Рішення

від 12.02.2024 по справі 333/4289/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Меркулової А.В.,

справа № 333/4289/22

провадження № 2/333/133/24

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Пономаренко Олександр Олександрович

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія»

представник відповідача Неділько Олена Олександрівна

треті особи Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рома Сервіс», Товариство обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ»

представник третьої особи Мороз Сергій Петрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду

м.Запоріжжя,у порядкузагального позовногопровадження,цивільну справупро захистправ споживача,стягнення збитківта моральноїшкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі за текстом Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (далі за текстом Відповідач), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рома-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ» про захист прав споживача, стягнення збитків та моральної шкоди, яка в процесі розгляду була уточнена та яка мотивована наступним.

Дружина позивача, ОСОБА_2 , є одним із співвласників квартири АДРЕСА_1 . У зазначеній квартирі мешкає позивач та у ній перебувало його майно, зокрема холодильник Liebherr CN 4013, морозильна камера Gorenje FN6192PW, прилад ТВ2.

ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» призначена управителем житла м. Запоріжжя, зокрема, багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

12.08.2019 року відповідач проводив ремонтні роботи та пошкодив магістральний кабель, через що відбувся перепад напруги, що призвело до пошкодження побутової техніки, що належить позивачу, а саме: холодильник Liebherr CN 4013 разом з автоматом захисту, морозильна камера Gorenje FN6192PW.

Вказану побутову техніку позивач відремонтував за власний кошт, загальна вартість ремонту склала 3000,00 грн., з яких 1000,00 грн. вартість ремонту морозильної камери, 2000,00 грн. вартість ремонту холодильника.

Позивач для отримання акту огляду пошкодженої техніки в квартирі позивача від 12.08.2019 року та відшкодування вартості ремонту звертався на урядову гарячу лінію, до Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та до відповідача. Як зазначає позивач, станом на день звернення до суду вартість ремонту йому не відшкодовано.

З посиланням на зазначене, а також на порушення своїх прав, як споживача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просив суд стягнути з відповідача на свою користь вартість заподіяних збитків у розмірі 79999,00 грн.. що складається з: 57499,00 грн. вартість холодильника Liebherr CN 4013, 19500,00 грн. вартість морозильної камери Gorenje, 3000,00 грн. вартість відновлювального ремонту вказаної побутової техніки. Також, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн.

Від відповідача надійшла відповідь на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на наступні обставини.

ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» надає послугу з управління багатоквартирними будинками, ремонт магістрального кабелю не проводила власними силами, для виконання поточного ремонту спільного майна житлових будинків, був укладений договір від 01.03.2019 року з ТОВ «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ» на поточний ремонт. Умовами договору було передбачено, що підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника роботи по поточному ремонту спільного майна житлових будинків, перелік яких наведено у Додатку №1 до цього Договору. У разі виникнення аварійної ситуації під час проведення ремонтних робіт ТОВ «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ» відновленням електропостачання займається ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Для ремонту побутової техніки, що була пошкоджена в результаті аварійної ситуації на магістральному кабелі, компанією ТОВ «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ» було укладено договір на ремонт техніки з сервісним центром «Рома-сервіс» з відшкодуванням витрат за рахунок коштів компанії про що мешканцям будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 було повідомлено оголошенням. Однак, сервісний центр «Рома-сервіс» відмовив в ремонті через те, що техніка має непридатний для ремонту санітарний стан та запропоновано звернутись до іншої сервісної організації після приведення техніки в належний стан.

Відповідач зазначає про те, що надані позивачем докази не підтверджують розмір завданих збитків та носять інформативний характер щодо вартості, в них не зазначений власник, вони не містять інформації щодо витрат на суму відновлювальних робіт і витрат на матеріали з врахуванням їх фізичного зносу, по причині чого вони не можуть бути належними та допустимими доказами по цій справі.

Доводи позивача щодо розміру матеріальної шкоди, у сумі 79999,00 грн., на думку відповідача, є безпідставними, оскільки ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» не проводила ремонтні роботи, згідно укладеного договору ТОВ «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ» виконувала поточний ремонт спільного майна житлових будинків, тому у разі виникнення аварійної ситуації всі претензії по відшкодуванню збитків повинні були віднесені на її рахунок.

Щодо відшкодування моральної шкоди Відповідач зазначає про те, що відсутність вини.

ТОВ Керуюча компанія «Мрія» в спричиненні шкоди позивачеві, виключає можливість застосування до компанії відповідальності.

З посиланням на зазначене Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповіді на відзив позивач відкидає твердження відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та зазначає наступне.

Доводи відповідача щодо матеріальної шкоди в цілому є безпідставними, оскільки згідно договору обслуговування будинку управителем визначено саме відповідача і він відповідно несе відповідальність за виконання будь - яких робіт по будинку. ТОВ «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ» не може нести відповідальність перед мешканцями будинку, так як договір з обслуговування будинку було укладено Відповідачем.

Позивач вважає, що фактичні обставини справи та відповідні надані докази доводять провину відповідача в спричиненні матеріальної та моральної шкоди.

З посиланням на зазначене позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Інших заяв по суті від сторін не надходило.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 30.09.2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

21.09.2023 року ухвалою суду підготовче засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позиція сторін по справі, заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач у судове засідання надав заяву про здійснення розгляду справи у його відсутності, вимоги позову підтримує заяву в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Пономаренко О.О. у судовому засіданні позовну заяву підтримав з підстав, викладених в ній, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримав письмовий відзив, який міститься в матеріалах справи.

Представник третьої особи ТОВ «РОМА СЕРВІС» суду пояснив, що у них на той момент була домовленість з ТОВ «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ», тому майстер виїхав на об`єкт, де вони обслуговували будинок повністю, номера квартир, де вони брали техніку на ремонт, не фіксувалися. Де вони могли, майстри взяли техніку, відремонтували і їм було відшкодовано гроші за ремонт техніки. Що сталося з тією технікою, яку вони не могли відремонтувати, він не знає. Вважає, що вартість приладів, зазначена позивачем не повинна відшкодовуватися відповідачем, так само як і моральна шкода.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно копії паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з 10.09.2005 року з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 .

Як стверджує позивач та що не оспорюється сторонами, він мешкає за адресою реєстрації своєї дружини за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» призначена управителем житла м. Запоріжжя за об`єктом конкурсу (група будинків) АДРЕСА_6 до якого входять багатоквартирні будинки Шевченківського та Комунарського районів м. Запоріжжя, зокрема будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Статуту товариства метою діяльності є здійснення задоволення потреб підприємств, установ та організацій всіх форм власності, у тому числі і державних, громадян у товарах та послугах, що виробляються у сферах, визначених предметом діяльності Товариства, для реалізації за рахунок отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників. Саме з цією метою в управління управителям передано об`єкти житлового та нежитлового фонду (Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №520 від 01.09.2017 року) для надання послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості.

Як зазначає позивач та, що не заперечується відповідачем по тексту відзиву на позовну заяву, 12.08.2019 року здійснювався ремонт магістрального кабелю під час якого виникла аварійна ситуація.

Позивач зазначає про те, що внаслідок зазначеної аварійної ситуації на магістральному кабелі 12.08.2019 року виник перепад напруги по причині чого було пошкоджено побутову техніку позивача, а саме: холодильник Liebherr CN 4013, морозильна камера Gorenje FN6192PW, прилад ТВ2.

Вартість ремонту морозильної камери Gorenje склала 1000,00 грн., що підтверджується копією товарного чеку №1318 від 18.12.2019 року.

Вартість ремонту холодильника Liebherr склала 2000,00 грн., що підтверджується товарним чеком №1322 від 21.12.2019 року.

Позивачем до позову долучено скріншоти з інтернет ресурсів, з яких вбачається, що вартість нового холодильника Liebherr CN 5735 становить 57499,00 грн., вартість морозильної камери Gorenje FN6192PW становить 19899,00 грн. Відомостей щодо дати пошуку та відповідно дати скріншотів, останні не містять.

Підставою звернення до суду стало те, що, як зазначає позивач, його права, як споживача порушені, побутова техніка була пошкоджена, а тому він має право на відшкодування матеріальних збитків, які складається з вартості нової техніки, вартості відновлювального її ремонту. Також просить стягнути моральну шкоду.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.п. 12,14 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п.п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за реєстр. № 76 управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Стаття 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньо будинкових мереж та поточний ремонт.

З огляду на зазначене, саме на відповідача покладений обов`язок щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Як роз`яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За частиною 1 ст. 81 ЦПК України , Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони Одночасно це принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При цьому, суд зауважує, що у вказаних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди завданої, саме майну позивача та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Суд враховує, що позивачем до позову не додано жодного акту та/або іншого документу, який би підтверджував той факт, що в результаті ремонту магістрального кабелю 12.08.2019 року, під час якого склалася аварійна ситуація, виник перепад напруги за адресою: АДРЕСА_2 було пошкоджено майно позивача, зазначене в позові.

Окрім того, без відповідного акту не можливо встановити перелік та обсяг пошкоджень, яких було завдано побутовій техніці позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що всупереч зазначеним вимогам закону позивачем не надано суду доказу на підтвердження наявності вини відповідача у виникненні аварійної ситуації, яка сталася 12.08.2019 року, а також завдання його майну шкоди, тобто не доведено обставину, на яку посилалася позивач як на підставу своїх вимог.

Слід також визнати неналежними доказами надані позивачем, а саме гарантійні талони, товарні чеки, кредитний договір, скріншоти, видаткові накладні, квитанції, оскільки останні не засвідчують факту знаходження в квартирі позивача станом на 12.08.2019 року, як не доводять факту їх пошкодження саме цього дні за вказаних у позові обставинах..

Оскільки обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, в їх задоволенні слід відмовити.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди, які ґрунтуються на вимогах завдання майнової шкоди, задоволенню не підлягають, виходячи з вищевикладених обставин.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, приймаючи, що позов задоволенню не підлягає, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, на підставі ст.625 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рома Сервіс», Товариство обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ ІНВЕСТ СТРОЙ», про захист прав споживача, стягнення збитків та моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 лютого 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва