Постанова

від 21.02.2024 по справі 148/911/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/911/23

Провадження № 22-ц/801/533/2024

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 рокуСправа № 148/911/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

за участю сторін: представника ТОВ «Меркурій» - адвоката Дунаєва І.Б., представника ОСОБА_1 адвоката Чернілевської Р.В.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв м.Вінниці цивільнусправу №148/911/23запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та звільнення його з-під арешту,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни на рішення Тульчинського районного суду Вінницькоїобласті від13грудня 2023року,яке ухвалив суддя Ковганич С.В. в Тульчинському районному суді Вінницької області, повний текст складено 22 грудня 2023 року,

в с т а н о в и в:

В травні2023року ТОВ«Меркурій» звернулосьв судз позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та звільнення його з-під арешту, мотивуючи позовні вимоги тим, що 23 січня 1992 року актом вибору земельної ділянки під будівництво 4-х квартирного житлового будинку з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » малого підприємства «Меркурій» та дозволом на початок будівництва від 27 січня 1992 року комісія міського виконавчого комітету встановила за доцільне розмістити будівництво магазину малого підприємства «Меркурій» на земельній ділянці площею 0,2 га, яка розташована на вільній території в західній частині міста по АДРЕСА_1 , зараз - АДРЕСА_2 ).

В липні 1992 року, після одержання відповідних будівельно-технічних документів, на вказаній вище земельній ділянці по зазначеній адресі КМП/ТОВ «Меркурій» через підрядника РБУ-6, розпочало будівництво 4-х квартирного житлового будинку, яке тривало до 1-го кварталу 1995 року.

03 серпня 1995 року відповідач ОСОБА_1 почав вчиняти дії для незаконного заволодіння зазначеним майном, а саме уклав договір купівлі-продажу, згідно з яким TOB «Меркурій» начебто продало, а ОСОБА_1 купив незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_3 .

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 лютого 1997 року вищевказаний договір купівлі-продажу від 03 серпня 1995 року визнано недійсним.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року, зобов`язано ОСОБА_1 повернути в натурі житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 за належністю ТОВ «Меркурій». За результатами касаційного розгляду ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2012 року зазначені судові рішення залишено без змін.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року у справі №226/4881/12 зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТОВ «Меркурій» у користуванні житловим будником по АДРЕСА_2 , виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх неповнолітніх дітей з житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Постановою апеляційногосуду Вінницькоїобласті від27серпня 2013року рішенняТульчинського районногосудуВінницької областівід 10липня 2013року скасовано,ухвалено новерішення,яким усунутоперешкоди ТОВ«Меркурій» укористуванні незавершеногобудівництвомжитлового будинкупо АДРЕСА_2 тавведеннюйого вексплуатаціюз отриманнямвідповідних документшляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 збудинкупо АДРЕСА_2 .

Однак, ОСОБА_1 продовжував вчиняти дії для заволодіння майном ТОВ «Меркурій», зокрема, звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення реєстраційних дій на підставі визнаного в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу від 03 серпня 1995 року і, як результат 11 червня 2019 року дане право за ним було зареєстровано, однак в подальшому рішення реєстратора було все ж скасоване.

Разом з тим, 11 червня 2019 року при проведенні реєстрації на підставі скасованого рішенням суду від 14 лютого 1997 року договору купівлі-продажу, реєстратором було внесено також відомості про державну реєстрацію обтяжень, а саме вчинено запис про обтяження.

З виписки з Єдиного реєстру боржників вбачається, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 52013175, стягувачем за яким є ОСОБА_2 , примусове виконання здійснюється Тульчинським районним ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), виконавче провадження відкрито 23 серпня 2016 року.

Таким чином арешт на належний ТОВ «Меркурій» будинок виник при здійсненні запису про обтяження вчиненого державним виконавцем Хлопотіним O.B. 23 вересня 2016 року у зв`язку з арештом належного боржникові ОСОБА_1 нерухомого майна.

Однак, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_1 не належить, а тому не може бути об`єктом накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно.

Факт належності спірного нерухомого майна ТОВ «Меркурій» встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена не введенням його в експлуатацію внаслідок перешкод з боку відповідача, судами встановлено, що ТОВ «Меркурій» є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, 03 лютого 2023 року рішенням 41 (позачергової) сесії 8 скликання Тульчинської міської ради було вирішено: 1.Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Меркурій» (директор ОСОБА_6 ) за рахунок земель житлової та громадської забудови Тульчинської міської ради, загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03), яка розташована в АДРЕСА_2 . 2.Надати ТОВ «Меркурій» в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу.

В подальшому, 13 лютого 2023 року TOB «Меркурій» та Тульчинська міська рада уклали договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу, відомості про укладення якого були внесені до Державного реєстру речових прав про що свідчить витяг №325810254 від 15.03.2023.

Однак, 30 березня 2023 року державним реєстратором було винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями речових прав на нерухоме майно.

27 січня 2021 року Тульчинським районним відділом ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь на заяву представника позивача від 25 січня 2021 року, у якій зазначено, що за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1849363405000, адреса якого: АДРЕСА_2 накладено заборону та арешт на фізичну особу ОСОБА_1

13 квітня 2021 року начальником відділу ДВС на заяву представника ТОВ «Меркурій» від 30 березня 2021 року про зняття арешту з майна ТОВ «Меркурій» було відмовлено та повідомлено право звернення до суду з відповідним позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Існування даного арешту порушує право позивача на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та можливості зареєструвати право власності у встановленому законом порядку.

У зв`язку з вищевикладеним ТОВ «Меркурій» просило суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Меркурій» об`єкт нерухомого майна, житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0524310100:01:011:0418, за адресою: АДРЕСА_2 . Зняти арешт з нерухомого майна житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 31944391, яке зареєстровано 23 вересня 2016 року. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження 31944391, який зареєстровано 23 вересня 2016 року. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року позов задоволено частково.

В частині позовних вимог ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

В частині позовних вимог ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту відмовлено.

Знято арешт з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного на підставі постанови Тульчинського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 19 вересня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони у ВП 52013175.

Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження 319443919, який зареєстровано 23 вересня 2016 рок, підстава виникнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 52013175, вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Тульчинський районний ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області, перенесено із запису: 16539089, предмет обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , в частині зняття арешту з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Чернілевська Р.В. подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим, висновки суду не ґрунтуються на належних доказах, порушено норми матеріального та процесуального права. Просила рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в матеріалах справи відсутні докази правонаступництва МП «Меркурій» - ТОВ «Меркурій». Зокрема, відповідач ОСОБА_1 є співвласником майна ТОВ «Меркурій» і має право на отримання майна пропорційно до розміру своєї частки, яке гарантоване йому відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства». Відтак, фактично ОСОБА_7 має речове право щодо частини спірної будівлі, за умови її належності ТОВ «Меркурій». Проте позивачем не доведено наявності права власності на спірне майно, тому вимога позивача про звільнення майна з-під арешту є передчасною.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Меркурій» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, апеляційним судом не перевіряється, оскільки в цій частині рішення суду не оскаржується.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тульчинської міської Ради народних депутатів № 24 від 27 січня 1992 року виділено земельну ділянку 0,2 га та надано дозвіл МП «Меркурій», правонаступником якого є ТОВ «Меркурій», на забудову 4-х квартирного житлового будинку з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 .

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 лютого 1997 року (справа №2-14/1997), яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу під реєстром №1-4392 від 03 серпня 1995 року чотирьох квартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_3 між ПрАТ «Меркурій» та ОСОБА_1 визнано недійсним.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2012 року (2-10/11), яке набрало законної сили, зобов`язано ОСОБА_1 повернути у натурі житловий будинок, який розташований АДРЕСА_4 по належності - ТОВ «Меркурій».

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року (справа №226/4881/12) зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТОВ «Меркурій» у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_4 . Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх неповнолітніх дітей з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_4 .

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2013 року, рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким усунуто перешкоди ТОВ «Меркурій» у користуванні незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_4 та введенню його в експлуатацію з отриманням відповідних документів шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з будинку по АДРЕСА_4 .

Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року (справа № 148/2112/19), залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року, визнано незаконним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47294031) від 11 червня 2019 року, номер запису 31944272, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим внесенням запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року, заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , Тиврівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень відмовлено.

Верховний Суд у своїй позиції вказав, що з набранням законної сили судовим рішенням про визнання договору купівлі-продажу будинку від 03 серпня 1995 року недійсним відпала правова підстава припинення права власності ТОВ «Меркурій» на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки факт належності спірного нерухомого майна ТОВ «Меркурій» установлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена не введенням його в експлуатацію внаслідок перешкод з боку відповідача, суди встановили, що ТОВ «Меркурій» є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ).

Ефективним способом захисту порушеного права ТОВ «Меркурій» є пред`явлення віндикаційного позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 травня 2023 року №332145876 (а.с.24) вбачається, що станом на 12 травня 2023 року відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна №1849363405000, а саме, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні. Однак, наявні два записи про обтяження, зокрема:

- №31944391, яке було зареєстроване 23 вересня 2016 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 19 вересня 2016 року Тульчинським районним відділом ДВС ГТУЮ № 52013175, вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , предмет обтяження: все нерухоме майно, перенесено із запису: 16539089, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47294031 від 11 червня 2019 року;

- №31980914, яке було зареєстровано 23 лютого 2011 року згідно ухвали №2-10/11, виданої 21 лютого 2011 року Тульчинським районним судом Вінницької області, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10870200, 23 лютого 2011 року, реєстратор: Тульчинська державна нотаріальна контора, Тульчинський районний нотаріальний округ, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47294031 від 11 червня 2019 року.

Згідно витягу з Єдиного реєстру боржників вбачається, що на примусовому виконанні Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з 23 серпня 2016 року перебуває виконавче провадження №52013175, де стягувачем є ОСОБА_2 , а боржником - ОСОБА_1 .

Згідно копії рішення 41 (позачергової) сесії 8 скликання Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 03 лютого 2023 року №2081 вбачається, що Тульчинська міська рада вирішила, зокрема: 1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Меркурій» (директор ОСОБА_6 ) за рахунок земель житлової та громадської забудови Тульчинської міської ради, загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03), яка розташована в АДРЕСА_2 ; 2. Надати ТОВ «Меркурій» в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу; 4. ТОВ «Меркурій» укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди на земельну ділянку у встановленому законом порядку; До використання земельної ділянки приступити після отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та його реєстрації.

30 березня 2023 року державним реєстратором прав на нерухоме майно, розглянувши заяву ТОВ «Меркурій» про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 24 березня 2023 року, було винесено рішення №67006448 про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями речових прав на нерухоме майно, а також відсутності документу, який дає право на початок виконання будівельних робіт (а.с.37).

Згідно повідомлень Тульчинського районного відділу ДВС Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 27 січня 2021 року №1721 (а.с.38) та від 13 квітня 2021 року №7380 (а.с.39) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1849363405000, адреса якого: АДРЕСА_2 , накладено заборону та арешт на фізичну особу, а не на ТОВ «Меркурій».

Таким чином, судом встановлено, що в результаті дій відповідача ОСОБА_1 , починаючи з 1995 року, і до цього часу ТОВ «Меркурій» не може ввести в експлуатацію житловий будинок по АДРЕСА_2 та зареєструвати за собою право власності.

Частиною 1 ст. 317 ЦКУ визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк або іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) виклала висновок про те, що … [вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції].

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зроблено висновок про те, що … [відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору].

Таким чином,позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику(речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Такий же висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи запис про обтяження №31944391, а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виник у зв`язку із державною реєстрацією 23 вересня 2016 року Тульчинським районним відділом ДВС ГТУЮ № 52013175 постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 19 вересня 2016 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , предмет обтяження: все нерухоме майно, перенесено із запису: 16539089.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що в зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 , а саме реєстрації 11 червня 2019 року за собою права власності на підставі визнаного судом недійсним договору купівлі-продажу серії та номер І-4392 від 03 серпня 1995 року, на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виникло обтяження №31944391.

Апеляційний суд звертає увагу, що факт належності спірного нерухомого майна ТОВ «Меркурій» установлений вищезазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена не введенням його в експлуатацію внаслідок перешкод з боку відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 не перебуває у володінні відповідача ОСОБА_1 , тому колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для обтяження спірного нерухомого майна, яке порушує права позивача ТОВ «Меркурій».

Крім того, неодноразовими судовими рішеннями встановлено, що 29 грудня 1992 року КМП «Меркурій» було перереєстровано в ТОВ «Меркурій», а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що права позивача порушені та підлягають захисту в обраний позивачем спосіб шляхом зняття арешту з житлового будинку.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на вирішення спору по суті не впливають.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни залишити без задоволення.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Стадник І.М.