Постанова

від 21.02.2024 по справі 201/15842/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2670/24 Справа № 201/15842/23 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2023 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) та Військова частина НОМЕР_1 .

Заявник в своїй заяві посилається на те, що в період 1996 року ОСОБА_1 перебував у фактичному шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила дитину - ОСОБА_3 .

Оскільки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано не було, то в свідоцтві про народження дітей батьком зазначений ОСОБА_5 , тобто запис про батька проведено за прізвищем матері у відповідності до частини другої статті 55 КпШС України в редакції, чинній на момент народження дітей.

ОСОБА_6 на той період часу не хотіла створювати незручностей ОСОБА_1 , оскільки він перебував у шлюбних відносинах з іншою жінкою та здійснила реєстрацію народження ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, згідно положень якої при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. В актовому записі про народження № 280 від 16 липня 1997 року в графі «батько» вказано: ОСОБА_5 (прізвище матері - ОСОБА_2 та ім`я по батькові батька ОСОБА_1 ). Після народження ОСОБА_3 у період з травня 1997 року по грудень 2023 року заявник - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мешкали разом. Під час сумісного цивільного шлюбу мали суспільне нажито майно. Заявник одразу ж визнавав своє батьківство відносно ОСОБА_3 та жодного разу не заперечував цього факту, допомагав в утриманні сина, спілкувався з ним, приймав участь у його вихованні. З початку спільного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом виховували дитину - ОСОБА_3

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України президентом України введено воєнний стан на підставі указу від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Далі, указами Президента України неодноразово було продовжено строки дії воєнного стану.

Указом президента України від 24.02.2022 року у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення охорони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формулювань президент України віддав наказ № 69/2002 про оголошення на території України загальної мобілізації.

У вересні 2022 року ОСОБА_3 був мобілізований та перебував на військовій службі у механізованому батальйоні військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , загинув. Причиною смерті стало розтрощення голови та правої нижньої кінцівки від вибухів та численних уламків.

Вказані поранення ОСОБА_3 отримав в зоні бойових дій у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації по відношенню до України під час виконання ним бойового завдання. У березні 2023 році заявник - ОСОБА_1 також був мобілізований на військову службу до військової частини НОМЕР_3 Збройних сил України.

На даний час виникла необхідність у встановленні факту батьківства ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_7 , оскільки згідно п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на час дії воєнного стану, звільняються від проходження військової служби якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 юридично не є сином заявника ОСОБА_1 , відтак він позбавлений можливості звільнитися у зв`язку із загибеллю свого сина під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській.

Враховуючи вищевикладене заявник просив суд встановити факт, що має юридичне, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть № 4793 від 09 листопада 2023 року, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 , з вересня 2022 року був мобілізований та перебував на військовій службі у механізованому батальйоні військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України, у березні 2023 року був мобілізований на військову службу до військової частини НОМЕР_3 Збройних сил України, є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що заявнику, слід відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Частинами 1 і 2 ст. 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення факту, що підлягають розгляду в порядку окремого провадження, а також те що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Зміст цих правових норм відповідає положенням ст. 293 ЦПК України, яка визначає поняття окремого провадження, як виду непозовного цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

За змістом положень частини 6 статті 294 та частини четвертої статті 315 ЦПК України, у разі виникнення спору про право встановлення факту батьківства має відбуватися у позовному провадженні.

Відповідно до положень частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови ( відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбаченого іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту батьківства.

Встановлення заявленого факту, що має юридичне значення, заявник обґрунтував тим, що в силу підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, можуть бути звільнені з військової служби якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на неефективність підходу до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

У цій постанові також звернуто увагу на те, що частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.

Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вказала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому порядку та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Оскільки встановлення факту батьківства здійснюється виключно в судовому порядку, заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного процесуального законодавства.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

За таких обставин, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367,368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Головуючий:

Судді: