Ухвала

від 19.02.2024 по справі 308/1011/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1011/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене начальником відділу прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань № 22023070000000050 від 30.03.2023 року, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 201-1 КК України про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_3 запогодженням начальником відділу прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань № 22023070000000050 від 30.03.2023 року, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 201-1 КК України звернувся дослідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтуваннявимогклопотанняслідчийпосилаєтьсянате,що у рамках даного кримінального провадження досліджуються обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження, громадянин України ОСОБА_5 організував канал та розробив схему контрабандного переміщення через митний кордон України незаконно порубаних лісоматеріалів, в тому числі, цінних та рідкісних порід, переміщення яких останнім здійснюється на підставі підроблених та незаконно отриманих документів про їх походження.

Так, як вбачається з відповіді 1 відділу ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області на доручення слідчого, в ході проведення оперативно-розшукових заходів отримано достовірну інформацію про те, що до вчинення даного злочину причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), який, переслідуючи корисливий мотив, розробив та організував протиправну схему незаконного переміщення через державний кордон України лісопродукції на підставі незаконно отриманих та підроблених документів, що містять неправдиві відомості про вантаж. З цією метою, останній підшуковує, придбає та здійснює (координує) поставки партій незаконно порубаних лісо- та пиломатеріалів з областей розташованих в центральній частині території України, після чого, з метою їх легалізації отримує в своє розпорядження підроблені документи або документи, які містять неправдиві відомості, які надалі використовує для отримання відповідних дозвільних документів, що надає останньому можливість їх безперешкодного переміщення через митний кордон України до країн Європейського Союзу.

Поряд з цим, ОСОБА_5 , з метою приховання своєї злочинної діяльності та надання своїм діям законного вигляду зареєстрував ряд суб`єктів підприємницької діяльності на інших осіб з числа рідних та близьких від імені яких одноосібно і здійснює таку діяльність, яка пов`язана із заготівлею та експортом лісоматеріалів. При цьому, останній як самостійно забезпечує здійснення незаконних порубок деревини, переважно цінних порід дерев так і придбає їх у різних фізичних осіб підприємців та юридичних осіб без документів про їх походження. Після чого, організовує їх доставку на виробничі потужності підконтрольних йому суб`єктів господарювання, де здійснюється перероблення вищевказаної незаконно отриманої деревини, після чого формуються партії пиломатеріалів готові до їх відправлення на адресу різних фірм розташованих на території країн Європейського Союзу.

Зокрема, в ході проведення оепративно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_5 одноосібно здійснюється господарська діяльність на підставі фіктивно створених суб`єктів господарської діяльності оформлених на маму останнього громадянку України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (уродженка Закарпатської області, Ужгородського району, с. Верхня Солотвина, мешканка АДРЕСА_1 ), а саме: приватне підприємство «МДЕ», код ЄДРПОУ 43080058, юридична адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Лікарняна, буд. 8 та фізична особа-підприємець « ОСОБА_6 », основний вид діяльності яких є: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

З цією метою, ОСОБА_5 , 04 січня 2024 року, залучивши до своєї протиправної діяльності громадянку України ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка Закарпатської області, м. Виноградів, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Краматорська, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , ДРФО НОМЕР_1 ) як митних брокерів (в якості декларантів) на підставі документів, що мають ознаки підроблення та містять неправдиві відомості щодо походження зазначеного товару, а саме, товарно-транспортних накладних, які, вподальшому стали підставою для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, який є єдиним документом, що надає право на здійснення переміщення лісоматеріалів через митний кордон України, виготовили та подали на митний контроль митну декларацію, де відправником зазначили підконтрольну ОСОБА_5 ПП «МДЕ», а товар - «пиломатеріал дубовий обрізний» в обсязі 23,404 м. куб.

Однак вжитими заходами встановлено, що фактично вказаний у митній декларації товар - пиломатеріали, ОСОБА_5 придбав у ТзОВ «Виробнича компанія «Діоніс», розташованої на території Волинської області, де останні і фактично були заготовлені, в той же час, ОСОБА_5 з метою отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, для здійснення експортних операцій серії ЗК № 876267 надав товарно-транспортні накладні на вищевказані пиломатеріали виписані ніби-то від імені ДП «Ужгородське військове лісництво», філії «Ужгородське ЛГ» ДП «Ліси України» та Національного природного парку «Подільські Товтри», тобто як такі що заготовлені на території Закарпатської та Хмельницької областях.

Надалі, 12.01.2024 близько 23 години в зону митного контролю митного поста «Тиса» Закарпатської митниці на ділянку «виїзд- з України» прибув вантажний автомобіль марки «Mercedes-Benz Actros 1845 LS» д.н.з. НОМЕР_2 з причепом д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 , з вищевказаним вантажем «пиломатеріал дубовий обрізний» в обсязі 23,404 м. куб., відправником якого фактично є підприємство підконтрольне ОСОБА_5 та водієм на митний контроль як підставу для переміщення зазначеного вантажу було подано вищевказані товарно-супровідні документи, які містять неправдиві відомості та ознаки підроблення, серед яких і сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, для здійснення експортних операцій серії ЗК № 876267 від 13.12.2023.

Таким чином, ОСОБА_5 ,фактично вживвсі необхідніта достатніна йогодумку заходиспрямовані нареалізацію розробленоїним злочинноїсхеми,доведення свогозлочинного умислудо кінця,спрямованого на контрабандне переміщення через митний кордон України партій пиломатеріалів.

17.01.2024 у відповідності до ухвали Ужгородського міськрайонного суду проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 на ТОВ «ІНДУСТРІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ», код ЄДРПОУ 33142018 у ході якого виявлено та вилучено:

1. Договір № 25/01/23 купівлі продажу продукції від 25.01.2023 укладений між ТзОВ «Індустрія деревообробки» та ПП «МДЕ» на 1 арк.;

2. Видаткова накладна № ІД-0000018 від 03.02.2023 на лісоматеріали з додатком товарно-транспортною накладною № 018 від 03.02.2023;

3. Видаткова накладна № ІД-0000021 від 08.02.2023 на лісоматеріали з додатком товарно-транспортною накладною № 021 від 08.02.2023;

4. Банківська виписка ТОВ «Індустрія деревообробки» від 31.03.2023 на 1 арк.

5. Банківська виписка ТОВ «Індустрія деревообробки» від 21.02.2023 на 1 арк.

Слідчий зазначає, що 18.01.2024, вказані вище речі та предмети, постановою слідчого визнані як речові докази у зазначеному кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що вищевказане майно відповідно до статті 98 КПК України є речовим доказом даного кримінального провадження, а тому в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вилучене в ході проведення обшуку 17.01.2024 майно.

На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети та документи є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти,які моглизберегти насобі слідизлочину,містять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження). Узв`язку ізцим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

Позиція сторін :

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явилися. Слідчий надав суду заяву відповідно до якої просить суд провести розгляд клопотання без його участі. В поданій заяві зазначив, що ним було здійснено повідомлення власника майна про розгляд клопотання про накладення арешту на майно.

Власник майнапредставник ТОВ«ІНДУСТРІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ»в призначенесудове засіданняне з`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлявся належнимчином,про причининеявки судне повідомив.

У відповідності до ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч.4 ст.107КПКУкраїни уразі неприбуттяв судовезасідання осіб,які берутьучасть усудовому провадженні,фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевірившидокази, якими обґрунтовується клопотання,слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 30.03.2023 року внесені до ЄРДР за №22023070000000050, попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 201-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.01.2024 у справі № 308/1011/24 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 6 (ТОВ «ІНДУСТРІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ»), в іншому володінні, а саме: приміщеннях побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, в підсобних і нежитлових приміщеннях, що відносяться до даної адреси, з метою відшукання та вилучення: товарно-транспортних накладних (ТТН), договорів (контракти), чорнові записи, (блокноти, аркуші паперу) з даними щодо розрахунків за незаконно отримані лісоматеріали та номерами мобільних телефонів осіб причетних до досліджуваних злочинів, банківські документи, які свідчать про отримання та зняття коштів, документи, які стосуються придбання лісоматеріалів, їх перевезення та обліку.

Слідчим суддеювстановлено,що 17.01.2024 на підставіухвали слідчогосудді Ужгородськогоміськрайонного в приміщенні за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 6 (ТОВ «ІНДУСТРІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ»), було проведенообшук в ходіякого виявлено тавилучено, а саме:

1. Договір № 25/01/23 купівлі продажу продукції від 25.01.2023 укладений між ТзОВ «Індустрія деревообробки» та ПП «МДЕ» на 1 арк.;

2. Видаткова накладна № ІД-0000018 від 03.02.2023 на лісоматеріали з додатком товарно-транспортною накладною № 018 від 03.02.2023;

3. Видаткова накладна № ІД-0000021 від 08.02.2023 на лісоматеріали з додатком товарно-транспортною накладною № 021 від 08.02.2023;

4. Банківська виписка ТОВ «Індустрія деревообробки» від 31.03.2023 на 1 арк.

5. Банківська виписка ТОВ «Індустрія деревообробки» від 21.02.2023 на 1 арк.

Як вбачається з протоколу обшуку від 17.01.2024 року, такий був проведений за участю представників підприємства, понятих, копію ухвали про проведення обшуку вручено ОСОБА_10 .

Постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_3 від 18.01.2024 року, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні вилучені у ході обшуку в приміщенні за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 6 (ТОВ «ІНДУСТРІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ»), речі визнано речовим доказом.

Згідноп.7ч.2ст.131КПКУкраїнизаходомзабезпеченнякримінальногопровадженняє арешт майна.Відповіднодоч.5ст.132КПКУкраїни,під часрозглядупитанняпрозастосування заходівзабезпе-ченнякримінального провадженнястороникримінального провадження повинні подати слідчому суддідоказиобставин,наяківонипосилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160 - 166,170 - 174цьогоКодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.26КПКУкраїни сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.168КПКУкраїни тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч.2 ст.167КПКУкраїни тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПКта судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст.170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майнаяк видупокарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивстановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання проарешт майнаслідчий суддя,судповиненвраховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадку, передбаченому пунктом 1частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадаєпід ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадках, передбачених пунктами 3, 4частинидругої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальноїконфіскації майна (якщо арештмайна накладається у випадку, передбаченомупунктом 2частини другої статті170 цього Кодексу);4) розміршкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірноївигоди,яка отримана юридичною особою(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірністьобмеженняправавласності завданням кримінального провадження;6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або убезготівковійформі,в томучислікоштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганніу банках абоіншихфінансових установах, видатковіоперації, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170КПКУкраїни визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядженнямайном можуть бути застосовані лише у разі,коли існують обставини, які підтверджують,щоїх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати,знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цьогоКодексу (ч. 1 ст.173КПК України).

Щодо відповідності майна ознакам речового доказу

Надаючи оцінку тому чи майно, на яке просить слідчий накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу, слідчим суддею ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК)

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Зважаючи на обставини, зазначені у клопотанні та встановлені в ході судового розгляду , слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що на вилучених в ході обшуку документах наявні відомості,які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальномупровадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173КПКУкраїни слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна на вилучені в ході проведення обшуку 17.01.2024 року за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 6 (ТОВ «ІНДУСТРІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ»), документи, з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Так, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені документи містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначенимст. 98 КПК України.

Одночасно, слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170,171КПКУкраїни і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту документів виявлених під час обшуку та конкретизовано підстави та мета накладення на них арешту.

Слідчим суддеювстановлено,клопотанням таматеріалами доданимидо клопотаннядоведено,що вилучені в ході обшуку за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 6 (ТОВ «ІНДУСТРІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ»), 17.01.2024 року документи у відповідності до ст. 98 КПК України, мають значення у кримінальному провадженні як речовий доказ.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосуванні може призвести до зникнення та навіть втрати слідів, предметів як речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, окрім того вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодитикримінальномупровадженню,атомунаявні правові підстави дляарешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .

Затакихобставинслідчийсуддяприрозгляді даногоклопотаннявбачаєпотенційну загрозу та шкодудлякримінальногопровадженнявразівідмовиунакладенніарешту та повернення вилученого майна.

Такашкодаможевиразитисьувтратіречовогодоказустороноюобвинуваченнята унеможливить подальшепровадженнядосудовогорозслідування тавстановленнюістиниу справі, щоочевидно переважаєнадвідсутністю в даний час повідомленої підозри винуватійу вчиненні злочинівособі, атакож неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном. Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майназ метоюпопередженнянастання наслідків,які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватисявспіврозмірності обмеженняправа власності завданням кримінального провадження слідчий суддяневбачає.

Застосуваннябудь-якогозаходузабезпеченнякримінального провадження,у тому числіі арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідуваннявиправдовуютьтакийступінь втручання, обов`язковою ж умовою длятакого втручання має бути встановлення обставин, які бнедопустилидо порушення принципу розумності та співрозмірності обмеженняправа власностізавданням кримінального провадження.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник,інший власникабоволоділецьмайна, якінебули присутні при розгляді питанняпро арештмайна,маютьправо заявитиклопотанняпро скасуванняарешту майна повністю або частково.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшогослідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань №22023070000000050 від 30.03.2023 року, про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арештна :

1. Договір № 25/01/23 купівлі продажу продукції від 25.01.2023 укладений між ТзОВ «Індустрія деревообробки» та ПП «МДЕ» на 1 арк.;

2. Видаткова накладна № ІД-0000018 від 03.02.2023 на лісоматеріали з додатком товарно-транспортною накладною № 018 від 03.02.2023;

3. Видаткова накладна № ІД-0000021 від 08.02.2023 на лісоматеріали з додатком товарно-транспортною накладною № 021 від 08.02.2023;

4. Банківська виписка ТОВ «Індустрія деревообробки» від 31.03.2023 на 1 арк.

5. Банківська виписка ТОВ «Індустрія деревообробки» від 21.02.2023 на 1 арк., шляхом тимчасового обмеження права на відчуження, користування та розпорядження.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1