Постанова

від 29.01.2024 по справі 911/3553/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2024 р. Справа№ 911/3553/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021

у справі № 911/3553/20 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом керівника Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Гостомельської селищної ради (відповідач-1)

Державної установи "Бучанська виправна колонія (№ 85)" (відповідач-2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні другого відповідача: Приватне акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат № 1"(третя особа-1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Міністерство юстиції України (третя особа-2)

про визнання недійсними рішення та державного акта про право постійного користування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі №911/3553/20 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Київська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі №911/3553/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційний перегляд рішення здійснюється повторно, після скасування постановою Верховного Суду від 21.03.2023 прийнятої у справі постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 прокурором - Керівником Києво-Святошинської місцевої прокуратури (прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (КОДА, позивач) подано до Господарського суду Київської області позов до Гостомельської селищної ради (відповідач-1), Державної установи «Бучанська виправна колонія (№ 85)» (відповідач-2), в якому викладені позовні вимоги:

- визнати недійсним рішення Гостомельської селищної ради №146-06-IV від 21.04.2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85»;

- визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №154647 від 27.06.2012;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №45549942 від 15.02.2019 з виправлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, будинок 3 з одночасним припиненням прав Гостомельської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041;

- повернути у власність держави в особі Київської обласної державної адміністрації (площа Лесі Українки, будинок 1, місто Київ, 01196, ідентифікаційний код 00022533) земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, 3.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Державна установа «Бучанська виправна колонія (№ 85)», яка є правонаступником Бучанської виправної колонії Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 85), для забезпечення своєї діяльності мала в користуванні земельну ділянку площею 19,6 га спеціального призначення згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КВ від 18.03.1996 № 001538. Оскаржуваним рішенням Гостомельської селищної ради від 21.04.2011 № 146-06-IV затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування відповідачу-2 за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3 для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу установи, вилучено з акта постійного користування, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 18.03.1996 за № 11 земельну ділянку площею 2,8042 га для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу установи та надано дозвіл на виготовлення акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,8042 га відповідачу-2 за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3 для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу установи. Відповідачу-2 видано оскаржуваний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 27.06.2012 серії ЯЯ № 154647 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, про що в Книзі реєстрації державних актів про право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Гостомельської селищної ради здійснено запис за № 321094593000009. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Реєстрація Плюс» Товкайло Уляною Василівною прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2019 № 45549942 про реєстрацію виправлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3 та змінено форму власності з державної на комунальну.

Як зазначає прокурор, оскаржуване рішення селищної ради прийняте всупереч норм закону, позаяк вона не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, право розпоряджатися якою належить виключно Київській ОДА, яка в свою чергу рішень щодо вказаної земельної ділянки на користь другого відповідача не приймала. За вказаних обставин, оскаржуване рішення селищної ради та виданий на його підставі державний акт на право постійного користування землею є неправомірними та підлягають визнанню недійсними, а оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є незаконним та підлягає скасуванню, спірна земельна ділянка - поверненню у державну власність в особі Київської ОДА.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі №911/3553/20 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що земельна ділянка спеціального призначення площею 19,6 га згідно з державним актом на право постійного користування землею від 18.03.1991 серії ІІ-КВ № 001538 надана в постійне користування відповідачу-2, майно, в т.ч. земельні ділянки якої перебуває в державній власності та використовується нею виключно для забезпечення виконання її завдань. Розпорядження та управління майном виправної колонії здійснює Міністерство юстиції України, а тому органом уповноваженим державою для захисту порушених прав держави щодо розпорядження об`єктами державної власності у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України.

Прокурор, звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави, визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Київську ОДА; відповідно звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог керівника Бучанської окружної прокуратури.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, прокурор зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 254, 275, 277 ГПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Згідно доводів апеляційної скарги:

- повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування регулюються відповідними положеннями ст. 122 Земельного кодексу України;

- з огляду на відсутність на території Ірпінського регіону районної державної адміністрації, повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою державної форми власності, яка на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001538 від 18.03.1996 перебувала в постійному користуванні державної установи «Бучанська виправна колонія (№85)» загальною площею 19,6 га, як станом на 2011 рік, так і на момент пред`явлення позову належали до виключної компетенції Київської обласної державної адміністрації;

- судом не конкретизується яким саме чином наведені в оскаржуваному рішенні повноваження Міністерства юстиції України щодо управління майном ДУ «Бучанська виправна колонія № 85» звужують або будь-яким іншим чином впливають на обсяг повноважень Київської обласної державної адміністрації, визначених ст. 122 Земельного кодексу України в частині розпорядження спірною земельною ділянкою від імені держави;

- навіть за умови, якщо Міністерство юстиції України одночасно з Київською обласною державною адміністрацією також є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, слід вказати, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Після направлення справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду згідно постанови Верховного Суду від 21.03.2023, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі №911/3553/20 на 25.05.2023.

25.05.2023 судове засідання у справі №911/3553/20 не відбулося, розгляд апеляційної скарги у справі №911/3553/20 призначено на 06.07.2023

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023, від 20.07.2023, від 07.09.2023, від 09.10.2023, від 30.10.2023, від 11.12.2023 розгляд справи №911/3553/20 відкладався на 20.07.2023, на 07.09.2023, на 09.10.2023, на 30.10.2023, на 11.12.2023, на 29.01.2024.

Під час апеляційного провадження 02.05.2023 до справи від Міністерства юстиції України (приймає участь у справі в якості третьої особи) отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі № 911/3553/20 - залишити без змін.

19.05.2023 зареєстровано надходження (направлено поштою 16.05.2023) відповіді на відзив у справі № 911/3553/20 від Бучанської окружної прокуратури, 23.05.2023 судом отримані письмові пояснення Київської обласної державної адміністрації.

Явка представників сторін

Прокурор в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у апеляційній скарзі, у відповіді на відзив, оскаржуване рішення просив скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Київською обласною державною адміністрацією апеляційна скарга прокурора підтримувалась, представник просив її задовольнити, оскаржуване у справі судове рішення - скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Третіми особами -1; -2 під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги прокурора заперечувались, рішення суду прийняте у справі останні просили залишити без змін.

Представники відповідачів в судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, про причини неявки суд не повідомили

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників відповідачів обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 18.03.1996 серії ІІ-КВ № 001538, виданим Гостомельською селищною радою народних депутатів, землекористувачем земельної ділянки 19,6 га є Бучанська виправна колонія № 85, якій у постійне користування надано землю для спеціального призначення.

Розглянувши заяву начальника Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області про згоду на зміну цільового призначення частини земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Бучанської виправної колонії № 85 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-КВ від 18.03.1991 № 001538 із земель спеціального призначення на землі житлової та громадської забудови, Гостомельська селищна рада Київської області рішенням «Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки» від 21.02.2008 № 701-27-V надала дозвіл Бучанській виправній колонії № 85 на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 2,8042 га за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3 для будівництва жилих будинків під службове житло персоналу установи з обов`язковим врахуванням під час проектування системи теплопостачання, підключення до системи будинків 13,15, розташованих за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна.

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області «Про затвердження матеріалів попереднього погодження та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки Бучанській виправній колонії № 85» від 25.09.2008 № 872-33-V затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки Бучанській виправній колонії № 85, для будівництва жилих будинків під службове житло персоналу установи загальною площею 2,8042 га за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3. Надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва жилих будинків під службове житло персоналу установи площею 2,8042 га за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3 за рахунок земель Бучанської виправної колонії № 85.

Оскаржуваним рішенням Гостомельської селищної ради Київської області «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85» від 21.04.2011 № 146-06-VІ затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області в селищі Гостомель по вул. Мирна, 3 для будівництва жилих будинків під службове житло персоналу установи. Вирішено вилучити з акта постійного користування, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11 від 18.03.1996 земельну ділянку площею 2,8042 га для будівництва жилих будинків під службове житло персоналу установи. Надано дозвіл на виготовлення акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,8042 га Бучанській виправній колонії № 85 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області в селищі Гостомель по вул. Мирна, 3 для будівництва жилих будинків під службове житло персоналу установи.

На підставі оскаржуваного рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 21.04.2011 № 146 Бучанській виправній колонії № 85 Державного департаменту України з питань виконання покарань видано оскаржуваний державний акт від 27.06.2012 серії ЯЯ № 154647 на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,8042 га, яка розташована: Київська область, смт Гостомель, вул. Мирна, 3, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

15.02.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Реєстрація Плюс» прийнято рішення № 45549942 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт Гостомель, вул. Мирна, 3, про що державним реєстратором сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2019 № 156454826, згідно якого власником земельної ділянки площею 2,8042 га з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт Гостомель, вул. Мирна, 3 є Гостомельська селищна рада, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, форма власності земельної ділянки - комунальна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.09.2018 № 139327882 власником земельної ділянки площею 16,6958 га з кадастровим номером 3210945900:01:037:0178, що розташована в смт Гостомель, вул. Мирна, земельна ділянка 3 є Гостомельська селищна рада, цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та постійної діяльності інших, створених відповідно до законів України, військових формувань, форма власності земельної ділянки - державна.

Оскаржуваним у справі рішенням, у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції відмовлено при встановленні обставин звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що земельна ділянка спеціального призначення площею 19,6 га згідно з державним актом на право постійного користування землею від 18.03.1996 серії ІІ-КВ № 001538 надана в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85, майно, в т.ч. земельні ділянки якої перебуває в державній власності та використовується нею виключно для забезпечення виконання її завдань. Розпорядження та управління майном виправної колонії здійснює Міністерство юстиції України, а тому органом уповноваженим державою для захисту порушених прав держави щодо розпорядження об`єктами державної власності у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України; тоді як прокурор, звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави, визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Київську ОДА.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора визнати недійсним рішення Гостомельської селищної ради № 146-06-IV від 21.04.2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85»; визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 154647 від 27.06.2012; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45549942 від 15.02.2019 з виправлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, будинок 3 з одночасним припиненням прав Гостомельської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041; повернути у власність держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, 3.

В частині наявності підстав для звернення прокурора із зазначеним позовом, апеляційний господарський суд знаходить обгрунтованими доводи прокурора про те, що розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041 є Київська ОДА. З метою встановлення підстав представництва Києво-Святошинська місцева прокуратура звернулася до Київської обласної державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041. З листа Київської ОДА від 25.09.2019 01.1-25/2880 вбачається, що інформація щодо вилучення з постійного користування земельної ділянки площею 2,8042 га та видачі державного акта на право постійного користування серії ЯЯ № 154647 до відділу не надходила, з огляду на що Департаментом містобудування та архітектури не вживалися заходи реагування. До того ж, Київська обласна державна адміністрація повідомила про відсутність можливості звернутись до суду із відповідним позовом через недостатнє фінансування для сплати судового збору. Таким чином, Києво-Святошинською місцевою прокуратурою вживалися заходи щодо встановлення причин неналежного здійснення позивачем своїх повноважень у спірних правовідносинах, як і вживались заходи щодо спонукання до їх належного захисту державних інтересів.

При цьому, виходячи з висновків Верховного Суду у прийнятій у даній справі постанові від 21.03.2023, спірним є питання належності земельної ділянки до державної або комунальної власності і повноваження Гостомельської селищної ради розпоряджатися нею; а звернення прокурора з позовом обгрунтоване тим, що розпорядником спірної земельної ділянки є Київська ОДА відповідно до приписів статті 122 ЗК України. Таким чином, оскільки у справі, яка розглядається, спір стосується, зокрема, встановлення власника земельної ділянки та органу, який був повноважний розпоряджатися такою ділянкою (селищна рада чи Київська ОДА), то і за захистом таких прав прокурор звернувся у межах справи № 911/3553/20, а не прав, які входять виключно до обсягу повноважень Міністерства юстиції України, на чому помилково грунтується оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у постанові від 21.03.2023 Верховним Судом відзначено, що дослідження обставин щодо наявності/відсутності реєстрації спірної земельної ділянки як державної власності і, зокрема, моменту такої реєстрації, є необхідним як під час розгляду вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію, так і під час встановлення обставин щодо розмежування земель державної та комунальної власності у відповідному населеному пункті. Крім того, в залежності від встановленого, обставини щодо розпорядження спірною земельною ділянкою Гостомельською селищною радою, а саме надання її у постійне користування відповідачу-2 та обставини щодо реєстрації права власності на цю земельну ділянку за Гостомельською селищною радою можуть мати різні правові підстави і, відповідно, правомірність вчинення таких дій підлягатиме оцінці у контексті законодавчих положень та фактичних даних, які були актуальні на час прийняття оскаржених рішень.

На виконання вказівок, визначених постановою Верховного Суду від 21.03.2023 у даній справі, Північним апеляційним господарським судом встановлено наступне:

- наявною у справі довідкою «Про правовий статус земельної ділянки» виданої Відділом земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області (вих. № 5867 від 17.12.2008) стосовно земельної ділянки площею 2, 8042 га за адресою: смт Гостомель, вул. Мирна 3, підтверджено, що така земельна ділянка, згідно форми 2-зем, обліковується до розмежування земель державної та комунальної власності, як землі державної власності;

- витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3212624062018 від 04.10.2018 підтверджено дату реєстрації 17.12.2015 в Управлінні Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області у відношенні земельної ділянки державної власності площею 16, 6958 га на підставі державного акту від 18.03.1996 № ІІ-КВ 001538 за Бучанською виправною колонією № 85;

- згідно із сформованою станом на 27.09.2018 Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна:

за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 845077632109 обліковуються земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:01:037:0178 площею 16, 6958 га, зареєстровано право власності 05.02.2016; підставою внесення запису вказується рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28160494 від 10.02.2016; форма власності - державна;

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 15.02.2019 у відношенні об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 845212832109 підтверджено внесення запису із змінами згідно заяви від 15.02.2019 про форму власності - «комунальна» по земельній ділянці з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041 площею 2, 8042 га, дата та час державної реєстрації якої 08.02.2016 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28160016 від 10.02.2016.

Спірна земельна ділянка площею 2, 8042 га (кадастровий номер 3210945900:01:037:0041) є частиною земельної ділянки, яка надана у постійне користування для спеціального призначення Бучанській виправній колонії № 85 згідно з державним актом на право постійного користування землею від 18.03.1996 серії ІІ-КВ № 001538, виданим Гостомельською селищною радою народних депутатів.

В силу положень ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 року № 561-ХІІ (чинний на момент видачі державного акту 1991 року), право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів.

Згідно зі ст. 22 вказаного ЗК від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, державний акт на право постійного користування землею від 18.03.1991 серії ІІ-КВ № 001538 є підставою виникнення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 19,6 га, право постійного користування земельною ділянкою, набуте відповідачем-2 у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття такого права.

В свою чергу, право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності Земельним кодексом України від 2001 року - 01.01.2002, продовжує зберігатися у подальшому, а відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 84 Земельного кодексу України від 2001 року:

- у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84);

- право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону (ч. 2 ст. 84);

- до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;

в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об`єктами, що мають національне та загальнодержавне значення;

г) землі під водними об`єктами загальнодержавного значення;

ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

д) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Положенням про Бучанську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області (№ 85) (арк. спр. 60-62 том 1) визначено Бучанську виправну колонію № 85 установою кримінально-виконавчої системи, яка забезпечує проведення у життя державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, пов`язаних з позбавленням волі, і підпорядковується управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

У довідці про стан земельних ділянок Державної установи «Бучанська виправна колонія (№85)» станом на 17.07.2019 (вих. № 11/3687 від 17.07.2019) зазначено, що в постійному користуванні установи знаходяться чотири земельні ділянки, а саме:

- Держ. Акт ІІ КВ № 001538 на 19,6 га, в тому числі відокремлено:

1) 16, 69 га - під розміщення інших військових формувань;

2) 2,8 га - під забудову та обслуговування житлового будинку (Держ. Акт ЯЯ № 154647)

3) 0,1 га - під розміщення інших військових формувань;

- Держ. Акт ІІ КВ № 002679 на 10,9 га для ведення підсобного сільського господарства.

Державний акт ЯЯ № 154647 на право постійного користування земельною ділянкою площею 2, 8042 га виданий 27.06.2012 на підставі рішення Гостомельської селищної ради 6 сесії 6 скликання № 146 від 21.04.2011.

Запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 16, 6958 га (кадастровий номер 3210945900:01:037:0178) внесено до Державного земельного кадастру 17.12.2015 на підставі державного акту від 18.03.1996 № ІІ-КВ 001538 Управлінням Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області; форма власності значиться - державна.

В свою чергу, відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відношенні земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:037:0178 (площею 16, 6958 га) 3210945900:01:037:0041 (площею 2, 8042 га) внесено у 2016 році.

Підставою виникнення права власності у відношенні земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041 (площею 2, 8042 га) в реєстрі зазначено Закон України, серія та номер: 5245-VI, виданий 06.09.2015. Державну реєстрацію зміни форми власності (вказано як комунальна) проведено 15.02.2019.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» 5245-VI від 06.09.2012 (розділ ІІ):

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 411; 2008 р., № 27-28, ст. 253; 2009 р., № 23, ст. 281; 2012 р., № 8, ст.61).

3. З дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

4. У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу.

5. Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

6. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

7. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

8. У разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та 176 Земельного кодексу України, визначення меж земель державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у Державному земельному кадастрі.

9. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким чином, реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за Гостомельською селищною радою у 2016 році була здійснена за фактом знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту (смт Гостомель) з урахуванням зміненого цільового призначення відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 154647 від 27.06.2012 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку) виданого на підставі оскаржуваного у даній справі прокурором рішення Гостомельської селищної ради № 146-06-IV від 21.04.2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85».

Із зміненим цільовим призначенням земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041 (площею 2, 8042 га), відповідно до акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 154647 від 27.06.2012, яка є частиною земельної ділянки наданої в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85 згідно акту на право постійного користування землею від 18.03.1996 серії ІІ-КВ № 001538, підпадала під визначення пункту б) частини 3 розділу II Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» 5245-VI від 06.09.2012 «Прикінцеві та перехідні положення», за яким землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються

…всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Натомість прийняття та набуття чинності у 2013 році Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», не є підставою для зміни правового статусу земельної ділянки державної власності, яка перебувала у постійному користуванні державної установи, що відповідно свідчить про обгрунтованість вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2019 № 45549942 з виправлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, будинок 3 з одночасним припиненням прав Гостомельської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера; у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

За змістом пунктів 81-1, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127):

державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі;

державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права;

державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (п. 81-1 Порядку);

для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування (п. 81-2 Порядку).

Відповідно до інформації Гостомельської селищної ради (лист за вих. № 0302/1870 від 16.07.2019 року), Державна установа «Бучанська виправна колонія (№ 85)» з питанням щодо зміни форми власності земельної ділянки, площею 2,8042 га, кадастровий номер 3210945900:01:037:0041, яка знаходиться за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Мирна, 3, та погодження будівництва житлових будинків на вказаній земельній ділянці у 2019 році не зверталася.

Згідно з ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України (в редакції станом на 15.02.2019) до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки…, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Разом з тим, за повідомленням Гостомельської селищної ради від 25.07.2019 року № 03-02/1961, Гостомельською селищною радою жодних рішень щодо прийняття у комунальну власність земельної ділянки, площею 2,8042 га, кадастровий номер 3210945900:01:037:0041, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку не приймалось, акти приймання-передачі даної земельної ділянки до комунальної власності не складалися та звернення до реєструючих органів про реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку не направлялися.

У матеріалах справи відсутні докази щодо передачі з державної у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041.

Згідно п. а частини 4 розділу II Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» 5245-VI від 06.09.2012 «Прикінцеві та перехідні положення» у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук…

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Довідкою «Про правовий статус земельної ділянки» виданої Відділом земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області (вих. № 5867 від 17.12.2008) стосовно земельної ділянки площею 2, 8042 га за адресою: смт Гостомель, вул. Мирна 3, підтверджено, що така земельна ділянка, згідно форми 2-зем, обліковується до розмежування земель державної та комунальної власності, як землі державної власності.

У завданні на виконання робіт по розробці проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування землею Бучанській виправній колонії № 85 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області, яке затверджене начальником Бучанської виправної колонії № 85 15.10.2008 та начальником Ірпінського міського відділу Центру ДЗК 14.10.2008 вказані характеристики об`єкта, зокрема:

1. Місце розташування - смт Гостомель;

2. Форма власності - державна власність;

3. Цільове призначення - для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу установи;

4. Площа земельної ділянки - 2. 8042 га.

Підставою для виконання робіт у завданні зазначено рішення 27 сесії V скликання Гостомельської селищної ради від 21.02.2008 № 701-27-V «Про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки».

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду) (правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10.12.2013 року (справа № 21-358а13), від 07.06.2016 року (справа №820/3507/15) та Верховного Суду, зокрема, у постанові від 05.03.2019 року у справі №806/602/18).

При цьому, зміна цільового призначення земельної ділянки не тягне за собою зміну її власника чи користувача, земельна ділянка й надалі залишається у власності держави та на праві постійного користування Бучанської виправної колонії № 85.

Враховуючи заперечення Гостомельської селищної ради по суті позовних вимог, в яких вона посилалася на необхідність врахування приписів пункту 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, та виходячи із вказівок Верховного Суду у постанові від 21.03.2023 у даній справі, щодо:

ненадання оцінки питанню чи відбулося розмежування земель державної та комунальної власності у межах відповідного населеного пункту на момент прийняття спірного рішення від 21.04.2011,

необхідності врахувати приписи пункту 10 розділу X «Перехідні положення» ЗК України та Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»

апеляційним господарським судом відзначається наступне.

Відповідно до пункту 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Характерною особливістю права державної власності на землю є те, що держава реалізує своє право власності на землю через відповідні органи державної влади, які фактично і здійснюють комплекс правомочностей власника (держави), визначених у частині першій статті 78 ЗК України, у тому числі й розпоряджаються землею державної власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (частина перша статті 84 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради надавали земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Крім того, згідно з пунктом 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України до моменту розмежування земель державної та комунальної власності сільська, селищна, міська рада була повноважна розпоряджатися нерозмежованою землею в межах населеного пункту. Право розпорядження нерозмежованою землею поза межами населеного пункту належало органам виконавчої влади.

У статті 122 ЗК України передбачено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування на час виникнення спірних правовідносин, оскільки після змін, внесених Законом України від 16.09.2008 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», розподіл повноважень щодо надання у власність та користування земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачений коментованою статтею, став універсальним (правозастосування викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі 916/1979/13).

Висновок щодо застосування норм статей 122, 123, пункту 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України наявний у практиці Верховного Суду, зокрема і у постанові від 29.05.2018 у справі № 922/2222/17, в якій суд зауважив на тому, що з огляду на відповідні законодавчі положення державою фактично делеговані повноваження органам місцевого самоврядування до моменту розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно п. 10 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про розмежування земель державної і комунальної власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські, селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади, а за межами населених пунктів - органи виконавчої влади за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України здійснює: а) визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління Президента України, Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Генеральної прокуратури України, центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, інших державних наукових установ та організацій…

Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (чинний на час прийняття рішення Гостомельської селищної ради № 146-06-IV від 21.04.2011) було визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень, визначених цим Законом, приймають рішення про погодження та затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності (ч. 4 ст. 12 Закону); встановлення меж земельних ділянок державної та комунальної власності в натурі (на місцевості) здійснюється згідно із затвердженими проектами розмежування земель державної та комунальної власності із закріпленням їх межовими знаками встановленого відповідно до законодавства України зразка (ст. 13 Закону).

Матеріали справи не містять належних доказів розмежування земель державної та комунальної власності в межах смт Гостомель Київської області станом на час прийняття оскаржуваного прокурором рішення Гостомельської селищної ради № 146-06-IV від 21.04.2011, а отже остання була повноважна розпоряджатися нерозмежованою землею в межах населеного пункту в силу приписів п. 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Згідно з частиною 3 статті 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

При цьому, відповідно до статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом для юридичних осіб.

В свою чергу, відповідно до рішення № 146-06-IV від 21.04.2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85» Гостомельська селищна рада Київської області (шоста сесія шостого скликання) вирішила:

- затвердити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування землею Бучанській виправній колонії № 85 управління Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області в селищі Гостомель по вул. Мирна 3 для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу установи (п. 1 рішення);

- вилучити з акта постійного користування, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 11 від 18.03.1996 року земельну ділянку площею 2,8042 га для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу установи (п. 2 рішення);

- дати дозвіл на виготовлення акту на право постійного земельною ділянкою площею 2,8042 га Бучанській виправній колонії № 85 управління Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області в селищі Гостомель по вул. Мирна 3 для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу установи (п. 3 рішення).

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною третьою статті 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 20 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного у справі рішення ради від 21.04.2011) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

З урахуванням наведених положень законодавчих актів апеляційний господарський суд відзначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення від 21.04.2011 № 146-06-ІV та виданого на його підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 154647 від 27.06.2012 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку), які прийняті з порушенням вимог статті 20, ч. 3 ст. 84, ст. 117, ст. 122 Земельного кодексу України та стали підставою для проведення державної реєстрації зміни форми власності спірної земельної ділянки з державної на комунальну.

Крім того, як слідує зі змісту позовних вимог, прокурор звернувся із позовом, в якому заявив вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням прав Гостомельської селищної ради на земельну ділянку, а також на підставі статті 391 ЦК України про повернення у власність держави в особі Київської ОДА спірної земельної ділянки.

У контексті зазначених обставин, з урахуванням вказівок вміщених у постанові Верховного Суду від 21.03.2023, підлягає врахуванню, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 у справі № 924/820/21, у якій, у свою чергу, врахований висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц) про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у чинній редакції) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Чинна редакція абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що у разі, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Абзац третій частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, Порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20).

У постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, №905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 16.09.2020 у справі № 352/1021/19 зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції, яка на відміну від приписів частини другої статті 26 зазначеного Закону у попередній редакції, що передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, визначає на цей час правомірними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, позов про визнання недійсними документів, на підставі яких за відповідачем-1 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, а також вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію від 15.02.2019 свідчить про обрання прокурором належного способу захисту права державної власності з огляду і на встановлення різних правових підстав розпорядження спірною земельною ділянкою Гостомельською селищною радою, а саме надання її у постійне користування відповідачу-2 та обставин щодо реєстрації права комунальної власності на цю земельну ділянку за Гостомельською селищною радою.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування регламентовані ст. 122 ЗК України, відповідно до приписів ч. 1, 3, 5:

- сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

- районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

- обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Як на те посилається прокурор, за відсутності на території Ірпінського регіону районної державної адміністрації, в силу наведених приписів (ч. 3 ст. 122 ЗК України) повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою державної форми власності належать Київській обласній державній адміністрації; з огляду на вищевикладене, та встановлення судом факту незаконності зміни форми власності спірної земельної ділянки, остання підлягає поверненню власнику, а відтак вимога про повернення у власність держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, яка розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, будинок 3, визнається колегією суддів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За розглядом заяви відповіддача-1 про застосування строків позовної давності, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17.

Про наявність порушеного права державної власності у відношенні земельної ділянки площею 2,8042 га прокурору стало відомо під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019111200000469 від 23.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 362 КК України, де було встановлено, що 24.05.2019 між Державною установою Бучанська виправна колонія № 85 та ПАТ «Домобудівельний комбінат № 1» укладено договір про спорудження інвестиційного об`єкту на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041.

При отриманні відповіді Київської ОДА від 25.09.2019 01.1-25/2880 прокурором встановлено, що в Київській ОДА була відсутня інформація щодо вилучення з постійного користування земельної ділянки площею 2,8042 га та видачі державного акта на право постійного користування серії ЯЯ № 154647, з огляду на що Департаментом містобудування та архітектури не вживалися заходи реагування.

Посилання відповідача-1 на те, що Управління культури і туризму Київської ОДА попередньо погодило місце розташування спірної земельної ділянки ще у 2008 році, а листом № 11/6784/ос Київська ОДА надала свій висновок щодо погодження проекту відведення земельної ділянки площею 2,8042 га для будівництва житлових будинків під службове житло персоналу за адресою: Київська обл., смт Гостомель, вул. Мирна, 3 не є підставою вважати, що Київській ОДА було відомо про прийняття оскаржуваного у справі рішення Гостомельської селищної ради від 21.04.2011 № 146-06-IV та про видачу акту серії ЯЯ №154647 від 27.06.2012.

Вчинення дій в межах повноважень управління у 2008 році (надання погодження місця розташування об`єкту (вих. № 3/6783/ос від 07.08.2008), а також висновку щодо погодження проекту відведення (вих. 11/6784/ос)) здійснено у відношенні проекту, який розроблявся відповідно до завдання де форма власності земельної ділянки була зазначена як «державна власність». Надання висновку про погодження проекту землеустрою законодавчо не обумовлюють наявність обов`язку у відповідного органу (КОДА чи його управління) контролювати всю процедуру розроблення проекту землеустрою та усі його стадії проходження до затвердження тощо.

У зв`язку з наведеним, за відсутності доказів, що позивачу було відомо про прийняття оскаржуваного у справі рішення Гостомельської селищної ради від 21.04.2011 № 146-06-IV та про видачу акту серії ЯЯ №154647 від 27.06.2012, немає підстав вважати що строк позовної давності щодо вимог про визнання їх недійсними пропущений.

Вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2019 заявлені в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності, оскільки прокурор звернувся до суду з даним позовом 10.12.2020.

Згідно з висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.03.2018 у справі № 607/15489/15-ц, позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому цей позов може бути пред`явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом усунення перешкод у користуванні цим майном, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Відповідний правовий висновок викладений, зокрема, але не виключно, у постанові Великої Палати Верховного суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20 та постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/1832/19 та від 04.10.2023 у справі №916/2319/22.

Таким чином, у відношенні вимоги про повернення земельної ділянки, з огляду на звернення прокурором до суду з негаторним позовом, строк позовної давності не застосовується.

Відповідно до встановлених обставин справи, рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі № 911/3553/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги прокурора знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги прокурора рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі № 911/3553/20 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі № 911/3553/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі № 911/3553/20 скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

4. Визнати недійсним рішення Гостомельської селищної ради від 21.04.2011 № 146-06-IV "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Бучанській виправній колонії № 85".

5. Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 154647 від 27.06.2012.

6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2019 № 45549942 з виправлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, що розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, будинок 3 з одночасним припиненням прав Гостомельської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041.

7. Повернути у власність держави в особі Київської обласної державної адміністрації (площа Лесі Українки, будинок 1, місто Київ, 01196, ідентифікаційний код 00022533) земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:037:0041, яка розташована в смт. Гостомель, вулиця Мирна, будинок 3.

8. Стягнути з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (вулиця Свято-Покровська, будинок 125, селище міського типу Гостомель, Бучанський район, Київська область, 08290, ідентифікаційний код 04360617) на користь Київської обласної прокуратури (бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) 6 155 (шість тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн 09 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 9 232 (дев`ять тисяч двісті тридцять дві) грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

9. Стягнути з Державної установи "Бучанська виправна колонія (№ 85)" (вулиця Мирна, будинок 3, селище міського типу Гостомель, місто Ірпінь, Київська область, 08290, ідентифікаційний код 08563671) на користь Київської обласної прокуратури Київської обласної прокуратури (бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) 6 155 (шість тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн 09 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 9 232 (дев`ять тисяч двісті тридцять дві) грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

10. Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання даної постанови.

11. Матеріали справи № 911/3553/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 21.02.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська