Постанова

від 14.02.2024 по справі 501/1968/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2261/24

Номер провадження: 22-ц/813/2265/24

Справа № 501/1968/23

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Драгомерецького М.М.,

Дришлюка А.І,,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Єштокіної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ель-Хурі Ель-Хомсі Наталії Володимирівни на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року про застосування заходів процесуального примусу, а також на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року про закриття провадження у справі, постановлених під головуванням судді Смирнова В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту,

встановив:

22.05.2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий Київський ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року до позивача ОСОБА_2 застосовані заходи процесуального примусу та стягнуто штраф в дохід державного бюджету у розмірі 8052,00 грн. (а.с.100).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року провадження у справі закрито (а.с.101).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Ель-Хурі Ель-Хомсі Н.В. ставить питання про скасування ухвал Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року про застосування заходів процесуального примусу та закриття провадження, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.110-116).

Вирішуючи питання про розгляд справи за участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Єштокіної Ю.В., за відсутності інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином і завчасно повідомлені про час і місце судового засідання, у тому числі відповідач ОСОБА_3 , в порядку ч.1 ст.131 ЦПК України, так як за зареєстрованим місцем свого проживання, відсутня (а.с.150-153, 164-167).

Колегією суддів також враховано, що представник Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також представник заявника апеляційної скарги ОСОБА_2 адвоката Н.В. Ель-Хурі Ель-Хомсі надали суду апеляційної інстанції заяви про розгляд справи за відсутності представника Відділу, та представника ОСОБА_2 адвокатаН.В.Ель-ХуріЕль-Хомсі(а.с.161, 171).

Колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Також слід вказати, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді Одеського апеляційного суду більше чотирьох місяців (а.с.126, 137), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, за участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Єштокіної Ю.В., без участі інших учасників справи, та за наявними письмовими доказами, які маються в матеріалах справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 14 серпня 2023 року про застосування до позивача ОСОБА_2 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в дохід державного бюджету у розмірі 8052,00 грн. (а.с.100), Іллічівський міський суд Одеської області виходив із того, що звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_3 , третя особа: Другий Київський ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту, позивач здійснив зловживання своїми процесуальними правами, оскільки вже звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Другий Київський ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про зняття арешту, проте рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13.02.2023 року, по цивільній справі № 501/2695/22, провадження № 2/501/309/23, в задоволенні його позовних вимог було відмовлено.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Так, як вбачається із вищевказаного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13.02.2023 року, по цивільній справі № 501/2695/22, провадження № 2/501/309/23, у задоволенні позовних вимог було відмовлено у тому числі через те, що до участі у справі не було залучено всіх стягувачів і боржника у виконавчому провадженні (а.с.54-60).

При цьомусудом небуло враховано,що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо №113893196 від 13.02.2018 ОСОБА_3 була іпотекодержателем та власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0559 га, кадастровий номер 5110136900:33:009:0056. Згідно рішення Київського районного суду м.Одеса від 24.02.2017 по цивільній справі №520/15655/16-ц право власності на будинок визнано за ОСОБА_3 .

Саме у зв`язку з викладеними обставинами по даному позову ОСОБА_3 і вказана відповідачем у справі.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність в діях позивача ОСОБА_2 ознак зловживання процесуальними правами, що не давало суду підстав для застосування до позивача ОСОБА_2 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в дохід державного бюджету у розмірі 8052,00 грн.

Що стосується ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року про закриття провадження у справі (а.с.101), то колегія суддів зазначає, що у суду першої інстанції також не було правових підстав для винесення такого судового рішення, з огляду на наступне.

Так, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із вимог, передбачених п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, згідно яких суд зобов`язаний закрити провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що склад відповідачів у даній справі інший, ніж у цивільній справі № 501/2695/22, провадження № 2/501/309/23,в якій ухвалено рішення суду від 13.02.2023 року, та яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено, так як у даній справі ОСОБА_3 зазначена як відповідач, а у цивільній справі № 501/2695/22, провадження № 2/501/309/23 ОСОБА_3 була зазначена як третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог. Тобто,

Зазначені обставини не можуть свідчити, що у суду першої інстанції були правові підстави для закриття провадження по даній справі, оскільки рішення суду від 13.02.2023 року у цивільній справі № 501/2695/22, провадження № 2/501/309/23, постановлене з приводу спору не між тими самими сторонами.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Єштокіна Ю.В. також вважає, що у суду не було правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки останню потрібно розглянути по суті позовних вимог, ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення, чим поставити точку у довготривалому спорі між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваних ухвал суду та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 адвоката Ель-Хурі Ель-Хомсі Н.В. підлягає задоволенню, ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року про застосування заходів процесуального примусу та закриття провадження у справі скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367,368, п.6 ч.1 ст.374, п. 4 ч.1 ст.376, п.4 ч.1 ст. 379, ст. ст.381 - 384, 389-391ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ель-Хурі Ель-Хомсі Наталії Володимирівни задовольнити.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року про застосування заходів процесуального примусу, а також ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 серпня 2023 року про закриття провадження у справі скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено 20.02.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк