Постанова

від 21.02.2024 по справі 804/7911/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 804/7911/17

адміністративне провадження № К/9901/3058/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроволодар" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 (судді - Верба І.О., Сидоренко Д.В., Тулянцева І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 (судді - Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)

у справі за позовом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроволодар" про визнання протиправним та скасування рішення,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненого позову від 15.12.2017, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3288/5 від 24.10.2017;

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта» від 14.08.2017 №121/АВ, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за №5150-0-33-17;

- відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання чого доручити Державному підприємству «Національні інформаційні системи», яке є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю №2171 від 16.04.1996, та виконує повноваження державного реєстратора відповідно закону.

На підставі заяв ТОВ «Агроволодар» позивачем вчинено реєстраційні дії - прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 №33190753 та від 19.05.2017 №35278971 (які згодом скасовані спірним наказом).

14.08.2017 ТОВ «Агро-Віта 2000» подано до Міністерства юстиції України скаргу №121/А, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за №25150-0-33-17, в якій скаржник просив:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 №№30988568; 30988487; 30988322; від 27.12.2016 №33190753; від 19.05.2017 №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_1, на підставі яких до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Агроволодар» на земельні ділянки розташовані на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- анулювати доступ нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру прав (а.с.80-83, 121-124 т.1).

04.09.2017 за вих.№3/25150-0-33-17/19К приватному нотаріусу ДМНО ОСОБА_1 направлено копію скарги ТОВ «Агро-Віта 2000» від 14.08.2017 №121/АВ та зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги буде розміщено на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України із зазначенням веб-адреси сайту (т.1 а.с.158).

На веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про те, що 23.10.2017 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, кабінет №1103 відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (т.1 а.с.119-120), https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-23-jovtnya-2017-roku, наступного змісту: «На засідання Комісії запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг:

… «…» …

32. Розгляд по суті скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ВІТА 2000» від 14.08.2017 №121/АВ, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.08.2017 №25150-0-33-17. (Тип об`єкта нерухомого майна: земельні ділянки; Адреса: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, Перещепинська м/р). Адреса: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, Голубівська с/р)».

За результатами розгляду скарги ТОВ «Агро-Віта 2000» від 14.08.2017 №121/А Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 23.10.2017 прийнято висновок, згідно якого Комісією вирішено:

1) скаргу ТОВ «Агро-Віта 2000» від 14.08.2017 №121/АВ задовольнити частково;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 року №33190753 та від 19.05.2017 №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1;

3) тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

В обґрунтування висновку Комісією зазначено наступне:

- на підставі оскаржуваних рішень нотаріусом ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав щодо земельних ділянок внесено записи про державну реєстрацію оренди за ТОВ «Агроволодар». Для проведення вказаної реєстрації прав оренди заявниками були надані договори оренди цих земельних ділянок, укладені 11.08.2016, 09.09.2016, 15.05.2017 між фізичними особами - власниками таких земельних ділянок та ТОВ «Агроволодар»;

- до заяви про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровими номерами 1223282000:02:032:0522 подавався витяг з Державного земельного кадастру від 17.12.2016 №НВ-1204236092016, який містить ознаки виправлення шляхом замазування відомостей про оренду (суборенду);

- також до заяв щодо державної реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223210500:02:041:0475, 1223210500:02:041:0473, 1223210500:02:009:0293, 1223210500:02:034:0576 подавалися витяги з Державного земельного кадастру від 11.08.2016 №НВ-1203707162016, №НВ-1203706602016, №НВ-12037070І2016, від 05.05.2017 №НВ-1204511602017, сканкопії яких відсутні;

- під час державної реєстрації права оренди за ТОВ «Агроволодар» на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223210500:02:041:0475, 1223210500:02:041:0473, 1223210500:02:009:0293 розділи Державного реєстру прав щодо цих земельних ділянок містили витяги з Державного земельного кадастру від 02.06.2016 №НВ-1203491042016, від 03.06.2016 року №НВ-1203494692016 та №НВ-1203494642016, відповідно до яких право оренди зареєстровано за ТОВ «Агро-Віта 2000» згідно з чинними договорами, укладеним у 2012 році між ТОВ «Агро-Віта 2000» та власниками земельних ділянок;

- виходячи з положень частини третьої статті 3 Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації;

- статтею 18 Закону передбачено порядок державної реєстрації прав, зокрема, прийняття і перевірку документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрацію заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. При цьому відповідно до частини четвертої статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам;

- частиною третьою статті 10 Закону встановлено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником;

- згідно з пунктом 12 «Порядку державної реєстрації речових прав на майно та їх обтяжень», затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2015 (далі - Порядок №1127), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для про державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної прав, відмови в державній реєстрації прав.

- статтею 24 Закону встановлено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

- частиною другою цієї статті передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав;

- також, абзацом третім частини першої цієї статті, встановлено, що не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства;

- зазначені обставини свідчать про те, що нотаріусом ОСОБА_1 належним чином не було перевірено інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам третьої статті 10, статті 18 Закону і призвело до державної реєстрації земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «Агро-Віта 2000» згідно з договорами оренди, за ТОВ «Агроволодар»;

- частиною шостою статті 37 Закону визначено, що за результатами скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи п мотивоване рішення, зокрема, про задоволення (повне чи часткове) скарги прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав;

- частиною другою статті 26 Закону передбачено, що у випадку задоволення скарги Міністерством юстиції України за результатами її розгляду шляхом рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав;

- тому Комісія приходить до висновку, що державну реєстрацію права ТОВ «Агроволодар» на земельні ділянки здійснено з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки нотаріусом ОСОБА_1 не встановлено факт відсутності або наявності уже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню;

- враховуючи вищезазначене, у нотаріуса ОСОБА_1 були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень, а тому записи Державного реєстру прав, на підставі цих рішень, підлягають скасуванню;

- також у зв`язку із зазначеними порушеннями законодавства у сфері державної реєстрації прав нотаріусом ОСОБА_1 є підстави для тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці, підстави для анулювання його доступу до Державного реєстру прав відсутні.

На підставі вищевказаного висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 Міністерством юстиції України 24.10.2017 винесено оскаржуваний наказ №3288/5, згідно якого, відповідно до пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 «Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, наказано (т.1 а.с.26):

1) скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» від 14.08.2017 №121/АВ задовольнити частково;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 №33190753 та від 19.05.2017 №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1;

3) тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці;

4) в іншій частині вимог відмовити;

5) виконання пункту 2 наказу покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату;

6) виконання пункту 3 наказу покласти на державне підприємство «Національні інформаційні системи».

02.11.2017 позивачем отримано лист відповідача від 25.10.2017 №4/25150-0-33-17/19н про розгляд скарги ТОВ «Агро-Віта 2000» від 14.08.2017 №121/АВ та винесення наказу від 24.10.2017 №3288/5, який був доданий до листа (т.1 а.с.25-26).

Позивач, не погоджуючись з висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 та наказом Міністерства юстиції України від 24.10.2017, оскаржив їх до суду.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що його не було повідомлено про розгляд скарги, а також не направлено копії скарги ТОВ «Агро-Віта 2000». В свою чергу, зміст розміщеного оголошення на веб-сайті Міністерства не надавав можливість позивачу дізнатись, що розглядатиметься скарга щодо реєстраційних дій, проведених ним, а розгляд скарги не передбачав часу для належної підготовки з його боку до участі в розгляді справи.

Також покликався на те, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ним було здійснено усі дії, у відповідності до вимог чинного законодавства. В свою чергу, приймаючи відповідні висновки Комісії від 23.10.2017 та наказ №3288/5 від 24.10.2017, відповідачем було порушено не тільки положення чинного законодавства відносно позивача, як державного реєстратора, який здійснює свої функції у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, а також було порушено вимоги ухвали про забезпечення позову, проголошені ухвалою від 25.07.2017 у справі №826/9117/17.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не носить обов`язкового характеру для суб`єкта розгляду скарги, самостійно не порушує прав позивача, та підлягає оцінці відповідачем при прийнятті наказу.

Суди дійшли висновку, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не створює для особи обов`язків і наслідків за результатами його прийняття.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відновлення позивачу, як державному реєстратору, доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суди виходили з того, що на час розгляду справи судом першої інстанції такий доступ було відновлено. Вказана обставина свідчить про відсутність порушеного права позивача у формі відсутності доступу до вказаного реєстру, та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо відновлення доступу до нього.

Надаючи оцінку правомірності винесення наказу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції позивачем - приватним нотаріусом ОСОБА_1 не оскаржено ані в повному обсязі, ані в частині додержання відповідачем процедурних питань розгляду скарги ТОВ «Агро-Віта 2000». Суд визнав безпідставними покликання ТОВ «Агроволодар» на порушення відповідачем процедури розгляду скарги, що зачіпає інтереси приватного нотаріуса ОСОБА_1, оскільки ТОВ «Агроволодар» не є представником позивача, а самостійних вимог, щодо порушення відповідачем процедури розгляду скарги третьою особою при розгляді даної справи не заявлялось.

Щодо суті наказу, суди виходили з того, що на дату проведення позивачем реєстраційних дій - прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесені записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Агроволодар» на земельні ділянки, були чинними договори оренди, укладені між орендодавцями та ТОВ «Агро-Віта 2000», отже, оскаржуваним наказом фактично скасовано проведену позивачем подвійну реєстрацію права оренди на одні й ті ж самі земельні ділянки. Внаслідок таких дій державного реєстратора неправомірно здійснена повторна реєстрація договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги третя особа - ТОВ «Агроволодар» покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, надання неправильної оцінки обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на помилковість висновків судів про те, що закінчення строку дії санкції, в даному випадку тимчасового блокування нотаріусу доступу до реєстру, нотаріус позбавлений права поновити свої порушені права шляхом скасування рішення, яким такі санкції до нього було застосовано.

Також покликається на те, що висновок судів про наявність зареєстрованого права оренди за ТОВ «Агро-Віта 2000» спростосується витягами з Державного земельного кадастру, які підтверджують відсутність зареєстрованого похідного права (права оренди) за будь-якими третіми особами на момент проведення державної реєстрації права оренди за ТОВ «Агроволодар», а саме станом на 2016 та 2017 роки.

Крім того покликається на те, що положеннями пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено обов`язок державного реєстратора здійснити запит до відповідного органу тільки в тому разі, якщо він проводить державну реєстрацію прав, що виникли до 01 січня 2013 року.

У разі проведення державної реєстрації прав, які виникли після 01.01.2013 обов`язок по здійсненню запиту до державних органів, передбачений пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не розповсюджується на державного реєстратора.

Оскільки заявником - ТОВ «Агроволодар» для проведення державної реєстрації було надано державному реєстратору витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, на які реєструвалось похідне право - право оренди, у державного реєстратора не було обов`язку та підстав для звернення до органів влади із запитом про надання інформації щодо наявності чи відсутності зареєстрованих договорів оренди на земельні ділянки.

Покликається на те, що оскаржуваний наказ прийнято під час дії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 25.07.2017 по справі №826/9117/17, якою заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії (у будь-який спосіб) щодо перереєстрації майнових та немайнових прав, у тому числі права користування земельними ділянками (будь-яких похідних речових прав на земельні ділянки), на майно та земельні ділянки, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (код ЄДРПОУ 40419480) та/або знаходяться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (код ЄДРПОУ 40419480) на праві власності та/або праві оренди, відповідно.

Також покликається на те, що Мінюст протиправно розглянув по суті скарги ТОВ «Агро-Віта 2000», оскільки такі були подані поза межами визначеного законом строку її подання.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною 2 ст. 37 Закону №1952-IV встановлено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону №1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав); 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Згідно ч.ч 9, 10 ст. 37 Закону №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (у редакцій чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1128), передбачає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку №1128 встановлено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Згідно з п.п. 6, 7 Порядку №1128 у разі коли розгляд скарги відповідно до Законів здійснюється іншим суб`єктом розгляду скарги, така скарга у строк не більше п`яти календарних днів з моменту її реєстрації пересилається суб`єктом розгляду скарги, яким отримано скаргу, за належністю відповідному суб`єкту розгляду скарги, про що повідомляється відповідному скаржнику.

Строк розгляду скарги у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, обраховується з дати її реєстрації належним суб`єктом розгляду скарги. При цьому вимога Законів щодо строків подання скарги вважається виконаною, якщо така скарга подана у відповідні строки до суб`єкта розгляду скарги, який пересилав її до належного суб`єкта розгляду скарги.

У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

У разі наявності у суб`єкта розгляду скарги інших скарг з питання, порушеного у скарзі, розгляд таких скарг по суті об`єднується та здійснюється у строки, які обраховуються з моменту реєстрації скарги, поданої раніше.

Відповідно до п. 8 Порядку № Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. (п. 9 Порядку №1128).

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). (п. 10. Порядку №1128).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії. (п. 11 Порядку №1128).

За результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п. 12 Порядку №1128).

Третя особа - ТОВ «Агроволодар» зокрема, оскаржує судові рішення попередніх інстанцій з підстави необґрунтованості спірного наказу Мінюсту у частині скасування реєстраційних дій.

У постанові від 14.08.2023 у справі №320/9713/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"…завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Наказ №2461/5 від 26.07.2018 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.05.2018 №40912306 стосується виключно майнових прав третіх осіб.

Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Тому у частині скасування рішення про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду."

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №826/1906/17, від 10.08.2021 у справі №240/1127/20, від 13.01.2022 у справі №826/9221/17, від 07.07.2022 у справі №280/2030/21, від 30.11.2022 у справі №240/15899/20 та від 22.03.2023 у справі №826/7686/16.

У постанові від 01.07.2020 у справі №9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом».

З огляду на вищенаведене, нотаріус у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження пункту 2 наказу, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 №33190753 та від 19.05.2017 №35278971, в жодному виді провадження, а тому провадження у справі у цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від №3288/5 від 24.10.2017 в частині щодо тимчасового, строком на 3 місяці, блокування доступу приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, колегія суддів виходить з наступного.

Наказ Мінюсту у вказаній частині третьої особи - ТОВ "Агроволодар" безпосередньо не стосується, водночас висновки судів попередніх інстанцій у цій частині мають вплив на права та інтереси Товариства, враховуючи що застосування до позивача такої санкції відбулось внаслідок встановлених відповідачем порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, допущених позивачем, що в свою чергу, стало підставою для скасування проведеної ним державної реєстрації права оренди третьої особи на спірні земельні ділянки.

Зокрема, судами попередніх інстанцій було встановлено, що нотаріусом ОСОБА_1 допущено порушення вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав, внаслідок чого прийнято рішення та проведено державну реєстрацію іншого речового права при наявності вже зареєстрованих прав за іншою особою.

Суди виходили з того, що на дату проведення позивачем реєстраційних дій - прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесені записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Агроволодар» на земельні ділянки, були чинними договори оренди, укладені між орендодавцями та ТОВ «Агро-Віта 2000». Внаслідок таких дій державного реєстратора неправомірно здійснена повторна реєстрація договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про допущення позивачем порушень чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав та наявність у відповідача підстав для зупинення позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

ТОВ «Агроволодар» такі обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, не спростовано.

Покликання заявника в обгрунтування касаційної скарги на відсутність у нотаріуса обов`язку здійснювати запит до державних органів, у разі проведення державної реєстрації прав, які виникли після 01.01.2013, є безпідставним, оскільки в силу положень ч. 4 ст. 24 Закону №1952-ІV державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації речового права в разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Вказане свідчить, що під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, незалежно від дати виникнення таких, у державного реєстратора наявний обов`язок перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Також безпідставним є покликання в обгрунтування касаційної скарги на прийняття спірного наказу під час дії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 25.07.2017 у справі №826/9117/17, оскільки оскаржуваним у цій частині рішенням відповідач тимчасово заблокував доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що не було предметом судової заборони згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 25.07.2017 у справі №826/9117/17.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження в частині позовних вимог про скасування п. 2 наказу Міністерства юстиції України №3288/5 від 24.10.2017 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», а в іншій частині - про залишення рішень судів без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 354, 356, 359 КАС України,-

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування п. 2 наказу Міністерства юстиції України №3288/5 від 24.10.2017 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

В цій частині провадження у справі №804/7911/17 закрити.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук