Постанова

від 20.02.2024 по справі 904/6806/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 року м. Дніпро Справа № 904/6806/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокурора: Волкогон Т.В., посвідчення № 069923 від 01.03.2023 р., прокурор відділу

від позивача: не з`явився

від відповідача: Головей В.І., паспорт серії НОМЕР_1 від 17.10.2014 р., керівник

від відповідача: Богемська С.О., посвідчення №1440 від 13.11.2007 р., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 р.

( суддя Бондарєв Е.М, м. Дніпро, повний текст ухвали складено 29.12.2023 р. )

за позовом

Виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

Кам`янської міської ради

( Дніпропетровська область, м. Кам`нське )

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвін Плюс"

( Дніпропетровська область, м. Кам`янське )

про зобов`язання повернути земельну ділянку та

припинення володіння нерухомим майно

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Виконувач обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради про: зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвін Плюс" повернути Кам`янській міській раді земельну ділянку площею 0,0625 га, розташовану по вулиці Романківській, 69г у м. Кам`янське, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення нерухомого майна - магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який складається з наступного: А-1 магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом загальною площею 384,5 кв.м. Б-1 склад 16,5 кв.м., № 1 ворота, №2 цоколь та знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область; припинення володіння Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвін Плюс" нерухомим майном - магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який складається з наступного: А-1 магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом загальною площею 384,5 кв.м. Б-1 склад 16,5 кв.м., № 1 ворота, № 2 цоколь та знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, проведену державним реєстратором Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Є.В, номер 35265476 від 24.01.2020 р. шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1338001512104 .

Разом з позовом Виконувачем обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області подана заява забезпечення позову шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме - на магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою:вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1338001512104; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю"Гвін Плюс" ( код ЄДРПОУ 43420514 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав ( державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам ) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо магазину продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1338001512104, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Заява обґрунтована тим, що предметом позову є повернення Кам`янській міській раді земельної ділянки площею 0,0625 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщеного на ній магазину продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Гвін Плюс" на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1338001512104). На час звернення Прокурора до суду, власником спірного нерухомого майна є ТОВ "Гвін Плюс".

В бгрунтування заяви, Прокурор стверджує про наявність достатніх підстав вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом Прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 р. у справі № 904/6806/23 відмовлено в задоволенні заяви Виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Чеботарьова В.В. про забезпечення позову.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 р. у справі № 904/6806/23 та ухвалити нове рішення, яким заяву виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, правові висновки Верховного Суду, а також зв`язок між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог наявності достатніх доказів того, що вчиняються дії, які перешкоджають розв`язанню спору по суті, наявні обґрунтовані доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, на думку Скаржника, господарський суд не дав оцінки посиланню Прокурора на те, що у разі подальшого відчуження спірного майна буде втрачено ефективний засіб відновлення порушеного права позивача, що нівелює правосуддя і про що йдеться не тільки у судових рішеннях ЄСПЛ, але і у ст. 136 ГПК України. Національний закон має бути ефективним. Він не може мати декларативного характеру. Гарантоване особі право на судовий розгляд справи має бути забезпечене. Оскільки спір у справі стосується землі і будівлі, самочинно розташованої на землях комунальної власності має бути враховано інтерес балансу сторін. Не припущенням, а фактом є та обставина, що подальше відчуження майна, внесення змін щодо до нього, не тільки утруднить виконання судового рішення, відтак, порушить ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, але і позбавить ефективного механізму захисту своїх прав територіальну громаду міста Кам`янське, в інтересах якої Прокурор звернувся із позовом до суду.

При цьому Скаржник зазначає, що предметом позову є матеріально правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до Відповідача про зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення розміщених на ній будівель; припинення права власності за спірним об`єктом нерухомого майна, розташованим на спірній земельній ділянці. Питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, та заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо спірних будівель, не є тотожними позовним вимогам про зобов`язання повернення земельної ділянки, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення розміщених на ній магазину продовольчих та непродовольчих товарів та припинення права власності на вищевказане нерухоме майно, а тому вжиття таких заходів відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України та є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.

Скаржник наголошує на тому, що з предмету спору вбачається, що такий позов може бути поданий лише до титульного власника будівлі. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Відтак, на думку Скаржника, враховуючи, що Відповідач на даний час має зареєстроване речове право щодо нерухомого майна, знесення якого як самочинного є предметом позову Прокурора, не вжиття заходів забезпечення позову, свідчить про те, що Відповідач, маючи необмежене право розпорядження таким майном, може відчужити його у будь-який час, що в свою чергу, утруднить чи взагалі унеможливить виконання рішення у справі № 904/6806/23, та призведе до необхідності Позивачеві вживати додаткові заходи для захисту свого порушеного права. Разом з тим, обраний Прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвін Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Кам`янська міська рада не скористалася своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/6806/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 р. відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 904/6806/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 20.02.2024 р..

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Кам`янської міської ради.

У судовому засіданні 20.02.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

За допомогою системи "Електронний суд" Виконувач обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради про: зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвін Плюс" повернути Кам`янській міській раді земельну ділянку площею 0,0625 га, розташовану по вулиці Романківській, 69г у м. Кам`янське, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення нерухомого майна: магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який складається з наступного: А-1 магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом загальною площею 384,5 кв.м. Б-1 склад 16,5 кв.м., № 1 ворота, № 2 цоколь та знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область; припинення володіння Товариство з обмеженою відповідальністю "Гвін Плюс" нерухомим майном: магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який складається з наступного: А-1 магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом загальною площею 384,5 кв.м. Б-1 склад 16,5 кв.м., № 1 ворота, № 2 цоколь та знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, проведену державним реєстратором Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Сітало Є.В, номер 35265476 від 24.01.2020 шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1338001512104.

Разом з позовом за допомогою системи "Електронний суд" Виконувачем обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області подана заява забезпечення позову шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1338001512104; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю"Гвін Плюс" ( код ЄДРПОУ 43420514 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам ) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо магазину продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1338001512104, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Заява обґрунтована тим, що предметом позову є повернення Кам`янській міській раді земельної ділянки площею 0,0625 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщеного на ній магазину продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, зареєстрованого на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гвін Плюс", з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Гвін Плюс" на вказаний об`єкт нерухомого майна ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1338001512104 ). На час звернення прокурора до суду, власником спірного нерухомого майна є ТОВ "Гвін Плюс".

Виконувач обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом Прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 р. у справі № 904/6806/23 відмовлено в задоволенні заяви Виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову.

Судове рішення мотивоване тим, що з урахуванням наведених заявником підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, Виконувачем обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області не доведено наявність підстав для вжиття таких заходів, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду 29.12.2023 р. у справі № 904/6806/23, якою відмовлено в задоволенні заяви Виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області про вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення в частині відмови у забезпеченні позову, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 р. у справі № 922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, якщо Позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з матеріалів справи - предметом позову є матеріально-правова вимога Виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до відповідачів про: зобов`язання ТОВ "Гвін Плюс" повернути Кам`янській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення нерухомого майна та припинення володіння ТОВ "Гвін Плюс" нерухомим майном шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.

Тобто, Прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. ( Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 р. у справі № 922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими Позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Згідно з частиною одинадцятою ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову ( такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20 ).

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. постанову Верховного Суду у справах № 906/824/17 ( ухвала від 07.08.2018 р. ) та № 902/483/18 ( постанова від 21.01.2019 р. )).

Як зазначалося раніше, Прокурор звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив, зокрема накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, та заборони ТОВ "Гвін Плюс" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам ) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо магазину продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1338001512104, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Водночас, Виконувач обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, звертаючись з позовною заявою, просив суд, зокрема: зобов`язання ТОВ "Гвін Плюс" повернути Кам`янській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення нерухомого майна та припинення володіння ТОВ "Гвін Плюс" нерухомим майном шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, та заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо спірного майна, не є тотожними позовним вимогам Виконувача обов`язків керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області. А тому вжиття таких заходів відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України та є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18 зазначається, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову у справі № 904/1741/22 Господарський суд Дніпропетровської області мав здійснити оцінку обґрунтованості доводів Прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 р. у справі № 910/11739/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З предмету спору вбачається, що позов такого типу може бути поданий лише до титульного власника будівлі, та земельної ділянки яка розташована під спірним об`єктом нерухомого майна. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим. Що в свою чергу, може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Окрім цього необхідно звернути увагу на той факт що вимога щодо повернення земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення на ній будівель та споруд до ТОВ передбачає зобов`язання останнього вжити відповідних заходів проте у випадку не застосування заходів забезпечення Відповідач може уникнути подальшого виконання судового рішення шляхом відчуження спірного об`єкту нерухомого майна на користь третіх осіб.

Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, помилково не звернув увагу на те, що обраний Прокурором вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника ( Відповідача ), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача у майбутньому, заява Виконувача обов`язків Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 р. у cправі № 904/1329/23.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява Керівника прокуратури про забезпечення позову підлягає задоволенню.

9. Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, доручити Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду справи № 904/6806/23 здійснити розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 р. у справі № 904/6806/23.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 136, 137, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 р. у справі № 904/6806/23 про відмову у забезпечення позову - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Заяву Виконувача обов`язків Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1338001512104.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю"Гвін Плюс" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо магазину продовольчих та непродовольчих товарів зі складом, загальною площею 401,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Романківська, 69г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1338001512104, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Стягувач: Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області ( 51900, м. Кам`янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 2, код ЄДРПОУ 02909938)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю"Гвін Плюс" ( 51916, м. Кам`янське, вул. Степова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 43420514)

Постанова є виконавчим документом, набирає законної сили з 20.02.2024 р. та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 20.02.2027 р..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Повний текст постанови складено 21.02.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін