Постанова

від 21.02.2024 по справі 904/2689/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2689/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.

розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі №904/2689/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД", Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Миргородської Людмили Григорівни, м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 131 394,47 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 року у справі №904/2689/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Миргородської Людмили Григорівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" заборгованість з орендної плати у розмірі 54 279, 00 грн., 1 625, 42 грн. - інфляційних втрат, 2 280,22 грн. - пені, 3 172, 47 грн. - 50 % річних, 36 186,24 грн. - штрафу, 33 851,12 грн. - неустойки, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець Миргородська Людмила Григорівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, у тому числі, позивач заявив про те, що у суді апеляційної інстанції він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. виходячи з погодинної оплати вартості послуг у розмірі 3 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2024 року у справі №904/2699/23 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Миргородської Людмили Григорівни залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 року у даній справі залишено без змін.

18.01.2024 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" (п/п 37199) про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. таких витрат.

19.01.2024 року через підсистему "Електронний суд" надійшла ця ж сама (п/п 37205) заява, яка технічним документом приєднана до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" (п/п 37199) про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Заява обґрунтована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем було зазначено орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 15000,00 грн., рішення суду апеляційної інстанції ухвалено на користь позивача. Факт надання правничої допомоги підтверджується доданими до цієї заяви доказами, розмір заявленої суми є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача у вказаній вище сумі 15 000,00 грн.

На підтвердження викладених у заяві обставин позивачем надані копії: детального опису робіт від 17.01.2024 року, акту надання правової допомоги від 17.01.2024 року, рахунку на оплату витрат на правничу допомогу від 17.01.2024 року.

Також, в матеріалах справи містяться копії договору про надання правничої (правової) допомоги №1 від 01.01.2023 року та додаткової угоди до цього договору від 17.05.2023 року.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення надіслана фізичній особі-підприємцю Миргородській Людмилі Григорівні 18.01.2024 року на її поштову адресу? а саме: 49000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м.Дніпро, вул.Товариська, буд. 3, що підтверджується описом вкладення до листа, доданим до матеріалів заяви.

Заперечення відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення на адресу апеляційного суду не надходили.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.

У даному випадку розгляд справи за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Миргородської Людмили Григорівни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 року у даній справі відбувся у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву про розподіл судових витрат також без виклику представників сторін.

Розглянувши заяву ТОВ "Танмар ЛТД" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/2689/23, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів даної справи вбачається, що 02.01.2023 року Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" та ТОВ "Танмар ЛТД" (клієнтом) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №1, відповідно до п.1.1 якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокатське бюро зобов`язується відповідно до завдання доручення клієнта надати йому за плату правничу допомогу щодо здійснення представництва і захисту прав та інтересів клієнта в усіх без виключення органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, правоохоронних органах тощо.

В п.3.1, 3.2 договору сторони узгодили, що клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро гонорар винагороду за надання правничої допомоги клієнту, що надається шляхом оплати виставлених адвокатським бюро рахунків не пізніше 365 календарних днів з дня отримання рахунку, в порядку почасової оплати, виходячи із розрахунку вартості: 1 година правничої допомоги 3000,00 грн., 1 судодень 3000,00 грн. При розрахунку розміру гонорару враховується час, витрачений адвокатським бюро, його партнерами та співробітниками, які надають правничу допомогу, передбачену умовами договору.

Згідно з п.3.3 договору за результатами надання правничої допомоги складається акт про надання правничої допомоги, який підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої правничої допомоги і її вартість.

Відповідно до п.5.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє 5 років.

У п.1 додаткової угоди від 17.05.2023 року до договору сторони погодили види правничої допомоги, визначений сторонами у п. 1.2 договору.

У акті здачі-приймання виконаної правничої допомоги від 17.01.2024 року, підписаному сторонами та скріпленому їх печатками, наведений перелік наданих адвокатом у суді апеляційної інстанції послуг, наданих з 23.09.2023 року 25.09.2023 року, а саме: вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз аргументів та доводів апеляційної скарги ФОП Миргородської Л.Г. на рішення від 07.08.2023 року у справі №904/2689/23; опрацювання законодавчої бази та судової практики судів касаційної інстанції щодо законності і обґрунтованості доводів, аргументів та вимог апеляційної скарги; підготовка, складання та подання відзиву клієнта ТОВ "Танмар ЛТД" на апеляційну скаргу ФОП Миргородської Л.Г. на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 року у справі №904/2689/23.

На вказані послуги, згідно з цим актом, адвокатом було витрачено 5 годин.

Одночасно в акті зазначено, що клієнт за змістом і результатами правової допомоги, що надані бюро, претензій не має.

Апеляційний господарського суд, проаналізувавши надані позивачем документи, дійшов висновку, що відображена в них інформація про характер виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам і інформації, які містяться у матеріалах даної справи.

Також, суд враховує, що у справі відсутні будь-які заперечення або клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку, правова допомога надавалася у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди. Отже, цей спір для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням відповідних договорів. У спорах такого характеру судова практика є достатньо сталою, вивчення її не потребує значного часу адвоката.

При цьому представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції фактично полягало в ознайомленні адвоката з апеляційною скаргою та складенні відзиву на неї, отже виконаний адвокатом обсяг робіт (наданих послуг) не був важким та не потребував значної кількості часу та зусиль. Позиція та доводи позивача під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій були незмінними.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які б підлягали дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

Таким чином, витрати на правову допомогу у сумі 15000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання цих послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їх розміру.

Отже, з урахуванням положень наведених норм, наявних у матеріалах справи доказів, обставин, викладених у заяві про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу, наданих заявником документів в їх сукупності, загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності і реальності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування на користь ТОВ "Танмар ЛТД" за рахунок ФОП Миргородської Л.Г. витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. У задоволенні заяви в іншій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі №904/2689/23 задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Миргородської Людмили Григорівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танмар ЛТД" 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. Видати наказ.

Видачу наказу, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя В.Ф.Мороз