Рішення

від 25.10.2007 по справі 34/422-07(11/402-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/422-07(11/402-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.07р.

Справа № 34/422-07(11/402-06)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна ЛТД", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область 

про стягнення 660 436, 39 грн.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить  суд стягнути 623 386, 67 грн., що складають суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за виконані робити по договорам №99-0238-02 від 11.02.99р., №20-0406-02 від 28.02.00р., 37 049, 72 грн. річних та витрати по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2007 р. по справі  стягнуто з відповідача 623 386, 67 грн. основного боргу, 37049, 72 грн.  3% річних 6 604, 36 грн. державного мита, 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повернуто позивачеві зайво сплачене держмито у сумі 115, 64 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р.  рішення господарського суду від 18.01.2007 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2007 р.  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2007 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд  до  господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням  виконуючого обов'язки голови суду від 25.07.2007 р.  справу  передано на розгляд судді Примак С.А.

Розпорядженням голови суду від 12.10.2007 р. в зв'язку з закінченням строку повноважень судді Примак С.А. справу передано судді Рудовській І.А. для подальшого  розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що строки позовної давності за спірними правовідносинами сплили ще до набрання чинності Цивільного кодексу України від 16.01.03р., то відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила про позовну давність необхідно застосовувати які були встановлені Цивільним кодексом УРСР, таким чином позивач пропустив строк позовної давності, що у відповідності до ст. 80 Цивільного кодексу УРСР, є підставою для відмови у позові.

Також відповідач зазначає, що посилання позивача на вимогу про сплату боргу №08 від 06.02.04р., як на підставу застосування до спірних відносин ст. 530 Цивільного кодексу України є необґрунтованим, та таким що не відповідає фактичним обставинам справи, пунктам 4, 10 спірних договорів.

У судовому  засіданні 23.10.2007 р.   згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва  до 25.10.2007 р.

В судове засідання 25.10.2007 р. представники сторін не з'явилися.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши представників сторін у судовому засіданні 23.10.2007 р. , господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

11.02.99р. сторони уклали договір підряду №99-0238-02,  та 28.02.00р. договір підряду №20-0406-02.

На виконання зазначених договорів позивач протягом 1999  та 2000 років виконував відповідачеві підрядні роботи з поточного та капітального ремонту обладнання, будівель, споруд та їх металоконструкцій.

Загальна вартість виконаних робіт скала 1 362 927, 27 грн., в т.ч.:

- за договором №99-0238-02 від 11.02.99р. - на суму 948 003, 84 грн.;

- за договором №20-0406-02 від 28.02.00р. - на суму 414 923, 40 грн.

Зазначене  вище підтверджується актами виконаних робіт Ф№2, копії яких залучені до матеріалів справи ( Том 1 арк.спр. 31, 40, 41, 49, 95, 96, 98, 99, 106, 117, 118, 131, 137, 138, 150; Том 2 арк. спр. 8, 9, 21, 22, 25, 52, 55, 56, 66, 67, 86, 92, 109, 114, 123-127, 135, 136, 140, 141).

Відповідно  до вимог  ст.345 Цивільного кодексу УРСР, чинної на момент   укладення  договору  замовник  зобов'язаний   оплатити   виконану  підрядчиком  роботу  після  здачі  всієї  роботи, якщо  інше  не встановлено  законом  або договором.

Відтак  , якщо  договором  або законом  не  передбачено  інше, розрахунки  на  розсуд  суду  за  договорами  підряду  починаються   з  моменту  здачі  виконаних  робіт  в  повному  об'ємі   підрядних  робіт.

В  даному  випадку  по  договору  підряду  № 99-0238-02 від  11.02.1999р. термін  сплати  настає 01.03.2000р., а  по  договору  № 20-0406-02  від 28.02.2000р. термін  сплати  настає  01.01.2001р.

          Відповідно  до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Відповідач  по  даним  договорам  підряду розрахувався  частково  в  наслідку  чого  у  відповідача  виникла  заборгованість  у  розмірі  493 185,66 грн.  по  двох   договорах.

  Доказів погашення заборгованості в сумі 493 185, 66 грн. відповідач суду  не надав.

   Відповідач  в  своїх  запереченнях  зазначив , що  позивач подав  до  суду позов  з  простроченням  позовної  давності, суд  вважає  заперечення  відповідача  не  обґрунтованими  і  вважає  що  позовна давність  не  прострочена  позивачем  з  наступних  підстав:  

-  відповідно  до  вимог ст.76 Цивільного кодексу  УРСР, ст.261 Цивільного кодексу  України   перебіг  позовної  давності  починається   від  дня  виникнення  право на  позов  ,  а  саме  в  даному  випадку   по  договору  підряду  № 99-0238-02 від  11.02.1999р.  він  настає  01.03.2000р.  а  по  договору  підряду № 20-0406-02  від 28.02.2000р. він    настає  01.01.2001р.;

  -  відповідно  до  вимог  ст.71 Цивільного кодексу   УРСР, ст.257 Цивільного кодексу   України   загальна  позовна  давність встановлюється  тривалістю  у три  роки;

   - відповідно  до  вимог  ст.78 ч.2 Цивільного кодексу УРСР та ст.263 ч.2 Цивільного кодексу   України  перебіг  позовної  давності   зупиняється  у  разі    ведення  мораторію  на  виконання  зобов'язання,  в  наслідку  чого термін  позовної  давності  зупиняється   на  період  часу    коли  діє  мораторій   і  він  не  зараховується  в  термін  позовної  давності;

   В  даному  випадку   у  відношенні   відповідача  протягом  2000-2007  року  неодноразово  було  порушено    провадження  про  банкрутство господарським  судом  Дніпропетровської  області  про,  що  свідчить  відповідь  судді  господарського  суду  Дніпропетровської  області. В  наслідку  порушень  про  банкрутство   ухвалами  суду ,  вводився   мораторій  відповідно  до  вимог ст.12  Закону  України „Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом”. При  розрахунках  часу  коли  вводився   мораторій   суд  дійшов  висновку , що   позивач  подавши  позовну  заяву  про  стягнення  з  відповідача  заборгованості  22.11.2006р.  подав  його  в  межах  позовної  давності.

  При викладених обставинах  суд  вважає  стягнути  з  відповідача  на  користь  позивача  суму  основного боргу  у  розмірі   493 185 грн.66 коп.  

  Позивач  також  просить  суд  стягнути  з  відповідача    інфляційні  у  розмірі  130 201 грн. 01 коп. та 3%- річних  у розмірі  37049 грн. 72 коп.  

   Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

          Суд  вважає  задовольнити   дані  вимоги  позивача та  стягнути  з  відповідача  3%- річних  у  розмірі  37 049, 72 грн.,  та   інфляційні -   у  розмірі 130 201, 01 грн.

          Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу с. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

                 З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.  526, 625 Цивільного кодексу  України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85, 116  Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити.  

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпровський  металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ (51902, м. Дніпродзержинськ, вул.. Кірова 18Б, ЄДРПОУ 05393043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна ЛТД", м. Дніпродзержинськ (51931, м. Дніпродзержинськ, вул.. Ковалевича, 3 ЄДРПОУ 20286518) 493 185, 66 грн. основного боргу, 130 201,01 грн. - інфляційні,  37 049, 72 грн. річних,   6 604, 36 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Україна ЛТД", м. Дніпродзержинськ із державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 115, 64 грн., перераховане платіжним дорученням №525 від 11.08.06р., яке знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

Суддя

 І.А. Рудовська