Постанова

від 15.02.2024 по справі 911/2131/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2131/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

Позивача: Бартощук В.О., Бурдинський С.І.

Відповідача : Муравський С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОН Ч та К»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023

(головуючий - Тищенко О.В., судді Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.)

у справі №911/2131/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОН Ч та К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс»

про стягнення 1 732 935,32 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОН Ч та К» (далі - ТОВ«КРОН Ч та К», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (далі - ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду від 25.01.2018 № 008/01, на загальну суму 1 732 935,32 грн, з якої: 1.000.000,01 грн основного боргу, 564.250,54 грн пені, 56.584,77 грн 3% річних та 112.100,00 грн інфляційних втрат.

2. Вимоги позивача обгрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати виконаних робіт у розмірі 1.000.000,01 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням 564.250,54 грн пені, 56.584,77 грн 3% річних та 112.100,00 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.12.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1.000.000,01 грн боргу, 56.584,77 грн 3 % річних, 112.100,00 грн інфляційних втрат, 127.154, 57 грн пені, 19.437,59 грн судового збору та 5.234,40 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення мотивовано тим, що

- позивач, відповідно до умов договору, виконав підрядні роботи на загальну суму 1.696.957,21 грн, відповідачем прийнято виконані позивачем роботи без заперечень, сторонами підписано відповідні акти прийому виконаних робіт КБ-2в від 19.02.2018 та від 01.06.2018 та довідки про вартість робіт КБ-3, однак, відповідач розрахувався з позивачем частково на суму 696.957,20 грн, у зв`язку з чим, виникла заборгованість на суму 1.000.000,01 грн.

- судом відхилено доводи відповідача щодо помилкового підписання актів приймання робіт, крім того, матеріали справи не містять доказів які б підтверджували, що відповідачем після прийняття робіт було виявлено відступи від умов зазначеного договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, так як докази відповідного звернення відповідача до позивача у відповідності до умов п. 8.4. договору відсутні, а також відсутні докази, які б свідчили, що між замовником і підрядником виник спір з приводу недоліків виконаної роботи;

- щодо заявлених позивачем інфляційних втрат, суд, перевіривши розрахунок, вказав, що розрахунок здійснено невірно, однак відповідно до розрахунку суду інфляційні втрати (з вересня 2018 року по квітень 2020 року) складають більше, заявленої позивачем суми, отже, суд зробив висновок, що позов в цій частині підлягає задоволенню, в межах заявленої вимоги;

- виконавши перерахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним, а відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 56.584,77 грн, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі;

-крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем невірно встановлено період нарахування пені, враховуючи, що заборгованість виникла, у зв`язку з несплатою відповідачем підрядних робіт, прийнятих за актами прийому виконаних підрядних робіт від 19.02.2018 та від 01.06.2018, отже, нарахування пені необхідно виконувати по кожному акту окремо, таким чином, суд, виконавши перерахунок розміру пені встановив, що обґрунтованим розмір пені є 127.154,57 грн.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача, 217.230, 25 грн основного боргу, 25.548, 43 грн інфляційних втрат, 12.274,12 грн 3 % річних, 4 410, 17 грн судового збору, 1.187,63 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, в іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 47.624,10 грн судових витрат з оплати судової експертизи, решту судових витрат по оплаті експертизи в сумі 9.730,90 грн та 69.420,00 грн щодо оплати вартості послуг фахівців залишено за відповідачем. Стягнуто з позивача на користь відповідача 24.670,62 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги. В решті витрати за розгляд апеляційної скарги залишено за відповідачем.

6. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що апеляційним судом, з урахуванням висновків судово-будівельної експертизи, проведеної за клопотанням відповідача, встановлено, що вартість фактично виконаних робіт, в тому числі і прихованих, які підтверджено виконавчою документацією складає 914.187,45 грн, 497 792,91 грн за актом приймання -передачі за лютий 2018 та 416 394,54 грн - за актом приймання - передачі за червень 2018, зважаючи на часткову оплату відповідачем виконаних робіт, розмір неоплаченої заборгованості складає 217 769,76 грн. Зважаючи на встановлений апеляційним судом розмір заборгованості, апеляційним судом виконано перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені. Крім того, апеляційний суд оцінивши, з урахуванням положень ст.ст. 126,129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заявлені позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн, встановив, що обґрунтованими, співмірними витратами є витрати у розмірі 1.187,63 грн, які підлягають до стягнення з відповідача. Також, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та часткове задоволення позову, апеляційний суд пропорційно розподілив між сторонами вартість проведеної судової експертизи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою (з додатковими поясненнями до неї) до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, фактично встановив менший обсяг виконаних позивачем підрядних робіт та відповідно зменшив розмір вартості виконаних робіт, до того ж, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що обсяг підрядних робіт погоджено сторонами у договорі їх виконання підтверджено підписаними сторонами актами приймання передачі підрядних робіт КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт КБ-3. Судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 28.05.2020 у справі № 904/2029/19, від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

9. Крім того, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено докази, якими підтверджено виконання позивачем підрядних робіт обумовлених договором, водночас, висновок апеляційного суду щодо неприйняття частини виконаних робіт, зроблено на підставі недопустимих доказів, зважаючи на те, що сторонами підписано акти приймання передачі виконаних робіт від 19.02.2018 та від 01.06.2018, до того ж виконані позивачем роботи відповідачем прийнято без зауваження, тоді як, про недоліки у виконаних роботах відповідачем заявлено у серпні 2020 року, після звернення позивача до суду про стягнення заборгованості.

10. Також, у касаційній скарзі скаржник зазначає орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції, розмір якого складає 115.500,00 грн, та, у випадку задоволення касаційної скарги, просить Суд, стягнути понесені ним витрати на оплату послуг адвоката, з відповідача.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи, та клопотання подані сторонами під час касаційного розгляду

11. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас вказуючи на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

12. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.01.2018 між ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (замовник) та ТОВ «Крон Ч та К» (підрядник) укладено договір підряду № 008/01, відповідно до умов якого, на умовах цього договору підряду (далі - договір) підрядник зобов`язується своїми або залученими силами і засобами за завданням замовника виконати у встановлений строк ізоляційні роботи модулів котла та трубопроводів за межами котла (далі-роботи), на об`єкті будівництва - теплова електростанція, що працює на біопаливі - перша черга будівництва за адресою: поштовий індекс 08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38а/1 (далі-об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх (п.1.1. договору).

13. Перелік, об`єм та вартість робіт з`ясовані сторонами та підписані у вигляді договірної ціни, додаток № 1, який є невід`ємною частиною даного договору, зведений кошторисний розрахунок, локальний кошторис № 4-1-1, Відомість обсягів робіт, підсумкова відомість ресурсів, оформлених додатком № 2, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

14. Відповідно до п. 2.1. договору, вартість предмету договору, за домовленістю сторін, становить 1 414 131,01 (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч сто тридцять одна грн 01 коп.), ПДВ 20% складає - 282 .826,20 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять шість грн. 20 коп.), разом з ПДВ - 1 696 957,21 (один мільйон шістсот дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім грн, 21 коп.), що визначено договірною ціною до договору підряду № 008/01 від 25 січня 2018 року, яка є невід`ємною частиною даного договору.

15. Згідно п. 2.2. договору, загальна вартість робіт за цим договором є твердою, і може бути зміненою сторонами лише за умов надання згоди замовником на перегляд обсягів та/або складу робіт за цим договором, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

16. Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що оплата суми, визначеної у п. 2.1. договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника в наступному порядку:

- авансовий платіж у розмірі 50% від суми договору, що становить 707065,50 грн. (сімсот сім тисяч шістдесят п`ять гривень 50 коп.), ПДВ 20% складає - 141413,10 грн. (сто сорок одна тисяча чотириста тринадцять гривень 10 коп.), разом з ПДВ - 848478,60 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 60 коп.). Замовник на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання договору та не пізніше 3 календарних днів відповідно рахунку підрядника (п.2.3.1 договору);

- 30% від суми договору, що складає 424 239,30 грн. (чотириста двадцять чотири тисячі двісті тридцять дев`ять гривень 30 коп.), ПДВ 20% складає - 84 847,86 грн.(вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім гривень 86 коп.), разом з ПДВ - 509 087,16грн. (п`ятсот дев`ять тисяч вісімдесят сім гривень 16 коп.) замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ 2в, складених сторонами на основі довідки про вартість виконаних робіт і витрат форми КБ-3 (п. 2.3.2. договору);

- решту платежів 20% від суми договору, що становить 282 826,20 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень 20 коп.), ПДВ 20 % складає 56 565, 24 грн. (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 24 коп.), разом з ПДВ - 339 391,44 грн. (триста тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто одна гривня 44 коп.) Замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом квітня місяця 2018 року, але не пізніше 25 квітня 2018 року (п. 2.3.3. договору);

- передбачена цим Договором вартість робіт може бути змінена у разі: зміни проектних рішень; зміни обсягів і складу робіт; зупинення робіт за рішенням Замовника та через обставини непереборної сили; зміни за рішенням або з вини Замовника строків будівництва; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт ( 2.3.4., 2.3.4.1., 2.3.4.2., 2.3.4.3., 2.3.4.4., 2.3.4.5.);

17. Рішення про зміну вартості робіт приймається у разі взаємної згоди сторін і оформлюється додатковою угодою до цього договору із зазначенням причини зміни вартості робіт (п.п. 2.3.5. договору).

18. Відповідно до п. 3.1. договору, роботи за цим договором підрядник зобов`язаний виконати у строк, але не більше 35 робочих днів, починаючи з 25 січня 2018 року, при умові передачі котла до 25 січня 2018 року. При зміні терміну передачі котла відповідно термін виконання робіт буде продовжений на новий термін тільки після передачі котла. Підготовчий період складає 12 календарних днів. Акт передачі котла є основою для продовження терміну роботи на котлі. Якщо офіційно буде перенесено термін передачі котла, відповідно і буде перенесений термін виконання робіт по теплової ізоляції.

19. Пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що після виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний передати їх результати замовнику за актом приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ - 2в, КБ - 3).

20. Згідно із п. 8.2. договору, замовник протягом п`яти робочих днів з дня отримання від підрядника Актів приймання-передачі виконаних робіт має підписати або спрямувати обґрунтовану відмову підряднику від їх підписання.

21. Якщо після прийняття робіт замовник виявив відступи від умов цього договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані Підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (п. 8.4. договору).

22. Пунктом 8.5. договору сторони передбачили, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями Підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

23. Відповідно до п. 9.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

24. У випадку порушення строків оплати, передбачених п. 2.3.2. договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Підрядник залишає за собою право на відшкодування збитків у повному обсязі відповідно законодавства України, якщо замовник не доведе, що порушення цього договору сталося не з його вини (п. 9.2. договору).

25. Договір є чинним з дати його підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань але не пізніше 01.05.2018. З усіх істотних умов цього договору сторони дійшли до згоди і включили їх в текст цього договору (п.п. 15.2., 15.3. договору).

26. 10.04.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до умов якої, за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 2.3.1. договору та викладено його в наступній редакції:

« 2.3.1. Авансовий платіж у розмірі 41,07% від суми договору, що становить 580797,67 грн., ПДВ 20% складає 116 159,54 грн., разом з ПДВ - 696 957,21 грн., замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання додаткової угоди №1 до договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року та не пізніше 10-ти календарних днів відповідно до зміненого рахунку підрядника.» (п. 1 додаткової угоди № 1 до договору).

27. Також, за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 2.3.2. договору та викладено його в наступній редакції:

« 2.3.2. Платіж у розмірі 166 666,67 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт по договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року.» (п. 2 додаткової угоди № 1).

28. Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 2.3.3. договору та викладено його в наступній редакції:

« 2.3.3. Решту платежу в сумі, що складає 833 333,33 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника через 90 (дев`яносто) днів з дати закінчення робіт по договору підряду №008/01 від 25.01.2018 року та підписання актів виконаних робіт.».

29. Згідно з п. 4 додаткової угоди № 1 за взаємною згодою сторін внесено зміни до п. 3.1. договору та викладено його в наступній редакції:

« 3.1. Підрядник зобов`язується виконати роботи по договору у строк, що не перевищує 35 робочих днів, починаючи з 10 квітня 2018 року, при умові своєчасної оплати авансового платежу згідно п. 2.3.1. додаткової угоди №1 від 10.04.2018 року до договору підряду № 008/01 від 25.01.2018 року.

При зміні терміну передачі трубопроводів модулів котла за межами котла та сплати авансового платежу відповідно термін виконання робіт буде продовжений на новий термін.

Сплата авансового платежу є основою для продовження терміну роботи на котлі.

Якщо офіційно буде перенесено термін передачі котла, відповідно і буде перенесений термін виконання робіт по тепловій ізоляції.».

30. Відповідно до п. 6 додаткової угоди № 1, додаткова угода набирає чинності з дати її підписання.

31. Позивачем, в підтвердження факту виконання робіт за договором та їх прийняття відповідачем були надані:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та акт прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за лютий 2018 року (підписані 19.02.2018) на загальну суму 1.232.139,97 грн, які містять підписи сторін та скріпленими відтисками їх печаток;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та акт прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2018 року (підписані 01.06.2018) на загальну суму 464.817,24 грн, які містять підписи сторін та скріпленими відтисками їх печаток.

32. Матеріали справи свідчать, що вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень та їх підписи скріплені печатками підприємств, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

33. Крім того, позивачем були сформовані рахунки - фактури № 6 від 19.02.2018 на суму 1 232 139,97 грн та № 12 від 01.06.2018 на суму 464 817,24 грн., щодо оплати робіт, згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та акту прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за лютий 2018 року (підписані 19.02.2018) на загальну суму 1 232 139,97 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та акт прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2018 року (підписані 01.06.2018) на загальну суму 464 817,24 грн.

34. За виконані позивачем підрядні роботи відповідач розрахувався частково в розмірі 696.957,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.05.2018 № 1857, від 14.05.2018 № 1923 та банківськими виписками позивача.

35. Крім того, матеріали справи містять наступне листування сторін:

- Лист відповідача № 157/04 від 05.08.2020, адресований позивачу, щодо перевірки якості виконання робіт по договору, в якому наголошувалось на тому, що в процесі пуско-налагоджувальних робіт та подальшої експлуатації парового котла протягом 2019-2020 років виявлено невідповідність виконаних робіт встановленими ДБН нормам, а тому, з метою перевірки та встановлення невідповідності ДБН температурного режиму та поверхні ізоляції котла, прийняття рішення щодо усунення в разі підтвердження вказаних недоліків і порушень, відповідач просив направити представника для прийняття участі в роботі комісії по перевірці вказаних питань; робота комісії запланована на 12.08.2020 з 10-00 по 16-00;

- лист позивача № 02017 від 12.08.2020, адресований відповідачу, в якому позивач повідомив про неможливість участі в запланованій комісії 12.08.2020, посилаючись зокрема на те, що відповідне питання роботи комісії має бути вирішено сторонами завчасно;

36. З огляду на те, що відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт виконав не в повному обсязі, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 1 732 935,32 грн., з яких: 1 000 000,01 грн. основного боргу, 564 250,54 грн. пені, 56 584,77 грн. 3% річних та 112 100,00 грн. інфляційних втрат.

Позиція Верховного Суду

37. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити.

38. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

39. Водночас, Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

40. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт за договором.

41. Суд першої інстанції, розглядаючи спір у справі, встановив, що позивачем виконано роботи обумовлені договором підряду, які було прийнято відповідачем, про що сторонами було складено та підписано акти прийому виконаних робіт КБ-2в від 19.02.2018 на суму 1 232 139,17 грн, від 01.06.2018 на суму 464 817,24 грн та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3. Відповідачем вказані акти та довідки підписано без заперечень. Водночас, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково на суму 696 957,20 грн, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 000 000 ,01 грн. Зважаючи на встановлені обставини, суд першої інстанції зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову про стягнення основної заборгованості, а також, перевіривши порядок нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що позивачем неправильно розраховано інфляційні втрати і пеню, виконавши правильний розрахунок, зробив висновок про часткове задоволення позову та стягнув відповідні суми інфляційних втрат, пені та 3% річних.

42. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив, що за результатами експертного дослідження фактично виконаних та підтверджених робіт за договором, проведеного за клопотанням відповідача, встановлено, що вартість фактично виконаних ТОВ «КРОН Ч та К» робіт по договору в 2018-2019 складає 914 187,45 грн з ПДВ. Отже, наявними у справі більш вірогідними доказами, в розумінні ст. 79 ГПК України, підтверджується факт виконання позивачем робіт за договором загалом на суму 914.187,45 грн., з яких: 497.792,91 грн за актом №1 від 19.02.2018, 416 394,54 грн за актом б/н від 01.06.2018. Оскільки матеріалами справи документально підтверджується факт виконання позивачем робіт за договором загалом на суму 914.187,45 грн, з яких відповідачем оплачено 696.957,20 грн, отже, підтверджений розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 217.230,25 грн, строк оплати якого настав. З урахуванням зазначеного апеляційним судом виконано розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, та відповідно визначено розмір вказаних нарахувань, які належать до стягнення.

43. Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного суду з огляду на таке.

44. Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.

46. Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

47. Згідно із статтею 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

48. Таким чином двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

49. Як вбачається з матеріалів справи, судами встановлено обставини прийняття відповідачем підрядних робіт, виконаних позивачем, та підписання сторонами актів приймання передачі форми КБ-2в та довідки про вартість робіт КБ-3. Вказаними документами було підтверджено виконання позивачем підрядних робіт на суму 1 696 957,21 грн, з яких відповідачем оплачено лише 696.957,20 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 1 000 000,01 грн.

50. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи погоджений сторонами розмір вартості виконаних робіт, визначений у актах приймання передачі, підписаних сторонами, посилався на те, що висновком експерта встановлено, що фактично позивачем було виконано роботи загальною вартістю 914.187,45 грн.

51. Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

52. Частинами 1, 2 статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

53. Водночас, касаційний суд зауважує, що суд призначає експертизу у разі встановлення, що надані сторонами у справі докази є взаємосуперечливими; на підставі наданих сторонами суду доказів неможливо встановити обставини, за яких виник спір у справі, а для правильного вирішення справи мають бути встановлені обставини, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. За таких обставин, суд, відповідно до положень статті 99 ГПК України, має право або за клопотання учасника справи, або за власною ініціативою призначити у справі експертизу.

54. Разом з цим, згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

55. Тоді як, відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

56. Верховний Суд зазначає, що оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності та взаємозв`язку всієї сукупності доказів. Подібний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 922/1653/21, від 26.09.2023 у справі № 904/3440/22, від 01.11.2022 у справі № 910/7853/21, від 06.09.2022 у справі № 924/898/21.

57. Так, переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційним судом було задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи. Водночас, судом апеляційної інстанції не було зазначено, для встановлення яких обставин є необхідним призначення експертизи, які саме обставин не можуть бути досліджені та встановлені судом апеляційної інстанції, з урахуванням наданих сторонами суду документів на підтвердження своїх вимог і заперечень, які питання виникли у апеляційного суду при досліджені доказів поданих сторонами, на які суд не може надати відповідь без спеціальних знань, зважаючи, що сторони не заперечували виконання позивачем робіт і суд апеляційної інстанції фактично погодився з доводами сторін про виконання таких робіт та підписання сторонами актів приймання передачі виконаних робіт у вартості, визначеній у актах.

58. Одночасно, апеляційним судом відхилено доводи відповідача щодо виконання робіт з недоліками, з посиланням на те, що матеріали справи містять листування між сторонами, яке стосується недоліків виконаної роботи, проте, по-перше, зміст вказаного листування свідчить про те, що відповідні недоліки у роботі виникли вже при експлуатації обладнання, а по-друге, це є підставою для наслідків, обумовлених ст. 858 Цивільного кодексу України, які є альтернативними, та умов договору. Проте, наявні у справі документи (звіт, експертний висновок), не містять жодних висновків стосовно вартості робіт, які є необхідними для усунення недоліків, як не містять і визначення вартості, на яку необхідно зменшити ціну договору, у зв`язку з заявленими недоліками, а отже, правові підстави для самостійного застосування судом наслідків ст. 858 Цивільного кодексу України - відсутні, адже, це є виключно правом учасників договору, проте, як позивач, так і відповідач не позбавлені права реалізувати обумовлені як договором, так і наведеною правовою нормою, визначені правові інструменти для врегулювання спірних питань щодо якості виконаної роботи, і що не входить до предмету врегулювання в межах заявленого позову про стягнення заборгованості та застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

59. Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи розмір вартості виконаних робіт, встановлений у висновку експерта, належним чином не обґрунтував, у зв?язку з якими обставинами зменшився розмір вартості виконаних позивачем робіт за договором, який підтверджено сторонами договору у актах приймання передачі. Судом апеляційної інстанції, в порушення положень ст. 86 ГПК України, не було досліджено та зазначено у постанові обставин, які спричинили таке зменшення розміру вартості виконаних позивачем робіт, з урахуванням поданих сторонами доказів та дій сторін у справі.

60. До того ж апеляційний суд, приймаючи беззаперечно висновки проведеної судової експертизи, та відповідний розмір вартості виконаних робіт, встановлений у висновку експерта, не врахував, що для експертного дослідження було надано не всі акти на закриття прихованих робіт. Так, у висновку експерта вказано, що актів на закриття прихованих робіт, що відображені у акті виконаних робіт КБ-2в б/н за червень 2018 на розгляд експерту не подавалось. Крім того, у висновку експерта зазначено, що проектна документація на розгляд експерта не подавалась, а на підставі актів на закриття прихованих робіт №№1-17, наданих сторонами на дослідження, експерт не має можливості встановити, чи насправді роботи були виконані у 2018-2019 роках. Отже, апеляційний суд не врахував, що вказані обставини могли вплинути на встановлення експертом повної вартості виконаних робіт за договором.

61. Незважаючи на вказане апеляційний суд прийнявши висновки експертизи в якості основного доказу, яким підтверджено розмір вартості виконаних позивачем робіт, не досліджував інших доказів у справі, апеляційний суд не спростував висновків суду першої інстанції про доведення сторонами розміру вартості виконаних позивачем робіт за договором, водночас, стягуючи меншу суму заборгованості з оплати виконаних позивачем робіт, апеляційний суд так і не встановив обставин, що стали причиною зменшення погодженого сторонами розміру вартості виконаних позивачем робіт за договором, вдавшись лише до цитування висновків експерта у постанові.

62. Тоді як, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідачем прийнято роботи, виконані позивачем за договором, що підтверджується, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками 19.02.2018 та 01.06.2018, актами прийому виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3). Вказані документи сторонами підписано без заперечень.

63. Одночасно, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що акти приймання передачі відповідачем підписано помилково, а також, що роботи виконані позивачем з недоліками.

64. Згідно з частинами першою-третьою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

65. Із правового аналізу вказаної норми слідує, що нею врегульовані різні випадки з різними правовими наслідками. Так, замовник, який при прийнятті робіт негайно не заявив про виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші явні недоліки у виконаній роботі, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Водночас замовник має право вже після прийняття робіт заявити про виявлені приховані недоліки (негайно після їх виявлення), тобто ті, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт. (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18).

66. Положеннями ст.ст. 859, 860 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

67. Згідно п. 7.4. договору, підрядник гарантує придатність результату виконаних робіт до експлуатації та якість виконаних робіт протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить двадцять чотири місяці для (вогнетривкої кладки інших (ізоляційних) призначень від дня прийняття робіт.

68. Так, судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідачем після прийняття робіт було виявлено відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, так як докази відповідного звернення відповідача до позивача, з урахуванням умов п. 8.4. договору, відсутні. Крім того, матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили, що між замовником і підрядником виник спір з приводу недоліків виконаної роботи, так як докази звернення відповідача до позивача, відповідно до умов п. 8.5. договору, з вимогою про проведення експертизи також відсутні.

69. Суд касаційної інстанції критично оцінює посилання апеляційного суду на лист відповідача від 05.08.2020 з вимогою щодо необхідності перевірки якості робіт, оскільки, з вказаним листом відповідач звернувся до позивача майже через 2,5 роки після прийняття таких робіт. Тоді як, розділом 7 договору, передбачено порядок інформування підрядника замовником, у межах гарантійного строку, у випадку встановлення недоліків та/або дефектів, який відповідачем не дотримано.

70. Разом з цим, згідно із статтями 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

71. Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

72. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторонами у п. 2.1 договору погоджено, що вартість предмету договору становить 1 696 957,21 грн. Згідно п. 2.2. договору, загальна вартість робіт за цим договором є твердою, і може бути зміненою сторонами лише за умов надання згоди замовником на перегляд обсягів та/або складу робіт за цим договором, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

73. Вищезазначеного не було в повній мірі враховано апеляційним судом, оскільки, вказуючи на те, що сторонами погоджено ціну у договорі та відповідно встановлюючи обставини підписання сторонами актів приймання передачі виконаних робіт на обумовлену вартість, апеляційний суд необґрунтовано зменшив розмір вартості виконаних відповідачем робіт за договором, чим фактично порушив основні принципи, матеріального права, визначені у ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, та принципи процесуального законодавства, визначені у ст. 2 Господарського процесуального кодексу, змагальність та рівність учасників судового процесу.

74. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).

75. Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акту законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами. Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв`язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 ЦК України та статті 61 Конституції України, необхідно керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи. (такий правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19).

76. Вказано не було враховано апеляційним судом, про що зазначав скаржник у касаційній скарзі, вказуючи на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, від 14.01.2021 у справі № 922/2216/18), що призвело до необґрунтованого рішення, отже, знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги.

77. Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що позивачем виконано зобов`язання за договором підряду, сторонами складено та підписано акти приймання передачі виконаних позивачем робіт без зауважень, водночас, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором, з урахуванням інфляційних втрат, 3 % річних та пені, виконавши обґрунтований перерахунок заявлених позивачем нарахувань.

78. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд констатує, що судом першої інстанції в повній мірі було встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку, з урахуванням всіх доводів, заперечень сторін та положень ст.ст. 73, 74, 86, 236 ГПК України, отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову, тоді як апеляційний суд, в порушення зазначених положень процесуального законодавства, безпідставно та необґрунтовано скасував законне рішення суду першої інстанції.

79. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1,4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга, є обґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

81. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

82. Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, а судом апеляційної інстанції помилково та безпідставно скасовано судове рішення, яке відповідає закону. За таких обставин, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

83. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв?язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 41 590,45 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОН Ч та К».

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОН Ч та К» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі №911/2131/20 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2020 у справі № 911/2131/20 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38А; код ЄДРПОУ 33742752)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОН Ч та К» (54037, м. Миколаїв, вул. І.Франка, 31; код ЄДРПОУ 13849441) 41 590,45 грн (сорок одну тисячу п?ятсот дев?яносто грн) 45 коп судового збору за розгляд касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

О.О. Мамалуй