Рішення

від 20.02.2024 по справі 187/2347/23

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2347/23

2/0187/79/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ХЛІБЗАВОД №3» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2023 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ХЛІБЗАВОД №3» про стягнення заборгованості по заробітній платі станом на 29.05.2023 у розмірі 17060,60 грн. та компенсації за 22 календарних дні не використаної відпустки за період з 05.07.2022 по 29.05.2023 за всі невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 2419,44 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 05.07.2018 її прийнято на посаду старшого комірника складу готової продукції.

29.05.2023 позивачку звільнено за угодою сторін.

При звільненні з роботи підприємство не провело повний розрахунок з позивачкою та не доплатило - 17 060,60 грн.

На адресу відповідача було направлено адвокатський запит щодо надання довідки про заборгованість по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та отримання інформації щодо розрахунку середньоденної заробітної плати позивача. Відповіді на запит отримано не було, тому для розрахунку компенсації за невикористану відпустку були взяті середні показники за квітень та травень 2023 року, середньоденна заробітна плата становить 100,81 грн.

Тому, позивачка просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» на свою користь: заборгованість по заробітній платі у розмірі 17060,60 грн.; компенсацію за 22 календарних дні не використаної відпустки за період з 05.07.2022 по 29.05.2023 у розмірі 2419,44 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачка подала клопотання про витребування доказів від ТОВ «ХЛІБЗАВОД №3», а саме: належним чином засвідчену копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); довідку про заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивачка надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «ХЛІБЗАВОД №3» не з`явився, причини неявки суду не відомі, заперечень щодо позовних вимог не подав.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, відповідача скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї, судова повістка. Однак поштове відправлення повернуто на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Крім того, копію вказаних документів направлено відповідачу на іншу вказану позивачем адресу перебування відповідача ( АДРЕСА_1 ), де представником відповідача отримана поштова кореспонденція.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 08.12.2023 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано докази.

28.12.2023 та 05.02.2024 на адресу відповідача надіслано запити щодо виконання вимог ухвали від 08.12.2023, проте відповіді не було отримано.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2018 ОСОБА_1 прийнято до ТОВ «ХЛІБЗАВОД № 3» на посаду старшого комірника складу готової продукції на підставі наказу № 01008/к від 05 липня 2018 року та звільнено 29.05.2023 за угодою сторін згідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу № 95-к від 29.05.2023, що підтверджується копією відомостей про роботу з трудової книжки НОМЕР_2 та копією наказу про припинення трудового договору (а.с.9,10).

При цьому відповідно до вказаного наказу про припинення трудового договору, компенсації підлягають 27 днів відпустки.

Згідно копії довідки Пенсійного фонду України (форма ОК-5), ТОВ «ХЛІБЗАВОД № 3» нараховано ОСОБА_1 заробітну плату за січень 2023 року - 7060,60 грн., за лютий 2023 року - 6885,11 грн., за березень 2023 року - 7049,09 грн., за квітень 2023 - 7267,04 грн., за травень 2023 - 12937,52 грн.). Всього нараховано 41 199,42 грн. (а.с. 20-21).

В матеріалах справи міститься копія виписки по надходженням по картці з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» по картці НОМЕР_3 за період 01.12.2022 - 30.06.2023, згідно якої ТОВ «Хлібзавод №3» виплатило позивачці 17634,92 грн. (а.с. 6-8).

За наданим позивачем розрахунком, за вирахуванням обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати, відповідач за період з січня 2023 по травень 2023 року включно, повинен їй сплатити наступні розміри заробітної плати: за січень 2023 року - на руки -5683,83 грн., за лютий 2023 року - на руки - 5542,51 грн., за березень 2023 року -на руки - 5674,51 грн., за квітень 2023 - на руки - 5849,96 грн., за травень 2023 - на руки 10414,71 грн. Всього на руки 33 165,52 грн.

Крім того, згідно розрахунку позивача, компенсація невикористаної відпустки за 22 календарних днів становить 2419,44 грн. (100,81*22 = 2419,44 грн.).

Таким чином, виходячи з вказаного позивачем обрахунку заборгованості по заробітній платі і компенсації невикористаної відпустки, що не спростовано відповідачем, враховуючи норми частини десятої статті 84 ЦПК та неподання і неповідомлення відповідачем причин неподання суду витребовуваних доказів, тобто у зв`язку з відсутністю довідки про заборгованість по заробітній платі, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд погоджується з зазначеною позивачкою у позовній заяві сумою заборгованості у розмірі 17 060,60 грн. та компенсацією за 22 календарних днів не використаної відпустки у розмірі 2419,44 грн.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка згідно ст.115 вказаного Кодексу виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 83 КЗпП України визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівник, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 607/3509/17 (провадження № 61-12609св20) зазначено, що: «оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення».

Згідно зі статті 74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд, вважає, що позов підлягає задоволенню.

З урахуванням предмету та підстави позову, суд дійшов висновку, що ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення, наслідкам, спричиненим цим порушенням, а також таким, що буде знаходитися в межах заявлених позивачем вимог, буде стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, у розмірі 19480,04 грн.

Зазначену суму заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки позивачу станом на час розгляду справи судом не виплачено, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог по стягненню заробітної плати, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача в дохід бюджету судовий збір на момент подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 38, 95, 115-117, 233 КЗпП України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ХЛІБЗАВОД №3» про стягнення заборгованості по заробітній платі, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБЗАВОД №3» (ЄДРПОУ 34984708, місцезнаходження: Україна, 43016, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Кочерги, б. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 17060,60 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят грн. 60 коп.) та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 2419,44 грн. (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять грн. 44 коп.), а всього у розмірі 19480,04 грн. (дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят грн. 04 коп.) без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБЗАВОД №3» (ЄДРПОУ 34984708, місцезнаходження: Україна, 43016, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Кочерги, б. 3) на користь держави судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.), який перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/220301061, код класифікації доходів бюджету - 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), «Судовий збір за позовом».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результаті апеляційного розгляду справи.

Суддя: В. О. Говоруха