Ухвала

від 19.02.2024 по справі 463/36/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/36/24

Провадження №1-кс/463/1473/24

У Х В А Л А

19 лютого 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42023000000001384 від 23.08.2023 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

прокурор як сторона кримінального провадження звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні, а саме на наступні речі:

- Заява ОСОБА_5 від ФОП ОСОБА_6 від 01.11.2023 на 2 арк.;

- Договір № 295435320349 від 02.11.2023 у 2-х прим. на 4 арк.;

- Два блокноти один світло сливового кольору, інший чорного кольору без нумерації сторінок;

- Мобільний телефон марки Samsung темно синього кольору sm-a107f/as imei НОМЕР_1 , s/n НОМЕР_2 без сім картки;

- Ноутбук марки Lenovo світло рожевого кольору без номерів на зовнішньому корпусі із зарядним пристроєм № 895А10S40449L CE89L01XD;

- Анкета заява до договору банківських послуг Monobank із ОСОБА_7 на 1 арк.;

- Мобільний телефон марки Samsung білого кольору в червоному захисному чохлі SN-336B/DS IMEI НОМЕР_3 із сім картами № НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , вилучені 12.01.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 03.01.2024 у справі № 463/40/24, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеними речами та документами.

Клопотання мотивує тим, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво, а слідчими першого та другого відділів Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань досудове розслідування, у кримінальному провадженні №42023000000001384 від 23.08.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 365-3 КК України.

Так, 12.01.2024 на підставі ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 03.01.2024 у справі № 463/40/24 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого зокрема вилучено документи щодо діяльності ОСОБА_6 , чорнові записи, комп`ютерну техніку, мобільні телефони.

Постановою слідчого від 02.02.2024 документи та речі, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовим доказом.

Разом із цим, в ході досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_7 до діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , які попри анексію АР Крим отримали громадянство рф та продовжили бізнес на тимчасово окупованій території України шляхом провадження своєї діяльності через ООО «ПЭЙБЭРРИ» (ІПН рф: 9204000245, м. Севастополь, АРК) та сплати податків із зборів до окупаційної влади.

Так, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що зазначені речі є беззаперечним доказом вчинення кримінальних правопорушень і більше того мають суттєве значення для кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, з метою збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на грошові кошти. В зв`язку з чим просить клопотання задоволити.

В судове засідання прокурор не з`явився просить здійснювати розгляд клопотання у його відсутності без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Адвокат ОСОБА_3 проти клопотання про накладення арешту на майно заперечив зазначив, що вилучені речі не наділені жодними ознаками речового доказу у кримінальному провадженні, яке розслідується.

Заслухавши думку адвоката, оглянувши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на гроші з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У клопотанні про накладення арешту прокурор не наводить аргументів, які б підтверджували те, що вилучене майно наділене ознаками речових доказів у кримінальному провадженні №42023000000001384 від 23.08.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 365-3 КК України, не містить такі докази і долучені до клопотання документи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином враховуючи наведені вище обставини та вимоги закону, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для арешту майна вказаного в клопотанні, з метою збереження таких, як речових доказів.

Керуючись вимогами ст. ст. 117, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про накладення арешту на речові докази відмовити.

Повернути власникам, тимчасово вилучене майно 12.01.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 03.01.2024 у справі № 463/40/24, у арешті якого відмовлено, а саме:

- Заява ОСОБА_5 від ФОП ОСОБА_6 від 01.11.2023 на 2 арк.;

- Договір № 295435320349 від 02.11.2023 у 2-х прим. на 4 арк.;

- Два блокноти один світло сливового кольору, інший чорного кольору без нумерації сторінок;

- Мобільний телефон марки Samsung темно синього кольору sm-a107f/as imei НОМЕР_1 , s/n НОМЕР_2 без сім картки;

- Ноутбук марки Lenovo світло рожевого кольору без номерів на зовнішньому корпусі із зарядним пристроєм № 895А10S40449L CE89L01XD;

- Анкета заява до договору банківських послуг Monobank із ОСОБА_7 на 1 арк.;

- Мобільний телефон марки Samsung білого кольору в червоному захисному чохлі SN-336B/DS IMEI НОМЕР_3 із сім картами № 09777-0273; НОМЕР_5 ,

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1