Ухвала

від 21.12.2023 по справі 947/6594/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/788/23

Справа № 947/6594/20

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

УХВАЛА

21.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі клопотання ОСОБА_1 про призначення земельно-технічної експертизи у справі №947/6594/20,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державного акту, встановлення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Разом із апеляційною скаргою представник апелянта подав клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити запитання: чи розташовані межі земельної ділянки, визначені державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №778859 від 10 серпня 2012 року, кадастровий номер 5110136900:26:021:0126, під 13/20 частин домоволодіння ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (т.1,а.с.241-241зворот).

Від ОСОБА_2 18 грудня 2023 року надійшли пояснення щодо призначення земельно-технічної експертизи, в яких відповідач за первісним позовом зазначила, що в матеріалах справи за 2005 рік є висновок експерта Снегур С.Ю., за висновками якого була проведена топографічна зйомка та визначений порядок користування земельною ділянкою та домобудування між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . При проведенні приватизації земельної ділянки та отримання державного акту на земельну ділянку, як зазначає відповідач, був виготовлений проект землеустрою Центром дослідження АІН України про відведення земельної ділянки та було проведено топогеодезичне вишукування: винесення меж земельної ділянки в натурі і закріплення її на місцевості за допомогою межових знаків у відповідності до рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2005 року. Тому, відповідач вважає, що проведення земельно-технічної експертизи у даній справі не має суттєвого значення при вирішення спору у даній справі, у зв`язку з чим просила у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити.

У судовому засіданні 21 грудня 2023 року апелянт та її представник клопотання про призначення експертизи підтримали та просили його задовольнити, сторона відповідача проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечувала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання апелянта та матеріали цивільної справи, апеляційний суд залишає клопотання про призначення експертизи без задоволення, з огляду на таке.

В обґрунтування клопотання про призначення у даній справі експертизи, представник апелянта вказував на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції у судовому засіданні 24 листопада 2020 року він заявив клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, у задоволенні якого судом було відмовлено (т. 1, а.с. 241 зворот).

З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державного акту, встановлення порядку користування земельною ділянкою (т. 1, а.с. 2-7). 22 липня 2020 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні власністю (т. 1, а.с. 102-105). Не погоджуючись із заявленими зустрічними вимогами, 14 вересня 2020 року, ОСОБА_1 надала відзив на зустрічну позовну заяву (т.1,а.с.146-150). Від ОСОБА_2 02 жовтня 2020 року надійшла відповідь на відзив (т. 1, а.с. 172-173). 15 жовтня 2020 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 листопада 2020 року (т. 1, а.с. 207-208).

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

При цьому, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч. 1 ст. 116 ЦПК України). Одним із таких способів забезпечення доказів є експертиза.

Під час розгляду справи по суті головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ст. 222 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Частинами 1-3 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, на стадії перегляду справи судом апеляційної інстанції питання про призначення судової експертизи може бути вирішено у разі, якщо судом першої інстанції було незаконно відмовлено в задоволенні заявленого клопотання, або якщо існували об`єктивні перешкоди для його подання в суді першої інстанції, тобто, наявні причини, які можуть бути визнані судом поважними та обґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. З наведеного слідує, що сторона наділена відповідними процесуальними правами щодо проведення дослідження з відповідного питання з власної ініціативи та може надати експертний висновок (як доказ) до суду, який, за загальним правилом, буде оцінений судом в сукупності з іншими доказами.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що у жодній із заяв по суті справи сторони не ініціювали питання щодо призначення експертизи. При цьому, згідно з протоколом судового засідання від 24 листопада 2020 року перед початком судового засідання представник позивача за первісним позовом ОСОБА_4 вказував на те, що клопотання по справі відсутні (т. 1, а.с. 220), однак під час розгляду справи по суті заявив усне клопотання про призначення експертизи (аудіо запис судового засідання від 24 листопада 2020 року, файл запису 20201124-133259, хвилина запису 8:32). Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні при подачі апеляційної скарги представник позивача не просив поновити строк на подання клопотання про призначення експертизи, як і належним чином не обґрунтував причин поважності пропуску строку на звернення із таким клопотання, а також неможливість самостійно надати до суду висновок експерта з приводу заявлених питань. А тому, з огляду на викладене, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення у даній справі експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 84, 103, 252, 365, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М.Драгомерецький