Ухвала

від 13.11.2024 по справі 2-747/11

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

13 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 2-747/11

Провадження № 14-130цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Воробйової І. А.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І.,

Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,

Шевцової Н. В.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовомПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» та ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Турутею Захаром Олеговичем, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року у складі судді Аркатової К. В. та постанову Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю.,

Маміної О. В., Пилипчук Н. П., касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Шевченко Дар`єю Станіславівною, на постанову Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року, касаційними скаргами ОСОБА_3 , яка подана її представником - адвокатом Турутею Захаром Олеговичем, та ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Шевченко Дар`єю Станіславівною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

УСТАНОВИЛА:

1. У березні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

2. Позовну заяву мотивовано тим, що 10 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010-2/07/1-905-07.

12 травня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено генеральну кредитну угоду № 07-01-90-08, відповідно до якої укладено кредитні договори: від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08; від 31 жовтня 2008 року

№ 010-2/07-01-0422-08; від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 та

від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08.

Також для забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, укладеними відповідно до угоди,

12 травня 2008 року з ОСОБА_2 укладено договір поруки

№ 07-01-90/3-08, а з ОСОБА_3 укладено договір поруки

№ 07-01-90/2-08.

ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів не виконував, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед банком.

3. Ураховуючи зазначене, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»просило суд:

1) стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором

від 10 серпня 2007 року № 010-2/07/1-905-07 в сумі 155 660,97 дол. США, що за курсом НБУ становить 1 244 198,14 грн;

2) стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитними договорами:

- від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у сумі 732 421,6 дол. США (за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 5 854 245,82 грн);

- від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у сумі 136 101,25 дол. США (за курсом НБУ становить 1 087 857,33 грн);

- від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у сумі 1 744 007,45 грн;

- від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у сумі 534 516,18 грн, а всього в сумі 9 220 626,78 грн.

4. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (як фізичної особи та фізичної особи - підприємця), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою

від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором

від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 дол. США, з яких: 476 254,17 дол. США - заборгованість за кредитом; 182 986,42 дол. США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 дол. США, з яких:

86 165,77 дол. США - заборгованість за кредитом; 32 100,30 доларів США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня

2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн, з яких:

986 461,30 грн - заборгованість за кредитом; 540 850,01 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року

№ 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, з яких: 312 243,74 грн - заборгованість за кредитом; 161 444,41 грн - заборгованість за відсотками, а всього - 8 215 610,20 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

5. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня

2017 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт»).

6. 23 квітня 2021 року ухвалою Харківського апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду

м. Харкова від 09 жовтня 2013 року відмовлено.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що матеріали справи свідчать, що рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 жовтня

2013 року ухвалено за відсутності відповідачів. Між тим, в провадженні суду першої інстанції дана справа перебувала з 30 березня 2011 року. ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся про розгляд даної справи, отримував судові повістки як особисто, так через представника за довіреністю

ОСОБА_5 , подавав клопотання по відкладення її розгляду та заперечення на апеляційну скаргу позивача на ухвалу суду першої інстанції від 06 серпня 2010 року. Також, 29 грудня 2009 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_6 на представництво його інтересів у суді першої та апеляційної інстанції. Зазначений представник 09 грудня 2013 року отримала копію рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 жовтня 2013 року.

Також, суд врахував пояснення правонаступника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - ТОВ «ФК «Форінт», відповідно до яких в межах виконавчого поводження з ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості 22 грудня 2018 року, 17 квітня 2018 року, 06 червня 2018 року, 09 липня 2018 року,

26 липня 2018 року, 30 січня 2019 року, 05 березня 2019 року, 26 березня

2019 року, 10 лютого 2020 року стягнуто суму в загальному розмірі

86 000,89 грн.

Оскільки ОСОБА_2 був належним повідомленим про розгляд справи, його представник отримав рішення суду першої інстанції у грудні 2013 року, проте з апеляційною скаргою він звернувся лише 08 квітня 2021 року, тобто після спливу семи років з дня ухвалення судового рішення, заявником не наведено винятків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, за яких такий строк може бути поновлений, тому апеляційний суд вважав, що правові підстави для відкриття апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України відсутні.

7. У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами, мотивуючи її тим, що він не приймав участі під час розгляду справи та не отримував жодної кореспонденції у справі, оскільки на момент розгляду справи та після цього фактично не проживав за вказаною у позові адресою. Він не був присутній під час проголошення рішення суду від 09 жовтня 2013 року, його представник ознайомився з матеріалами справи лише 01 квітня 2021 року. За результатами ознайомлення було виявлено, що додаткові угоди від 13 липня 2009 року до кредитних договорів він не підписував, тому звернувся до ОСОБА_3 , яка, у свою чергу, знайшла оригінали вказаних договорів та додаткових угод.

Надалі він та ОСОБА_3 звернулися до Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції

у Харківській області із заявою про вчинення шахрайства. У рамках кримінального провадження за статтею 190 Кримінального кодексу Українипроведена почеркознавча експертиза, яка констатувала, що підписи

у додаткових угодах не належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вважав вказані обставини підроблення його та ОСОБА_3 підписів

у додаткових угодах до кредитних договорів нововиявленими обставинами, а саме такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи.

8. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року.

Відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання.

9. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня

2023 року в задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Форінт» про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

10. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня

2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня

2013 року скасовано за нововиявленими обставинами та ухвалено нове судове рішення.

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (як фізичної особи та фізичної особи - підприємця), ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року

№ 07-01-90-08: за кредитним договором від 12 травня 2008 року

№ 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 дол. США, з яких:

476 254,17 дол. США - заборгованість за кредитом; 182 986,42 дол. США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 12 травня

2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 дол. США, з яких:

86 165,77 дол. США - заборгованість за кредитом; 32 100,30 дол. США - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня

2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн, з яких:

986 461,30 грн - заборгованість за кредитом; 540 850,01 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року

№ 010-2/07-01-0812-08 у розмірі 473 688,15 грн, з яких: 312 243,74 грн - заборгованість за кредитом; 161 444,41 грн - заборгованість за відсотками, а всього - 8 215 610,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2007 року

№ 010-2/07/1-905-07 у розмірі 197 051,67 дол. США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставина, на яку посилається заявник, а саме неналежність йому підпису в додаткових угодах, на підставі яких збільшився обсяг поруки за кредитним договором, є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Зазначена обставина є нововиявленою обставиною у справі.

12. Постановою Харківського апеляційного суду від 16 листопада

2023 року, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду

від 30 листопада 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ «ФК «Форінт» суму заборгованості за генеральною кредитною угодою від 12 травня 2008 року № 07-01-90-08: за кредитним договором

від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0421-08 у розмірі 659 240,59 дол. США; за кредитним договором від 12 травня 2008 року № 010-2/07-01-0422-08 у розмірі 118 266,07 дол. США; за кредитним договором від 31 жовтня

2008 року № 010-2/07-01-0811-08 у розмірі 1 527 311,31 грн; за кредитним договором від 31 жовтня 2008 року № 010-2/07-01-0812-08 у розмірі

473 688,15 грн, а всього - 8 104 919,37 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Форінт» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2007 року № 010-2/07/1-905-07 у розмірі 197 051,67 дол. США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

13. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 не тільки був особисто обізнаний про розгляд судом першої інстанції цієї справи, а ще й приймав у ній активну участь, подаючи різні заяви та клопотання, уповноважував різних осіб на представництво його інтересів у суді, одна з яких 09 грудня 2013 року отримав копію рішення суду по суті спору.

При цьому апеляційний суд, надавши правову оцінку обставинам справи по суті спору, вказав, що суд першої інстанції помилково вважав обставину непідписання ОСОБА_2 додаткових угод нововиявленою обставиною та безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення Дзержинського районного суду від 09 жовтня 2013 року.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважав, що необхідно ухвалити нове рішення по суті спору з огляду на те, що ТОВ «ФК «Форінт» є новим кредитором у справі, та з урахуванням часткового виконання рішення Дзержинського районного суду від 09 жовтня 2013 року в на суму

110 690,83 грн.

14. У грудні 2023 року ОСОБА_3 та Шевченко Д. С. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулися до суду із заявами про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами.

15. Заяви мотивовані тим, що зазначена постанова суду набрала законної сили, але повинна бути переглянута за нововиявленими обставинами згідно

з пунктом 2 частини другої статті 423 Цивільного процессуального кодлексу України (далі - ЦПК України), оскільки встановлена в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова у кримінальній справі від 07 листопада 2023 року № 638/15233/23 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності фальшивість письмових доказів спростовує надання нею як поручителем згоди на внесення змін ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 до кредитних договорів та свідчить про припинення її поруки. Врахування судом апеляційної інстанції фальшивих письмових доказів призвели до незаконного судового рішення.

16. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року в задоволенні заяв ОСОБА_3 та Шевченко Д. С. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд постанови Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

17. Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що зроблені Дзержинським судом м. Харкова висновки, що містяться в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у кримінальній справі

№ 638/15233/23 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, не є нововиявленими обставинами у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не обов`язкові для суду апеляційної інстанції, оскільки є доказами, які не оцінювалисясудом стосовно обставин, що були ним встановлені.

18. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко Д. С., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року.

19. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «ФК «Форінт», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова

від 18 листопада 2021 року, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року із закриттям провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Дзержинського районного суду

м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова

від 09 жовтня 2013 року.

20. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - адвокат Турутя З. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року в частині стягнення з неї як солідарного боржника заборгованості скасувати; постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Форінт» відмовити.

21. У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко Д. С., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

22. У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - адвокат Турутя З. О., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

23. Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката

Шевченко Д. С. на постанову Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права по суті спору, а саме щодо підстав для припинення поруки.

Суд апеляційної інстанції не врахував положення пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України і те, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була подана саме через врахування судом фальшивих доказів. При цьому посилається на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у кримінальній справі № 638/15233/23.

24. Касаційна скарга ТОВ «ФК «Форінт» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, прийнявши до розгляду заяву та переглянувши рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами, не врахували, що заявник пропустив присічний строк для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки йому було відомо про вказані ним обставини ще під час розгляду справи по суті.

Вказує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши правильного висновку про те, що наведені ОСОБА_2 обставини не є нововиявленими, помилково ухвалив нове судове рішення у справі по суті.

25. Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката

Туруті З. О. на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова

від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року мотивована тим, що ОСОБА_3 не давала згоди на укладення додаткових угод боржника з банком, якими було збільшено обсяг її відповідальності, тому порука є припиненою.

26. Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката

Шевченко Д. С. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня

2023 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права по суті спору, а саме щодо підстав для припинення поруки.

Суд апеляційної інстанції не врахував положення пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України і те, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була подана саме через врахування судом фальшивих доказів. При цьому посилається на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у кримінальній справі № 638/15233/23.

Посилається на те, що поручитель не є експертом та не міг знати про підробку свого підпису в додаткових угодах.

27. Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката

Туруті З. О. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня

2023 року мотивована тим, що ОСОБА_3 не давала згоди на укладення додаткових угод боржника з банком, якими було збільшено обсяг її відповідальності, тому порука є припиненою.

28. У лютому 2024 року ТОВ «ФК «Форінт» подало до Верховного Суду два аналогічні відзиви на касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С. на постанову Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року та представника ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О. на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова

від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 16 листопада 2023 року, в яких вказує, що викладені в них доводи є безпідставними та фактично повторює доводи своєї касаційної скарги.

29. Також у лютому 2024 року ТОВ «ФК «Форінт» подало до Верховного Суду два аналогічні відзиви на касаційні скарги представника

ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О. та представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С. на ухвалу Харківського апеляційного суду

від 21 грудня 2023 року, в яких вказує, що викладені в них доводи є безпідставними, не спростовують висновків суду про відсутність нововиявлених обставин, а, відповідно, й підстав для перегляду судового рішення, тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

30. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Форінт» на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

31. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника

ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С. на постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

32. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника

ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О. на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року з підстав, передбачених пунктом 1частини другої статті 389 ЦПК України.

33. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника

ОСОБА_3 - адвоката Туруті З. О., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року з підстав,передбачених абзацом шостим частини другої статті 389 ЦПК України.

34. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника

ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д. С., на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року на підставі абзацу шостого частини другої статті 389 ЦПК України, а ухвалою від 01 серпня 2024 року справу

№ 2-747/11 призначено до судового розгляду.

35. 02 жовтня 2024 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду своєю ухвалою передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України.

36. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначила, що у цій справі суд першої інстранції, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вказав, що обставина, на яку посилається заявник, а саме неналежність йому підпису в додаткових угодах, на підставі яких збільшився обсяг поруки за кредитним договором, є нововиявленою обставиною, тобто юридичним фактом, що має істотне значення для розгляду справи, існував на час її розгляду, але не був і не міг бути відомий заявнику, оскільки розгляд справи по суті та ухвалення рішення відбулося за його відсутності. Суд дійшов висновку, що вказані обставини є нововиявленими згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

37. Натомість суд апеляційної інстанції, дійшовши висновків про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, скасував оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення по суті спору.

38. Такий підхід до перегляду рішення суду першої інстанції за наслідком перегляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами неодноразово підтримував Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18).

39. Касаційний цивільний суд зазначив, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з урахуванням різного підходу в судах цивільної, господарської та адміністративної юрисдикції до вирішення питання можливості судів вищих інстанцій ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд рішення суду першої чи апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами та самостійно його вирішувати.

40. Зокрема, Верховний Суд у складі різних судових палат Касаційного цивільного суду неодноразово зазначав, що апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень

статті 374 ЦПК України. Повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати по суті, апеляційний суд не має, оскільки це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

41. Крім того, колегія суддів зазначила, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду сформував практику, за якої суд касаційної інстанції також позбавлений процесуальних повноважень у разі встановлення відсутності заявлених нововиявлених обставин самостійно відмовляти у задоволенні заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.

42. Разом з тим у судовій практиці Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду по-іншому застосовуються аналогічні положення процесуального закону щодо повноважень суду касаційної (апеляційної) інстанції, реалізованих за наслідками перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

43. Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22 грудня 2020 року у справі

№ 910/1415/18, переглядаючи у касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржувані судові рішення скасував. Прийняв нове рішення. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду, яке переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив у силі.

44. У постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського судупереглянув у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції. Дійшов висновку про наявність підстав для її скасування та відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду, яка переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив її в силі.

45. У постанові від 02 березня 2021 року у справі № 1.380.2019.001081 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу задовольнив, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасував, ухвалив нову постанову. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду

від 11 червня 2019 року. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишив без змін.

46. Велика Палата Верховного Суду вважає, що справу потрібно повернути на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду з таких підстав.

47. Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

48. Лише за наявності умов, визначених наведеним правилом, справа підлягає передачі на на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

49. За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема, як правило, оцінюється з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

50. Кількісний критерій пов`язаний з тим фактом, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

51. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми є нагальним для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

52. Європейський суд з прав людини пов`язує дотримання принципу правової визначеності із забезпеченням єдності судової практики, не наполягаючи на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Водночас наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх все ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

53. Під час визначення того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), враховується: 1) наявність «глибоких та довгострокових розходжень» у відповідній судовій практиці національних судів; 2) чи передбачає національне законодавство механізми подолання таких розбіжностей; 3) чи були такі механізми запроваджені і якщо так, то чи були вони ефективними.

54. Наявність виключної правової проблеми в цій справі колегія суддів пов`язує з різними підходами судів касаційних інстанцій щодопитання можливості судів вищих інстанцій ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд рішення суду першої чи апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами та самостійно його вирішувати.

55. Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено у статті 429 ЦПК України.

56. Справа розглядається судом за правилами, встановленими для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд (частина друга зазначеної статті).

57. Згідно із частинами третьою,четвертою згаданої статті за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 ЦПК України, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду; 3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

58. Відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

59. Як на наявність виключної правової проблеми у цій справі колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду послалася на суперечливу практику судів касаційних інстанцій у питаннях повноважень суду касаційної (апеляційної) інстанції, реалізованих за наслідками перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що становить виключну правову проблему, яка потребує вирішення.

60. Так, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду сформував практику, за якої суд касаційної (апеляційної) інстанції позбавлений процесуальних повноважень у разі встановлення відсутності заявлених нововиявлених обставин самостійно відмовляти у задоволенні заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, оскільки така заява по суті може бути розглянута лише судом, що ухвалив судове рішення. Натомість касаційні господарський та адміністративний суди, переглядаючи судові рішення, ухвалені внаслідок перегляду за нововиявленими обставинами, безпосередньо розглядають заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, які подавались до цих судів, та, підтримують аналогічний порядок перегляду таких справ судами відповідних апеляційних інстанцій.

61. Здійснивши аналіз зазначених в ухвалі касаційного цивільного суду постанов, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

62. У господарській справі № 910/1415/18 Господарський суд міста Києва рішенням від 28 травня 2019 року заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив, рішення Господарського суду міста Києва від 26 червня 2018 року у справі скасував, ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову.

63. Тобто суд першої інстанції визнав нововиявленою обставиною встановлення в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року у справі № 760/1996/19 упередженості детектива НАБУ в здійсненні досудового розслідування та прокурора

у кримінальному провадженні. На підставі зазначеної обставини суд переглянув своє рішення по суті, скасував його та ухвалив нове. Таке рішення було переглянуто в апеляційному порядку та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 серпня 2020 року залишено без змін.

22 грудня 2020 рокупостановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду міста Києва від 26 червня 2018 у справі № 910/1415/18 залишено в силі.

64. У господарській справі № 910/4818/16 за нововиявленими обставинами переглядалася постанова Київського апеляційного господарського суду

від 13 червня 2017 року.

Визнавши наведені заявником обставини нововиявленими за пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, тобто істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, Північний апеляційний господарський суд постановою від 08 вересня 2020 року заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив. Постанову Київського апеляційного господарського суду

від 13 червня 2017 року скасував. Рішення господарського суду міста Києва від 18 квітня 2017 року залишив без змін.

Тобто апеляційний суд переглянув своє рішення по суті, скасував його та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

24 грудня 2020 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2020 року скасовано. У задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня

2017 року у справі № 910/4818/16 залишено в силі.

65. У справі № 1.380.2019.001081 апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи заяву про перегляд рішення суду першої інстанції, самостійно скасував рішення того ж суду та прийняв нове по суті спору.

02 березня 2021 року Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнив. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасував, ухвалив нову постанову. Відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишив без змін.

66. У справі, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстранції ухвалою від 18 листопада 2021 року поновив ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за наявності ухвали Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року за його ж апеляційною скаргою. Рішенням

від 28 квітня 2023 року суд задовольнив його заяву про перегляд. Скасовуючи рішення від 09 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вважав, що обставина, на яку посилається заявник, а саме неналежність йому підпису в додаткових угодах, на підставі яких збільшився обсяг поруки за кредитним договором, є нововиявленою обставиною згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

67. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалене за результатами перегляду заяви за нововиявленими обставинами, вважав, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки положення додаткових угод до кредитних договорів, підписання яких заперечував ОСОБА_2 , не свідчать про збільшення обсягу відповідальності поручителя та не впливають на правильність ухваленого у справі судового рішення.

68. Апеляцйний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково вважав обставину непідписання ОСОБА_2 додаткових угод нововиявленою обставиною та безпідставно скасував законне та обгрунтоване рішення Джержинського районного суду м. Харкова

від 09 жовтня 2013 року.

69. Разом з тим, оскільки у справі первісний кредитор ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ухвалою суду від 08 грудня 2017 року був замінений правонаступником - ТОВ «ФК «Форінт», а під час виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року на погашення боргу було сплачено 110 690,83 грн, суд апеляцйіної інстанції вважав необхідним ухвалити нове судове рішення з урахуванням цих обставин, а саме солідарно стягнути з відповідачів на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Форінт» заборгованість за кредитом у розмірі, зменшеному на суму, вже сплачену на виконання судового рішення.

70. Крім того, ТОВ «ФК «Форінт» у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, серд іншого просить скасувати й ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року про поновлення строку для подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, оскільки заявник, подавши до суду зазначену заяву майже через вісім років, пропустив трирічний строк, який є присічним.

71. Зазначені обставини і висновки апеляційного суду, покладені в основу ухвалення нового рішення відрізняють цю справу від справ, судові рішення касаційних судів у яких зазначаються колегією суддів на підтвердження існування суперечливої практики застосування норм процесуального права у питанні повноважень суду касаційної інстанції за наслідками перегляду судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судами нижчих інстанцій судового рішення за нововиявленими обставинами.

72. Аналізуючи підстави, наведені в ухвалі про передачу цієї справи, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що для висновку про наявність виключної правової проблеми в конкретній справі має міститись обґрунтування того, що проблема наразі існує або може виникнути через юридичну невизначеність певного правового питання. За своєю правовою природою така проблема має стосуватися невизначеної кількості справ, а її вирішення забезпечить єдності судової практики при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

73. Проте в ухвалі про передачу справи Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду не обґрунтував наявності ознак «виключності» окресленої у цій справі правової проблеми, яка в силу цієї ознаки підлягає вирішенню саме Великою Палатою Верховного Суду як судом, визначеним законом.

74. Колегія суддів не погоджується з підходом, який застосовується Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, та посилається на те, що вирішення зазначеного процесуального питання у спосіб, який застосовують касаційні господарський та адміністративний суди, є більш ефективним з точки зору дотримання розумних строків розгляду справ і ухвалення остаточних судових рішень.

75. Стверджуючи про наявність виключної правової проблеми, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду фактично ставить питання про відступ від своїх же висновків, що належить до компетенції палати або об`єднаної палати цього ж суду, а не до повноважень Великої Палати Верховного Суду.

76. Велика Палата Верховного Суду вважає, що питання, порушене Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, не доводить існування виключної правової проблеми в цій справі. Цю справу може вирішити Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як належний суд, який відповідно до законодавчо визначених повноважень може перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій, дати оцінку законності і обгрунтованості ухвалених цими судами рішень та дійти власного висновку щодо застосування відповідних норм права в спірних правовідносинах.

77. За таких обставин у цій справі відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для прийняття цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

78. Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

79. Тому справа № 2-747/11 підлягає поверненню до Верховного Суду

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду для продовження розгляду.

80. Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернутина розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду.

2. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Воробйова

Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв

О. Л. Булейко К. М. Пільков

Ю. Л. Власов О. В. Ступак

М. І. Гриців І. В. Ткач

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

І. В. Желєзний Є. А. Усенко

Л. Ю. Кишакевич Н. В. Шевцова

М. В. Мазур