Ухвала

від 22.02.2024 по справі 138/2464/21

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/2464/21

Провадження №:1-кс/138/189/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід головуючої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020020220000527 від 15.09.2020 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2023 року до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшла заява від обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід головуючої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за її обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України та всього складу Могилів-Подільського міськрайонного суду.

Заява обґрунтована наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, що полягає в наступному.

Так, ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_4 від 04.05.2023 задоволено клопотання прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про надання доручення слідчому відділу Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області провести огляд судна «Подол», в тому числі під водою, ззовні, всередині судна, яке зареєстровано у Державному судновому реєстрі України від 12.08.2004 під записом «Г-243», визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та знаходиться у воді на річці Дністер у підтопленому стані, за участю спеціалістів ГУ ДСНС України у Вінницькій області. ОСОБА_3 дану ухвалу судді вважає упередженою та незаконною, оскільки в матеріалах справи № 138/2464/21 серед документів, здобутих у порядку досудового розслідування, міститься «Акт на виконані водолазні роботи» від 01.07.2021, складений начальником групи водолазно-рятувальних робіт АПЧ АПЗ СП ГУ ДСНС України у Вінницькій області ОСОБА_6 про те, що у відповідності до звернення слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 30.06.2021 були проведені водолазні роботи щодо обстеження підводної частини корпусу судна «Подол» з метою встановлення пошкоджень. Огляд встановив, що на ділянках корпусу судна виявлено два отвори круглої форми діаметром 50 та 30 мм по лівому борту судна у задній його частині. Під час судового розгляду 04.04.2023 обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора ОСОБА_5 , мотивуючи це тим, що огляд вже був проведений і слідству та прокуратурі ще у 2021 році були відомі обставини, про які вони заявляють у даному клопотанні. Однак, суддя ОСОБА_4 проігнорувала викладені обставини та, як вважає заявник, упереджено винесла ухвалу про задоволення цього клопотання.

Обвинуваченою та її захисником вже чотири рази подавались аналогічні заяви про відвід судді ОСОБА_4 , разом з тим ухвалами суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в задоволенні заяв про відвід було відмовлено. Після заявлення відводу судді ОСОБА_4 четвертий раз остання залишила заяву без розгляду на підставі ч.4 ст.81 КПК України.

19.02.2024 ОСОБА_3 через канцелярію суду вп`яте подала заяву про відвід судді ОСОБА_4 та всього складу Могилів-Подільського міськрайонного суду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2024 року суддею, який здійснює розгляд заяви про відвід судді, визначено суддю ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід судді ОСОБА_4 та просила її задовольнити, зазначивши, що остання допомагає прокуратурі затягувати розгляд даної справи. Крім того, зазначила, що тривалий розгляд справи в суді негативно позначається на її здоров`ї, надала копію довідки від 20.02.2024 про звернення за медичною допомогою до сімейного лікаря.

Захисник ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_4 за її відсутності, зазначила, що обставини, викладені в заяві ОСОБА_3 неодноразово були предметом розгляду та не знайшли підтвердження факту упередженості судді в кримінальному провадженні. Крім того, заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування провадження. Вважає, що заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Представник Могилів-Подільської міської ради Вінницької області ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, надіславши заяву про проведення засідання без його участі та щодо рішення поклався на розсуд суду. Представник Могилів-Подільської міської ради Вінницької області ОСОБА_12 аналогічне повідомив в телефонному режимі.

Суддя ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, однак не виявила бажання надати пояснення в судовому засіданні.

Заслухавши заявника, дослідивши зміст заяв прокурора, представника потерпілої особи та заяву про відвід, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних справ і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до п. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні стоки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі законом.

У кожному кримінальному провадженні незалежність і об`єктивність судді забезпечується, серед іншого, закріпленням загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Зокрема згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

З аналізу змісту п. 4 ч. 1ст. 75 КПК Українислідує, що саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді є підставою для його відводу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 80 КПКза наявності підстав, передбаченихстаттею 75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Заявлений обвинуваченою відвід головуючій судді ОСОБА_4 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормамиКПК України.

Вказані обвинуваченою доводи заявленого відводу ґрунтуються винятково на її незгоді із порядком ведення процесу та рішенням судді з процесуальних питань.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.

При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першогостатті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Де КубберпротиБельгії» (DeCubberv.Belgium) від 26.10.1984 зауважено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

В рішенні від 15.07.2005 у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, що можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

В даному випадку заява обвинуваченої зводиться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді ОСОБА_4 під час проведення судового засідання.

Однак незгода сторони з процесуальними діями та рішеннями судді, в тому числі з того чи іншого питання, не може бути підставою для відводу судді.

Відтак факти та доводи, викладені в заяві ОСОБА_3 , самі по собі не можуть бути підставою для відводу судді ОСОБА_4 .

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392КПК України.

Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

В ухвалі від 18.12.2018 у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що висловлена в заяві ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 недовіра всьому складу Могилів-Подільського міськрайонного суду та заявлення йому відводу, не підлягає розгляду, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості заявлення відводів суддям, які не входять до складу суду у конкретному кримінальному провадженні. Натомість саме суддя ОСОБА_4 , згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2021, одноособово здійснює розгляд кримінальному провадження № 12020020220000527 від 15.09.2020 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.7,75,76,80-82,369-372,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід головуючої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020020220000527 від 15.09.2020 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України (справа № 138/2464/21, провадження № 1-кп/138/18/24) передати судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_4 для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1