Ухвала

від 02.10.2024 по справі 2-747/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня2024 року

м. Київ

справа № 2-747/11

провадження № 61-17738св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» та ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Турутею Захаром Олеговичем, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року у складі судді Аркатової К. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П., касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Шевченко Дар`єю Станіславівною, на постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, касаційні скарги ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Турутею Захаром Олеговичем, та ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Шевченко Дар`єю Станіславівною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено генеральну кредитну угоду № 07-01-90-08, відповідно до якої укладено кредитні договори: від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08; від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08; від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 та від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08. Також 10 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010-2/07/1-905-07.

Для забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, укладеними відповідно до угоди, 12 травня 2008 року з ОСОБА_2 укладено договір поруки № 07-01-90/3-08, а з ОСОБА_3 укладено договір поруки № 07-01-90/2-08.

Взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів позичальник не виконував у зв`язку із чим виникла заборгованість перед банком.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитними договорами: від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у сумі 732 421,6 доларів США (за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 5 854 245,82 грн), від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у сумі 136 101,25 доларів США (за курсом НБУ становить 1 087 857,33 грн), від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у сумі 1 744 007,45 грн, від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у сумі 534 516,18 грн, а всього у сумі 9 220 626,78 грн. Також просило стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 серпня 2007 року № 010-2/07/1-905-07 155 660,97 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 244 198,14 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (як фізичної особи та фізичної особи - підприємця), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 доларів США, з яких: 476 254,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 182 986,42 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 доларів США, з яких: 86 165,77 доларів США - заборгованість за кредитом; 32 100,30 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн, з яких: 986 461,30 грн - заборгованість за кредитом; 540 850,01 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, з яких: 312 243,74 грн - заборгованість за кредитом; 161 444,41 грн - заборгованість за відсотками, а всього - 8 215 610,20 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт»).

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами, мотивуючи її тим, що він не приймав участі під час розгляду справи та не отримував жодної кореспонденції у справі, оскільки на момент розгляду справи та після цього фактично не проживав за вказаною у позові адресою. Він не був присутній під час проголошення рішення суду від 09 жовтня 2013 року, його представник ознайомився з матеріалами справи лише 01 квітня 2021 року. За результатами ознайомлення було виявлено, що додаткові угоди від 13 липня 2009 до кредитних договорів він не підписував, тому звернувся до ОСОБА_3 , яка в свою чергу знайшла оригінали вказаних договорів та додаткових угод.

У подальшому він та ОСОБА_3 звернулися до Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП у Харківській області із заявою про вчинення шахрайства. У рамках кримінального провадження за статтею 190 КК України проведена почеркознавча експертиза, яка констатувала, що підписи у додаткових угодах не належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вважав вказані обставини підроблення його та ОСОБА_3 підписів у додаткових угодах до кредитних договорів нововиявленими обставинами, а саме такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року.

Відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року у задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Форінт» про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року скасовано за нововиявленими обставинами та ухвалено нове судове рішення.

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (як фізичної особи та фізичної особи - підприємця), ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 доларів США, з яких: 476 254,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 182 986,42 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 доларів США, з яких: 86 165,77 доларів США - заборгованість за кредитом; 32 100,30 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн, з яких: 986 461,30 грн - заборгованість за кредитом; 540 850,01 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, з яких: 312 243,74 грн - заборгованість за кредитом; 161 444,41 грн - заборгованість за відсотками, а всього - 8 215 610,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2007 року № 010-2/07/1-905-07 у розмірі 197 051,67 доларів США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставина, на яку посилається заявник, а саме неналежність йому підпису у додаткових угодах, на підставі яких збільшився обсяг поруки за кредитним договором, є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Зазначена обставина є нововиявленою обставиною у справі.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ «ФК «Форінт» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 доларів США; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 доларів США ; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, а всього - 8 104 919,37 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Форінт» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2007 року № 010-2/07/1-905-07 у розмірі 197 051,67 доларів США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_2 не тільки був особисто обізнаний про розгляд судом першої інстанції цієї справи, а ще й приймав у ній активну участь, подаючи різні заяви та клопотання, уповноважував різних осіб на представництво його інтересів в суді, один з яких 09 грудня 2013 року отримав копію рішення суду по суті спору.

При цьому, апеляційний суд, надавши правову оцінку обставинам справи по суті спору, вказав, шо суд першої інстанції помилково вважав обставину непідписання ОСОБА_2 додаткових угод нововиявленою обставиною та безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення Дзержинського районного суду від 09 жовтня 2013 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважав, що необхідно ухвалити нове рішення по суті спору, враховуючи те, що ТОВ «ФК «Форінт» є новим кредитором у справі та з урахуванням часткового виконання рішення Дзержинського районного суду від 09 жовтня 2013 року у розмірі 110 690,83 грн.

У грудні 2023 року ОСОБА_3 та Шевченко Д. С. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулися до суду із заявами про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами.

Заяви мотивовані тим, що зазначена постанова суду набрала законної сили, але повинна бути переглянута за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 2 частиною другою статті 423 ЦПК України, оскільки встановлені в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова у кримінальній справі від 07 листопада 2023 року № 638/15233/23 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності фальшивість письмових доказів спростовують надання нею, як поручителем, згоди на внесення змін ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 до кредитних договорів та свідчать про припинення її поруки. Врахування судом апеляційної інстанції фальшивих письмових доказів призвели до незаконного судового рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у задоволенні заяв ОСОБА_3 та Шевченко Д. С. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що зроблені Дзержинським судом м. Харкова висновки, що містяться в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у кримінальній справі № 638/15233/23 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності не є нововиявленими обставинами у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не обов`язкові для суду апеляційної інстанції, оскільки є доказами, які не оцінювалися судом стосовно обставин, що були ним встановлені.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко Д. С., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «ФК «Форінт», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року із закриттям провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - адвокат Турутя З. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року в частині стягнення з неї як солідарного боржника заборгованості скасувати; постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Форінт» відмовити.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко Д. С., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - адвокат Турутя З. О., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С., на постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права по суті спору, а саме щодо підстав для припинення поруки.

Судом апеляційної інстанції не було враховано положення пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України та те, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була подана саме через врахування судом фальшивих доказів. При цьому, посилається на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у кримінальній справі № 638/15233/23.

Касаційна скарга ТОВ «ФК «Форінт» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, прийнявши до розгляду заяву та переглянувши рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами не врахували, що заявник пропустив присічний строк для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки йому було відомо про вказані ним обставини ще під час розгляду справи по суті.

Вказує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши правильного висновку про те, що наведені ОСОБА_2 обставини не є нововиявленими, помилково ухвалив нове судове рішення у справі по суті.

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року мотивована тим, що ОСОБА_3 не давала згоди на укладення додаткових угод боржника з банком, якими було збільшено обсяг її відповідальності, тому порука є припиненою.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 рокумотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права по суті спору, а саме щодо підстав для припинення поруки.

Судом апеляційної інстанції не було враховано положення пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України та те, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була подана саме через врахування судом фальшивих доказів. При цьому, посилається на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у кримінальній справі № 638/15233/23.

Посилається на обставини справи по суті спору, а також те, що поручитель не є експортом та не міг знати про підробку свого підпису в додаткових угодах.

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року мотивована тим, що ОСОБА_3 не давала згоди на укладення додаткових угод боржника з банком, якими було збільшено обсяг її відповідальності, тому порука є припиненою.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги

У лютому 2024 року ТОВ «ФК «Форінт» подало до Верховного Суду два аналогічні відзиви на касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С., на постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, в яких вказує, що викладені в них доводи є безпідставними та, фактично, повторює доводи своєї касаційної скарги.

Також, у лютому 2024 року ТОВ «ФК «Форінт» подало до Верховного Суду два аналогічні відзиви на касаційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., та представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, в якому вказує, що викладені в них доводи є безпідставними, не спростовує висновків суду про відсутність нововиявлених обставин, а, відповідно, й підстав для перегляду судового рішення, тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Форінт» та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С., на постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року.

19 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма права та обов`язками є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 (як фізичною особою та фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП)) укладено генеральну кредитну угоду № 07-01-90-08, відповідно до якої укладено кредитні договори: від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08; від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08; від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 та від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08. Також 10 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010-2/07/1-905-07.

На умовах кредитного договору № 010-2/07-01-0421-08 ОСОБА_1 надано кредит у сумі 571 400 доларів США строком до 12 травня 2018 року зі встановленою процентною ставкою 14,5 % річних.

На умовах кредитного договору № 010-2/07-01-0422-08 ФОП ОСОБА_1 надано кредит у сумі 90 000 доларів США строком по 12 травня 2018 року з встановленою процентною ставкою 14,5 % річних.

На умовах кредитного договору № 010-2/07-01-0811-08 ФОП ОСОБА_1 надано кредит у сумі 3 636 160 грн зі встановленою процентною ставкою 21,5 % річних.

На умовах кредитного договору № 010-2/07-01-0812-08 ОСОБА_1 надано кредит у сумі 314 340 грн зі встановленою процентною ставкою 21,5 % річних.

На умовах кредитного договору № 010-2/07/1-905-07 ОСОБА_1 надано кредит у сумі 245 000 доларів США строком по 25 липня 2022 року зі встановленою процентною ставкою 12,5 %.

Для забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, укладеними відповідно до угоди, 12 травня 2008 року з ОСОБА_2 укладено договір поруки № 07-01-90/3-08, а з ОСОБА_3 укладено договір поруки № 07-01-90/2-08.

За змістом додаткової угоди від 13 липня 2009 року № 2 до кредитного договору від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08; додаткової угоди від 13 липня 2009 року № 7 до кредитного договору від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08; додаткової угоди від 13 липня 2009 року № 2 до кредитного договору від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08; додаткової угоди від 13 липня 2009 № 3 до кредитного договору від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08, внесено зміни у відповідні кредитні договори.

Як на підставу перегляду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року ОСОБА_2 посилався на висновок судово-почеркознавчої експертизи від 12 жовтня 2021 року, проведеної у межах кримінального провадження № 12021221200001246, згідно з якого підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у наведених додаткових угодах виконані не ними, а іншою особою (особами).

Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має, як правило, оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

Кількісний ілюструє те, що певна проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням питання, щодо якого постає проблема.

А з погляду якісного критерію на виключність правової проблеми можуть вказувати:

- відсутність чи неефективність процесуальних механізмів її вирішення, що зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (процесуальний аспект);

- відсутність чи неефективність матеріальних гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментальних прав і свобод, внаслідок чого обґрунтованість обмежень останніх може зумовлювати необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (матеріальний аспект).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного у складі Верховного Суду вважає, що справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

При цьому, процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи, зокрема, якщо на ці обставини посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом при здійсненні певних процесуальних дій, дослідженні матеріалів справи тощо.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, №69529/01, §27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

У справі, що переглядається, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вказав, що обставина, на яку посилається заявник, а саме неналежність йому підпису у додаткових угодах, на підставі яких збільшився обсяг поруки за кредитним договором, є нововиявленою обставиною, тобто юридичним фактом, що має істотне значення для розгляду справи, існував на час її розгляду, але не був і не міг бути відомий заявнику, оскільки розгляд справи по суті та ухвалення рішення відбулося за відсутності останнього.

Суд дійшов висновку, що вказані обставини є нововиявленими згідно з пунктом 1 частини другою статті 423 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції, дійшовши висновків про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими та скасувавши оскаржуване рішення суду першої інстанції, ухвалив нове судове рішення по суті спору.

Такий підхід до перегляду рішення суду першої інстанції за наслідком перегляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами неодноразово підтримував Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18).

Верховний Суд у складі різних судових палат Касаційного цивільного суду неодноразово зазначав, що:

Апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України.

Відтак, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати по суті апеляційний суд немає, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо цього питання є сталою, що підтверджується також висновками, які містяться у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18), від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61-24916св18), від 19 вересня 2018 року у справі № 200/9663/16-ц (провадження № 61-18061св19), від 15 липня 2020 року у справі № 466/543/14-ц (провадження № 61-7223св20), від 15 липня 2020 року у справі № 2-215/11 (провадження № 61-46492св18), від 17 травня 2023 року у справі № 357/9196/18 (провадження № 61-1356св23), від 16 серпня 2023 року у справі № 299/1923/16-ц (провадження № 61-5169св22).

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким підходом до вирішення питання перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції за наслідком перегляду свого рішення за нововиявленими обставинами, оскільки він фактично позбавляє учасників процесу права апеляційного оскарження процесуального рішення суду першої інстанції про перегляд рішення по суті за нововиявленими обставинами.

За такого підходу, у разі, якщо суд першої інстанції вирішить переглянути своє рішення по суті спору за нововиявленими обставинами, то суд апеляційної інстанції вже, фактично, позбавлений процесуальної можливості відмовити заявнику у перегляді рішення за нововиявленими обставинами через відсутність таких нововиявлених обставин, оскільки, встановивши, що заявлені обставини не є нововиявленими, у будь-якому разі зобов`язаний переглянути таке рішення по суті спору, так як процесуальних повноважень скасувати таке рішення та направити питання відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції апеляційний суд ЦПК України не має.

Крім того, Касаційним цивільним судом було сформовано практику, за якої суд касаційної інстанції також позбавлений процесуальних повноважень, у разі встановлення відсутності заявлених нововиявлених обставин самостійно відмовляти у задоволенні заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами:

Згідно із частиною першою статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Тлумачення наведених процесуальних норм свідчить про те, що заява про перегляд судового рішення суду за нововиявленими обставинами по суті може бути розглянуто лише судом, що ухвалив судове рішення. Інакше, особа буде позбавлена права на перегляд такого судового рішення (частина сьома статті 429 ЦПК України).

Відповідний правовий висновок неодноразово викладався Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, від 24 лютого 2021 року у справі № 504/1852/13-ц (провадження № 61-2237св20).

Разом з тим, в судовій практиці Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду по іншому застосовуються аналогічні положення процесуального закону стосовно повноважень суду касаційної (апеляційної) інстанції, реалізованих за наслідками перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 910/1415/18, переглядаючи у касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанції, оскаржені судові рішення скасував. Прийняв нове рішення. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду, яке переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив в силі.

У постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції. Дійшов висновку про наявність підстав для її скасування та відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду, яка переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив її в силі.

У постанові від 02 березня 2021 року у справі №1.380.2019.001081 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу задовольнив, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасував, ухвалив нову постанову. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишив без змін.

Отже, касаційні господарський та адміністративний суди, переглядаючи судові рішення, ухвалені внаслідок перегляду за нововиявленими обставинами, безпосередньо розглядають заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, які подавались до цих судів, відповідно, та підтримують аналогічний порядок перегляду таких справ судами відповідних апеляційних інстанцій.

Таке вирішення зазначеного процесуального питання очевидно є більш ефективним з точки зору дотримання розумних строків розгляду справ і ухвалення остаточних судових рішень.

Вказане свідчить про неоднаковий підхід до вирішення одного й того ж процесуального питання у різних касаційних судах, хоча процесуальні норми у ГПК України, КАС України та ЦПК України щодо цього питання аналогічні, що є виключною правовою проблемою і через відсутність процесуальних механізмів її вирішення зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Колегія суддів вважає, що цю справу необхідно передати до Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правої проблеми з приводу застосування процесуальних норм у ГПК України, КАС України та ЦПК України щодо можливості судів вищих інстанцій ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд рішення суду першої чи апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами та самостійно його вирішувати.

Крім існування різного підходу до застосування аналогічних норм процесуального права судами різних юрисдикцій у складі Верховного Суду, виключна правова проблема у піднятому питанні полягає ще й у тому, що як нормами ЦПК України, так і ГПК України та КАС України, не повністю та не чітко урегульовані повноваження судів апеляційної та касаційної інстанцій при перегляді рішення судів нижчих інстанцій, ухвалених за нововиявленими обставинами.

На думку колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду існує очевидна необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики, що належить до компетенції Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

З урахуванням наведеного та положень статей 402-404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 2-747/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Шевченко Дар`єю Станіславівною, на постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, касаційною скаргою ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Турутею Захаром Олеговичем, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, а також за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за касаційними скаргами ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Турутею Захаром Олеговичем, та ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Шевченко Дар`єю Станіславівною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року,

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець