Ухвала

від 05.05.2021 по справі 260/1793/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 травня 2021 року

Київ

справа №260/1793/19

адміністративне провадження №К/9901/12893/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року

у справі №260/1793/19

за позовом ОСОБА_1

до Тюшківської сільської ради Міжгірського району в Закарпатській області

про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області №4 від 27 жовтня 2019 року Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді Тюшківського сільського голови Міжгірського району Закарпатської області з 27 жовтня 2019 року;

- стягнути з Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 жовтня 2019 року по день винесення рішення суду без урахування обов`язкових відрахувань;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді Тюшківського сільського голови Міжгірського району Закарпатської області та в частині стягнення з Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць без урахування обов`язкових відрахувань.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення восьмої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області №4 від 27 жовтня 2019 року Про дострокове припинення повноважень Тюшківського сільського голови ОСОБА_1 ; поновлено позивача на посаді Тюшківського сільського голови з 28 жовтня 2019 року; стягнуто із Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогул уз 28 жовтня 2019 року по 21 серпня 2020 року в розмірі 109 210,90 грн. із утриманням із цієї суми належних податків та зборів.

Рішення в частині поновлення на посаді Тюшківського сільського голови та стягнення із Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10 868,00 грн. (із утриманням із цієї суми належних податків та зборів присуджено до негайного виконання. В задоволенні інших позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

12 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №260/1793/19.

Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Зокрема, скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 липня 2019 року у справі №129/2130/14-а, який застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні з огляду на те, що правовідносини, що склалися у справі №129/2130/14-а та в даній справі, не є ідентичними.

Представником позивача зауважано, що процедурні питання, які вказані у постанові Верховного Суду від 26 липня 2019 року у справі №129/2130/14-а стосуються порядку скликання сесії та відображають регламентоване частиною четвертою статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування право депутатів скликати засідання сесії у разі немотивованої відмови сільського голови, натомість в даній справі №260/1793/19 право секретаря ради на скликання сесії позивачем не оспорювалося та не оспорюється, що свідчить, на переконання скаржника, про відмінність правовідносин у цій справі від тих, що склалися у справі №129/2130/14-а.

Крім того, в касаційній скарзі представником позивача, зокрема, зазначено, що позивача не було повідомлено належним чином про дату проведення в апеляційній інстанції судового засідання, що на думку скаржника, може свідчити про порушення норм процесуального права, а отже підлягає перевірці судом касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі вказують на наявність обставин визначених підпунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин, вказаних скаржником в касаційному порядку в межах доводів касаційної скарги.

Разом з тим, у касаційній скарзі порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

В обґрунтування клопотань зазначено, що копію оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року скаржником не отримано, в судовому засіданні участі не приймав, а про її зміст дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (оприлюднено 09 березня 2021 року), а касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 05 квітня 2021 року (згідно поштового штемпелю на конверті).

Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим такий строк слід поновити.

Керуючись статтями 12, 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Волошиної Любові Ярославівни - представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №260/1793/19.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/1793/19.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко ,

Судді Верховного Суду