Постанова

від 21.02.2024 по справі 260/1793/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа №260/1793/19

провадження № К/9901/12893/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Тюшківської сільської ради Міжгірського району в Закарпатській області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (в складі колегії суддів: головуючого судді - Судової-Хомюк Н.М., суддів: Сеника Р.П., Хобор Р.Б.) у справі №260/1793/19,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (далі - відповідач), в якій просив:

визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 4 від 27.10.2019 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 »;

поновити ОСОБА_1 на посаді Тюшківського сільського голови Міжгірського району Закарпатської області з 27.10.2019;

стягнути з Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.10.2019 по день винесення рішення суду без урахування обов`язкових відрахувань;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Тюшківського сільського голови Міжгірського району Закарпатської області та в частині стягнення з Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць без урахування обов`язкових відрахувань.

стягнути з відповідача на користь позивача 30 000 грн моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням з посади.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначалося, що рішення відповідача №4 від 27 жовтня 2019 року восьмої сесії шостого скликання «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови», є протиправним у повному обсязі, оскільки очевидно, що у відповідача не було жодних законних підстав для припинення його повноважень та звільнення з займаної посади, адже тільки цього дня відповідачем його було поновлено на роботі і відразу ж повторно звільнено з займаної посади сільського голови.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 4 від 27.10.2019 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді Тюшківського сільського голови з 28 жовтня 2019 року.

Стягнуто із Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2019 року по 21 серпня 2020 року в розмірі 109 210, 90 грн. (сто дев`ять тисяч двісті десять гривень, 90 коп.) із утриманням із цієї суми належних податків та зборів.

Рішення в частині поновлення на посаді Тюшківського сільського голови та стягнення із Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10 868, 00 грн. (десять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень, 00 коп.) із утриманням із цієї суми належних податків та зборів присуджено до негайного виконання.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що підстави зазначені в оскаржуваному рішенні № 4 від 27.10.2019 були предметом дослідження в рамках справи №260/461/19 та повторне зазначення їх в рішенні без дотримання процедури та без надання можливості сільському голові реалізувати права, що виникли у зв`язку із його щойно поновленням, не може само по собі вказувати як на безумовні підстави для повторного дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 , як сільського голови.

5. Суд першої інстанції вважав, що оскільки після поновлення позивача на роботі за рішенням суду по справі №260/461/19, останній не виконував своїх посадових обов`язків жодного дня, то, як наслідок, відсутні підстави вважати, що позивач, як сільський голова Тюшківської сільської ради систематично порушував закони України, права громадян, та не забезпечував здійснення наданих йому повноважень.

6. Суд першої інстанції також констатував факт порушення процедури скликання сесії Тюшківської сільської ради шостого скликання, оскільки відповідачем не надано суду доказів щодо донесення до відома населення часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради 27 жовтня 2019 року.

7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 апеляційну скаргу Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 скасовано та прийнято у справі №260/1793/19 постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

8. Суд апеляційної інстанції встановив, що 10.10.2019 з метою доведення до відома жителів територіальної громади с.Тюшка на дошці оголошень Тюшківської сільської ради було розміщено розпорядження про час скликання, місце проведення та питання, які винесені на розгляд Тюшківської сільської ради 27.10.2019; 17.10.2019, позивачем отримано повідомлення про скликання чергової сесії 27 жовтня 2019 року об 14:00 годині, однак на зазначену сесію не з`явився, причини неможливості бути присутнім на сесії не повідомив, та у позовній заяві підтвердив про існування вказаних обставин.

9. Щодо мотивів суду першої інстанції про те, що після поновлення на посаді за рішенням суду у справі № 260/461/19 ОСОБА_1 не виконував своїх посадових обов`язків жодного дня, тощо, суд апеляційної інстанції зазначив, що Восьмий апеляційний адміністративний суд 11.02.2020, залишаючи апеляційну скаргу Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 без змін у справі № 260/461/19 (провадженні №857/12383/19) визначив, що оскаржуване рішення першої позачергової сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 10.03.2019 №2 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови» прийняте з порушенням вимог Конституції України та Закону №280/97-ВР, без дотримання встановленої законом процедури. Суд апеляційної інстанції зауважив, що з врахуванням цієї обставини, депутати Тюшківської сільської ради здійснювали оцінку діяльності сільського голови за період 2018-2019 років, що відображається у долученому до матеріалів справи Протоколі восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 27.10.2019 та з дотриманням процедури у відповідності до прийнятого Регламенту Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновками судової справи № 260/461/19 підтверджується, що перша сесія шостого скликання Тюшківської сільської ради була проведена 05 листопада 2015 року, на якій було заслухано інформацію про обрання позивача сільським головою, а також зазначено наступне: «Щодо оглянутого та дослідженого у судовому засіданні оригіналу «Журналу реєстрації рішень, розпоряджень, інструкцій, протоколів» Тюшківської сільської ради у такому в період з 2018 по 2019 роки зареєстровано рішення про скликання чергової сесії, зокрема 05 січня 2018 року, 13 лютого 2018 року, 06 квітня 2018 року, 04 червня 2018 року, 29 серпня 2018 року, 19 жовтня 2018 року, 05 грудня 2018 року, 03 січня 2019 року, 04 березня 2019 року. Разом з тим, 08 січня 2018 року містяться відомості про скликання загальних зборів та звіт сільського голови, 19 липня 2018 року - про проведення підсумків за перше півріччя, 01 жовтня 2018 року - про проведення підсумків виконання доходів за 9 місяців, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наявність вищевказаних записів про скликання чергових сесій в період з 2018 по 2019 роки та звітування не свідчить про призначення відповідних сесій сільської ради та скликання загальних зборів щодо звітування перед громадою села, оскільки на вимогу суду такі розпорядження сільського голови суду не надані, що ставить під сумнів наявність таких.

Крім того, вказані обставини підтверджуються показами свідків, опитаних у судовому засіданні, які стверджують, що чергові сесії сільської ради та збори громади не проводилися, що і стало підставою для збору підписів про систематичне порушення законодавства позивачем».

11. Суд апеляційної інстанції зауважив, що право органу місцевого самоврядування достроково припиняти повноваження сільського голови є виключним дискреційним повноваженням даного органу, тому суд не має права втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінки мотивам сесії сільської ради, з яких вона виходила, достроково припиняючи повноваження міського голови. Тобто, спірне рішення восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 4 від 27.10.2019 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 » бути перевірено судом лише на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.

12. Водночас суд апеляційної інстанції врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2019 у справі № 129/2130/14-а, згідно з яким «незначні процедурні порушення проведення позачергової сесії, не вплинули на результати голосування повноважним складом сесії, у зв`язку з чим оскаржуване рішення не може бути визнано протиправним.», «З огляду на те, що більш ніж 2/3 від загального складу депутатів сільради у визначений законом спосіб висловились за недовіру сільському голові, то прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов`язків сільським головою, якому висловлено недовіру, суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону № 280/97-ВР ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад, так і сільських, селищних міських голів.».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

13. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 у справі №260/1793/19 - залишити в силі.

14. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 липня 2019 року у справі №129/2130/14-а, який застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні з огляду на те, що правовідносини, що склалися у справі №129/2130/14-а та в даній справі, не є ідентичними.

15. Представником позивача зауважено, що процедурні питання, які вказані у постанові Верховного Суду від 26 липня 2019 року у справі №129/2130/14-а стосуються порядку скликання сесії та відображають регламентоване частиною четвертою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» право депутатів скликати засідання сесії у разі немотивованої відмови сільського голови, натомість в даній справі №260/1793/19 право секретаря ради на скликання сесії позивачем не оспорювалося та не оспорюється, що свідчить, на переконання скаржника, про відмінність правовідносин у цій справі від тих, що склалися у справі №129/2130/14-а.

16. Посилаючись на фактичні у цій справі обставини, скаржник також зауважує, що на порядку денному чіткого питання про поновлення на посаді сільського голови та питання дострокового припинення повноважень сільського голови не було включено до порядку денного сесії, на якій, разом з тим, позивач присутній не був, та на якій відповідач прийняв спірне рішення. Саме ця обставина, на переконання позивача, відрізняє спірні правовідносини зі справою №129/2130/14-а.

17. Із посиланням на норми матеріального права, позивач зауважує, що законодавець встановив певний алгоритм дій для поновлення особи на роботі; 27.10.2019 позивач був поновлений на роботі і з цього моменту на нього поширювалися гарантовані права, передбачені статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 42, частини одинадцятої статті 46 указаного Закону сільський голова головує на пленарних засіданнях ради. Позивач також зауважує, що законодавець додатково визначив підстави, коли сільський голова не здійснює головування на засіданнях сесії: у разі дострокового припинення його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження здійснює секретар відповідної ради (стаття 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»); у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто в разі невмотивованої відмови або неможливості скликати сесію - секретар ради; у випадку, передбаченому частиною восьмою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один х депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради. Проте, як зазначає позивач, жодна з наведених норм не була підставою для проведення засідання сесії ради під головуванням секретаря ради.

18. Поряд з наведеним, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі дослідив природу та характер спірних правовідносин, застосувавши правову позицію Верховного Суду у справі №129/2130/14-а і не врахував того факту, що наявність судового рішення у справі №260/461/19 відрізняє дані правовідносини. Позивач також вважає, що суд апеляційної інстанції помилково покликався в оскаржуваному судовому рішенні на наявність дискреційних повноважень відповідача, оскільки таке суперечить вимогам статті 2 КАС України.

19. Крім того, в касаційній скарзі представником позивача, зокрема, зазначено, що позивачу не було направлено копії апеляційної скарги і, як наслідок, він був позбавлений можливості надати відзив на апеляційну скаргу; позивача не було повідомлено належним чином про дату проведення в апеляційній інстанції судового засідання, а також не направлено оскаржуваної постанови.

20. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

21. Касаційна скарга адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 12.04.2021.

22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №260/1793/19.

24. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 у справі №260/461/19, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020, позов ОСОБА_2 до Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 10.03.2019 № 2 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області з 11.03.2019. Стягнуто з Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з за період з моменту фактичного звільнення з 11.03.2019 по час прийняття судового рішення про поновлення на роботі 04.10.2019 у сумі 76 871,75 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області з 11.03.2019. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 10 867,80 з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

26. 10 жовтня 2019 року, розпорядженням Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 14 «Про скликання чергової сесії Тюшківської сільської ради», відповідно до пункту 2, підпункту 8 пункту 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», оголошено про скликання засідання чергової сесії шостого скликання 27 жовтня 2019 року об 14:00 годині в приміщенні Тюшківського НВК 1-2 ст. з наступним порядком денним:

« 1. Про регламент Тюшківської сільської ради;

2. Обговорення матеріалів судової справи за № 260/461/19 та прийняття відповідних рішень;

3. Різне;

Дане розпорядження довести до відома сільський депутатів.».

27. 17 жовтня 2019 року, позивачем отримано повідомлення про скликання чергової сесії 27 жовтня 2019 року об 14:00 годині.

28. 27 жовтня 2019 року, відповідно до протоколу Восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області затверджено Регламент Тюшківської сільської ради, утворено лічильну комісію Тюшківської сільської ради для підрахунку результатів таємного голосування та затвердження зразка бюлетенів, прийнято рішення № 3 «Про поновлення Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 » та № 4 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови».

29. Відповідно до протоколу № 1 засідання лічильної комісії про результати таємного голосування про дострокове припинення повноважень сільського голови, кількість голосів, що підтримала дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 - 8 (вісім). Кількість голосів, що не підтримала дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 - 0 (нуль).

30. 27 жовтня 2019 року, рішенням Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 3 «Про поновлення Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 », відповідно до пункту 16 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування України», абз. 2 частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», статті 235 Кодексу законів про працю України, статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» та з метою негайного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 в справі № 260/461/19, Тяшківська сільська рада вирішила поновити ОСОБА_1 на посаді Тюшківського сільського голови з 11 березня 2019 року.

31. 27 жовтня 2019 року, рішенням Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 4 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови» (далі також Рішення №4), у зв`язку із систематичним порушенням сільським головою законів України, прав громадян, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень, відповідно до пункту 16 статті 26, пунктів 2, 3 статті 42, пунктів 2, 3, 11 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи підсумки таємного голосування про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 , Тюшківська сільська рада вирішила:

« 1. Достроково припинити повноваження Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 з дня прийняття даного рішення.

2. Звільнити ОСОБА_1 з посади Тюшківського сільського голови з 27 жовтня 2019 року у зв`язку із достроковим припиненням повноважень.

3. Повноваження Тюшківського сільського голови тимчасово виконує секретар Тюшківської сільської ради Грицовляк М.І..

4. Виконуючій повноваження сільського голови - секретарю сільської ради Грицовляк М.І. у п`ятнадцятиденний термін звернутися до Верховної Ради України з клопотанням про призначення позачергових виборів Тюшківського сільського голови.».

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України в чинній редакції).

34. Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

37. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).

38. Згідно з частиною першою статті 42 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови починається з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частини першої та другої статті 79 цього Закону.

39. Частиною третьою статті 47 Закону №280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

40. За змістом частин першої та абзацу першого частини другої статті 79 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі: його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; відкликання з посади за народною ініціативою; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

41. Згідно частини третьої статті 79 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

42. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

43. У контексті спірних правовідносин Верховний Суд зауважує, що прийняття рішень про рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови є законодавчо передбаченим правом селищної ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом. Прийняття таких рішень відбувається у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та належить до виключних повноважень відповідної ради.

44. Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи голови сільської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів сільської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень сільського голови.

45. Водночас здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, у рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови сільської ради має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

46. Отже, оскаржуване рішення відповідача повинно бути перевірене адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.

47. Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18, від 22.04.2020 у справі №360/2169/19 і надалі підтримані у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №802/1463/18-а, від 21.10.2021 у справі №240/6076/18 від 23.06.2023 у справі №240/39337/21, а також від 21.12.2023 у справі №440/2017/20.

48. Відхиляючи мотиви рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено частково та ухвалюючи постанову про відмову в позові, суд апеляційної інстанції зосередив увагу на тому, що 10 жовтня 2019 року, розпорядженням Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 14 «Про скликання чергової сесії Тюшківської сільської ради», відповідно до пункту 2, підпункту 8 пункту 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», оголошено про скликання засідання чергової сесії шостого скликання 27 жовтня 2019 року об 14:00 годині в приміщенні Тюшківського НВК 1-2 ст. з наступним порядком денним:

« 1. Про регламент Тюшківської сільської ради.

2. Обговорення матеріалів судової справи за № 260/461/19 та прийняття відповідних рішень.

3. Різне.

Дане розпорядження довести до відома сільський депутатів».

49. 17 жовтня 2019 року позивачем отримано повідомлення про скликання чергової сесії 27 жовтня 2019 року об 14:00 годині, однак він на зазначену сесію не з`явився, причини неможливості бути присутнім на сесії не повідомив.

50. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою доведення до відома жителів територіальної громади с.Тюшка на дошці оголошень Тюшківської сільської ради 10.10.2019 було розміщено розпорядження про час скликання, місце проведення та питання, які винесені на розгляд Тюшківської сільської ради 27.10.2019.

51. Надаючи оцінку судовим рішенням у справі №260/461/19, суд апеляційної інстанції указав, що Восьмий апеляційний адміністративний суд 11.02.2020, залишаючи апеляційну скаргу Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року без змін у наведеній справі визначив, що оскаржуване рішення першої позачергової сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 10.03.2019 №2 «Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови» прийняте з порушенням вимог Конституції України та Закону №280/97-ВР, без дотримання встановленої законом процедури.

52. Суд апеляційної інстанції встановив, що, аналізуючи рішення суду у справі №260/461/19 та процедурні порушення, на які суд звернув увагу, депутати Тюшківської сільської ради повторно здійснили оцінку діяльності сільського голови за період 2018-2019 років та з дотриманням процедури у відповідності до прийнятого Регламенту Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області прийняли, поряд з іншими, оскаржуване Рішення №4. Указане знаходить своє підтвердження у Протоколі восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 27.10.2019.

53. Окрім цього, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові врахував висновок щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 липня 2019 року у справі №129/2130/14-а.

54. Повертаючись до доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, необхідність відступу від наведеної правової позиції скаржник обґрунтовує відмінністю фактичних обставин у справі №129/2130/14-а та у спірних правовідносинах.

55. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що системний аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

56. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

57. Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення відповідної норми права при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

58. Верховний Суд за результатами касаційного розгляду справи №129/2130/14-а (предметом розгляду якої було рішення про дострокове позбавлення повноважень особи, як голови сільської ради) погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що рішення Носовецької сільради про дострокове припинення повноважень її голови прийняте із дотриманням процедури та в межах повноважень, наданих відповідачу Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»; після відповідного обговорення, проголосувало 13 депутатів, тобто більше як 2/3 від загального складу ради; незначні процедурні порушення проведення позачергової сесії, не вплинули на результати голосування повноважним складом сесії, у зв`язку з чим оскаржуване рішення не може бути визнано протиправним.

59. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що різниця між фактичними обставинами справи може бути підставою для незастосування тої чи іншої правової позиції Судом. Водночас, відмінність обставин у справах не може слугувати підставою для відступу від висновків Верховного Суду.

60. Виходячи із встановлених у цій справі обставин, ухваленню спірного рішення (яке одноголосно було прийнято повноважним складом ради) передувало обговорення необхідності дострокового позбавлення повноважень позивача, як голови сільської ради. Згідно встановлених у справі №260/461/19 обставин - необхідність позбавлення повноважень ОСОБА_1 , як голови Тюшківської сільської ради передувало скликання ініціативною групою загальних зборів громади с. Тюшка, на яких обговорювалося питання про систематичне порушення сільським головою законодавства, та за результатами проведення зборів села, ініціативною групою було поставлено на обговорення питання щодо проведення збору підписів про відкликання з посади сільського голови ОСОБА_1 .

61. Верховний Суд зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 2000 року №1-рп/2000 визначено, що сільські, селищні, міські ради, як це, в свою чергу, логічно випливає із змісту частини третьої статті 140 Конституції України, а також частини першої статті 10 Закону № 280/97-ВР, є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради мають свої виконавчі органи, а, отже, - їм підзвітні та підконтрольні.

62. Відповідно до норм Конституції України (частина друга статті 141) сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою для того, щоб очолювати виконавчий орган ради та головувати на її засіданнях. Ці функції визначають сільського, селищного, міського голову передусім як посадову особу виконавчого органу ради та самої ради, їй підзвітну та перед нею відповідальну як за роботу виконавчого органу ради, так і за організацію роботи самої ради.

63. Згідно усталеного підходу, який неодноразово знаходив своє відображення в судових рішеннях Верховного Суду, виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

64. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

65. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

66. Верховний Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

67. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

68. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

69. Такі висновки були висловлені Верховним Судом у постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та підтримані, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №300/3110/20 та від 21.12.2023 у справі №440/2017/20.

70. Суд також зауважує, що правову позицію щодо оцінки процедури прийняття акта суб`єкта владних повноважень - відповідної ради, яку застосовано Верховним Судом у справі №129/2130/14-а та враховано судом апеляційної інстанції у цій справі, було також застосовано Верховним Судом у справі №1640/3394/18 (постанова від 26.06.2019) і у вже згаданій справі №440/2017/20 (постанова від 21.12.2023), та, виходячи із доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.

71. Доводи касаційної скарги зводяться до помилкового застосування судом апеляційної інстанції відповідної правової позиції з огляду на неподібність фактичних обставин справи, а також до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що не може бути предметом оцінки Верховним Судом, виходячи із підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України та меж касаційного перегляду, встановлених статтею 341 КАС України.

72. Водночас, відмінні ознаки, на які покликається скаржник у фактичних обставинах справи №129/2130/14-а та цієї справи, не указують на неможливість застосування у спірних правовідносинах правової позиції, що була врахована судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

73. А тому, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, є необґрунтованими.

74. У касаційній скарзі представник позивача також піднімає питання порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке може підпадати під наявність ознак для обов`язкового скасування судового рішення, передбаченого пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, а саме, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

75. Так, в касаційній скарзі зазначається, зокрема, про те, що позивача не було повідомлено належним чином про дату проведення в апеляційній інстанції судового засідання.

76. Верховний Суд критично оцінює такі доводи і указує, що матеріалами справи встановлено, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, копію апеляційної скарги, тощо, було надіслано на електронну адресу представника позивача - П. Кривка, яка була зазначена у позовній заяві, та згідно електронного листа від 30.11.2020 (том №2, а.с. 66) останній підтвердив отримання відповідного листа і додатків до нього.

77. Згодом, 26 січня 2021 року позивачем до суду апеляційної інстанції було подано заяву про розгляд справи без його участі (том №2, а.с. 68).

78. У судовому засіданні 26 січня 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд усною ухвалою суду відклав розгляд справи, а явку сторін в судове засідання визнав обов`язковою.

79. Згідно телефонограми від 04.02.2021 (том №2, а.с. 75) представника позивача - П. Кривку було повідомлено про відкладення розгляду справи і призначення судового засідання на 16.02.2021 на 13:30, а згідно електронного листа від 04.02.2021 останній підтвердив отримання ним відповідного повідомлення (том №2, а.с. 78).

80. У судовому засіданні 16 лютого 2021 року, на якому особисто був присутній позивач, що підтверджується відомостями з протоколу судового засідання (том №2, а.с. 87), суд апеляційної інстанції усною ухвалою відклав розгляд справи на 02.03.2021 на 13:30. Про відкладення розгляду справи на 02.03.2021 позивач додатково був ознайомлений розпискою (том №2, а.с. 89).

81. 01 березня 2021 року позивач до суду апеляційної інстанції подав заяву про проведення розгляду справи без його участі у зв`язку із поганим самопочуттям та неможливістю з`явитися в зал судових засідань, підтримавши в повному обсязі позовні вимоги (том №2, а.с. 94).

82. Ураховуючи наведене, доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та не знаходять свого підтвердження.

83. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

84. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

85. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

86. Враховуючи зазначене, із доводів касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

87. А тому, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а оскаржуване судове рішення - без змін.

88. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 2, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №260/1793/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко Ж.М.

Судді Верховного Суду