Постанова

від 19.06.2024 по справі 148/911/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 148/911/23

провадження № 61-3676св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій»;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ;

третя особа - Тульчинський районний відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року у складі судді Ковганича С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У травні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (далі - ТОВ «Меркурій») звернулося до суду з позовом, з урахуванням уточнень, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Тульчинський районний відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про витребування майна із чужого незаконного володіння та звільнення його з-під арешту.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до акта вибору земельної ділянки під будівництво 4-х квартирного житлового будинку з магазином «Промтовари» малого підприємства «Меркурій» (далі - МП «Меркурій») від 23 січня 1992 року та дозволом на початок будівництва від 27 січня 1992 року комісія міського виконавчого комітету встановила за доцільне розмістити будівництво магазину МП «Меркурій» на земельній ділянці, площею 0,2 га, яка розташована на вільній території у західній частині міста по АДРЕСА_1 .

У липні 1992 року, після одержання відповідних будівельно-технічних документів, на вказаній вище земельній ділянці КМП/ТОВ «Меркурій» через підрядника

РБУ-6, розпочало будівництво 4-х квартирного житлового будинку, яке тривало до 1-го кварталу 1995 року.

03 серпня 1995 року ОСОБА_1 вчинив дії щодо заволодіння зазначеним майном, а саме уклав договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого TOB «Меркурій» продало, а ОСОБА_1 купив незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2 .

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 лютого

1997 року позов генерального директора ТОВ «Меркурій» ОСОБА_4 до

ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено. Визнано договір купівлі-продажу від 03 серпня 1995 року недійсним (справа

№ 2/14).

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня

2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року, у справі за позовом ТОВ Меркурій до ОСОБА_1 про зобов`язання повернення житлового будинку зобов`язано ОСОБА_1 повернути в натурі житловий будинок, розташований по АДРЕСА_3 за належністю ТОВ «Меркурій». Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2012 року зазначені судові рішення залишено без змін (справа № 2-10/11).

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким усунуто перешкоди ТОВ «Меркурій» у користуванні незавершеного будівництвом житлового будинку, розташованого по

АДРЕСА_3 та введенню його до експлуатації з отриманням відповідних документів шляхом виселення

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з будинку, розташованого по

АДРЕСА_3 (справа № 226/4881/20012).

11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення реєстраційних дій на підставі визнаного

у судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу від 03 серпня 1995 року, дане право за ним було зареєстровано, однак у подальшому рішення реєстратора було скасовано. Також при проведенні реєстрації державним реєстратором було внесено відомості про державну реєстрацію обтяжень, а саме вчинено запис про обтяження.

З виписки з Єдиного реєстру боржників вбачається, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, стягувачем за яким є

ОСОБА_2 , примусове виконання здійснюється Тульчинським районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), виконавче провадження відкрито 23 серпня 2016 року.

27 січня 2021 року Тульчинським районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь на заяву представника позивача від 25 січня 2021 року, в якій зазначено, що за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1849363405000, адреса: АДРЕСА_3 , накладено заборону та арешт на фізичну особу

ОСОБА_1 , а не ТОВ «Меркурій».

13 квітня 2021 року начальником відділу державної виконавчої служби на заяву представника ТОВ «Меркурій» від 30 березня 2021 року про зняття арешту з майна ТОВ «Меркурій» було відмовлено та повідомлено право звернення до суду з відповідним позовом.

ТОВ «Меркурій» вважало, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 не належить, а тому не може бути об`єктом накладення арешту.

Факт належності спірного нерухомого майна ТОВ «Меркурій» встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена не введенням його до експлуатації внаслідок перешкод з боку

ОСОБА_1 .

Судами встановлено, що ТОВ «Меркурій» є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна, житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, 03 лютого 2023 року рішенням 41 (позачергової) сесії 8 скликання Тульчинської міської ради було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Меркурій» (директор Кліпач Л. А. ) за рахунок земель житлової та громадської забудови Тульчинської міської ради, загальною площею 0,2100 га, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03), яка розташована по АДРЕСА_3 . Надано ТОВ «Меркурій» в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,2100 га, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по

АДРЕСА_3 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу.

13 лютого 2023 року між TOB «Меркурій» та Тульчинською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованого по

АДРЕСА_3 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418, терміном на 20 років, з подальшим правом викупу, відомості про укладення якого були внесені до Державного реєстру речових прав про що свідчить витяг №325810254 від 15 березня 2023 року.

30 березня 2023 року державним реєстратором було винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями речових прав на нерухоме майно.

Існування арешту порушує право TOB «Меркурій» на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та можливості зареєструвати право власності у встановленому законом порядку.

Посилаючись на викладене, TOB «Меркурій» просило суд:

- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Меркурій» об`єкт нерухомого майна, житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0524310100:01:011:0418, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- зняти арешт з нерухомого майна житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, що знаходиться за вказаною адресою, реєстраційний номер обтяження 31944391, яке зареєстровано 23 вересня 2016 року;

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження 31944391, який зареєстровано

23 вересня 2016 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 грудня

2023 року позов ТОВ «Меркурій» задоволено частково.

У частині позовних вимог ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

У частині позовних вимог ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту відмовлено.

Знято арешт з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , накладеного на підставі постанови Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби у Вінницькій області від 19 вересня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони у ВП НОМЕР_1.

Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження 319443919, який зареєстровано

23 вересня 2016 року, підстава виникнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_1,

вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Тульчинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, перенесено із запису: 16539089, предмет обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , у частині зняття арешту з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння через неефективний спосіб захисту, суд першої інстанції, врахувавши, що ТОВ «Меркурій» є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна, що було встановлено та зазначено у позиції Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 148/2112/19, виходив із відсутності правових підстав для застосування

статті 387 ЦК України, так як станом на момент подачі даного позову та прийняття рішення у справі відповідачу не належить спірне майно, яке просить витребувати у ОСОБА_1 . Оскільки вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння є неефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині, тому суд не досліджував питання щодо спливу позовної давності, про застосування якого заявлено представником ОСОБА_1 .

Судом зазначено, що позов ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту задоволенню не підлягає, оскільки останній безпосередньо будь-яких прав позивача не порушував, а лише є стягувачем

у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, в якому боржником є ОСОБА_1 .

Задовольняючи позов ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна даних щодо обтяження житлового будинку, суд виходив із того, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 не перебуває у володінні ОСОБА_1 , тому відсутні правові підстави для існування обтяження на вказане нерухоме майно, оскільки порушує права позивача, який не є стороною виконавчого провадження, для введення до експлуатації вказаного житлового будинку та реєстрації права власності на нього.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області

від 13 грудня 2023 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що житловий будинок за адресою:

АДРЕСА_3 не перебуває у володінні ОСОБА_1 , тому відсутні правові підстави для обтяження спірного нерухомого майна, яке порушує права ТОВ «Меркурій». Факт належності спірного нерухомого майна

позивачу встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили,

а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена не введенням його до експлуатації внаслідок перешкод з боку ОСОБА_1 .

Також суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, апеляційним судом

не перевірялоься, оскільки в цій частині не оскаржулося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій у частині задоволення позову до ОСОБА_1 скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Меркурій»

у цій частині.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , з підстав передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2024 року справу за позовом

ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Тульчинський районний відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про витребування майна з чужого незаконного володіння та звільнення його з-під арешту призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 . В мотивована тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Тульчинської міської ради від 27 січня 1992 року № 24 виділено земельну ділянку площею 0,2 га та надано дозвіл МП «Меркурій» побудувати 4-квартирний житловий будинок з магазином «Промтовари» по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 10. Зобов`язано адміністрацію МП «Меркурій» одержати технічну документацію згідно пункту 1 цього рішення

з елементами благоустрою території.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Меркурій», код

ЄДРПОУ 13311434, зазначена дата проведення державної реєстрації 29 грудня 1992 року. ТОВ «Меркурій», як юридична особа, створена і почала своє існування як учасник правовідносин 29 грудня 1992 року, а тому саме з цього часу у

ТОВ «Меркурій» могли виникати цивільні права та обов`язки як у учасника правовідносин. Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (стаття 6 Закону України «Про господарські товариства»). За таких обставин посилання судом першої інстанції у мотивувальній частині судового рішення про те, що ТОВ «Меркурій» є правонаступником МКП «Меркурій»

є безпідставним. Така обставина могла буди встановлена лише за умови дослідження відповідного рішення учасників МКП про реорганізацію шляхом перетворення у товариство. Відповідне рішення у матеріалах справи відсутнє.

30 березня 2023 року державним реєстратором прав на нерухоме майно, розглянувши заяву ТОВ «Меркурій» про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 24 березня 2023 року, відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями, а також відсутності документу, який дає право на початок будівельних робіт. Отже, державний реєстратор, відмовляючи у вчиненні реєстраційної дії, посилався

не лише на наявність обтяжень, а й на відсутність документа, який дає право на виконання будівельних робіт. Тобто, державний реєстратор звертає увагу заявника на відсутність підстав вважати його таким, що мав право на забудову.

Позивачем не надано документи про наявність права на забудову, а також доказів, які б підтверджували, що будівництво здійснювалось за кошти

ТОВ «Меркурій». Вважає, що ухваленні судові рішення у інших справах

не є належними та достатніми доказами набуття права власності на майно товариством.

Оскільки позивачем не було надано доказу, який би підтверджував право власності на нерухоме майно, належним способом захисту є визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, а не з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння та звільнення з-під арешту. Таким чином, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов ТОВ «Меркурій»

не звернули уваги, що позивачем було обрано спосіб захисту, який

не відповідає фактичним обставинам справи. При цьому посилалася на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується у частині задоволених позовних вимог ТОВ «Меркурій» щодо: зняття арешту з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , накладеного на підставі постанови Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби у Вінницькій області

від 19 вересня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони

у ВП НОМЕР_1; виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу вимог

статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядалося.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням виконавчого комітету Тульчинської міської Ради народних депутатів від 27 січня 1992 року № 24 виділено земельну ділянку 0,2 га та надано дозвіл

МП «Меркурій», правонаступником якого є ТОВ «Меркурій», на забудову чотирьох-квартирного квартирного житлового будинку з магазином «Промтовари» по АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 10).

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 лютого

1997 року позов генерального директора ТОВ «Меркурій» ОСОБА_4 задоволено. Визнано договір купівлі-продажу від 03 серпня 1995 року під реєстром №1-4392 від 03 серпня 1995 року чотирьох-квартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , між

ПрАТ «Меркурій» та ОСОБА_1 недійсним (справа № 2/14). Судове рішення вступило в законну силу (том 1, а. с. 11-12).

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня

2012 року (справа №2-10/11), яке набрало законної сили, зобов`язано

ОСОБА_1 повернути у натурі житловий будинок, який розташований по

АДРЕСА_3 , по належності -

ТОВ «Меркурій». Судове рішення вступило в законну силу (том 1, а. с. 13-15).

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня

2013 року (справа №226/4881/12) зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ТОВ «Меркурій» у користуванні житловим будинком по

АДРЕСА_3 . Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх неповнолітніх дітей з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_3

(том 1, а. с. 19-20).

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2013 року, рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким усунуто перешкоди ТОВ «Меркурій»

у користуванні незавершеного будівництвом житлового будинку по

АДРЕСА_3 та введенню його до експлуатації з отриманням відповідних документів шляхом виселення

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з будинку по АДРЕСА_3 (том 1, а. с. 21-23).

Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області

від 12 лютого 2020 року (справа № 148/2112/19), залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року, визнано незаконним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47294031) від 11 червня 2019 року, номер запису 31944272, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , з подальшим внесенням запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Крата В. І., Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , Тиврівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень відмовлено (провадження № 148/2112/19)(том 1, а. с. 27-34).

Згідно з копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 травня 2023 року №332145876 (том 1, а. с.24) вбачається, що станом на 12 травня 2023 року відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна №1849363405000, а саме, житловий будинок, розташований за адресою:

АДРЕСА_3 відсутні. Однак, наявні два записи про обтяження, зокрема:

- № 31944391, яке було зареєстроване 23 вересня 2016 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої

19 вересня 2016 року Тульчинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції № НОМЕР_1, вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , предмет обтяження: все нерухоме майно, перенесено із запису: 16539089, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47294031 від 11 червня 2019 року;

- № 31980914, яке було зареєстровано 23 лютого 2011 року згідно ухвали

№ 2-10/11, виданої 21 лютого 2011 року Тульчинським районним судом Вінницької області, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10870200, 23 лютого 2011 року, реєстратор: Тульчинська державна нотаріальна контора, Тульчинський районний нотаріальний округ, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47294031 від 11 червня 2019 року.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників вбачається, що на примусовому виконанні Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з 23 серпня 2016 року перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, де стягувачем є ОСОБА_2 , а боржником - ОСОБА_1

(том 1, а. с. 25).

Рішенням 41 (позачергової) сесії 8 скликання Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 03 лютого 2023 року № 2081 Тульчинська міська рада вирішила, зокрема: 1. Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Меркурій» (директор

Кліпач Л. А. ) за рахунок земель житлової та громадської забудови Тульчинської міської ради, загальною площею 0,2100 га, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03), яка розташована по АДРЕСА_3 ; 2. Надати ТОВ «Меркурій» в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,2100 га, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу; 4. ТОВ «Меркурій» укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди на земельну ділянку у встановленому законом порядку; До використання земельної ділянки приступити після отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та його реєстрації (том 1, а с. 35).

30 березня 2023 року державним реєстратором прав на нерухоме майно, розглянувши заяву ТОВ «Меркурій» про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 24 березня 2023 року, відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями речових прав на нерухоме майно, а також відсутності документу, який дає право на початок виконання будівельних робіт (том 1, а. с.37).

Згідно повідомлень Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 27 січня 2021 року № 1721 (том 1, а. с. 38) та від 13 квітня 2021 року № 7380 (том 1, а. с. 39) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1849363405000, адреса: АДРЕСА_3 , накладено заборону та арешт відносно фізичної особи, а не ТОВ «Меркурій».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй,

а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби,

а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, провадження 14-431цс19).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року

у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справі, що переглядається, предметом спору є вимога ТОВ «Меркурій» про скасування обтяження (арешт) на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_3 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження.

ОСОБА_1 , який є відповідачем у цій справі, є боржником, тобто особою,

в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, стягувач - ОСОБА_2 .

Як вбачається із постанови Верховного Суду від 21 грудня 2021 року правовий режим спірного нерухомого майна та встановлюючи наявність або відсутність порушеного права позивача, враховано, що: саме позивачеві 27 січня 1992 року було виділено земельну ділянку під забудову та надано дозвіл на будівництво житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_4 ; рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2012 року, яке набрало законної сили, зобов`язано ОСОБА_1 повернути за належністю ТОВ «Меркурій» у натурі житловий будинок, розташований по АДРЕСА_3 ; постановою апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2013 року усунуто

ТОВ «Меркурій» перешкоди у користуванні незавершеним будівництвом житловим будинком по АДРЕСА_3 та у введенні його до експлуатації шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з будинку по АДРЕСА_3 .

Оскільки факт належності спірного нерухомого майна ТОВ «Меркурій» установлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність

у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена не введенням його до експлуатації внаслідок перешкод з боку відповідача, встановлено, що ТОВ «Меркурій» є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ).

За встановлених судами обставин ефективним способом захисту порушеного права ТОВ «Меркурій» є пред`явлення віндикаційного позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння. Тому у задоволенні позову ТОВ «Меркурій», пред`явленого до ОСОБА_1 , про скасування рішення державного реєстратора слід було відмовлено у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту (справа № 148/2112/19, провадження

№ 61-18061св20).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що ТОВ «Меркурій» пред`явлено позов про звільнення майна з-під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження, як особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що

не належить боржнику (речове право на чуже майно), а ОСОБА_1 , який

є відповідачем у справі, є боржником, в інтересах якої накладено арешт на майно в іншій справі, що не належить йому на праві власності, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у цій частині.

У зв`язку з вищенаведеним, посилання у касаційній скарзі представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про безпідставність звільнення майна з-під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна даних щодо обтяження житлового будинку спростовуються вищезазначеним.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства та направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець