20 лютого 2024 року
Київ
справа № 817/397/18
адміністративне провадження № К/990/6059/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 817/397/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
16.02.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» (далі - скаржник), направлена до суду поштою 13.02.2024.
Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 19.01.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд звернув увагу скаржника, що у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Однак, скаржник не навів підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, а касаційна скарга побудована з обставин у справі і цитуванні норм матеріального та процесуального права без зазначення про їх неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зміст касаційної скарги є ідентичним до її попередньої редакції, скаржник лише додав дві постанови Верховного Суду і процитував витяги з них.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Здебільшого обґрунтування доводів касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права. Скаржник цитує висновки Верховного Суду, однак, не зазначає, в чому саме полягає помилка судів під час застосування норм матеріального права, який саме висновок судів не відповідає тим, що цитуються у касаційній скарзі. Обґрунтування, в чому скаржник вбачає подібність правовідносин у касаційній скарзі не наведено. Посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України із наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку касаційна скарга так і не містить.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 817/397/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2024 |
Оприлюднено | 21.02.2024 |
Номер документу | 117120109 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні