Ухвала

від 21.02.2024 по справі 360/1148/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа №360/1148/19

адміністративне провадження № К/990/1795/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління МВС України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №360/1148/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Кремінського районного відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

12 січня 2024 року Головне управління МВС України в Луганській області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №360/1148/19.

Ухвалою від 8 лютого 2024 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Головного управління МВС України в Луганській області у зв`язку з несплатою судового збору.

В межах встановленого ухвалою строку, скаржник направив до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Заявник просив надати додатковий час на сплату судового збору, оскільки станом на дату подачі заяви додаткове фінансування на сплату судового збору не надійшло.

Проаналізувавши клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків, Суд прийшов до таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.

У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.

Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.

Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що судом вже було продовжено відповідачу строк для усунення недоліків, підстави для задоволення повторного клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.

Таким чином, недоліки касаційної скарги у межах наданого строку не усунуто, а тому така касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 328, 332 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню МВС України в Луганській області у задоволені клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

2. Касаційну скаргу Головного управління МВС України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №360/1148/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Кремінського районного відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - повернути скаржнику.

3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

4. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду