Постанова

від 26.11.2024 по справі 201/15842/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8338/24 Справа № 201/15842/23 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів Макарова М.О., Ткаченко І.Ю.,

секретар судового засідання Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2024 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і військова частина НОМЕР_1 Збройних сил України про встановлення юридичного факту батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства, де заінтересовані особи: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та військова частина НОМЕР_1 Збройних сил України.

Вказана заява мотивована тим, що в період 1996 року заявник ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дитину - ОСОБА_4 .

Оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано не було, то в свідоцтві про народження дітей батьком зазначений ОСОБА_5 , тобто запис про батька проведено за прізвищем матері у відповідності до частини другої статті 55 КпШС України в редакції, чинній на момент народження дітини.

Заявник вказує, що ОСОБА_6 на той період часу не хотіла створювати незручностей, оскільки він перебував у шлюбних відносинах з іншою жінкою та здійснила реєстрацію народження ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, згідно положень якої при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. В актовому записі про народження № 280 від 16 липня 1997 року в графі «батько» вказано: ОСОБА_5 (прізвище матері - ОСОБА_3 та ім`я по батькові батька ОСОБА_1 ).

Після народження ОСОБА_4 , у період з травня 1997 року по грудень 2023 року, заявник і ОСОБА_3 мешкали разом. Під час сумісного цивільного шлюбу мали сумісно нажите майно.

Заявник одразу ж визнавав своє батьківство відносно ОСОБА_4 та жодного разу не заперечував цього факту, допомагав в утриманні сина, спілкувався з ним, приймав участь у його вихованні.

З початку спільного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом виховували дитину - ОСОБА_4 , вели спільне господарство, разом організовували свій побут, проводили дозвілля, спільно харчувались, робили ремонти оселі.

Під час сумісного життя шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану не було зареєстровано.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України Президентом України введено воєнний стан на підставі Указу від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Далі, Указами Президента України неодноразово було продовжено строки дії воєнного стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення охорони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формулювань Президент України віддав наказ № 69/2002 про оголошення на території України загальної мобілізації.

У вересні 2022 року ОСОБА_4 був мобілізований та перебував на військовій службі у механізованому батальйоні військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , загинув. Причиною смерті стало розтрощення голови та правої нижньої кінцівки від вибухів та численних уламків.

Вказані поранення ОСОБА_4 отримав в зоні бойових дій у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації по відношенню до України під час виконання ним бойового завдання.

У березні 2023 році заявник - ОСОБА_1 також був мобілізований на військову службу до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України.

На даний час виникла необхідність у встановленні факту батьківства ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_4 , оскільки згідно п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на час дії воєнного стану, звільняються від проходження військової служби якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 юридично не є сином заявника ОСОБА_1 , відтак він позбавлений можливості звільнитися у зв`язку із загибеллю свого сина під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Таким чином, заявник бажає встановити факт батьківства для використання свого права визначеним ст. 26 Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок», оскільки на даний час в інший спосіб не можливо отримати документи, що підтверджують цей факт.

Крім того факт батьківства ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_4 підтверджується висновком судово-медичного експерта та поясненнями свідків. Висновком судово-медичного експерта молекулярно-генетичної експертизи № 2347-МГ від 06 грудня 2023 року підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого громадянкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи викладене, заявник просив встановити факт, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 4793 від 09 листопада 2023 року, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 , видане 09 листопада 2023 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 липня 1997 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту батьківства.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок експерта є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дитину - ОСОБА_4 .

Встановлено, що в актовому записі про народження № 280 від 16 липня 1997 року в графі «батько» вказано: ОСОБА_5 , на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, згідно положень якої при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано не було.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України Президентом України введено воєнний стан на підставі указу від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Далі, Указами Президента України неодноразово було продовжено строки дії воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення охорони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формулювань президент України віддав наказ № 69/2002 про оголошення на території України загальної мобілізації.

У вересні 2022 року ОСОБА_4 був мобілізований та перебував на військовій службі у механізованому батальйоні військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , загинув.

У березні 2023 році заявник - ОСОБА_1 був мобілізований на військову службу до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України.

Звертаючись до суду із вказаною заявою заявник вказав, що на даний час виникла необхідність у встановленні факту батьківства ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_4 , оскільки згідно п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на час дії воєнного стану, звільняються від проходження військової служби якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту батьківства, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не представленожодних переконливих,належних тадопустимих доказівна підтвердженнятих обставин,чому заявникна протязімайже тридцятироків ненамагався впередбачений закономспосіб вирішитипитання свогобатьківства стосовно,як вінстверджує,його сина;чому небуло вирішенев передбаченийзаконом спосібпитання шлюбуабо законнихшлюбних відносинз матір`юцієї дитини;яким чиномзаявник приймавучасть увихованні таутриманні синана протязійого життя(аліменти,додаткові витрати,навчання,лікування іінш. виконавчілисти,накази /судуабо змісця роботи/і рішеннясуду);не вирішувавпитання свогобатьківства заявникі напочатку вторгненняросійської федераціїв Українув лютому2022року (зажиття ОСОБА_4 ).

Колегія суддів не може погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Положеннями ст. 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Відповідно до ст. 122 СК України, права та обов`язки матері, батька та дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленими статтями 122 (визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою) та статті 125 (визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою) цього Кодексу.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду (ст. 125 СК України).

Частиною 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу реєстрації актів цивільного стану. За відсутності такої заяви, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України (ч. ч. 1, 2 ст. 128 СК України).

Статтею 135 СК України передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Підставою для визнання батьківства, є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від батька.

Відповідно до ст. 53 КпШС України (яка діяла на момент виникнення правовідносин), в разі, народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Пунктом 9Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від15.05.2006року №3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів»,передбачено,що відповіднодо статей213,215ЦПК рішеннящодо визнаннябатьківства (материнства)має ґрунтуватисяна всебічноперевірених судомданих,що підтверджуютьабо спростовуютьзаявлені вимогичи запереченняпроти них,а йогорезолютивна частина-містити всівідомості,необхідні дляреєстрації батьківства(материнства)в органахРАЦС (прізвище,ім`ята побатькові матерій батька,число,місяць ірік їхнародження,громадянство,а такожномер актовогозапису пронародження дитини,коли таяким органомйого вчинено).Питання щодопоходження дитинисуд вирішуєна підставібудь-якихдоказів проце.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом ч. 1 ст.102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Колегією суддів встановлено, що висновком судово-медичного експерта молекулярно-генетичної експертизи № 2347-МГ від 06 грудня 2023 року підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого громадянкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.

Висновок судово-медичної(молекулярно-генетичної)експертизи єдостатньою підставоюдля категоричноговисновку длявизнання батьківства,оскільки ДНК-тестє єдинимнауковим методомточного встановленнябатьківства стосовноконкретної дитиниі йогодоказова цінністьсуттєво переважаєбудь-якийінший доказ,наданий сторонами,з метоюпідтвердження абоспростування фактубатьківства.

Встановивши вказані обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про доведеність факту того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту батьківства.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення, як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про встановлення факту батьківства.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 червня 2024 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військова частина НОМЕР_1 Збройних сил України про встановлення юридичного факту батьківства задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження України, м. Дніпропетровськ, є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 4793 від 09 листопада 2023 року, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 , видане 09 листопада 2023 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 липня 1997 року.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженав касаційномупорядку безпосередньодо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладання повногосудового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 27 листопада 2024 року.

Головуючий суддя А.П. Барильська

Судді М.О. Макаров

І.Ю. Ткаченко