Постанова
від 07.02.2024 по справі 905/482/22
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/482/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Нагірняк Я.В., довіреність б/н від 08.01.2024;

від відповідача (апелянта): Зорін Д.В., директор ТОВ "Енерготрейдинг", витяг з ЄДР; Романюха Д.М., ордер серія АЕ № 1186051 від 12.03.2023, довіреність №1 від 01.01.2024;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м. Дніпро (вх. №571 Д/2),

на рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 (повний текст складено 17.02.2023) у справі №905/482/22 (суддя Кротінова О.В.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м.Дніпро,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м. Донецьк,

про стягнення 8759272,41грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (надалі - ТОВ "НВК "НОПЕК") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (надалі - ТОВ "Енерготрейдинг") про стягнення 8759272,41грн, з яких: 6603345,63грн - сума основного боргу за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020; 3% річних у сумі 403530,31грн та інфляційні втрати у сумі 1752396,47грн, нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену позивачем вугільну продукцію.

Відповідач проти позову заперечує повністю, мотивуючи свою позицію тим, що за ініціативою та рішенням ТОВ "Енерготрейдинг" у порядку, передбаченому ст. 601 Цивільного кодексу України, заявою №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ "Енерготрейдинг" було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Енерготрейдинг" та ТОВ "НВК "НОПЕК" на суму заборгованості 8133802,17грн, що виникла за договором на постачання вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, у тому числі за спірним зобов`язанням на суму основного боргу 6603345,63грн. З огляду на викладене, відповідач стверджує, що заборгованiсть ТОВ "Енерготрейдинг", як покупця, перед ТОВ "НВК "НОПЕК", як постачальника за договором на постачання вугiльноi продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 за поставлену вугiльну продукцiю у даному випадку вiдсутня.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/22 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Енерготрейдинг"на користь ТОВ "НВК "НОПЕК" 8488020,56грн, у тому числі основна заборгованість у сумі 6603345,63грн, 3% річних у сумі 402246,28грн, інфляційні витрати у сумі 1482428,65грн, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 127320,31грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи вищевказане рішення, господарський суд першої інстанції визнав необгрунтованими доводи відповідача щодо відсутності у нього перед позивачем заборгованості по зобов`язанням за договором №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 з оплати поставленої вугільної продукції в сумі 6603345,63грн, внаслідок припинення зобов`язання зарахуванням, вчиненим заявою №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог (за заборгованістю позивача перед відповідачем за договором №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020), оскільки, за висновком суду, на дату складання вищевказаної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог обов`язок позивача сплати заборгованості до відповідача за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, за рахунок якої визначається зарахування, визначено погашеним у зв`язку з укладенням між сторонами договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу на третю особу - ТОВ "Концерн Електричні Машини", а тому у позивача такий борг відсутній перед відповідачем.

Разом з цим, суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на непідпсиання директором ТОВ "Енерготрейдинг" - ОСОБА_1 договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021. Судом було встановлено, що згідно наданого позивачем висновку експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" ОСОБА_2 у господарських справах №910/8291/22, №910/6269/22, №910/6720/22, №910/5887/22, №905/482/22, №905/503/22, №905/791/22, підписи у графі директор ТОВ "Енерготрейдинг", зокрема, у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 виконано ОСОБА_1, який є директором ТОВ "Енерготрейдинг".

З огляду на наведене, суд визнав докази на підтвердження існування боргу відповідача перед позивачем у сумі 6603345,63грн більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

Водночас, господарським судом встановлено, що позивачем було невірно визначено початок перебігу строку нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що стало підставою для часткової відмови в задоволенні позовних вимог.

Здійснивши самостійно перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням приписів ст. 625 ЦК України, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: основна заборгованість у сумі 6603345,63грн, 3% річних у сумі 402246,28грн, інфляційні витрати у сумі 1482428,65грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач - ТОВ "Енерготрейдинг" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/22 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає наступне:

- суд першої інстанції у судовому засідання, що відбулося 07.02.2023, прийняв рішення без участі представників відповідача, при цьому не надав належної правової оцінки наведеним ними у клопотаннях про відкладення розгляду справи поважним причинам першої неявки в судове засідання, а тому порушив приписи ст.ст. 202 та 216 ГПК України;

- судом першої інстанції не було забезпечено дотримання принципів змагальності та рівності сторін, що призвело до неправильного вирішення спору; єдиним фактичним доказом, який покладений в основу оскаржуваного рішення суду є висновок експертів за №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, на спростування якого відповідач не мав можливості надати свої пояснення та заперечення з відповідними доказами помилковості/неточності даних у цьому висновку, зокрема стосовно особи, яка начебто підписала договір про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 з боку ТОВ "Енерготрейдинг" від імені директора ОСОБА_1;

- представники відповідача не мали можливості на рівних умовах досліджувати докази, надані позивачем у справі №905/482/22, а саме оригіналу договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, укладеного з позивачем та третьою особою; у свою чергу, суд першої інстанції ухвалою від 08.12.2022 у цій справі зобов`язав позивача та третю особу надати для огляду до дати наступного судового засідання оригінал договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, проте у судовому засіданні, яке відбулося 07.02.2023, та в якому було прийнято рішення за результатами вирішення спору по суті, господарським судом оригінал договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 у сторін витребуваний не був та не досліджувався;

- відповідач наполягає на тому, що з його боку договір про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 не укладався та директором ОСОБА_1 не підписувався; однак, суд не з`ясував чи дійсно існує у третьої особи оригінал договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, підписаний з боку директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1; всі висновки суду першої інстанції по суті справи ґрунтуються виключно на договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, наданого позивачем, а не на повному та всебічному дослідженні всіх доказів, зокрема, оригіналу договору №1607/1 від 16.07.2021, який суд першої інстанції витребував у третьої особи, однак не був наданий останньою та не був досліджений судом;

- з огляду на викладені обставини, на думку відповідача, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про укладення договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 між позивачем, відповідачем та третьою особою; обставини укладання договору переведення боргу з боку третьої особи та відповідача залишилися судом першої інстанції належним чином не з`ясованими.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 поновлено ТОВ "Енерготрейдинг" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/22; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; призначено розгляд справи на 10.05.2023 о 16:00 год.

18.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "НВК "НОПЕК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію мотивує тим, що з моменту укладення договору про переведення боргу №1607/1, тобто з 16.07.2021, належним боржником за основним зобов`язанням по договору поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 є ТОВ "Концерн Електричні Машини", а тому вимоги про стягнення заборгованості за цим договором №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 мають пред`являтись саме до третьої особи, а не до позивача.

Також позивачем до свого відзиву було надано висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 7725-7732/23-33 від 27.03.2023, відповідно до якого відтиск печатки від імені ТОВ "Енерготрейд" у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 нанесений за допомогою кліше печатки та нанесений печаткою ТОВ "Енерготрейдинг", вільні зразки відтисків якої містяться у наданих для порівняльного дослідження документах.

За твердженням позивача, вказаним висновком експерта підтверджується те, що відтиск печатки ТОВ "Енерготрейдинг" на договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 відповідає документам, наданим у якості вільних зразків, які були підписані та скріплені печаткою ТОВ "Енерготрейдинг" за договором поставки вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, укладення якого не заперечується відповідачем.

08.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач посилається на неналежність та недопустимість наданого позивачем до матеріалів справи висновку експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, складеного за результатами судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" ОСОБА_2 До вказаних письмових пояснень відповідачем долучено рецензію на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, складену 13.03.2023 кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу Бондар М.Є. Згідно із цією рецензією від 13.03.2023 судова почеркознавча експертиза, за результатами якої складено висновок експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, проведена неповно та не об`єктивно, з недотримання методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, тому зроблений в результаті дослідження категоричний позитивний висновок щодо справжності досліджуваних підписів є необґрунтованим та викликає сумнів у його правильності.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано висновок експерта ТОВ "Український центр судових експертиз" №2-14/04 від 14.04.2023 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 У цьому висновку встановлено, що договір № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 підписані не генеральним директором ТОВ "НВК "НОПЕК" - ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2

Також відповідач отримав від ТОВ "Український центр судових експертиз" висновок експерта №1-28/04 від 28.04.2023 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 У цьому висновку встановлено, що наявні на договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 (в трьох різних місцях) підписи від імені директора третьої особи - ТОВ "Концерн Електричні Машини" Мазуренко О.В. виконані різними особами.

Крім того, відповідач отримав від ТОВ "Український центр судових експертиз" висновок експерта №2-04/05 від 04.05.2023 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1

У цьому висновку встановлено, що виконані на договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07,2021 підписи від імені директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису останнього. З огляду на викладене відповідач наполягає, що договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 сторонами не підписувався і не укладався.

При цьому, враховуючи те, що висновок експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, поданий до суду першої інстанції позивачем, та на який суд першої інстанції безпосередньо посилається в оскаржуваному рішенні, був отриманий відповідачем лише 05.02.2023, тобто лише за два дні до ухвалення оскаржуваного рішення, а висновки експерта №2-04/05, №2-14/04, №1-28/04 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 складені лише 04.05.2023, 14.04.2023 та 28.04.2023, у зв`язку з чим вони не могли бути своєчасно подані відповідачем до суду першої інстанції в якості доказу у цій справі, тому відповідач просить апеляційний суд визнати причини пропуску строку на подання цих доказів поважними та поновити строк на їх подання.

Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду 10.05.2023 оголошено перерву у розгляді справи до 24.05.2023 о 16:00 год.

23.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №905/482/22 до набрання законної сили судовим рішення у справі №910/6269/22.

У вказаному клопотанні відповідач посилається на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 у справі №910/6269/22 було призначено судову технічну та почеркознавчу експертизу підпису від імені директора ОСОБА_1 та печатки ТОВ "Енерготрейдинг" на договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м.Львів, вул. Липинського, буд.54). Відповідач зазначає, що у випадку встановлення судом у справі №910/6269/22 тих обставин, що договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 ТОВ "Енерготрейдинг" не укладався, його директором ОСОБА_1 не підписувався та відтиском печатки ТОВ "Енерготрейдинг" не засвідчувався, відтак зазначені обставини безпосередньо впливають на правильність та законність ухвалення оскаржуваного рішення у цій справі №905/482/22.

24.05.2023 на адресу апеляційного суду ТОВ "НВК "НОПЕК" надішли заперечення проти доводів, викладених у поясненнях відповідача, та проти клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 призначено у справі №905/482/22 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Залютинська, 8). На вирішення експерта поставлено наступне питання: - чи виконано підпис у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, у графі директор ТОВ "Енерготрейдинг", - ОСОБА_1, який є директором ТОВ "Енерготрейдинг", чи іншою особою?

Попереджено експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

За потреби сторонам через суд, на вимогу експерта, надати необхідні документи для проведення експертизи.

Матеріали справи №905/482/22 разом з ухвалою про призначення експертизи направлено до експертної установи - ННЦ "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Залютинська, 8) та зобов`язано цю експертну установу після завершення судової експертизи негайно повернути матеріали справи до Східного апеляційного господарського суду разом із експертним висновком.

Оплату вартості експертизи покладено на відповідача - ТОВ "Енерготрейдинг" (49000, м.Дніпро, площа Героїв Майдану, 1, оф. 303, ідентифікаційний код 41950981).

Провадження у справі №905/482/22 зупинено на час проведення експертизи.

01.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшла заява про надання оригіналів документів з вільними зразками підпису ОСОБА_1, що максимально наближені за часом виконання до досліджуваного документу, для проведення зазначеної експертизи по справі №905/482/22.

З метою проведення експертизи 08.06.2023 матеріали справи №905/482/22 направлено до ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса".

26.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "НВК "НОПЕК" надійшло клопотання про продовження строку на подання оригіналу договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 по справі №905/482/22, в якому позивач просить суд врахувати наявність ухвали Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 у справі №910/6269/22 про призначення почеркознавчої та технічної експертизи договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 та продовжити ТОВ "НВК "НОПЕК" строк на надання Східному апеляційному господарському оригіналу договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 для проведення почеркознавчої експертизи у справі №905/482/22 до проведення експертизи у справі №910/6269/22.

04.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса" надійшло клопотання №20518 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи у справі №905/482/22.

27.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшли заперечення щодо клопотання ТОВ "НВК "НОПЕК" про продовження строку на подання оригіналу договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 по справі №905/482/22, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні вищевказаного клопотання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 поновлено провадження у справі №905/482/22 для розгляду клопотання судового експерта; розгляд клопотання призначено у судовому засіданні на 20.09.2023 о 09:45 год; витребувано у сторін по справі та ОСОБА_1 визначені експертом у клопотанні додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи, а також викликано у судове засідання ОСОБА_1 для відбору додаткових експериментальних зразків підпису, які необхідні судовому експерту для проведення експертизи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 зобов`язано третю особу - ТОВ "Концерн Електричні Машини" надати визначені експертом у клопотанні додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи, а саме: оригінал договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/482/22 до 03.10.2023 о 15:00 год; зобов`язано позивача та третю особу надати визначені експертом у клопотанні додаткові матеріали, необхідні для проведення судової експертизи, а саме: оригінал договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023, у зв`язку з відпусткою судді Плахова О.В. для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Лакіза В.В.

03.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "НВК "НОПЕК" надійшла заява про надання доказів направлення оригіналів документів по справі №905/482/22.

У зв`язку з необхідністю надання додаткового часу для поштового пересилання оригіналу витребуваного судом договору, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/482/22 до 17.10.2023 о 14:15 год.

04.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "НВК "НОПЕК" надійшла заява про надання оригіналів документів по справі №905/482/22, до якої долучено, у тому числі витребуваний судом оригінал договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021.

05.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшло повідомлення №20518 про неможливість надання висновку експерта у справі №905/482/22 (вх. №12072 від 04.10.2023).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 призначено у справі №905/482/22 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено ННЦ "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено наступне питання: - чи виконано підпис у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 у графі "директор ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1", - ОСОБА_1, який є директором ТОВ "Енерготрейдинг", чи іншою особою? Провадження у справі №905/482/22 зупинено на час проведення експертизи.

20.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшло клопотання про відмову у долученні доказів для проведення судової почеркознавчої експертизи та їх повернення позивачу.

16.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду від судового експерта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", якому доручено проведення експертизи, надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 24530.

26.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду повернулися матеріали справи №905/482/22 з висновком експерта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" №24530 від 19.12.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №905/482/22 з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Енерготрейдинг" на рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/2; запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення з урахуванням висновку екперта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" №24530 від 19.12.2023; призначено розгляд апеляційної скарги у справі на 18.01.2024 о 10:30 год.

16.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи №905/482/22 копії наступних документів: листа вих. № 23/12-ззу/01 від 01.12.2023 "щодо схвалення значного правочину - договору переведення боргу" (з додатками); протоколу №ЗЗУ-23/12-12 Загальних зборів учасників ТОВ "Енерготрейдинг" від 12.12.2023; чинної редакції Статуту ТОВ "Енерготрейдинг"; протоколу №1 від 19.02.2018 Загальних зборів учасників ТОВ "Енерготрейдинг"; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2024 щодо ТОВ "Енерготрейдинг".

Також, 16.01.2024 від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшло клопотання про розподіл судових витрат, в якому відповідач зазначає, що докази понесення ним судових витрат у зв`язку з розглядом справи №905/482/22 будуть надані суду у встановлений ГПК України термін після ухвалення судового рішення у справі, а також просить суд вирішити питання розподілу судових витрат, поклавши їх на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

16.01.2024 до апеляційного суду від ТОВ "Енерготрейдинг" також надійшли додаткові пояснення у справі №905/482/22 з урахуванням висновку екперта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" №24530 від 19.12.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/482/22 до 07.02.2024 о 10:00 год. Судові засідання у справі №905/482/22 вирішено провести за участю представників ТОВ "НВК "НОПЕК" та ТОВ "Енерготрейдинг" в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 07.02.2024, проведеному в режимі відеоконференції, приймали учать представники відповідача (апелянта) та позивача.

Представники відповідача (апелянта) підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, наведені з урахуванням додаткових пояснень, просили суд скаргу задовольнити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представниця позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, просила залишити оскаржуване рішення місцевого суду без змін.

Крім того, до початку судового засідання 07.02.2024 представницею ТОВ "НВК "НОПЕК" було заявлено клопотання про винесення відносно ТОВ "Енерготрейдинг" окремої ухвали та її направлення до правоохоронних органів.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що відповідач, намагаючись ввести суд в оману надає на підтвердження своїх доводів неналежні та недопустимі докази, а також надає суду висновок особи, що не має права на проведення почеркознавчих експертиз, свідоцтво якої є недійсними та анульованими на момент проведення експертизи. Зазначені обставини, на думку позивача, можуть вказувати на ознаки кримінального правопорушення, що кваліфікується за ст. 358 Кримінального кодексу України.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні 07.02.2024 просили відмовити у задоволенні клопотання позивача щодо постановлення окремої ухвали у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Розглянувши у судовому засіданні 07.02.2024 вищевказане клопотання позивача щодо постановлення окремої ухвали у справі №905/482/22 та її направлення до праовоохоронних органів, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Частиною 11 ст. 246 ГПК України визначено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ним заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

Аналіз положень наведеної статті процесуального закону дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №916/2237/22).

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, судом апеляційної інстанції не встановлено у діях ТОВ "Енерготрейдинг" будь-яких ознак кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим вищезазначене клопотання ТОВ "НВК "НОПЕК" про постановлення окремої ухвали колегією суддів залишається без задоволення.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі, якщо у діях відповідача позивач вбачає наявними ознаки кримінальних правопорушень, останній не позбавлений права самостійно звернутися до органу досудового розслідування з відповідним повідомленням.

Уповноважені представники третьої особи у судове засідання 07.02.2024 не з`явились; про дату, час та місце розгляду справи всі сторони повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача (апелянта) та позивача, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.10.2020 між ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (постачальник) та ТОВ "Енерготрейдинг" (покупець) укладено договір №06/10-1ЕТ на постачання вугільної продукції, за уморвами якого постачальник зобов`язався у 2020 році поставити (передати) у власність покупця вугільну продукцію (далі - вугілля) в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях до нього (п. 1.1. договору).

За умовами п. 1.2 договору покупець приймає вугілля, що поставляється, оплачує його вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 2.1 договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах, передбачених у специфікаціях до цього договору, за реквізитами покупця або вантажоотримувача, вказаними у цьому договорі та (або) у специфікації.

Сторони погодили, що у додаткових угодах до договору можуть бути узгоджені інші умови поставки вугілля. п.2.1.1 договору,

Пунктом 2.1.4 договору сторони обумовили, що під датою відвантаження розуміється дата, вказана у відбитку штампа залізничної станції відправлення на залізничній накладній (квитанції), що свідчить про приймання вантажу до перевезення.

У пункті 2.2 договору сторони передбачили, що вантажоотримувачем за цим договором є:

Найменування: СО ПАТ "Донбасенерго" Слов`янська ТЕС;

Адреса: 84181, Донецька обл., м. Миколаївка;

Код Вантажоотримувача (для залізничних перевезень): 4711;

Станція вантажоодержувача (призначення, для залізничних перевезень): "Електрична" Донецької залізниці;

Код станції: 490602.

Відповідно до п.2.10 договору право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання та скріплення печатками обома сторонами договору відповідних актів приймання-передачі вугільної продукції. На підставі даних кількості та якості вугілля, що зазначені в актах звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції, складених згідно п.4.13 договору, постачальник складає, підписує зі свого боку та надає покупцю два примірника акту приймання-передачі вугільної продукції. Акт приймання-передачі вугільної продукції підписується між уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням однієї із сторін та повинен містити наступні данні (в тому числі але не виключно):

- номер та дату договору;

- марка та кількість поставленої вугільної продукції;

- номера та дати посвідчень якості на вугільну продукцію, або сертифікату незалежної інспекціі (SGS, Incolab, тощо).;

- дату підписання акту приймання-передачі та підписи уповноважених осіб постачальника та покупця з відбитками печаток.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що сторони узгоджують, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку вугілля у кількості, що визначена в цьому договорі та/або у відповідній специфікації до нього.

Згідно з п. 3.1.2 договору постачальник поставляє покупцю вугілля зазначене у специфікаціях до цього договору - (вугілля кам`яне для пиловидного спалювання на ТЕС).

У відповідності до п. 4.10 договору сторони узгоджують, що:

- фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийнято покупцем, відображається в акті звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції;

- фактична кількість вугілля, що надійшло від постачальника та прийнято покупцем, відображається в акті приймання-передачі вугільної продукції.

Акт звіряння за кількістю та якістю оформлюється протягом 1-го робочого дня з дати випуску відповідного сертифікату/звіту про нагляд незалежної інспекції SGS.

Пунктом 4.11 договору передбачено узгодження сторонами того, що підставою для оформлення та підписання актів звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції та актів приймання-передачі вугільної продукції є дані про кількісні та якісні показники вугілля, що визначені відповідно до розділу 4 цього договору.

Ціна вугілля за одиницю і по позиціях вказана в специфікаціях. Ціна вугілля приймається на умовах, викладених в специфікаціях (п. 5.1 договору).

Розрахунки за вугілля здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк, встановлений у специфікаціях до цього договору (п. 5.4 договору).

Згідно п. 5.6 договору сума договору складається із суми відповідних специфікацій до договору.

За умовами п. 9.1. договору строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2020 до договору на постачання вугільної продукції № 06/10-1ЕТ від 06.10.2020 сторони дійшли згоди внести зміни в пункт 9.1 договору, а саме: "Строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов`язань". Інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

На виконання умов договору №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 сторони підписали дві специфікації, а саме: специфікацю №1 від 06.10.2020 та №2 від 17.12.2020.

1) Відповідно до п. 1 специфікації №1 від 06.10.2020 до договору №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 на постачання вугільної продукції постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступну вугільну продукцію: вугілля кам`яне марки АШ (0-6), у кількості 5300,00 т. (+/-5%).

Згідно п. 2 специфікації №1 від 06.10.2020 до договору базова ціна однієї тони товару складає 2044,86грн без ПДВ, що еквівалентно 72,00 доларам США, за курсом НБУ станом на 06.10.2020 і становить 28,4006грн за 1 долар США +20% ПДВ, всього 2456,83грн з ПДВ.

Сторони обумовлюють, що у разі, якщо на дату підписання акту приймання-передачі товару, відбуваються будь-які зміни курсу НБУ долара США відносно даних станом на 06.10.2020, то базова ціна однієї тони товару підлягає коригуванню наступним чином:

Рба= 2 044,86/ КурсНБУс*КурсНБУа + ПДВ(20%), де

Рба - базова ціна на дату відповідного акту приймання-передачі товару,

КурсНБУс - курс НБУ гривні до долару США на дату Специфікації (на 06.10.2020),

КурсНБУа - курс НБУ гривні до долару США на дату відповідного акту приймання-передачі товару.

Пунктом 3 специфікації №1 від 06.10.2020 до договору передбачено умови поставки: DDP ст.Електрична згідно умов Incoterms 2010.

Згідно п. 4 специфікації №1 від 06.10.2020 до договору термін відвантаження: жовтень 2020 - березень 2021 року, термін постачання: жовтень 2020 - березень 2021 року.

Пунктом 5 специфікації №1 від 06.10.2020 до договору визначено реквізити відвантаження товару:

Вантажовідправник: ВАТ "Донуголь", юридична адреса: Російська Федерація, 346513, Ростовська область, м.Шахти, пров.Єнісейський,буд.11

Код вантажовідправника: 3191, станція відвантаження Божковська, код станції 589004.

Вантажовідправник: ТОВ "ПУВК" (ТОВ "ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА КОМПАНІЯ"), юридична адреса: м.Дніпро, вул.Мечнікова, буд. 11, каб. 212.

Код вантажовідправника: 8117, станція відвантаження: Куп`янськ-Сортирувальний, код станції 430002.

Вантажоотримувач: СО ПАТ "Донбасенерго" Слов`янська ТЕС, ЄДРПОУ 00131104.

Код вантажоотримувача: 4711.

Станція призначення: Електрична, Донецька ЖД.

Код станції призначення: 490602.

Юридична адреса одержувача: 84180, Донецька обл., м.Миколаївка, вул. Січових Стрільців, 9.

Відповідно п. 7 специфікації №1 від 06.10.2020 до договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця після підписання акту приймання-передачі товару.

Покупець оплачує постачальнику вартість поставленого вугілля протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі вугільної продукції (п. 8 специфікації №1 від 06.10.2020 до договору).

2) За умовами п. 1 специфікації №2 від 17.12.2020 до договору №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 на постачання вугільної продукції, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити, наступну вугільну продукцію: вугілля кам`яне марки АШ (0-6), у кількості 2530,00 т. (+/-5%).

Згідно умов п. 2 специфікації №2 від 17.12.2020 до договору базова ціна однієї тони товару складає 1802,92грн без ПДВ, що еквівалентно 65,00 доларам США, за курсом НБУ станом на 17.12.2020 і становить 27,7373грн за 1 долар США +20% ПДВ, всього 2163,51грн з ПДВ.

Сторони обумовлюють, що у разі, якщо на дату підписання акту приймання-передачі товару, відбуваються будь-які зміни курсу НБУ долара США відносно даних станом на 17.12.2020, то базова ціна однієї тони товару підлягає коригуванню наступним чином:

Рба= 1 802,92/ КурсНБУс*КурсНБУа + ПДВ(20%), де

Рба - базова ціна на дату відповідного акту приймання-передачі товару,

КурсНБУс - курс НБУ гривні до долару США на дату специфікації (на 17.12.2020),

КурсНБУа - курс НБУ гривні до долару США на дату відповідного акту приймання-передачі товару.

Пунктом 3 специфікації №2 від 17.12.2020 до договору передбачено умови поставки: DDP ст.Електрична згідно умов Incoterms 2010.

Згідно п. 4 специфікації №2 від 17.12.2020 до договору термін відвантаження: грудень 2020 - січень 2021 року, термін постачання: грудень 2020 - січень 2021 року.

Пунктом 5 специфікації №2 від 17.12.2020 до договору визначено реквізити відвантаження товару:

Вантажовідправник: ВАТ "Донуголь", юридична адреса: Російська Федерація, 346513, Ростовська область, м. Шахти, пров. Єнісейський, буд. 11.

Код вантажовідправника: 3191, Станція відвантаження Божковська, код станції 589004.

Вантажовідправник: ТОВ "ПУВК" (ТОВ "ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА КОМПАНІЯ"), юридична адреса: м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд. 11, каб. 212.

Код вантажовідправника: 8117, Станція відвантаження: Куп`янськ-Сортирувальний, код станції 430002.

Вантажоотримувач: СО ПАТ "Донбасенерго" Слов`янська ТЕС, ЄДРПОУ 00131104,

Код вантажоотримувача: 4711,

Станція призначення: Електрична, Донецька ЖД,

Код станції призначення: 490602,

Юридична адреса одержувача: 84180, Донецька обл., м.Миколаївка, вул Січових Стрільців, 9.

Відповідно п. 7 специфікації №2 від 17.12.2020 до договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця після підписання акту приймання-передачі товару.

Зазначений договір поставки, додаткова угода та специфікації №1, №2 до нього підписано сторонами і скріплено печатками підприємств без зауважень до них.

Дослідженими судом матеріалми справи підтверджується, що на виконання умов договору №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 та специфікацій №1 від 06.10.2020, №2 від 17.12.2020 до договору позивачем поставлено відповідачу вугілля кам`яне згідно актів прийому-передачі партії вугілля:

- №1 від 11.11.2020 у кількості 340,00 т на суму 814788,24грн з ПДВ;

- №2 від 11.11.2020 у кількості 136,00 т на суму 326024,64грн з ПДВ;

- №3 від 16.11.2020 у кількості 748,00 т на суму 1854908,35грн з ПДВ;

- №4 від 17.11.2020 у кількості 136,00 т на суму 333577,54грн з ПДВ;

- №5 від 23.11.2020 у кількості 476,00 т на суму 1162860,38грн з ПДВ;

- №6 від 23.11.2020 у кількості 68,00 т на суму 163817,71грн з ПДВ;

- №7 від 27.11.2020 у кількості 68,00 т на суму 172678,66грн з ПДВ;

- №8 від 14.12.2020 у кількості 68,00 т на суму 169787,57грн з ПДВ;

- №9 від 19.01.2021 у кількості 1360,00 т на суму 2911406,40грн з ПДВ;

- №10 від 19.01.2021 у кількості 476,00 т на суму 1012052,16грн з ПДВ;

- №11 від 22.01.2021 у кількості 476,00 т на суму 1040029,54грн з ПДВ;

- №12 від 25.01.2021 у кількості 68,00 т на суму 142902,82грн з ПДВ;

- №13 від 29.01.2021 у кількості 136,00 т на суму 278752,13грн з ПДВ;

- №14 від 02.03.2021 у кількості 816,00 т на суму 1949126,98грн з ПДВ;

- №15 від 02.03.2021 у кількості 136,00 т на суму 320632,51грн з ПДВ.

Вказані акти прийому-передачі партії вугілля підписані представниками позивача та відповідача без заперечень та скріплені печатками підприємств.

З огляду на вказане, місцевим господарським судом встановлено, що позивачем було поставлено, а відповідачем отримано вугілля у загальному обсязі 5508,00 т. на загальну суму 12653345,63грн, що не заперечувалося відповідачем.

У подальшому, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату №141 від 11.11.2020, №142 від 11.11.2020, №156 від 16.11.2020, №157 від 17.11.2020, №160 від 23.11.2020, №161 від 23.11.2020, №162 від 27.11.2020, №167 від 14.12.2020, №1 від 19.01.2021, №2 від 19.01.2021, №4 від 22.01.2021, №5 від 25.01.2021, №6 від 29.01.2021, №15 від 02.03.2021, №16 від 02.03.2021 на загальну суму 12653345,63грн. Вказані рахунки містять посилання на договір №06/10-1ЕТ від 06.10.2020.

Відповідачем здійснено часткові оплати за вугільну продукцію за спірними зобов`язаннями за договором №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 на загальну суму 6050000,00грн згідно платіжних доручень: №728 від 01.10.2021 - 100000,00грн; №750 від 11.10.2021 - 150000,00грн; №880 від 11.11.2021 - 1000000,00грн; №944 від 25.11.2021 - 500000,00грн; №956 від 30.11.2021 - 500000,00грн; №985 від 03.12.2021 - 500000,00грн; №1010 від 10.12.2021 - 500000,00грн; №1028 від 16.12.2021 - 500000,00грн; №1066 від 30.12.2021 - 500000,00грн; №10 від 10.01.2022 - 1000000,00грн; №14 від 11.01.2022 - 500000,00грн; №41 від 20.01.2022 - 300000,00грн.

Звертаючись до господарського суду з позовом у цій справі, позивач зазначає, що оплату за передану вугільну продукцію відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сума основного боргу становить 6603345,63грн, а саме: частково за актом прийому-передачі партії вугілля №9 від 19.01.2021 та у повному обсязі за актами прийому-передачі партії вугілля №10 від 19.01.2021, №11 від 22.01.2021, №12 від 25.01.2021, №13 від 29.01.2021, №14 від 02.03.2021, №15 від 02.03.2021.

Крім того, позивачем було нараховано на підстві ч. 2 ст. 625 ЦК України та заявлено до стягненн 3% річних та інфляційні витрати за несвоєчасну та неповну сплату заборгованості за актами прийому-передачі партії вугілля №1 від 11.11.2020, №2 від 11.11.2020, №3 від 16.11.2020, №4 від 17.11.2020, №5 від 23.11.2020, №6 від 23.11.2020, №7 від 27.11.2020, №8 від 14.12.2020, №9 від 19.01.2021, №10 від 19.01.2021, №11 від 22.01.2021, №12 від 25.01.2021, №13 від 29.01.2021, №14 від 02.03.2021, №15 від 02.03.2021.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач факт заборгованості у вказаній сумі та прострочення зобов`язаннями не заперечує, поряд з цим не погоджується з розрахунком позивача 3% річних та інфляційних витрат, на підтвердження чого надає власний контррозрахунок визначивши розмір 3% річних у загальній сумі 400722,33грн, інфляційних втрат - 1647535,67грн. Крім того, відповідач стверджує, що у порядку, передбаченому ст. 601 Цивільного кодексу України, заявою №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ "Енерготрейдинг" здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Енерготрейдинг" та ТОВ "НВК "НОПЕК" на суму 8133802,17грн, а відтак, заборгованість ТОВ "Енерготрейдинг", як покупця перед ТОВ "НВК "НОПЕК" за договором №06/10-1ЕТ вiд 06.10.2020 вiдсутня.

Позивач зарахування зустрічних однорідних вимог заперечує, оскільки вважає, що на підставі договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 новим боржником за договором №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020 є не ТОВ "НВК "НОПЕК", а третя особа - ТОВ "Концерн Електричні Машини".

Місцевим судом також встановлено, що матеріали справи містять заяву №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом якої, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України та ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ТОВ "Енерготрейдинг" прийняло рішення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 8133802,17грн, шляхом направлення даної заяви, у тому числі:

- ТОВ "Енерготрейдинг" (боржник) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (кредитор) грошове зобов`язання по договору №06/10-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.10.2020 у сумі 6603345,63грн;

- ТОВ "Енерготрейдинг" (боржник) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (кредитор) грошове зобов`язання по договору №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.11.2020 у сумі 1530456,54грн;

- ТОВ "Енерготрейдинг" (кредитор) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (боржник) грошове зобов`язання по договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020 у сумі 8133802,17грн.

Вказана заява містить підпис директора та скріплена печаткою підприємства відповідача.

На підтвердження направлення позивачу на його юридичну адресу заяви №22/07-07 від 07.07.2022 відповідачем надано опис вкладення у цінний лист від 07.07.2022, фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 07.07.2022, накладна АТ "Укрпошта" №0315078125331 від 07.07.2022, а також електронною поштою на електронну скриньку позивача npk-notek@ukr.net, про що свідчить скріншот з поштової скриньки відповідача.

Також вказана заява направлена відповідачем представнику позивача Кошалковській Н.В., на підтвердження чого надано опис вкладення у цінний лист від 07.07.2022, фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 07.07.2022, накладна АТ "Укрпошта" №0315078125323 від 07.07.2022, та отримана нею 18.07.2022 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, датованого 18.07.2022.

Згідно заперечень позивача №28/07/2022 від 28.07.2022 на заяву №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, ТОВ "НВК "НОПЕК" зазначає, що з моменту укладання договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу не є боржником перед ТОВ "Енерготрейдинг", а тому немає підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог згідно чинного законодавства України.

Вказані заперечення підписано генеральним директором та скріплено печаткою підприємства позивача.

На підтвердження направлення відповідачу на його поштову адресу заперечень позивачем надано копію опису вкладення у цінний лист від 28.07.2022, та накладної АТ "Укрпошта" №0100104941510 від 28.07.2022.

Матеріали справи містять копію договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, засвідчену 28.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияниця Л.В, який укладено між ТОВ "НВК "НОПЕК" (первісний боржник), ТОВ "Енерготрейдинг" (кредитор) та ТОВ "Концерн Електричні Машини" (новий боржник).

Цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, укладеного між первісним боржником та кредитором, згідно умов якого кредитор відвантажив товар на суму 10638196,95грн на користь первісного боржника (п.1 договору №1607/1 від 16.07.2021).

За умовами п. 2 договору №1607/1 від 16.07.2021 ТОВ "НВК "НОПЕК", як первісний боржник переводить на нового боржника, ТОВ "Концерн Електричні Машини", борг (грошове зобов`язання) у розмірі 10638196,95грн, що виник на підставі договору поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020.

Відповідно до п. 3 договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, з моменту підписання договору обов`язок сплати заборгованості та виконання інших зобов`язань до кредитора за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 в сумі 10638196,95грн виникає виключно у ТОВ "Концерн Електричні Машини", а у ТОВ "НВК "НОПЕК" вважаються погашеними.

Кредитор (ТОВ "Енерготрейдинг") не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.4 договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу).

Пункт 8 договору визначає, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписано та скріплено печатками кредитора, первісного боржника та нового боржника.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наданого позивачем висновку експертів за №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" ОСОБА_2 у господарських справах №910/8291/22, №910/6269/22, №910/6720/22, №910/5887/22, №905/482/22, №905/503/22, №905/791/22, підписи у графі директор ТОВ "Енерготрейдинг", зокрема, у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 виконано ОСОБА_1, що є директором ТОВ "Енерготрейдинг".

Відповідно до відповіді ТОВ "Концерн Електричні Машини" від 28.11.2022 на запит позивача та висловленої позиції третьою особою у справі, ТОВ "Концерн Електричні Машини", як новим боржником, підтверджено укладання договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, а також засвідчено, що заперечень зі сторони відповідача під час укладання вищевказаного договору не надходило.

Як встановлено судом, вказаний договір підписано та скріплено печатками сторін, недійсним не визнано, а отже він є таким, що породжує права та обов`язки для його сторін.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Донецької області 07.02.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №905/482/22, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 8488020,56грн, з яких: основна заборгованість у сумі 6603345,63грн, 3% річних у сумі 402246,28грн, інфляційні витрати у сумі 1482428,65грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено з підстав, зазначених раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову, однак в іншій частині та з відмінних мотивів, з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є вимоги ТОВ "НВК "НОПЕК" про стягнення з ТОВ "Енерготрейдинг" заборгованості в загальному розмірі 8759272,41грн, з яких: 6603345,63грн сума основного боргу за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020; 3% річних у сумі 403530,31грн та інфляційні втрати у сумі 1752396,47грн, нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлену позивачем вугільну продукцію.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 712 ЦК України та ст.ст. 264 - 271 Господарського кодексу України (надалі - ГК України). В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655 - 697 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ТОВ "НВК "НОПЕК", як постачальником, та ТОВ "Енерготрейдинг", як покупцем, укладено договір на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, за умовами якого постачальник зобов`язався у 2020 році поставити (передати) у власність покупця вугільну продукцію в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях до нього (п.1.1. договору).

Як вказує позивач, на виконання умов договору №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 та специфікацій №1 від 06.10.2020, №2 від 17.12.2020 до договору ним було поставлено, а відповідачем отримано вугілля у загальному обсязі 5508,00 т на суму 12653345,63грн згідно актів прийому-передачі партії вугілля №№1-15, підписані у період з 11.11.2020 по 02.03.2021.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту поставки товару відповідачу позивачем надано належні докази, а саме підписані між стронами акти прийому-передачі партії вугілля №№1-15, якими підтверджується, що ТОВ "НВК "НОПЕК" у період з 11.11.2020 по 02.03.2021 поставило, а ТОВ "Енерготрейдинг" отримало вугілля у загальному обсязі 5508,00 т на загальну суму 12653345,63грн, що також не заперечується відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що основними видами первинних документів, які можуть бути складені на підтвердження господарської операції поставки товару, за практикою, що склалася на ринку купівлі-продажу/поставки товарів (робіт, послуг), є видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі товару тощо.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем акти приймання-передачі містять всі необхідні реквізити, у тому числі підпис особи відповідача, яка брала участь у здійсненні господарської операції, також наявні печатки обох підприємства, а отже, такі акти відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, а відтак, відповідно, є належними доказами на підтвердження факту поставки товару.

Згідно п.5.4 договору розрахунки за вугілля здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк, встановлений у специфікаціях до цього договору.

За умовами пунктів 8 специфікації №1 від 06.10.2020 та специфікації №2 від 17.12.2020 покупець оплачує постачальнику вартість поставленого вугілля протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі вугільної продукції.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, а також це не було спростовано відповідачем в ході розгляду справи, що ТОВ "НВК "НОПЕК" поставило ТОВ "Енерготрейдинг" товар за договором №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 на загальну суму 12653345,63грн який мав бути оплачений у строки, встановлені п. 8 специфікацій №1, №2 до договору, а саме не пізніше 30 банківських днів з моменту поставки партії товару відповідно до кожного акту приймання-передачі.

Отже, відповідачем повністю погашено заборгованість за актами прийому-передачі партії вугілля №1 від 11.11.2020, №2 від 11.11.2020, №3 від 16.11.2020, №4 від 17.11.2020, №5 від 23.11.2020, №6 від 23.11.2020, №7 від 27.11.2020, №8 від 14.12.2020 та частково погашено борг за актом прийому-передачі партії вугілля №9 від 19.01.2021 (залишок боргу становить 1859849,49грн) із порушенням строків їх виконання.

У той же час, акти прийому-передачі партії вугілля №10 від 19.01.2021, №11 від 22.01.2021, №12 від 25.01.2021, №13 від 29.01.2021, №14 від 02.03.2021, №15 від 02.03.2021 на загальну суму 4743496,14грн залишені відповідачем без оплати у повному обсязі.

Доказів оплати відповідачем отриманого за договором товару у встановлений строк на суму 6603345,63грн матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач виконав свої зобов`язання з оплати поставленої вугільної продукції лише частково та з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку з цим доводи позивача про наявність заборгованості у відповідача за договором поставки №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 в сумі 6603345,63грн є обґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач не заперечує проти факту укладання з позивачем та виконання договору поставки №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, проте наявність заборгованості за цим договором не визнає.

Так, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на зарахування зустрічних однорідних вимог, застосованих ТОВ "Енерготрейдинг" на підставі заяви №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом якої, керуючись ст. 601 ЦК України та ст.ст 202, 203 ГК України, ТОВ "Енерготрейдинг" прийняло рішення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 8133802,17грн заборгованості, яка виникла у позивача перед відповідачем за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, шляхом направлення даної заяви, у тому числі:

- ТОВ "Енерготрейдинг" (боржник) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (кредитор) грошове зобов`язання по договору на постачання вугільної продукції №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 у сумі 1530456,54грн;

- ТОВ "Енерготрейдинг" (кредитор) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (боржник) грошове зобов`язання по договору поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 у сумі 8133802,17грн.

У свою чергу, позивач не погоджується із зарахування зустрічних однорідних вимог, застосованих відповідачем на підставі заяви №22/07-07 від 07.07.2022, мотивуючи свою позицію тим, що ТОВ "НВК "НОПЕК" з моменту укладання договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу не є боржником перед ТОВ "Енерготрейдинг" за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, новим боржником є третя особа - ТОВ "Концерн Електричні Машини", а тому немає підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог згідно чинного законодавства України.

Судом встановлено наявність в матеріалах справи копії договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, засвідчену 28.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияниця Л.В, який укладено між ТОВ "НВК "НОПЕК" (первісний боржник), ТОВ "Енерготрейдинг" (кредитор) та ТОВ "Концерн Електричні Машини" (новий боржник).

Позивач вважає, що з моменту укладення договору №1607/1 про переведення боргу, тобто з 16.07.2021, він не є боржником за договором №02/11-1 НОПЕК вiд 02.11.2020, на підставі якого відповідач зарахував зустрічні однорідні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що як в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач заперечував проти факту укладення ним договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021. Зокрема, відповідач наполягає на тому, що ОСОБА_1, як директор ТОВ "Енерготрейдинг" не підписував договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, а також заперечує щодо проставлення відтиску печатки ТОВ "Енерготрейдинг" на вказаному договорі, у зв`язку з чим у відповідача існують обґрунтовані сумніви щодо достовірності наявної у справі копії договору № 1607/1 від 16.07.2021 як належного доказу по справі.

Тобто, у даній справі існують суперечливі доводи сторін щодо належності підпису директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, на підставі якого позивач зазначає про відсутність у останнього зобов`язань з оплати за поставлену відповідачем вугільну продукцію за договором №02/11-1 НОПЕК вiд 02.11.2020 на суму 8133802,17грн.

На підтвердження обґрунтованості своєї позиції щодо укладення та підписання сторонами договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, позивач надав до матеріалів справи висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №30971/30972/22-3 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" ОСОБА_2 у господарських справах №910/8291/22, №910/6269/22, №910/6720/22, №910/5887/22, №905/482/22, №905/503/22, №905/791/22 від 20.12.2022.

Відповідно до цього висновку №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 експертами було встановлено, що підпис в графі директор ТОВ "Енерготрейдинг" у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 виконані ОСОБА_1

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При цьому колегія суддів зазначає, що приймаючи висновок експерта як належний доказ у даній справі, суд повинен обґрунтувати прийняття доказу, який поданий учасником справи, та необхідно встановити, чи відповідає поданий учасником справи висновок експерта критеріям письмових доказів, в розрізі положень ст.ст. 73, 74, 80, 81 ГПК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Відповідно до частини 7 цієї статті у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що дійсність підпису ОСОБА_1 у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 підтверджується наданим позивачем висновком експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" ОСОБА_2 у господарських справах №910/8291/22, №910/6269/22, №910/6720/22, №910/5887/22, №905/482/22, №905/503/22, №905/791/22.

Місцевий господарський суд при вирішенні спору у даній справі врахував зазначений висновок експерта, визнавши його належним та допустимим доказом відповідно до положень ГПК України.

Разом з тим, порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

За змістом п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

Відповідно до п. 1.3 Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Згідно п.1.3-1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Проте, як вбачається зі змісту поданого позивачем до суду першої інстанції висновку експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, складеного за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи, вказане експертне дослідження було проведене без відібрання експериментальних зразків підпису директора ТОВ "Енерготрейд" ОСОБА_1, відбитків печатки ТОВ "Енерготрейд" та без достатньої кількості умовно-вільних зразків підпису, що не відповідає вищевказаним положенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки експертом не здійснено порівняльного аналізу з умовно-вільними та експериментальними зразками підпису ОСОБА_1, що є підставою для визнання такого висновку недопустимим та неналежним доказом по справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що господарський суд першої інстанції не мав правових підстав приймати до уваги наданий позивачем висновок експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, оскільки такий висновок не ґрунтується на порівняльному дослідженні підписів ОСОБА_1

За вказаних обставин, а також враховуючи заперечення відповідача щодо непідписання договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, що є ключовим питання при розгляді цього спору, суд першої інстанції мав би вирішити питання про призначення судової експертизи для вирішення питання щодо підпису директора ТОВ "Енерготрейд" ОСОБА_1 у договорі №1607/1 від 16.07.2021.

Проте, при вирішенні спору судом першої інстанції у зв`язку з допущеними порушеннями норм процесуального права (щодо прийняття висновку експерта, складеного з порушенням встановлених вимог), достовірно не встановлено обставин відповідності підпису директора ТОВ "Енерготрейд" ОСОБА_1 у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, та не надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо непідписання договору, а відтак і щодо дійсної суми заборгованості за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 з урахуванням доводів відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог за іншим правочином (договором поставки №02/11-1 НОПЕК вiд 02.11.2020).

Колегія суддів також зазначає, що господарський суд першої інстанції в порушення приписів ч. 4 ст. 80 ГПК України залучив до матеріалів справи висновок експерта позивача, поданий із пропуском строку на подання доказів без належного обґрунтування, оскільки така обставина, як необхідність подання нових доказів до суду на спростування позиції іншої сторони, не може вважатися поважною причиною неподання доказів у встановлений процесуальний строк. При цьому суд також не надав можливості відповідачу подати свої заперечення (відреагувати) на такий висновок експерта позивача, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем до матеріалів справи надано висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №7725-7732/23-33 від 27.03.2023, відповідно до якого відтиск печатки від імені ТОВ "Енерготрейд" у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 нанесений за допомогою кліше печатки та нанесений печаткою ТОВ "Енерготрейдинг", вільні зразки відтисків якої містяться у наданих для порівняльного дослідження документах.

У той же час, відповідач, заперечуючи проти прийняття вказаних вище висновків експерта як належних доказів по справі, надав до Східного апеляційного господарського суду:

- рецензію на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, складену 13.03.2023 кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу Бондар М.Є. Згідно із цією рецензією від 13.03.2023 судова почеркознавча експертиза, за результатами якої складено висновок експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, проведена неповно та не об`єктивно, з недотримання методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, тому зроблений в результаті дослідження категоричний позитивний висновок щодо справжності досліджуваних підписів є необґрунтованим та викликає сумнів у його правильності;

- висновок експерта ТОВ "Український центр судових експертиз" №2-14/04 від 14.04.2023 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 У цьому висновку встановлено, що договір № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 підписані не генеральним директором ТОВ "НВК "НОПЕК" - ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2;

- висновок експерта ТОВ "Український центр судових експертиз" №1-28/04 від 28.04.2023 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 У цьому висновку встановлено, що наявні на договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 (в трьох різних місцях) підписи від імені директора третьої особи - ТОВ "Концерн Електричні Машини" Мазуренко О.В. виконані різними особами.

- висновок експерта ТОВ "Український центр судових експертиз" №2-04/05 від 04.05.2023 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 У цьому висновку встановлено, що виконані на договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07,2021 підписи від імені ОСОБА_1 , виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Вищенаведеними рецензією та висновками експертів відповідач підтверджує те, що договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 сторонами не підписувався і не укладався.

Розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта №7725-7732/23-33 від 27.03.2023 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів, а також клопотання відповідача про долучення до справи рецензії від 13.03.2023 на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи та висновків експерта ТОВ "Український центр судових експертиз" №2-14/04 від 14.04.2023, №1-28/04 від 28.04.2023 та №2-04/05 від 04.05.2023 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, з наступних підстав.

Так, за приписами ч.ч. 1, 3, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність (такий висновок викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2021 у справі №908/3359/19, від 03.11.2021 у справі №915/951/20).

Колегією враховується, що наданий позивачем до матеріалів справи висновок експерта №7725-7732/23-33 від 27.03.2023, а також надані відповідачем рецензія від 13.03.2023, висновки експертів №2-14/04 від 14.04.2023, №1-28/04 від 28.04.2023 та №2-04/05 від 04.05.2023 не існували станом на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції (07.02.2023), що виключає можливість долучення таких доказів до матеріалів справи та надання їм правової оцінки судом апеляційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи встановлено, що викладені сторонами пояснення та надані докази щодо виконання у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07,2021 підпису директора ТОВ "Енерготрейдинг" від імені ОСОБА_1 є взаємосуперечливими та різняться між собою, а всі надані сторонами висновки експертів не можуть бути прийняті судом до уваги та підтвердити зазначені обставини.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що як під час розгляду справи №905/482/22 в суді першої інстанції, так і на стадії апеляційного перегляду справи існує обґрунтоване питання щодо дійсності підпису директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 на договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 (котрий є ключовим доказом щодо якого між сторонами існує спір), яке (питання) суд самостійно (без допомоги спеціальних знань експерта у сфері оціночної діяльності) встановити не має можливості.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням суперечливих пояснень сторін та доказів у справі, а також з огляду на неможливість самостійного встановлення судом (із наданих сторонами доказів) фактичних обставин щодо належності підпису директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, наявні підстави для перевірки обставин справи щодо укладення договору про переведення боргу.

Для перевірки обставин укладення правочину визначальним у цій справі є факт підписання або непідписання з боку відповідача договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, тому існує необхідність спеціальних знань експерта у галузі проведення почеркознавчої експертизи.

Таким чином, для повного та об`єктивного встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у цій справі, а саме факту укладення договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 (який може бути підтверджений тільки за допомогою спеціальних знань у сфері почеркознавчої експертизи документів, яка зможе підтвердити або спростувати проставлення директором відповідача власного підпису на вказаному документі), з урахуванням рекомендацій (орієнтовного переліку вирішуваних питань), визначених пп. 1.2, 3.5 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Інструкції у суду виникла потреба у спеціальних знаннях, та висновок експерта інші засоби доказування замінити не можуть, колегія суддів дійшла висновку про необхідність з власної ініціативи призначити судову почеркознавчу експертизу.

У судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду, які прводилися за участю представників сторін під відеофіксацію, судом було відібрано в директора ТОВ "Енерготрейдинг" ОСОБА_1 експерементальні умовно-вільні зразки підписів, які оформлено у встановленому порядку та направлено до експертної установи для проведення експертизи.

Також судом було витребувано у позивача оригінал договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 для направлення до експертної установи.

За результатами проведеної експертизи ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" надано висновок №24530 від 19.12.2023 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі № 905/482/22, в якому зазначено, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, розташований в графі "ТОВ "Енерготрейдинг", в рядку "Директор ОСОБА_1", - виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.

Колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст.ст. 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У разі ж якщо сторони згоди щодо укладення договору не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц вказала на те, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Східним апеляційним господарським судом в процесі розгляду справи було досліджено оригінал договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, за результатами чого встановлено, що на ньому наявний підпис ТОВ "Енерготрейдинг" в особі директора ОСОБА_1, а також міститься неякісний (частково читабельний) відтиск печатки, з якого неможливо ідентифікувати приналежність її до юридичної особи.

Однак, як зазначено у висновку ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" №24530 від 19.12.2023, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою №905/482/22, встановлені розбіжності загальних та окремих ознак стійкі, суттєві, виходять за межі варіантів підпису та почерку ОСОБА_1 , не є результатом перекручення ним свого підпису і достатні для категоричного висновку про те, що досліджуваний підпис виконано не ОСОБА_1 . Встановлені збіжності загальних та окремих ознак не можливо визнати суттєвими, так як вони є типовими для випадків виконання підписів з наслідуванням і на зроблений висновок не впливають.

Згідно з висновком експерта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" №24530 від 19.12.2023, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою №905/482/22, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, розташований в графі " ТОВ "Енерготрейдинг", в рядку "Директор ОСОБА_1", - виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.

Апеляційним господарським судом було надано позивачу достатньо часу для надання своїх заперечень щодо вказаного висновку судової експертизи.

Представниця позивача у судовому засіданні апеляційного господарського суду 07.02.2024 надала суду пояснення відносно того, що ознайомлена з висновком експерта №24530 від 19.12.2023, будь-яких заперечень чи зауважень до нього не має.

З огляду на встановлення судовою експертизою тих обставин, що у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 підпис в графі "ТОВ "Енерготрейдинг" виконано не ОСОБА_1 , від імені якого він зазначений, а іншою особою, та враховуючи відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що сторони повністю або частково фактично виконували умови цього договору, судова колегія приходить до висновку, що договір про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 відповідач (ТОВ "Енерготрейдинг") фактично з ТОВ "НВК "НОПЕК" та ТОВ "Концерн Електричні Машини" не укладав, а вказаний договір є таким, що не відбувся, тобто є неукладеним.

Що стосується посилання позивача на те, що на договорі №1607/1 від 16.07.2021 міститься відтиск печатки ТОВ "Енерготрейдинг", що є свідченням участі юридичної особи в господарській операції, колегія суддів зазначає, що апеляційним судом було досліджено оригінал договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 та встановлено, що на ньому наявний неякісний відтиск печатки (лише частково читабельний), з якого взагалі неможливо ідентифікувати приналежність її до будь-якої юридичної особи, у тому числі до відповідача. У зв`язку з цим, апеляційний господарський суд не ставив на вирішення експертизи відповідне питання, оскільки неможливо провести судову технічну експертизу такого документа для об`єктивного визначення того, чи дійсно відбиток печатки на договорі належить ТОВ "Енерготрейдинг".

Разом з цим, судовою колегією приймається до уваги також те, що що місцезнаходженням (місцем реєстрації) третьої особи - ТОВ "Концерн Електричні Машини", на яку переведено борг на підставі договорору №1607/1 від 16.07.2021, є тимчасово окуповане з 2014 року місто Донецьк.

Статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Указом Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" затверджено "Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях", відповідно до яких місто Донецьк входить до перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.

Таким чином, оскільки місто Донецьк відповідно до Указу Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 входить до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, тому місто Донецьк є окупованою Російською Федерацією територією починаючи з 07.04.2014 в розумінні ст. 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" і, оскільки місцезнаходженням третьої особи - ТОВ "Концерн Електричні Машини" є місто Донецьк, тому, відповідно, на нього розповсюджуються особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, визначені ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме, правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті). У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (абзац другий частини другої статті).

Враховуючи наведене вище, а також зважаючи на застереження щодо застосування абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України, викладене в ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", колегія суддів зазначає, що договір №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу на ТОВ "Концерн Електричні Машини", яке зареєстроване у м.Донецьку, є також нікчемним в силу закону, а саме ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла дійшла висновку, що оскільки договір про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 є непідписаним відповідачем, факт його укладення та виконання між сторонами не був ніяким чином підтверджений, а також цей договір є нікчемним в силу закону, тому такий договір не може породжувати будь-яких прав та обов`язків для сторін, у тому числі не свідчить про переведення наявної заборгованості ТОВ "НВК "НОПЕК" перед ТОВ "Енерготрейдинг" за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 у розмірі 10638196,95грн.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач заявляє до стягнення з відповідача заборгованість за поставлену вугільну продукцію в сумі 6603345,63грн, що виникла на підставі договору на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020.

Водночас судовою колегією встановлено, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції з метою погашення заборгованості, яка виникла, у тому числі за договором №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, на підставі заяви №22/07-07 від 07.07.2022 ТОВ "Енерготрейдинг" проведено зарахування зустрічних однорідних вимог.

За змістом вказаної заяви, відповідач, керуючись ст. 601 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, прийняв рішення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 8133802,17грн, шляхом направлення даної заяви, у тому числі: ТОВ "Енерготрейдинг" (боржник) зарахувало ТОВ "НВК "НОПЕК" (кредитор) грошове зобов`язання по договору №06/10-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.10.2020 у сумі 6603345,63грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Енерготрейдинг" надіслало на адресу ТОВ "НВК "НОПЕК" та його представника заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №22/07-07 від 07.07.2022, якою відповідач здійснив зарахування зустрічних вимог, зокрема за договором №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 на суму 6603345,63грн.

За приписами ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні норми щодо припинення господарського зобов`язання виконанням або зарахуванням передбачено ч. 3 ст. 203 ГК України.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Заявою в розумінні даної норми є односторонній правочин, вчинений у письмовій або усній формі, в якому одна особа доводить до контрагента своє чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/7570/19.

Судовою колегією встановлено, що відповідач здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме грошової заборгованості ТОВ "Енерготрейдинг" перед ТОВ "НВК "НОПЕК" в сумі 6603345,63грн за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, проти грошової заборгованості ТОВ "НВК "НОПЕК" перед ТОВ "Енерготрейдинг" на суму 8133802,17грн за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, з яких у т.ч. зараховане грошове зобов`язання по договору №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 у сумі 6603345,63грн, про що свідчить зміст заяви про зарахування №22/07-07 від 07.07.2022.

Вказані вимоги є зустрічними, оскільки обумовлені наявністю зобов`язань між сторонами у справі, а саме за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, за яким боржником є ТОВ "Енерготрейдинг", та за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, за яким боржником є ТОВ "НВК "НОПЕК".

У наданих до суду першої та апеляційної інстанції письмових поясненнях ТОВ "НВК "НОПЕК" наявність заборгованості за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 не заперечує та фактично її визнає, при цьому лише зазначає про переведення боргу на третю особу - ТОВ "Концерн Електричні Машини".

Як встановлено апеляційним судом, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №22/07-07 від 07.07.2022 отримана позивачем та його представником 18.07.2022.

Заперечення ТОВ "НВК "НОПЕК" проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до вказаної заяви ТОВ "Енерготрейдинг" ґрунтуються лише на переведенні боргу на третю особу - ТОВ "Концерн Електричні Машини" на підставі договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, який, як встановлено судом, є неукладеним, тобто такі заперечення визнаються безпідставними, а також доказів оскарження в судовому порядку цього одностороннього правочину (про зарахування зустрічних вимог) - не надано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява ТОВ "Енерготрейдинг" про зарахування зустрічних однорідних вимог №22/07-07 від 07.07.2022 є одностороннім правочином про зарахування зустрічних однорідних вимог, що вчинена останнім у відповідності до ст.ст. 601, 602 ЦК України.

Таким чином, внаслідок проведення зарахування між ТОВ "Енерготрейдинг" та ТОВ "НВК "НОПЕК" зустрічних вимог, якими зараховано суму заборгованості 6603345,63грн за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, колегія суддів дійшла висновку, що після відкриття провадження у цій справі №905/482/22 (14.06.2022) - в процесі розгляду справи (18.07.2022) у відповідача стала відсутньою заборгованість перед позивачем за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 на суму основного боргу 6603345,63грн.

Позивачем, у свою чергу, документально не підтверджено, що станом на момент проведення відповідачем зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог грошові вимоги є іншими, ніж про це стверджує відповідач.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зобов`язання ТОВ "Енерготрейдинг" відшкодувати ТОВ "НВК "НОПЕК" вартість поставленої вугільної продукції за договором поставки №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 на суму основного боргу 6603345,63грн, припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним 18.07.2022, тобто, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, оскільки зобов`язання відповідача у сумі основного боргу 6603345,63грн припинено шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги після відкриття провадження у цій справі, відтак провадження у справі №905/482/22 в частині позовних вимог про стягнення 6603345,63грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, у зв`язку із простроченням оплати вартості поставленої продукції позивачем нараховано на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 403530,31грн та інфляційні втрати у сумі 1752396,47грн.

Виходячи із змісту заяви ТОВ "Енерготрейдинг" про зарахування зустрічних однорідних вимог №22/07-07 від 07.07.2022 сума зарахованих вимог за договором на постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 складає саме 6603345,63грн. Залишок заборгованості за договором №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, а саме: нараховані позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язань суми 3% річних та інфляційних втрат після проведення заліку не зменшилися.

Що стосується доводів відповідача про те, що внаслідок зарахування зустрічних одноріних вимог за основним зобов`язанням автоматично вважаються припиненими вимоги про нарахування 3% річних та інфляційних втрат як похідні, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманої вугільної продукції за договором постачання №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 та за актами прийому-передачі №№1-15, підписаними у період з 11.11.2020 - 02.03.2021, позивач відповідно до положень ст. 625 ЦК України має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення до моменту припинення основного зобов`язання, тобто до проведення зарахування зустрічних вимог вимог (у даному випадку до 18.07.2022) та звернутися за їх стягненням до суду.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, розраховані за загальний період з 11.11.2020 - 02.03.2021 (в межах кожного акту приймання-передачі №№1-15) по березень 2022 року, тобто до припинення основного зобов`язання зарахування зустрічних вимог.

Таким чином, основне зобов`язання відповідача перед позивачем за договором постачання №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 та актами приймання-передачі №№1-15 за період 11.11.2020 - 02.03.2021 щодо сплати основної заборгованості в сумі 6603345,63грн припинено зарахуванням з 18.07.2022, що у даному випадку не позбавляє позивача права на нарахування та стягнення в судовому порядку з відповідача за прострочення виконання зобов`язання 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за кожним окремим актом приймання-передачі №№1-15 від 11.11.2020 - 02.03.2021 по березень 2022 року, тобто до припинення основного зобов`язання.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що:

- позивачем невірно визначено початок перебігу строку нарахування інфляційних втрат за актами №2 від 11.11.2020, №3 від 16.11.2020, №4 від 17.11.2020, №5 від 23.11.2020, №6 від 23.11.2020, №7 від 27.11.2020, №9 від 19.01.2021, №10 від 19.01.2021, №11 від 22.01.2021, №12 від 25.01.2021, №13 від 29.01.2021, №14 від 02.03.2021, №15 від 02.03.2021, оскільки не враховано роз`яснення Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19; за підрахунком суду загальний розмір інфляційних витрат становить 1482428,65грн;

- при розрахунку 3% річних позивачем невірно визначено початок перебігу строку їх нарахування за актами №3 від 16.11.2020, №4 від 17.11.2020, №5 від 23.11.2020, №6 від 23.11.2020, №7 від 27.11.2020, №8 від 14.12.2020, №13 від 29.01.2021, №14 від 02.03.2021, №15 від 02.03.2021, оскільки неправильно зроблено розрахунок 30 банківських днів з моменту виникнення зобов`язання з оплати; судом встановлено дійсний розмір 3% річних складає 402246,28грн.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "НВК "НОПЕК" до ТОВ "Енерготрейдинг", однак в іншій частині та з інших мотивів, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає лише 3% річних у сумі 402246,28грн та інфляційні витрати у сумі 1482428,65грн.

В частині вимог про стягнення основного боргу за договором постачання №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 в сумі 6603345,63грн провадження у справі №905/492/22 слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відносно клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи нових докзів, а саме: листа вих. № 23/12-ззу/01 від 01.12.2023 року "щодо схвалення значного правочину - договору переведення боргу" (з додатками); протоколу №ЗЗУ-23/12-12 Загальних зборів учасників ТОВ "Енереготрейдин" від 12.12.2023; чинну редакцію Статуту ТОВ "Енерготрейдинг"; протоколу №1 від 19.02.2018 Загальні збори учасників ТОВ "Енерготрейдинг"; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2024 щодо ТОВ "Енерготрейдинг", наданих в обґрунтування неможливості директора ТОВ "Енерготрейдинг" - ОСОБА_1 укладати значні правочини без згоди загальних зборів товариства, колегія суддів зазначає таке.

Як вже вказувалося раніше, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому ст. 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність (такий висновок викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2021 у справі №908/3359/19, від 03.11.2021 у справі №915/951/20).

Судовою колегією враховується, що частина наданих відповідачем до матеріалів справи доказів (листи, протоколи загальних зборів) не існували станом на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції та ухвалення оскаржуваного рішення (07.02.2023), що виключає можливість долучення таких доказів до матеріалів справи та надання їм правової оцінки судом апеляційної інстанції. Решта наданих відповідачем документів не були предметом розгляду господарським судом першої інстанції, і апелянтом не доведно неможливість їх подання до суду першої інстанції, оскільки проведення загальних зборів учасниками товариства лише 12.12.2023 зумовлено суб`єктивною поведінкою, а не об`єктивними обставинами, які могли перешкоджати проведенню таких зборів раніше.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно із ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст.ст. 226 та 231 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та висновки апеляційного господарського суду про припинення зобов`язання відповідача з оплати позивачу вартості поставленої продукції, шляхом зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог, проведеним після відкриття провадження - в процесі розгляду справи, колегією суддів встановлено неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, невірне встановлення обставин справи, що призвело до помилкових висновків і прийняття неправильного рішення, що є підставою для: часткового задоволення апеляційної скарги; скасування рішення господарського суду в частині стягнення основного боргу із закриттям провадження у справі; викладення резолютивної частини рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/22 в редакції цієї постанови.

З огляду на те, що суд частково задовольняє апеляційну скаргу, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, розподіляються між сторонами пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" на рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/22 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/22 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" основної заборгованості в сумі 6603345,63грн.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким провадження у справі №905/482/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 6603345,63грн - закрити.

Абзац 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у справі №905/482/22 викласти у наступній редакції:

" Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (84182, Донецька область, Краматорський район, м.Миколаївка, вул.Європейська, буд.120, код ЄДРПОУ 41950981, банківські реквізити не вказано) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (04073, м.Київ, вул.Сирецька, буд.49-Г, код ЄДРПОУ 36379704, р/р НОМЕР_1 у ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) 3% річних у сумі 402246,28грн, інфляційні витрати у сумі 1482428,65грн, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 28274,93грн ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (04073, м. Київ, вул.Сирецька, буд.49-Г, код ЄДРПОУ 36379704, р/р НОМЕР_1 у ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (84182, Донецька область, Краматорський район, м.Миколаївка, вул.Європейська, буд.120, код ЄДРПОУ 41950981, банківські реквізити не вказано) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 154671,24грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.02.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя В.В. Лакіза


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	07.02.2024
Оприлюднено	23.02.2024
Номер документу	117139479
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Кротінова Олена Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 07.02.2024 по справі 905/482/22СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —905/482/22

Постанова
від 07.02.2024 по справі 905/482/22
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД