Ухвала

від 21.02.2024 по справі 910/446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відкриття провадження у справі, прийняття заяви про зменшення позовних вимог та зміну предмета позову

м. Київ

21.02.2024Справа № 910/446/24За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20)

До Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37)

про стягнення 529 679, 04 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України про стягнення 989 668, 83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на умовах типових публічних договорів приєднання за період січень 2022-жовтень 2023 позивачем надано відповідачеві послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення реактивної електричної енергії за які позивач не розрахувався в повному обсязі. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача:

1) 365 559, 65 грн - заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії; 57 893, 67 грн - інфляційна складова боргу з розподілу електричної енергії: 15 889, 58 грн - 3 % річних на заборгованість з розподілу електричної енергії, 90 336, 14 грн - пеня на заборгованість з розподілу електричної енергії;

2) 423 831, 07 грн - заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; 5 526, 76 грн - інфляційна складова боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії, 2 647, 49 грн - 3 % річних за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії, 30 631, 96 грн - пеня за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії.

31.01.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 31.01.2024 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із конкретизацією ціни позову та надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягується (провести розрахунки по заборгованості за послуги із перетікань реактивної електричної енергії за кожен спірний місяць окремо (згідно виставлених актів та рахунків на оплату) та із обґрунтуванням дат прострочення по кожному спірному місяць (з-по) (згідно умов договору, якими визначено настання строку оплати за таку послугу);

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із викладом всіх обставин справи, якими обґрунтовано позовні вимоги (зазначити яким саме пунктом договору передбачено строк оплати послуг із перетікань реактивної електричної енергії та в які саме дати настав строк оплати вартості таких послуг за кожен спірний місяць окремо);

(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із наданням всіх доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги (надати заяви-приєднання відповідача до умов типового договору про розподіл електричної енергії та до договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; надати докази надіслання відповідачеві рахунків на оплату та Актів надання послуг за надані послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що долучені до позову; докази здійснення відповідачем часткової оплати за послуги з розподілу електричної енергії).

05.02.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач частково усунув недоліки, встановлені ухвалою від 31.01.2024.

Так, в ухвалі від 31.01.2024, суд пропонував позивачу надати заяву-приєднання відповідача до умов типового договору про розподіл електричної енергії, надати докази надіслання відповідачеві рахунків на оплату та Актів надання послуг за надані послуги з розподілу електричної енергії. Проте позивач не виконав зазначені вимоги.

За таких обставин, суд відкриває провадження у справі, але повторно зобов`язує позивача (1) надати заяву-приєднання відповідача до умов типового договору про розподіл електричної енергії та (2) докази надіслання відповідачеві рахунків на оплату та Актів надання послуг за надані послуги з розподілу електричної енергії.

(1) Щодо відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України внормовано, що справа, ціна позову в якій не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є справою незначної складності.

Згідно з частиною 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частин 3, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Господарським процесуальним кодексом України.

Частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що є малозначними справами:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши подані позивачем матеріали, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, будь-яка сторона спору може клопотати про перехід до розгляду справи в спрощеному провадженні з викликом сторін або про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.

(2) Щодо зменшення позовних вимог та зміни предмета позову.

В заяві про усунення недоліків позивач повідомив, що питання щодо стягнення заборгованості за надання послуги із забезпеченням перетікання реактивної електричної енергії врегульовано.

З огляду на що позивач просить стягнути з відповідача лише 365 559, 65 грн - заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії; 57 893, 67 грн - інфляційна складова боргу з розподілу електричної енергії: 15 889, 58 грн - 3 % річних на заборгованість з розподілу електричної енергії, 90 336, 14 грн - пеня на заборгованість з розподілу електричної енергії, що в свою чергу в сукупності становить (ціна позову) становить - 529 679, 04 грн (в первісній позовній заяві 989 668, 83 грн).

Згідно пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд оцінює дії позивача, як зменшення позовних вимог. Відтак, суд ухвалює здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 та від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 та від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Таким чином, оскільки позивач вилучив вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, суд оцінює зазначені дії позивача, як зміною предмета позову.

Керуючись статтями 12, 46, 176, 234, 235, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

1.1. Суд повідомляє позивача, що згідно частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023, оскільки, судом встановлено, що позивач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші документи у даній справі позивачу виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє позивача права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

1.2. Повідомити Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (відповідач) в порядку частини 6 статті 6 та частини 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок такого учасника справи зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС, з огляду на що, суд зобов`язує відповідача повідомити суд про наявність "Електронного кабінету" в ЄСІТС.

2. Повторно зобов`язати позивача (1) надати заяву-приєднання відповідача до умов типового договору про розподіл електричної енергії та (2) докази надіслання відповідачеві рахунків на оплату та Актів надання послуг за надані послуги з розподілу електричної енергії.

3. Розгляд справи № 910/446/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4. Прийняти зменшення позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зменшених позовних вимог.

5. Змінити предмет позову у справі та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову.

6. Запропонувати відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

7. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України).

8. Роз`яснити сторонам їх право, встановлене статтями 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, на подання до суду клопотань про перехід до розгляду справи в загальному провадженні, або в спрощеному з викликом сторін, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

9. Встановити позивачу строк протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов для подання до суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

10. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Під час воєнного стану отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду під час воєнного стану можливий у такий спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва та/або телефоном 044-278-86-92 ;

3) ознайомленням із наявною інформацією на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва в розділі "Новини" за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/;

4) за запитом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

РЕКОМЕНДУЄМО учасникам судового процесу:

1) подавати документи до суду засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний суд", а також у виключних випадках не функціонування вказаних засобів зв`язку - подавати на електронну адресу суду inbox@ki.arbitr.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх Електронним цифровим підписом;

2) вказувати в поданих документах актуальні телефонні номери засобів зв`язку та електронних адрес.

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ за домовленістю із секретарем судового засідання - (044-278-86-92), у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал документу, що підтверджує його повноваження (для огляду) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.