Постанова

від 27.11.2018 по справі 804/7911/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

27 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/7911/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,

за участі представника апелянта - третьої особи ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в адміністративній справі №804/7911/17 (головуючий 1-ї інстанції Верба І.О., рішення виготовлено в повному обсязі 11.05.2018 року) за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, (треті особи - Державне підприємство Національні інформаційні системи , Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар , Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 ) про визнання протиправними та скасування наказу та висновкуг, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 28.11.2017 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, (треті особи - Державне підприємство Національні інформаційні системи , Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар , Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 ), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3288/5 від 24.10.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта від 14.08.2017 року №121/АВ, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 року за №5150-0-33-17;

- відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання чого доручити Державному підприємству Національні інформаційні системи , яке є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агроволодар подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини справи, внаслідок чого неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірних висновків в рішенні.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта - третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги третьої особи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував.

Позивач та представники третіх осіб - ДП Національні інформаційні системи , ТОВ Агро-Віта 2000 в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_4 є приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю №2171 від 16.04.1996 року, та виконує повноваження державного реєстратора відповідно закону.

На підставі заяв ТОВ Агроволодар позивачем вчинено реєстраційні дії - прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 року №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 року №33190753 та від 19.05.2017 року №35278971, (які в подальшому скасовані спірним наказом).

Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 подано скаргу до Міністерства юстиції України від 14.08.2017 року №121/А, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 року за №25150-0-33-17, в якій скаржник просив:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 року №№ 30988568; 30988487; 30988322; від 27.12.2016 року №33190753; від 19.05.2017 року №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_4 на підставі яких до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесені записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агроволодар на земельні ділянки розташовані на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- анулювати доступ нотаріусу ОСОБА_4 до Державного реєстру прав (а.с.80-83, 121-124 т.1).

За результатами розгляду вказаної скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 23.10.2017 року прийнято висновок, згідно якого:

1) скаргу ТОВ Агро-Віта 2000 від 14.08.2017 року №121/АВ задоволено частково;

2) скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 року №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 року №33190753 та від 19.05.2017 року №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4;

3) тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (а.с.160-163 т.1).

На підставі вищевказаного висновку Міністерством юстиції України 24.10.2017 року винесено наказ №3288/5, яким відповідно до пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128.

1) скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 від 14.08.2017 року №121/АВ задоволено частково;

2) скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 року №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 року №33190753 та від 19.05.2017 року №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4;

3) тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці;

4) в іншій частині вимог відмовлено (а.с.164 т.1).

Цим же наказом виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату, виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство Національні інформаційні системи .

02.11.2017 року позивачем отримано лист відповідача від 25.10.2017 року №4/25150-0-33-17/19н про розгляд скарги ТОВ Агро-Віта 2000 та винесення оскаржуваного наказу (а.с.25-26 т.1).

Позивач не погодився з висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 та наказом Міністерства юстиції України від 24.10.2017 року, та оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не носить обов'язкового характеру для суб'єкта розгляду скарги, самостійно не порушує прав позивача, та підлягає оцінці відповідачем при прийнятті наказу. Встановлені судом на час розгляду справи по суті обставини відновлення доступу позивача, як державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є підставою для висновку про відсутність порушеного права позивача у формі відсутності доступу до вказаного реєстру, та підставою для відмови у задоволенні позову щодо відновлення такого права. Щодо суті наказу, суд першої інстанції зазначив, що на дату проведення позивачем реєстраційних дій - прийнятя рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесені записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агроволодар на земельні ділянки, були чинними договори оренди, укладені між орендодавцями та ТОВ Агро-Віта 2000 , отже, оскаржуваним наказом фактично скасовано проведену позивачем подвійну реєстрацію права оренди на одні й ті ж самі земельні ділянки. Матеріалами справи підтвердились висновки комісії про незабезпечення позивачем виготовлення сканкопій документів при вчиненні трьох реєстраційних дій 17.08.2016 року всупереч вимогам ст.ст.17 та 18 Закону №1952. Крім того задоволення позову призведе до відновлення судом у реєстрі недостовірних відомостей, що прямо суперечить принципу верховенства права та принципу правової визначеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952-IV (далі по тексту - Закон №1952), Законом України Про нотаріат від 02.09.1993 року №3425-ХІІ (далі по тексту - Закон №3425), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (далі по тексту- Порядок №868, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2012 року №296/5 (далі по тексту - Порядок №296/5).

Відповідно до статті 46 Закону №3425 нотаріус є спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону №1952.

До повноважень органу державної реєстрації прав, у тому числі приватного нотаріуса, як державного реєстратора, належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації, здійснення інших повноважень, передбачених законами України.

Стосовно визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду скарги ТОВ Агро-Віта 2000 вказаним висновком:

1) скаргу ТОВ Агро-Віта 2000 від 14.08.2017 року №121/АВ задоволено частково;

2) скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 року №№30988568, 30988487, 30988322, від 27.12.2016 року №33190753 та від 19.05.2017 року №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4;

3) тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

4) в іншій частині вимог відмовлено (а.с.164 т.1).

Відповідно до вимог пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Таким чином 24.10.2017 року Міністерством юстиції України, як суб'єктом розгляду скарги, було прийнято рішення у формі ОСОБА_5 №3288/5 з урахуванням висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 року.

Згідно пункту 19 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.

Вказаним Порядком не передбачено оскарження до суду висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції вірно зазначив, що за своїм змістом і правовим визначенням висновок має рекомендаційний характер та не зобов'язує Міністерство юстиції України приймати наказ у відповідності до викладених у ньому результатів, з чим погоджується колегія суддів.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 11.04.2018 року по справі №826/5575/17, адміністративне провадження (ЄДРСР 73468494).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.10.2017 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не створює для особи обов'язків і наслідків за результатами його прийняття.

Щодо позовних вимог про відновлення позивачу, як державному реєстратору, доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи судом першої інстанції такий доступ було відновлено.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що вказана обставина свідчить про відсутність порушеного права позивача у формі відсутності доступу до вказаного реєстру, та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо відновлення доступу до нього.

Вимоги апелянта - третьої особи - ТОВ Агроволодар в апеляційній скарзі про задоволення позовних вимог і в цій частині, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки анулювання позивачу, як державному реєстратору, доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не порушує прав та інтересів ТОВ Агроволодар .

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3288/5 від 24.10.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи оцінку правомірності винесення наказу, колегія суддів виходить із сукупності всіх фактичних обставин справи, а не лише формальних та процедурних питань. Треба зазначити, що рішення суду першої інстанції позивачем - приватним нотаріусом ОСОБА_4 не оскаржено ані в повному обсязі, ані з в частині додержання відповідачем процедурних питань розгляду скарги ТОВ Агро-Вита 2000 .

Посилання апелянта третьої особи - ТОВ Агроволодар на порушення відповідачем процедури розгляду скарги, що зачіпає інтереси приватного нотаріуса ОСОБА_4 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки апелянт не є представником позивача, а самостійних вимог, щодо порушення відповідачем процедури розгляду скарги третьою особою при розгляді даної справи не заявлялось.

Щодо суті оскаржуваного наказу.

З матеріалів справи та доданих до скарги ТОВ Агро-Віта 2000 доказів вбачається укладення останнім, як орендарем, 10.03.2012 року договорів оренди землі з 5-ма фізичними особами, Договори зареєстровані у Відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи, реєстратор ОСОБА_6 (а.с.125-141 т.1).

Листом головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.07.2013 року за №19-4-0.221-9561/2-17 ТОВ Агро-Віта 2000 повідомлено про зареєстровані станом на 31.12.2012 року договори оренди земельних ділянок (паїв), серед яких за порядковими №45, 50, 59, 130, 160 підтверджено реєстрацію вищевказаних п'яти договорів (а.с.142-149 т.1).

З наданих Інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.08.2016 року №№ 30988568; 30988487; 30988322; від 27.12.2016 року №33190753; від 19.05.2017 року №35278971, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_4 та нв підставі таких рішень до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесені записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агроволодар на земельні ділянки, що є предметами договорів оренди землі від 10.03.2012 року між фізичними особами та ТОВ Агро-Віта 2000 (а.с.127, 130, 133, 136, 139 т.1).

З наведеного вбачається, що на дату здійснення приватним нотаріусом ОСОБА_4 реєстраційних дій були чинними договори оренди, укладені між орендодавцями та ТОВ Агро-Віта 2000 .

Таким чином, оскаржуваним наказом скасовано проведену позивачем подвійну реєстрацію права оренди на одні й ті ж самі земельні ділянки.

Колегія суддів вважає, що скасовані внаказом відповідача рішення приватного нотаріуса ОСОБА_4, як державного реєстратора є протиправними, оскільки на момент їх прийняття були чинними перші договіри оренди, які зареєстровані в установленому законодавством порядку, а тому у державного реєстратора не було підстав для державної реєстрації права оренди ТОВ Агроволодар .

Внаслідок таких дій державного реєстратора неправомірно здійснена повторна реєстрація договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Неприпустимість подвійної реєстрації похідних прав підтверджено постановою Верхового Суду від 20.02.2018 року по справі №818/2658/14, постановою Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року по справі 825/1287/15-а.

В апеляційній скарзі третя особа ТОВ Агроволодар посилається на ту обставину, що оскаржуваний позивачем ОСОБА_5 №3288/5 від 24.10.2017 року прийнятий під час дії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2017 року по справі №826/9117/17 (а.с.10-12 т.1).

З тексту вказаної ухвали вбачається, що судом заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії (у будь-який спосіб) щодо перереєстрації майнових та немайнових прав, у тому числі права користування земельними ділянками (будь-яких похідних речових прав на земельні ділянки), на майно та земельні ділянки, які належать товариству з обмеженою відповідальністю Агроволодар (код ЄДРПОУ 40419480) та/або знаходяться у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар на праві власності та/або праві оренди, відповідно.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у справі №826/9117/17 є конкретний наказ Мінюста України, в якому визначені конкретні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо конкретних земельних ділянок.

Надаючи оцінку межам заходів забезпечення адміністративного позову у справі №826/9117/17, колегія суддів зазначає, що вказані заходи розповсюджуються виключно на предмет спору у вказаній справі, і не розповсюджуються на будь-яке майно, що належить ТОВ Агроволодар у різних формах речових прав. Земельні ділянки, щодо яких заявлений спір у справі №826/9117/17 та справі, яка розглядається не є тотожнім ані повністю ані частково, отже, обмеження, запроваджені вказаної ухвалою суду, самостійно та безпосередньо не впливали на прийняття відповідачем оскаржуваного наказу.

Посилання апелянта ТОВ Агроволодар в скарзі на ту обставину, що Міністерством юстиції України порушено строки розгляду скарги ТОВ Агро-Віта 2000 від 14.08.2017 року №121/АВ, а відтак спірний наказ відповідача є неправомірним, колегією суддів до уваги не приймаються та не розглядаються, оскільки такі підстави не були предметом позову ОСОБА_4 та судом першої інстанції не досліджувались.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено правомірність ОСОБА_5 №3288/5 від 24.10.2017 року, в тому числі про скасування рішень позивача у відповідному державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки державним реєстратором вчинені істотні порушення процедури реєстрації.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроволодар на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в адміністративній справі №804/7911/17 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в адміністративній справі №804/7911/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2018 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак