УХВАЛА
20 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1242/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуя О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Вектра плюс"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.,
від 08.01.2024
у справі за позовом ОСОБА_1 ,
до Приватного підприємства "Вектра плюс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2 ;
2. ОСОБА_3 ;
3. Приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Прокоп Олександр Едуардович;
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортний сервіс";
5. ОСОБА_4 ;
6. ОСОБА_5 ;
7. ОСОБА_6 ;
про визнання недійсними рішень, скасування реєстраційного запису,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024:
- поновлено Приватному підприємству "Вектра плюс" пропущений строк для подання апеляційної скарги;
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Вектра плюс" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/1242/23;
- зупинено апеляційне провадження у справі №917/1242/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №757/47946/19-ц та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №757/47946/19-ц;
- зобов`язано учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №757/47946/19-ц.
24.01.2024 Приватне підприємство "Вектра плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 917/1242/23 в якій просило змінити ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024, виклавши абзац третій резолютивної частини ухвали в наступній редакції: "Зупинити провадження у справі №917/1242/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 757/47946/19-ц та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 757/47946/19-ц".
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.)
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- у резолютивній частині ухвали Східний апеляційний господарський суд постановив зупинити апеляційне провадження у справі №917/1242/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №757/47946/19-ц та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №757/47946/19-ц. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі. При цьому системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України свідчить про відсутність передбачених чинним процесуальним законом підстав для зупинення окремої стадії перегляду судових рішень (апеляційного або касаційного провадження). Чинним законодавством передбачено зупинення провадження у справі загалом, а не окремої його стадії;
- оскільки суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, а саме зупинив апеляційне провадження, а не провадження у справі взагалі, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі №917/1242/23 підлягає зміні.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України.
За приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
За змістом пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Наведений перелік є вичерпним.
Однак ухвала суду апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.
Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Тобто, вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту.
Разом з тим щодо оскарження ухвали апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у частині зупинення апеляційного провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №757/47946/19-ц, Суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Пунктом 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому, зокрема, пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Зупиняючи апеляційне провадження у справі № 917/1242/23, Східний апеляційний господарський суд зазначив, таке.
Приватне підприємство "Вектра плюс" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у цій справі якою, вчинено ряд процесуальних дій, зокрема пунктом 1 ухвали відзив відповідача на позовну заяву залишено без розгляду.
Щодо можливості оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції ухвали від 07.12.2023 в частині залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, апелянт зазначав, що оскільки відзив на позовну заяву є заявою у розумінні статті 161 Господарського процесуального кодексу України, то ухвалу суду першої інстанції в частині залишення відзиву без розгляду може бути оскаржено окремо відповідно до пункту 14 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду. Заявник апеляційної скарги посилався на відповідну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/1979/19.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у постанові від 11.09.2019 у справі №910/1979/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійсно дійшов висновку про те, що виходячи з системного тлумачення норм Господарського процесуального кодексу України, у пункті 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України йдеться про повернення заяв, поданих по суті справи, перелік яких наведено у частині другій статті 161 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, Великою Палатою Верховного Суду розглядається справа № 757/47946/19-ц, предметом перегляду в якій є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви (щодо забезпечення доказів), оскільки така ухвала (про залишення без розгляду заяви) не міститься в переліку ухвал, на які відповідно до частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Ухвалою від 26.04.2023 у справі 757/47946/19-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу №757/47946/19-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У вказаній ухвалі Верховний Суд зазначив, що згідно з правовою позицією Касаційного цивільного суду, законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, а не будь-якої іншої заяви (клопотання), під поняттям «заява» необхідно розуміти таку заяву (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю «позов», разом з тим, Касаційний господарський суд тотожні положення статті 255 Господарського процесуального кодексу України тлумачить по-іншому. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 вересня 2021 року у справі №910/1846/21 зазначено, що «відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 26.02.2019 у справі № 910/12099/17, постанова від 24.02.2020 у справі № 905/639/19) у пункті 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України йдеться про залишення без розгляду заяв, поданих по суті справи, перелік яких наведено у частині 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, що закріплена у § 1 "Заяви по суті справи" гл. 1 розділу II, згідно з якою заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву». Аналогічний підхід застосовує Касаційний господарський суд при тлумаченні поняття «заява» у пункті 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 вересня 2019 року у справа № 910/1979/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 922/1543/19).
В ухвалі від 26.04.2023 у справі 757/47946/19-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що наведене «звужувальне» тлумачення положень статті 255 Господарського процесуального кодексу України, яке застосовує Касаційний господарський суд, є помилковим, оскільки згідно з частиною другою статті 161 Господарського процесуального кодексу України (тотожна норма частини другої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України) заявою по суті справи, зокрема є позовна заява, оскарження ухвали про залишення без розгляду (повернення) якої окремо передбачено у пунктах 6, 14 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (тотожні норми пунктів 6, 16 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України), а ухвали про залишення без розгляду (повернення) відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву не є остаточним судовим рішенням, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, залишення таких заяви без розгляду (їх повернення) не позбавляє заявника права на повторне звернення, такі ухвали можливо оскаржити в апеляційному порядку разом із рішення суду; ця неузгодженість у судовій практиці, насамперед, зумовлена відсутністю у процесуальному законодавстві чітких критеріїв для обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору зазначених ухвал суду першої інстанції. Враховуючи викладене, Верховний Суд вказав на необхідність відступити від висновку, викладеного у наведених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 вересня 2018 року у справі №916/1461/16, від 26 лютого 2019 року у справі №910/12099/17, від 12 березня 2019 року у справі №918/361/18, від 11 вересня 2019 року у справі №910/1979/19, від 24 лютого 2020 року у справі №905/639/19, від 08 вересня 2021 року у справі №910/1846/21, від 10 листопада 2021 року у справі №922/1543/19 про те, що в апеляційному порядку окремо від рішення суду підлягають оскарженню ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду (повернення) заяв, поданих по суті справи.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №757/47946/19-ц прийнято вказану справу до розгляду та призначено її до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 26 липня 2023 року. У вказаній ухвалі зазначено, що оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, висловлених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, про те, що в апеляційному порядку окремо від рішення суду підлягають оскарженню ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду (повернення) заяв, поданих по суті справи, та з огляду на те, що принцип верховенства права вимагає юридичної визначеності щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Станом на 08.01.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про результат розгляду справи №757/47946/19-ц Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №757/47946/19-ц стосуватимуться можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без розгляду заяв, перелік яких наведено у частині другій статті 161 Господарського процесуального кодексу України (у тому числі, і відзиву на позовну заяву), і що Верховним Судом при переданні справи №757/47946/19-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено про намір відступити від правової позиції Касаційного господарського суду, викладеної, зокрема, в постанові від 11.09.2019 у справі № 910/1979/19 (на яку посилається апелянт у даній справі № 917/1242/23), з метою дотримання єдності судової практики, апеляційний господарський суд дійшов висновку за необхідне зупинити провадження у справі №917/1242/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №757/47946/19-ц.
Таким чином, Східний апеляційний господарський суд правомірно зупинив апеляційне провадження у даній справі з дотриманням зазначених процесуальних норм чинного законодавства.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали від 08.01.2024 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі.
Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судових рішень у порядку саме апеляційного провадження передбаченого главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, а тому безпідставними є доводи касаційної скарги стосовно того, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі №917/1242/23 підлягає зміні внаслідок зупинення апеляційного провадження, а не загалом провадження у справі.
Отже, правильне застосування Східним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваної ухвали від 08.01.2024 у частині зупинення апеляційного провадження у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Вектра плюс" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у цій справі на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Вектра плюс" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 917/1242/23 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. М. Баранець
Судді О. А. Кролевець
О. О. Мамалуй
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117142804 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні