Рішення

від 19.02.2024 по справі 904/5325/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5325/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліона", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про визнання пунктів рішення недійсними та визнання права постійного користування на земельну ділянку

Представники:

від позивача: Підлужний В.М.;

від відповідача: Риженко М.С.;

від третьої особи: Меладзе С.О.;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить суд:

- визнати недійсним пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 "Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ "Еліона" по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна";

- визнати недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 "Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ "Еліона" по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна".

Позивач в позовній заяві просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліона" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Суд ухвалою від 09.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліона". Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 30.10.2023.

24.10.2023 відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

24.10.2023 відповідач подав до суду клопотання про залучення третьої особи.

24.10.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що земельна ділянка розташована за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, загальною площею 8,1900 га, кадастровий номер 1210100000:03:286:0057 належала позивачу на праві постійного користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею ЯЯ № 044972 від 28.12.2011, що виданий на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 29.0007.2011 №297/14 по фактичному розміщенню лікарні. 11.04.2016 між територіальною громадою сіл, селиш, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліона» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою м. Дніпро, пл. Соборна, буд.14, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. Відзначив, що ТОВ «Еліона» не належить до суб`єктів, що набувають право постійного користування земельною ділянкою визначених у ч.2 ст. 92 ЗК України, а отже було позбавлене змоги набути право постійного користування на частину земельної ділянки під набутим ним нерухомим майном, окрім права оренди земельної ділянки або права власності на неї. ТОВ «Еліона» звернулось до Дніпровської міської ради з листом від 06.10.2016 вх. № 36/5500 з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пл. Соборній, буд.14 у м. Дніпрі. Рішенням від 20.10.2016 № 106/15 «Про надання дозволу ТОВ «Еліона» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пл. Соборній (пл. Жовтнева), буд. № 14 (Соборний (Жовтневий район) та проведення її експертної грошової оцінки для продажу по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна» ТОВ «Еліона» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки. У подальшому, на замовлення ТОВ «Еліона» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який був виготовлений ФОП Іваненко Ю.М. та який з клопотанням від 20.12.2017 вх.36/7229 було подано на затвердження та передачу в оренду по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна. Норми діючого земельного законодавства не містять інформації про можливість внесення змін до державного акту про право постійного користування земельної ділянки. Безпосередньо вилучення частини земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:03:286:0057 є її поділом у результаті якого утворились дві самостійні земельні ділянки: кадастровий номер 1210100000:03:286:0067, загальна площа 0,1249 га вид використання: по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна; кадастровий номер 1210100000:03:286:0068, загальна площа 8,0651 га, вид використання: по фактичному розміщенню лікарні. Враховуючи імперативні положення ст. 92, 120 ЗК України, 377 ЦК України, право постійного користування земельної ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:286:0067 припинилось та виникло право на отримання зазначеної земельної ділянки на праві користування або у власність у ТОВ «Еліона», стосовно чого не заперечував позивач. Таким чином, відсутність урегулюваної можливості внесення змін до державного акту про право постійного користування у разі переходу права користування на її частину до інших право набувачів, керуючись пунктом "є" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, міською радою, було прийнято оскаржувані п.2,3 рішення Дніпровської міської ради від 31.01.2018 № 196/29, відповідно до яких вирішено вважати право постійного користування КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» таким, що припинилось, а державний акт на право постійного користування визнано таким, що втратив чинність. Зазначив, що позивачем було направлено клопотання від 15.02.2021 за № 30/338 до Дніпровської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою на земельну ділянку площею 80651 кв.м, що розташована за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14. Так, клопотання позивача від 15.02.2021 було розглянуто та надано лист-відповідь Департаментом по робі з активами Дніпровської міської ради від 10.03.2021 вих. № 7/7-404 з зазначенням зауважень та переліку документів, копії яких необхідно додати до клопотання. У подальшому позивач звернувся до міської ради з уточнюючим клопотанням від 17.03.2021 за № 30/640, у якому зазначив, що просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га, яка розташована у м. Дніпрі, площа Соборна, 14. 17.03.2021 позивач звернувся з листом з наданням додаткової інформації щодо розташованого та належного їм нерухомого майна на запитуваній земельній ділянці. Вказані клопотання позивача були розглянуті на сесії міської ради та за результатом голосування прийнято рішення Дніпропетровської міської ради від 19.07.2023 № 196/39 «Про надання КП "ДОКЛ ім. Мечникова" ДОР" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл. Соборній, 14 (Соборний район)». Таким чином, право позивача, що гарантоване нормами Земельного кодексу України на отримання на праві користування земельної ділянки по місцю розташування об`єктів нерухомо майна не порушено, а факт того, що позивач самостійно звернувся до міської ради за дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про його згоду з тим, що раніше отримане ним право постійного користування оформлене на підставі державного акту визнано таким, що припинилось. Крім того, факт того, що Дніпровська міська рада надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл. Соборній, 14 свідчить про відсутність порушеного права та інтересу та як результат - відсутність правових підстав для звернення до суду з даним позовом. Враховуючи викладене, можливо дійти до висновку про те, що доводи, наведені у позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки перелічена мотивація не відповідає дійсності і фактичним обставинам справи та не має належного правового обґрунтування. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В підготовче засідання 30.10.2023 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Суд ухвалою від 30.10.2023 відклав підготовче засідання на 27.11.2023.

08.11.2023 третя особа подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що право постійного користування спірною земельною ділянкою підтверджувалось державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 044972 від 28.12.2011, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010003000033. Втім, право постійного користування КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:03:286:0057 по пл. Соборній, 14 було частково припинено у зв`язку з набуттям у власність ТОВ «Еліона» нерухомого майна, яке розташовано на згаданій земельній ділянці. Зокрема, 12.04.2016 ТОВ «Еліона» уклало з територіальною громадою сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради договір купівлі-продажу нерухомого майна, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 302. На підставі укладеного договору купівлі-продажу ТОВ «Еліона» набуло у власність нерухоме майно, яке розташоване за адресою: місто Дніпро, площа Соборна. 14. Згідно змісту п. 1.1. договору купівлі-продажу набуті у власність об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:286:0057, постійним землекористувачем якої був позивач. У подальшому ТОВ «Еліона» звернулось до Дніпровської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пл. Соборній, 14 та проведення її експертної грошової оцінки по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна. Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пл. Соборній, 14 було надано ТОВ «Еліона» рішенням Дніпропетровської міської ради № 106/15 від 20.10.2016 «Про надання дозволу ТОВ «Еліона» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пл. Соборній (пл. Жовтнева), буд. № 14 (Соборний (Жовтневий район) та проведення її експертної грошової оцінки для продажу по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна». Зауважив, що під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пл. Соборній, 14 зі сторони позивача (за підписом його уповноваженої особи) було складено та надано клопотання від 16.12.2016, адресоване компетентним органам, підписане уповноваженою від імені КЗ «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР особою, а саме Юрем Юрійовичем Скребцем, справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 1610. У змісті вказаного клопотання представник позивача зазначив, що у зв`язку з відчуженням нерухомого майна, розташованого на частині земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:286:0057, КЗ «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР не заперечує проти вилучення з користування частини земельної ділянки, орієнтованою площею 0, 1700 га за адресою: площа Соборна, 14 на користь ТОВ «Еліона». Крім того, позивачем було погоджено та підписано акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 15.02.2017, а також додаток до нього План встановлення та узгодження меж земельної ділянки. Даним актом засвідчено факт встановлення зовнішніх меж земельної ділянки за адресою: площа Соборна, 14 для ТОВ «Еліона» по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна. 15.02.2017 позивачем було погоджено та підписано ще один акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, а також додаток до нього «План встановлення та узгодження меж земельної ділянки». Даним актом засвідчено факт встановлення зовнішніх меж земельної ділянки за адресою: площа Соборна, 14 для КЗ «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР по фактичному розміщенню лікарні. 15.02.2017 за участю позивача, як суміжного землекористувача земельною ділянкою, було підписано акти прийомки-передачі знаків на зберігання. Таким чином, позивачем фактично вчинено перелік дій, направлених на підтвердження добровільного вилучення з користування КЗ «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР частини земельної ділянки за адресою: площа Соборна, 14 на користь ТОВ «Еліона». Внаслідок вилучення частини земельної ділянки з користування КЗ «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР, що було обумовлено набуттям у власність ТОВ «Еліона» об`єктів нерухомого майна за адресою: площа Соборна, 14, а також з метою передання земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна в оренду ТОВ «Еліона», за адресою: площа Соборна, 14, було сформовано дві земельні ділянки: земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0067, загальною площею 0,1249 га; земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0068, загальною площею 8,0651 га. 13.03.2018 між Дніпровською міською радою та ТОВ «Еліона» було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрований в реєстрі за № 140. На підставі укладеного договору оренди землі відповідач передав ТОВ «Еліона» у строкове платне користування на п`ять років земельну ділянку по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна, яка розташована по пл. Соборній, 14, з кадастровим номером 1210100000:03:286:0067, загальною площею 0,1249 га. Підставою для укладання договору оренди землі було рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018. Наразі строк дії договору оренди землі продовжено на п`ять років, починаючи з 14.03.2023. Підстава: рішення Дніпровської міської ради від 24.05.2023 № 150/37: додаткова угода до договору оренди землі від 15.06.2023, посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстровано в реєстрі за № 379. Підсумовуючи викладене вище, ТОВ «Еліона» вважає, що позивачу не може належати право постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057) за адресою: площа Соборна, 14 загальною площею 8,1900 га, з огляду на правомірне вибуття з користування позивача і перебування з 2018 року в оренді у ТОВ «Еліона» частини земельної ділянки у розмірі 0,1249 га. За твердженням ТОВ «Еліона» КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР повинно заявляти про наявність свого права на постійне користування земельною ділянкою за адресою: площа Соборна, 14 загальною площею 8,0651 га, а не 8,1900 га. Припинення права постійного користування земельною ділянкою за адресою: площа Соборна, 14 у розмірі 0,1249 га і її вилучення відбулось не тільки безпосередньо за згодою самого позивача, а й внаслідок закріплення чинним законодавством на імперативному рівні автоматичного переходу права на земельну ділянку до іншої особи в разі набуття нею права власності на об`єкт нерухомості, розташованого на ній. Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140- 149 Земельного кодексу України. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищенаведеному Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. У зв`язку із чим третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.11.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що дійсно право постійного користування на частину земельної ділянки, на якій знаходились відчуженні будівлі та споруди, а саме на земельну ділянку 1210100000:03:286:0068 площею 0,1249 га припинилось у силу закону і не потребувало прийняття рішень Дніпровською міською радою. Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 площею 8,0651 га розташована лікарня. Будь-які інших відомостей оскаржуване рішення чи проект землеустрою про будівлі і споруди, що розташовувались на території земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:286:0067 і були комусь відчужені відсутні. Право постійного користування може припинитися у силу закону, у випадку набуття права власності на відчужені об`єкти нерухомості, лише частиною ділянки, на якій розміщені такі об`єкти, а також та яка необхідна для їх обслуговування. У даній справі відсутні обставини, які б свідчили про наявність правових підстав для припинення права постійного користування позивача на решту земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні позивача, оскільки нерухоме майно, яке було відчужено стосувалось лише частини земельної ділянки. Ані проект землеустрою, який було затверджено, ані клопотання ТОВ Еліона, ані будь-які інші документи не містять прохання до відповідача щодо припинення права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради. Натомість, проектне рішення проекту землеустрою, який було затверджено пунктом 4 оскаржуваного рішення, передбачало поділ земельної ділянки, площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057), що перебуває в постійному користуванні у Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, на земельні ділянки: площею 0,1249 га, що проектується до відведення ТОВ Еліона по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна; площею 8,0651 га, яка залишається у постійному користуванні Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради. Отже, Дніпровською міською радою приймалось рішення про припинення права постійного користування всією земельною ділянкою позивачу за відсутності правових підстав для такого рішення, а також за відсутності будь-якого звернення щодо необхідності прийняття такого рішення. Право постійного користування повинно було залишитись чинним на частину земельної ділянки площею 8,0651 га, яка залишилась за позивачем після поділу земельних ділянок. Відносно тверджень відповідача про неможливість внесення змін щодо державного акту, а також змін до права постійного користування, то варто відзначити, що ці доводи не мають вирішального значення, бо підстави для припинення права постійного користування є вичерпними і, як зазначено вище, такої підстави законом не передбачено.

21.11.2023 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд вважати позовні вимоги у справі № 904/5325/23 заявленими у наступній редакції:

- визнати недійсним пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га;

- визнати недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна;

- визнати право постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га.

Господарський суд прийняв зміну предмету позову позивача.

В підготовче засідання 27.11.2023 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Ухвалою суду від 27.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 08.01.2024 включно; відкладено підготовче засідання на 20.12.2023. У задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про залучення Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відмовлено.

20.12.2023 до підготовчого засідання з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

20.12.2023 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявна інформація стосовно запису про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га, яка перебуває у користуванні Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 297/14; рішення Дніпровської міської ради від 31.01.2018 № 196/29 та рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43. Крім того, пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 «Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ «Еліона» по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна», рішенням Дніпровської міської ради від 31.01.2018 № 196/29 та рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43, було змінено, а саме доповнено словами та цифрами «в частині меж земельної ділянки, площею 0,1249 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0067). У зв`язку із чим відповідач просить суд закрити провадження по справі № 904/5325/23 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд ухвалою від 20.12.2023 відклав підготовче засідання на 23.01.2024.

15.01.2024 третя особа подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що як вбачається з наданого представником Дніпровської міської ради рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 року № 202/43, а саме підпунктів 8.1., 8.2. пункт 8 вказаного рішення, Дніпровською міською радою вирішено внести зміни до рішення міської ради від 31.01.2018 №196/29, а саме: замінити у пункті 1 рішення слова та цифри «площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057)» словами та цифрами «площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068)»; доповнити пункт 2 рішення словами та цифрами «в частині меж земельної ділянки, площею 0,1249 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0067)». Також підпунктом 8.3. пункту 8 рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 №202/43 Дніпровською міською радою вирішено доповнено пунктами 10, 11 у наступній редакції: « 10. Внести зміни до рішення міської ради від 29.07.2011 № 297/14: 10.1. Замінивши у пункті 1.2. слова та цифри «площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057)» словами та цифрами «площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068)». 10.2. Доповнивши пункт 2 словами та цифрами: «Віднести земельну ділянку, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), за основним цільовим призначенням «Землі житлової та громадської забудови». 11. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно». На виконання рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43 до Державного реєстру речових прав 05.12.2023 було внесено запис № 52885212, вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою. Відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: КП ««Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради». Опис об`єкта іншого речового права: 1210100000:03:286:0068. Таким чином, відповідач своїм рішенням від 22.11.2023 № 202/43 виправив існуючи арифметичні помилки у спірних пунктах рішення, вірно зазначивши про припинення права користування КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР земельною ділянкою площею саме 0,1249 га, а не 8,1900 га, що пов`язано з правомірним вибуттям цієї частини земельної ділянки у розмірі 0,1249 га на користь ТОВ «Еліона» (у зв`язку з набуттям у власність ТОВ «Еліона» нерухомого майна), і її перебуванням в оренді у останнього з 2018 року до теперішнього часу. За наведеного, Товариство вважає, що наразі є відсутнім предмет позову у частині вимог щодо визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради №196/29 від 31.01.2018 відносно припинення права постійного користування у позивача на частину земельної ділянки площею 8,0651 га. З часу прийняття відповідачем рішення від 22.11.2023 № 202/43 потреба у судовому захисті прав позивача відпала. Так само є відсутнім предмет спору щодо вимог позивача про визнання права постійного користування КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га, оскільки на виконання рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43 до Державного реєстру речових прав 05.12.2023 року відповідно було внесено запис № 52885212, який є офіційним визнанням і підтвердження державою факту права постійного користування земельною ділянкою правокористувачем КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га. Щодо позовних вимог про визнання недійсним пункту 3 рішення Дніпровської міської ради №196/29 від 31.01.2018, яким державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 №121010003000033 визнано таким, що втратив чинність - вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у цій частині. Таку позицію Товариство обґрунтовує тим, що рішенням Дніпровської міської ради від 22.11.2023 №202/43 не вирішено спірне питання відносно втрати чинності державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 №121010003000033. На підставі викладеного просить суд задовольнити клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині позовних вимог про: визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га; визнання права постійного користування Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га.

Суд ухвалою від 22.01.2024 виправив допущену в резолютивній частині ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 описку, зазначивши: "Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-104 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.".

23.01.2024 позивач подав до суду додаткові пояснення у справі.

В підготовче засідання 23.01.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Суд ухвалою від 23.01.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 19.02.2024.

У судове засідання 19.02.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 044972 (а.с. 17) зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010003000033, Комунальному закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" (наразі - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради") (надалі - лікарня) було надано у постійне користування земельну ділянку площею 8,1900 га по фактичному розміщенню лікарні.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради", затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 14.02.2020 за № 564-21/VІІ, Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" було утворене у результаті перетворення Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" та є її правонаступником усіх майнових та немайнових прав.

31.01.2018 Дніпровською міською радою було прийнято рішення "Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ "Еліона", код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна" за № 196/29 (а.с. 19).

Пунктом 2 рішення № 196/29 було вирішено право постійного користування Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечиикова", код ЄДРПОУ 01985423, земельною ділянкою, площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057), по пл. Соборній, 14 вважати таким, що припинилось.

Пунктом 3 рішення № 196/29 було вирішено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 121010003000033 визнати таким, що втратив чинність.

Згідно зі ст. 141 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; є) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення)

Відповідно до висновку, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Позивач зазначає, що з наведених положень земельного законодавства вбачається, що право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. При цьому, такі підстави умовно можна поділити на дві категорії, а саме: в добровільному порядку (за заявою чи згодою користувача) і в примусовому порядку (позасудовому за рішенням уповноваженого органу, та судовому). Отже, з огляду на приписи наведених норм, за наявності правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється в судовому порядку. У даному випадку, як зазначає позивач, згода уповноваженої особи на припинення права користування всією земельною ділянкою, що перебувала у постійному користуванні позивача, загальною площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057) не надавалась, позов про припинення постійного користування не пред`являвся, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для припинення постійного користування всією земельною ділянкою. Оскаржуване рішення міської ради в частині припинення постійного користування та визнання таким, що втратив чинність, державного акту на право постійного користування землею - не відповідає вимогам закону.

Також, позивач зазначає, що перетворення Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на Комунальне підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" не є підставою для припинення права постійного користування позивача. Так, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення суб`єкта господарювання допускається лише у разі, коли припинення останнього виключає правонаступництво. У даному випадку не мало місце припинення суб`єкта господарювання - позивача без правонаступництва, а відповідно до п. 1.4. статуту є правонаступником Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. II. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" та усіх майнових та немайнових прав.

Позивач зазначає, що право постійного користування може припинитися у силу закону, у випадку набуття права власності на відчужені об`єкти нерухомості - лише частиною ділянки, на якій розміщені такі об`єкти, а також та яка необхідна для їх обслуговування. Однак в даній справі відсутні обставини, які б свідчили про наявність правових підстав для припинення право постійного користування позивача на всю земельну ділянку, яка була надана у постійне користування позивачу. З огляду на той факт, що відповідачем було прийнято незаконне рішення, яким припинено право постійного користування позивача, а також визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею, то, як вважає позивач, визнання пунктів такого рішення незаконними є належним способом захисту прав позивача.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ст. 2 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України).

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вказано вище, відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 044972 (а.с. 17), зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121010003000033, Комунальному закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" (наразі - Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради") було надано у постійне користування земельну ділянку площею 8,1900 га по фактичному розміщенню лікарні.

12.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліона» (покупець) та територіальною громадою сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 302 (а.с. 152-154).

На підставі укладеного договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліона» набуло у власність нерухоме майно, яке розташоване за адресою: місто Дніпро, площа Соборна. 14. Опис об`єкта нерухомого майна: літ. Щ-1 - гаражні бокси з оглядовою ямою загальна площа 43,5 кв.м, літ. Ш-1 - віварій - загальна площа 23 кв.м, літ. Я-1 - ангар західний - загальна площа 424,1 кв.м, літ. Ч-1 - гаражний бокс - загальна площа 134,7 кв.м. Згідно змісту п. 1.1. договору купівлі-продажу набуті у власність об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:286:0057 площею 8,1900 га, постійним землекористувачем якої був позивач.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди (ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу України).

Учасниками справи не заперечується, що у зв`язку із набуттям у власність Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліона» об`єктів нерухомого майна за адресою: площа Соборна, 14, а також з метою передання земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна в оренду ТОВ «Еліона», за адресою: площа Соборна, 14, було сформовано дві земельні ділянки:

- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0067, загальною площею 0,1249 га (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с.94);

- земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0068, загальною площею 8,0651 га (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с. 100).

13.03.2018 між Дніпровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліона» (орендар) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрований в реєстрі за № 140 (а.с. 177-180). На підставі укладеного договору оренди землі відповідач передав ТОВ «Еліона» у строкове платне користування на п`ять років земельну ділянку по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна, яка розташована по пл. Соборній, 14, з кадастровим номером 1210100000:03:286:0067, загальною площею 0,1249 га. Підставою для укладання договору оренди землі було рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018.

Додатковою угодою від 15.06.2023 до договору оренди землі, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрованою в реєстрі за № 379 (а.с. 182-184) строк дії договору оренди землі продовжено на п`ять років, починаючи з 14.03.2023.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Таким чином законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

Право постійного користування позивачем частиною земельної ділянки, на якій розміщені відчужені об`єкти нерухомості та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, припиняється автоматично в силу закону.

З огляду на викладене, право постійного користування КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:03:286:0057 по пл. Соборній, 14, було частково припинено, у зв`язку з набуттям у власність ТОВ «Еліона» нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці.

31.01.2018 Дніпровською міською радою було прийнято рішення "Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ "Еліона", код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна" за № 196/29 (а.с. 19), яким вирішено:

- зареєструвати право комунальної власності на земельні ділянки, площею 0,1249 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0067), площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057), по пл. Соборній, 14 за територіальною громадою м.Дніпра, в собі Дніпровської міської ради) (п.1 рішення);

- право постійного користування Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечиикова", код ЄДРПОУ 01985423, земельною ділянкою, площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057), по пл. Соборній, 14 вважати таким, що припинилось (п.2 рішення);

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 121010003000033 визнати таким, що втратив чинність (п.3 рішення).

Під час розгляду справи Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 202/43 від 22.11.2023, пунктом 8 якого, Дніпровською міською радою вирішено внести зміни до рішення міської ради від 31.01.2018 № 196/29, а саме:

Замінити у пункті 1 рішення слова та цифри «площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057)» словами та цифрами «площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068)» (п. 8.1. рішення № 202/43);

Доповнити пункт 2 рішення словами та цифрами «в частині меж земельної ділянки, площею 0,1249 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0067)» (п. 8.2. рішення № 202/43).

Доповнити пунктами 10, 11 у наступній редакції:

« 10. Внести зміни до рішення міської ради від 29.07.2011 № 297/14:

10.1. Замінивши у пункті 1.2. слова та цифри «площею 8,1900 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0057)» словами та цифрами «площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068)».

10.2. Доповнивши пункт 2 словами та цифрами: «Віднести земельну ділянку, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), за основним цільовим призначенням «Землі житлової та громадської забудови».

11. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, площею 8,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:286:0068), в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» (п. 8.3. рішення № 202/43).

На виконання рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43 до Державного реєстру речових прав 05.12.2023 було внесено запис № 52885212, вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою. Відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: КП ««Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради». Опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 площею 8,0651 га. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70631841 від 11.12.2023, прийняте державним реєстратором Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Є.А., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 357841179 від 11.12.2023.

Таким чином, з моменту прийняття Дніпровською міською радою рішення № 202/43 від 22.11.2023 між сторонами було врегульовано спірне питання в частині позовних вимог про визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га. Отже предмет спору в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га наразі є відсутнім.

Також, оскільки на виконання рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 № 202/43 до Державного реєстру речових прав 05.12.2023 було внесено запис № 52885212, вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою; відомості про суб`єкта іншого речового права: правокористувач: КП ««Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради»; опис об`єкта іншого речового права: кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 площею 8,0651 га, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70631841 від 11.12.2023, прийняте державним реєстратором Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Є.А., господарський суд вважає, що спірне питання в частині позовних вимог про визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га також було врегульовано. Отже предмет спору в частині позовних вимог щодо визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га наразі є відсутнім.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, рішення від 22.11.2023 № 202/43 Дніпровською міською радою було прийнято, а запис про право постійного користування земельною ділянкою до Державного реєстру речових прав було внесено після звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га та визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Господарський суд зазначає, що Дніпровською міською радою жодних змін до пункту 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна, не вносилось.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України).

Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. (ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Разом із тим, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищенаведеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Відповідно до частин 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Позивач не надавав згоди на вилучення всієї земельної ділянки.

Положеннями частин 1 та 2 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст.79-1 Земельного кодексу України ).

Відповідно до ч.5 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. У частині 6 вказаної статті визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16; Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України).

Відповідно до висновку, наведеного в постанові Великої Палати Верховного Суду 02.10.2019 по справі № 308/7411/17, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують речове право (право користування земельною ділянкою).

З наявних матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із набуттям у власність Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліона» об`єктів нерухомого майна за адресою: площа Соборна, 14, право постійного користування КП «ДОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР земельною ділянкою площею 0,1249 га припинилось.

В той же час підстави для припинення права постійного користування позивача на всю земельну ділянку, яка була надана останньому в постійне користування відповідно до акту на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 №044972 були відсутні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2020 у справі №904/6059/19 виснував, що у разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, проте обсяг прав попереднього землекористувача, набутий на таку земельну ділянку у встановленому законом порядку на підставі Державного акта на право постійного користування землею, не змінюється, у зв`язку з чим зміна кадастрового номера, здійснена з дотриманням норм закону, не є правовою підставою, передбаченою положеннями статті 141 Земельного кодексу України для, припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином господарський суд вважає, що п. 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018, яким державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.12.2011 № 121010003000033 визнано таким, що втратив чинність не відповідає закону і порушує права позивача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсним пункту 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просить суд застосувати строки позовної давності до позову про визнання недійсними пункти 2, 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 «Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ «Еліона» по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна».

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Позивач довідався про порушення свого права 31.01.2018 (дата прийняття відповідачем спірного рішення).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Таким чином позивач мав змогу звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права у строк до 31.01.2021.

Господарський суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому період карантину продовжувався, зокрема постановою № 1423 від 23.12.2022 до 30.04.2023. Постановою від 25.04.2023 № 383 до 30.06.2023.

З аналізу пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України вбачається, що продовжені цим пунктом строки, закінчуються із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, продовжений за приписом пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строк, визначений статтею 257, 258 Цивільного кодексу України, закінчився із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В той же час, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX,перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Так, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено військовий стан в Україні. В подальшому військовий стан в Україні неодноразово продовжувався. Зокрема Указом Президента України № 49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 14.05.2024.

Як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 06.10.2023.

Таким чином, з огляду на продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а також на зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану, позивач звернувся до суду із даним позовом в межах строку позовної давності.

У зв`язку із чим заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2684,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 11579 від 29.09.2023 за одну немайнову вимогу.

В подальшому позивачем подано заяву про зміну предмету позову, якою до позовних вимог додано ще одну немайнову вимогу. Разом із заявою про зміну предмету позову позивачем надано платіжну інструкцію № 12148 від 20.11.2023 про доплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Як вказано вище, господарський суд закрив провадження у справі в частині визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га та в частині визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ІМ. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га.

Таким чином, за подання до суду позовної заяви про визнання недійсним пункту 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір).

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині визнання недійсним пункту 2 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна відносно припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 8,0651 га - у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Закрити провадження у справі в частині визнання права постійного користування Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:286:0068 загальною площею 8,0651 га - у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 3 рішення Дніпровської міської ради № 196/29 від 31.01.2018 Про передачу земельної ділянки по пл. Соборній, 14 (Соборний район) в оренду ТОВ Еліона, код ЄДРПОУ 37452554, по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна.

Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Соборна, буд. 14, ідентифікаційний код 01985423) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2024

Суддя І.В. Мілєва