Рішення

від 19.02.2024 по справі 317/361/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/361/22

Провадження № 2/317/12/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ткаченко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Мазуренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Курдась Сергія Олексійовича до Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Курдась Сергія Олексійовича до Біленьківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (надалі - Біленьківської ЗОШ), Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку.

Ухвалою суду від 11.02.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

15.02.2023 на адресу суду, на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, надійшла уточнена позовна заява.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, обґрунтована наступним.

Наказом директора Біленьківської ЗОШ Ємець Н.М. від 31.08.2016 №104-к ОСОБА_1 прийнятий до вказаного закладу освіти вчителем фізичної культури, починаючи з 01.09.2016.

02.11.2021 директором Біленьківської ЗОШ Ємець Н.М. ОСОБА_1 вручено примірник повідомлення №4 від 02.11.2021 про обов`язковість щеплення від COVID-19 для працівників закладів освіти та про подальше відсторонення від роботи, за умови ненадання керівництву закладу документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення або довідки про абсолютні протипоказання до такого щеплення.

Зі спливом трьох днів, наказом директора Біленьківської ЗОШ Ємець Н.М. №281-к від 05.11.2021, ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Наказ містить підставу відсторонення від роботи, а саме: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 №4 від 02.11.2021. Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 05.11.2021.

Однак, позивач вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий за відсутності належних правових підстав внаслідок того, що ст. 46 КЗпП України містить перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, положення цієї статті передбачають можливість його розширення, проте лише актами законодавства України.

Позивач зазначає, що згідно із положеннями Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Пунктом 416 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу, передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч.3 ст.5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №1253. Проте, вказаний наказ набрав чинності 08.11.2021, тоді як оскаржуваний наказ про відсторонення ОСОБА_1 прийнятий 05.11.2021, тобто наказ про відсторонення від роботи прийнятий на підставі не чинного нормативного акту.

Крім того, позивач зазначає, що порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а саме, якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

В оскаржуваному наказі та в повідомленні про обов`язкове профілактичне щеплення не містяться відомості про відмову, або ж про ухилення позивача від профілактичного щеплення, отже підстави для відсторонення ОСОБА_1 відсутні.

При цьому, позивач відзначає, що зазнав протиправного втручання у реалізацію свого права на працю через примушування до щеплення, яке проводиться в порушення закону, через що був позбавлений можливості заробляти собі на життя власною працею.

У зв`язку з чим для захисту своїх трудових прав позивач подав до суду відповідну позовну заяву, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Біленьківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ємець Н.М. від 05.11.2021 року № 281-к в частині його відсторонення від роботи; зобов`язати поновити його на роботі на посаді вчителя фізичної культури даного закладу; а також стягнути з Біленьківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

13.06.2022 до суду від представника відповідача - Біленьківської ЗОШ I-III ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те що, відповідно до законодавства працівники закладів загальної середньої освіти, відносно яких відсутні абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, в разі їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 підлягали відстороненню від роботи з 08.11.2021.

Наказ «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », виданий 05.11.2021, передбачає відсторонення позивача від роботи саме з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19. Дата видання наказу сама по собі ніяк не впливає на порядок дії зазначеного наказу.

Крім того, щодо посилання позивача про надання лікарем письмових підтверджень відмови особи від обов`язкового профілактичного щеплення, відповідач зазначає, що законодавством закріплено право лікаря, а не обов`язок взяти у осіб, які відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків. Тобто, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не закріплено загальнообов`язкового порядку відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень.

Отже, 08.11.2021 позивачем не були надано документи, які б підтверджували наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або абсолютних протипоказань до проведення профілактичного щеплення проти COVID-19, відповідно позивачем було допущено ухилення від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, що мало наслідком законне відсторонення від роботи.

Також, зазначено, що копія ордеру, доданого представником позивача до позовної заяви, не є документом, що підтверджує повноваження представника позивача, оскільки не містить всі обов`язкові реквізити.

На підставі викладеного, вважають що позов необхідно залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у разі продовження розгляду відмовити у задоволені позову.

Ухвалою суду від 19.12.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про виключення Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області як неналежного відповідача відмовлено.

Ухвалою суду від 19.12.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою суду від 19.12.2022 провадження у вказаній цивільній справі зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) та оприлюдення відповідної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою суду від 19.04.2023 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Курдась Сергія Олексійовича до Біленьківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку поновлено.

12.06.2023 представник відповідача - Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області надав пояснення, відповідно до яких вбачається, що 02.11.2021 позивач отримав повідомлення від 02.11.2021 №04 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19». Зазначене повідомлення містить детальні посилання на правові норми, на підставі яких у позивача виник обов`язок здійснити профілактичне щеплення проти COVID-19, та положення законодавства, що встановлюють наслідки невиконання позивачем зазначеного обов`язку у вигляді відсторонення від роботи. У повідомленні від 02.11.2021 №04 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» також вказано про необхідність надання позивачем документа, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19, або документа, що підтверджує наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19.

05.11.2021, у зв`язку з ненаданням позивачем жодних документів, які б підтверджували наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідачем був виданий наказ №281-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », який передбачає відсторонення позивача від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19. Зазначений наказ містить детальні посилання на правові норми, які регламентують порядок відсторонення позивача від роботи і закріплюють правові підстави такого відсторонення.

08.11.2021 року позивачем не були надані жодні документи, які 6 підтверджували наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, про що відповідачем був складений акт вх. №15 від 08.11.2021.

Отже, враховуючи викладене, а також правовий висновок, наведений у пункті 11.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №130/3548/21, відповідач стверджує, що відсторонення позивача від роботи відповідало вимогам національного законодавства та було нагально потрібним і пропорційним меті захисту здоров`я населення, відповідно у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

18.12.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача - Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, а саме - Біленьківський ліцей «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, у звязку із зміною назви Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на Біленьківський ліцей «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_8, яка являється матір`ю позивача, ознайомилась з наказом №124, про що свідчить підпис на другій стороні наказу. Позивача про зміну назви було повідомлено, оскільки у грудні 2022 позивач отримав від Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області виплату середньомісячного заробітку на картковий рахунок позивача. Крім того, наказ про зміну назви знаходиться у вільному доступі на сайті Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

На підтвердження викладеного, відповідачем надано копію рішення Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 11.08.2022 №09 (т. 2, а.с. 117-118, 161-163), копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2, а.с. 119, 164-165), копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2, а.с. 120-123,166-172), копію наказу № 124 від 25.08.2022 про перейменування Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на Біленьківський ліцей «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т. 2, а.с. 123-125, 173-175, 218-219), особову картку працівника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2, а.с. 125-127, 175-176), копію зведеною відомості сум для зарахування на картрахунки за грудень 2022 (т. 2, а.с. 177), копію роздруківки наказу №124 від 25.08.2022 із веб-сайту (т. 2, а.с.128, 178).

У судовому засіданні 18.12.2023 судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення правонаступника та постановлено змінити назву Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на Біленьківський ліцей «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Також представником відповідача - Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області були надані письмові пояснення, в яких зазначено, що 25.02.2022 директором Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ємець Н.М. було видано наказ №49-к «про допуск до роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_1 », згідно із яким ОСОБА_1 , вчителя фізкультури, допущено до роботи з 25.02.2022. Підставою для видання вказаного наказу став наказ Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2022 №380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153».

За відсутності можливості ознайомити ОСОБА_1 зі змістом наказу №49-к під розпис, ОСОБА_1 був повідомлений про його допуск до роботи 25.02.2022 особисто заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 , яка є його матір`ю.

17.03.2022 директором Біленьківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ємець Н.М. був виданий наказ №59-к «Про увільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації» Пункт 1 наказу №59-к передбачає увільнення ОСОБА_1 , вчителя фізкультури, від роботи з 01.03.2022 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

У період з березня 2022 року по листопад 2023 року ОСОБА_1 були виплачені заробітна плата за період з 25.02.2022 по 28.02.2022 і середній заробіток за період 01.03.2022 по 30.11.2023.

У липні 2022 року позивачу був виплачений середній заробіток в сумі 8841,41 гривень, а у період з серпня 2022 року по листопад 2022 року позивачу середній заробіток не виплачувався у зв`язку з тим, що тільки у листопаді 2022 року Біленьківський ліцей «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області отримав лист Міністерства освіти і науки України № 1/10241-22 від 06.09.2022 «Про збереження середнього заробітку педагогічним, науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу», в якому міститься роз`яснення щодо застосування ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» у взаємозв`язку з ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України. В той же час, станом на грудень 2023 року заборгованість Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області перед Позивачем з виплати заробітної плати (середнього заробітку) відсутня.

Заробітну плату (середній заробіток) у період з березня 2022 року по листопад 2023 року позивач отримував безпосередньо на картковий рахунок позивача в АТ «ОЩАДБАНК». Таким чином, позивач не міг не знати про те, що у період з березня 2022 року по листопад 2023 року він отримував заробітну плату (середній заробіток) від Біленьківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області).

Отже, позивач та його представник знали про допущення позивача до роботи ще з лютого-березня 2022 року і знали про те, що у період з березня 2022 року по листопад 2023 року позивач отримував заробітну плату (середній заробіток). Незважаючи на це, представник позивача не повідомив про наведені обставини суд, зазначивши під час судового засідання у справі №317/361/22, яке було проведене 06.12.2023, про те, що він нічого не знає ані про допущення позивача до роботи, ані про отримання позивачем заробітної плати (середнього заробітку).

Позивач та представник відповідача до суду не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представники відповідачів, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, надали заяви про розгляд справи без їх участі, просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. (т. 2, а.с.238,239).

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що з 01.09.2016 року позивач ОСОБА_1 працює на посаді вчителя фізичної культури Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про що свідчить копія наказу №104-к від 31.08.2016 та копія трудової книжки серії НОМЕР_1 заведеної 01.09.2016 року (т. 1, а.с.10, 11, т. 2, 216-217).

04.10.2021 року Міністерством охорони здоров`я України було прийнято наказ № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», згідно змісту якого на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070) обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 підлягають працівники, зокрема закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

02.11.2021 директором Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Емець Н. було видано повідомлення №04 про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, з яким позивача ознайомлено та видано другий примірник 02.11.2021, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у повідомленні (т.1, а.с. 12).

05.11.2021 директором Біленьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Емець Н. було видано наказ № 281-к, яким ОСОБА_1 , було відсторонено від роботи з 08.11.2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19. Зі змістом наказу позивача ОСОБА_1 було ознайомлено у день його винесення, а саме 05.11.2021 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 13).

Відповідно до довідки №01-13/43 від 28.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 працює вчителем фізичної культури в Біленьківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та його заробітна плата з травня 2021 по жовтень 2021 складає 93482,36 грн (т. 1 а.с. 14).

Актом від 08.11.2021, затвердженим директором Ємець Н., складеного комісією у складі голови профспілкового комітету, секретаря школи, медсестри школи, підтверджено факт, що відповідно до Повідомлення від 02.11.2021 №04 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» ОСОБА_1 , станом на 08.11.2021 вчителем ОСОБА_1 так і не було надано документ, який підтверджував би наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання. (т. 1, а.с.73).

Надана відповідачем посадова інструкція вчителя закладу загальної середньої освіти №20 від 30.03.2021, наказ №204-ЗП від 31.08.2021 «Про розподіл тижневого навантаження вчителів школи на 2021-2022 навчальний рік, розклади уроків 1-4, 5-8, 9-11 класи на 2021-2022 навчальний рік, передбачає, що виконання посадових обов`язків вчителя у 2021-2022 навчальному році безпосередньо пов`язано із великою кількістю прямих і непрямих соціальних контактів. (т. 1, а.с.201-221, 226-251).

Відповідно до наказу №49-к від 25.02.2022 ОСОБА_1 допущено до роботи з 25.02.2022 на підставі наказу МОЗ від 25.02.2022 №380 (т.2, а.с.134,187).

Згідно із наказом №59-к від 17.03.2022 ОСОБА_1 , вчителя фізкультури, від увільнено від роботи з 01.0.2022 у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби (т.2, а.с. 188).

Відповідно до довідок про доходи виданої Біленьківським ліцеєм «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 11.12.2023 ОСОБА_1 отримував заробітну плату за період з березня 2022 по грудень 2022, з лютого 2023 по листопад 2023 (т. 2, а.с.189, 190).

20.12.2021 Біленьківською ЗОШ І-ІІІ ступенів Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області видано накази №307-ЗП «Про розподіл грошової винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов`язків» та №308-ЗП «Про преміювання педагогічних працівників школи» відповідно до яких ОСОБА_1 нараховано грошову винагороду 100% та премію 50% ( т. 2, а.с. 191,192).

Відповідно до зведених відомостей для зарахування на картрахунки ОСОБА_1 отримував заробітну плату з квітня 2022 по липень 2022 та з березня 2023 по листопад 2023 (т.2, а.с. 193-215).

Відповідно до табелю обліку робочого часу за лютий 2022 у ОСОБА_1 зазначено два робочі дні, дні відпустки та додаткової відпустки (т. 2, а.с. 220-222).

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

При визначенні поняття «законодавство» суд враховує рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 (справа про тлумачення терміну «законодавство»), відповідно до якого термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 КЗпП України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

За змістом вказаної статті КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18)).

Таким нормативним документом є, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційний хвороб», який передбачає відсторонення працівників як в разі відмови від обов`язкових щеплень, так і в разі ухилення від обов`язкових щеплень.

Так, згідно із ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень; працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб; у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт; перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України (надалі - МОЗ).

Наказом МОЗ від 5 лютого 2020 року № 521 розділ «Особливо небезпечні інфекційні хвороби» Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, який затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року № 133, доповнено пунктом 39 такого змісту: «COVID-19».

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (надалі - Перелік № 2153), відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, в тому числі закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за №1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року продовжено на території України карантин, встановлений постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236» ця постанова доповнена п. 41-6, відповідно до якого «керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; а сам строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Суд не погоджується із твердженням позивача щодо винесення наказу на підставі не чинного нормативно-правового акту, оскільки на підставі ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники закладів загальної середньої освіти, відносно яких відсутні абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, в разі їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 підлягають відстороненню від роботи з 08.11.2021. Наказ «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » виданий 05.11.2021, однак передбачає відсторонення ОСОБА_1 саме з 08.11.2021. Видання наказу 05.11.2021 призвело до відсторонення від роботи позивача 08.11.2021, що прямо передбачено законодавством.

Суд зазначає, що згідно із ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Отже, вбачається, що закріплено не обов`язок, а саме право лікаря взяти у осіб, які відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, відповідне письмове підтвердження. Тобто, наявність документів, які підтверджують факт відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень, не є обов`язковим, оскільки залежить виключно від реалізації лікарем відповідного права на власний розсуд. Позивачем не було надано документів, які б підтверджували наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або абсолютних протипоказань до проведення такого щеплення, що свідчить про ухилення позивача від обов`язкових щеплень, а саме про бездіяльність щодо здійснення останніх.

У своєму позові позивач також посилається на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 є підзаконним нормативним актом, в той час як відсторонення від роботи може відбуватися виключно в порядку встановленому законом.

Однак, суд не може погодитись з наведеним твердження позивача з огляду на наступне.

У змісті ч. 1 ст. 46 КЗпП України законодавцем передбачено можливість відсторонення працівників від роботи також в інших випадках (окрім прямо згаданих у даній нормі),передбачених саме «законодавством» ,а невиключно «законом/законами».

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством.

За змістом вказаної статті допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18)).

Щодо розуміння терміну «законодавство», який вживається в КЗпП, зокрема в ст. 46 цього Кодексу, суд притримується такої позиції.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98 було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство» потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Разом із тим, згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Верховний Суд у постанові від 10 березня 2021 року у справі №331/5291/19 зазначив, що «згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; зважаючи на це, не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні; отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту».

Отже, саме життя, здоров`я і безпека людини, а не право на працю, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Дійсно, відсторонення від роботи має наслідком втрату працівником заробітної плати, однак це є прямим наслідком свідомого рішення позивача відмовитися від виконання юридичного обов`язку (щеплення), метою якого є захист здоров`я.

Оскільки наказом №49-к від 25.02.2022 ОСОБА_1 допущено до роботи з 25.02.2022 на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2022 №380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року №2153» суд вважає, що відсторонення позивача від роботи у період з 08.11.2011 по 25.02.2022, було здійснено відповідачем обґрунтовано на підставі та у відповідності до законодавства.

Крім того, суд зважає на ту обставину, що не маючи абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, позивач не був позбавлений можливості продовжити виконання своїх посадових обов`язків після відсторонення від роботи та відповідно отримувати в подальшому заробіток, у разі надання відповідачу документу, який би підтверджував проведення профілактичного щеплення проти COVID-19.

Таким чином, у спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, гарантованого ст. 43 Конституції України, оскільки за ОСОБА_1 зберіглося робоче місце, трудовий договір з ним не було припинено.

Відповідач, застосувавши такий тимчасовий захід, як відсторонення від виконання обов`язків працівників, які не мають профілактичного щеплення, виконував свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я оточуючих. Право позивача на працю було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач не надав документів на підтвердження наявності у нього щеплення проти COVID-19 або будь-яких доказів на підтвердження того, що у нього є протипоказання до проведення вказаного профілактичного щеплення. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Аналізуючи вимоги законодавства та враховуючи, що позивач як вчитель фізичної культури, забезпечує навчання учнів, здійснює управління та контроль за освітнім процесом, налагоджує взаємодію з іншими учасниками навчального процесу, тобто взаємодіє з дітьми та з іншими працівниками закладу освіти, що підвищує ризик інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяння його подальшому поширенню, а характер виконуваних позивачем робіт виключав можливість встановлення позивачу дистанційної/надомної роботи на постійній основі, тому відповідачем правомірно було ухвалено рішення про відсторонення позивача від роботи.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними вимогами від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи позивача, у зв`язку з чим не підлягає окремому задоволенню за умови відмови в задоволенні основної вимоги.

Отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Курдась Сергія Олексійовича до Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку слід відмовити.

Керуючись 13, 81, 141, 263-265, 259, 268, 273 ЦПК України, ст. 3, 43, 1512 Конституції України, ст. 286 ЦК України, ст. 3, 4, 21, 46 КЗпП України, Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096, наказу МОЗ від 5 лютого 2020 року № 521, наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Курдась Сергія Олексійовича до Біленьківського ліцею «Лідер» Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення виготовлено 19.02.2023.

Суддя М.О. Ткаченко