Ухвала

від 21.02.2024 по справі 2-747/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 2-747/11

провадження № 61-17738ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (як фізичної особи та фізичної особи - підприємця), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 доларів США, з яких: 476 254,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 182 986,42 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 доларів США, з яких: 86 165,77 доларів США - заборгованість за кредитом; 32 100,30 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн, з яких: 986 461,30 грн - заборгованість за кредитом; 540 850,01 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, з яких: 312 243,74 грн - заборгованість за кредитом; 161 444,41 грн - заборгованість за відсотками, а всього - 8 215 610,20 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт»).

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року скасовано за нововиявленими обставинами та ухвалено нове судове рішення.

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (як фізичної особи та фізичної особи - підприємця), ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 доларів США, з яких: 476 254,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 182 986,42 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 доларів США, з яких: 86 165,77 доларів США - заборгованість за кредитом; 32 100,30 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн, з яких: 986 461,30 грн - заборгованість за кредитом; 540 850,01 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, з яких: 312 243,74 грн - заборгованість за кредитом; 161 444,41 грн - заборгованість за відсотками, а всього - 8 215 610,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2007 року № 010-2/07/1-905-07 у розмірі 197 051,67 доларів США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ «ФК «Форінт» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 доларів США; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 доларів США ; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, а всього - 8 104 919,37 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Форінт» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2007 року № 010-2/07/1-905-07 у розмірі 197 051,67 доларів США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року відмовлено.

У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 23 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2024 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для роз`яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому його змісту.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що рішення суду може бути роз`яснено, у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Суть роз`яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що резолютивна частина постанови апеляційного суду є зрозумілою та не передбачає різних варіантів її тлумачення, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням та власного тлумачення норм чинного ЦПК України, якими врегульовано питання роз`яснення судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник