Рішення

від 21.02.2024 по справі 483/961/22

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/961/22

Провадження № 2/483/48/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

16 лютого 2024 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Михайленко Н.М.

представника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі його філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Воронецького Р.А.,

представника відповідача Державного агентства лісових ресурсів України Чернишенка А.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїз використаннямпредставником позивачата представникамивідповідачів Державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни» вособі йогофілії «Корсунь-Шевченківськелісове господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»та Державногоагентства лісовихресурсів Українивласних технічнихзасобів позамежами приміщеннясуду задопомогою системи«EasyCon»в порядкуспрощеного позовногопровадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі його філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та Державного агентства лісових ресурсів України про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Михайленко Н.М. звернулася до суду з позовом до Чорноморської сільської ради, державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» та Державного агентства лісових ресурсів України, предметом якого є визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії МК від 28 грудня 2001 року, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 105 на право постійного користування землею Корсунь-Шевченківському державному лісогосподарському підприємству площею 0,2270 га для розміщення бази відпочинку «Лісовик», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2021 року у справі № 483/490/19 цивільний позов ОСОБА_1 до державного агентства лісових ресурсів України, третя особа державне підприємство «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», про реальний поділ нерухомого майна було задоволено повністю, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та Державного агентства лісових ресурсів України на базу відпочинку «Лісовик», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведено реальний розподіл вказаної вище бази відпочинку «Лісовик» та у власність ОСОБА_1 , співвласника з ідеальною часткою 24/100, виділено в натурі приміщення бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 березня 2021 року № 125-010, згідно з Додатком № 1, а саме: в житловому будинку «Б-1»: приміщення 1-1 «коридор» площею 11,5 М2, приміщення 1-2 «коридор» площею 4,6 м2, приміщення 1-3 «коридор» площею 6,9 м2, приміщення 1-4 «житлова» площею 15,7 м2, приміщення 1-5 «житлова» площею 10,6 м2, приміщення 1-6 «житлова» площею 10,6 м2, приміщення 1-7 «житлова» площею 15,7 м2, усього загальною площею 75,6 м2 інвентарною вартістю 131777 грн. Надвірні споруди: водяний колодязь літ. «№6», бесідка літ. «З». Усього інвентарною вартістю 138667 грн. За рішенням суду реальна частка ОСОБА_1 становить 22/100, що на 2/100 менше від ідеальної частки, і є цілою часткою. Рішенням виконавчого комітету Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 123 від 25 листопада 2021 року, житловому будинку, що належить ОСОБА_1 було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . В листопаді 2022 року він звернувся з заявою до Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розташування та обслуговування вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , на яку він одержав відмову у наданні такого дозволу у зв`язку із тим, що належний йому будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,2270 га, наданій в постійне користування Корсунь-Шевченківському державному лісовому господарству, що посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії МК, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 105 від 28 грудня 2001 року.З 2015року співвласникоммайна, що розташоване на земельній ділянці площею 0,2270 га є не тільки державне агентство лісових ресурсів України, а також ОСОБА_1 , проте у вказаний вище Державний акт на право постійного користування землею від 28 грудня 2001 року жодні зміни не вносилися. Посилаючись на те, що спірний державний акт не відповідає вимогам закону, не посвідчує реально наявне у господарства речове право на землю, та, що сам землекористувач не дотримався вимог закону щодо внесення змін до державного акту, а позивач позбавлений можливості іншим способом отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під належним йому житловим будинком, представник позивача просила визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею.

Ухвалою від 19 квітня 2023 року до участі у справі було залучено Державне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України»в особійого філії«Корсунь-Шевченківськелісове господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»в якостіправонаступника відповідача державногопідприємства «Корсунь-Шевченківськелісове господарство»(а.с. 130).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Судові витрати просила віднести на рахунок позивача. Крім цього, вказала, що строк позовної давності ОСОБА_1 не пропущено, оскільки лише 24 червня 2021 року рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області було припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та Державного агентства лісових ресурсів України на базу відпочинку «Лісовик» та проведено реальний поділ нерухомого майна, а саме бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а тому з даним позовом ОСОБА_1 звернувся в передбачений законом строк.

Представник відповідача Державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни» вособі йогофілії «Корсунь-Шевченківськелісове господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»в судовомузасіданні позовне визнавпосилаючись нате,що позовнівимоги єнеобґрунтованими татакими,що неґрунтуються навимогах чинногозаконодавства,а томузадоволенню непідлягають.Крім того,просив застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 строку позовної давності, посилаючись на те, що позивачу стало відомо про порушене право у травні 2015 року, а саме з часу укладення договору дарування від 29 травня 2015 року, за яким він набув право спільної часткової власності на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Представник відповідача Державногоагентства лісовихресурсів Українив судовомузасіданні позовне визнавта зазначив,що державний акт на право постійного користування землею, який позивач просить визнати недійсним, виданий відповідно до рішення сільської ради ще у 2001 році, згідно з законом, що діяв на той час, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним. В задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача Чорноморської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій також зазначила, що з рішенням суду будуть згодні.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2021 року цивільній справі № 483/490/19, провадження № 2/483/33/2021 позов ОСОБА_1 до державного агентства лісових ресурсів України, третя особа державне підприємство «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» про реальний поділ нерухомого майна задоволено повністю, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та Державного агентства лісових ресурсів України на базу відпочинку «Лісовик», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та виділено у власність ОСОБА_1 , співвласнику з ідеальною часткою 24/100, в натурі приміщення бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташовані за вказаною вище адресою, реальна частка ОСОБА_1 становить 22/100, що на 2/100 менше від ідеальної частки, і є цілою часткою (а.с. 10-12).

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 123 від 25 листопада 2021 року, житловому будинку, що належить ОСОБА_1 , на підставі вказаного вище рішення, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 27).

20 жовтня 2022 року КП «ММБТІ» було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я позивача (а.с. 17-21).

24 жовтня 2022 року на підставі рішення виконавчого комітету Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 123 від 25 листопада 2021 року та рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області № 483/490/19 від 24 червня 2021 року позивач ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (запис48268892)№ 313591537від 28 жовтня 2022 року (а.с. 16).

Як вбачається з листа Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 1092/04.03 від 14 листопада 2022 року ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розташування та обслуговування вказаного вище житлового будинку у зв`язку із тим, що належний йому будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2270 га, яка надана в постійне користування Корсунь-Шевченківському державному лісогосподарському підприємству, що посвідчується державним актом на право постійного користування землею cepiї МК, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 105 від 28 грудня 2001 року (а.с. 26).

Відповідно до ст.116ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції від 25 жовтня 2001 року) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з копії державного акту на право постійного користування землею серії МК, виданого 28 грудня 2001 року Чорноморською сільською радою народних депутатів Очаківського району Миколаївської області України Корсунь-Шевченківському державному лісогосподарському підприємству було надано у постійне користування 0,2270 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідно до рішення 20 сесії 23 скликання Чорноморської сільської ради народних депутатів від 20 грудня 2001 року № 8 (а.с. 22-23).

Відповідно до ст.ст. 321, 387 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд констатує, що захист права власності гарантується як національним законодавством, так і ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29 листопада 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others vs. Ireland, № 12742/87), в якому вказано, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватись своєю власністю. В даному випадку зазначене сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, порушується наявністю державного акту на право користування землею, виданого на ім`я відповідача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 1-10/2004, охоронюваний законом інтерес слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо опосередкованого у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Видача державного акта на право на земельну ділянку без визначеної законом підстави є неправомірною (ч. 1 ст. 116 ЗК України), а державний акт, виданий з порушеннями вимог ст.ст. 116, 118 ЗК України недійсним.

Зазначений правовий висновок викладений в Постанові Судової палатиу цивільнихсправах ВерховногоСуду Українивід 24квітня 2013року в справі № 6-14цс13.

Отже, визнання недійсними державних актів вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.393ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірним державним актом порушуються права позивача, щодо отримання у власність або користування земельної ділянки для обслуговування належного йому житлового будинку, а тому позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо застосування до позовних вимог ОСОБА_1 строку позовної давності на якому наголошував представник відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі його філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність цестрок,у межахякого особаможе звернутисядо судуз вимогоюпро захистсвого цивільногоправа абоінтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2021 року в цивільній справі № 483/490/19 було припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та Державного агентства лісових ресурсів України на базу відпочинку «Лісовик» та проведено її реальний поділ. 14 листопада 2022 року позивач отримав відмову сільської ради у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність, тобто позивачу з цього часу стало відомо про порушення його прав. З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 15 листопада 2022 року, тобто в передбачений ст. 257 ЦК України строк, а тому строк для звернення з даним позовом до суду ним не пропущено.

Судові витрати суд відносить на рахунок позивача за клопотанням останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чорноморської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі його філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та Державного агентствалісових ресурсівУкраїни провизнання недійснимдержавного актуна правопостійного користуванняземлею задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії МК, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 105 від 28 грудня 2001 року, виданий Чорноморською сільською радою народних депутатів Очакіського району Миколаївської області на право постійного користування землею Корсунь-Шевченківському державному лісогосподарському підприємству відповідно до рішення 20 сесії 23 скликання Чорноморської сільської ради народних депутатів від 20 грудня 2001 року № 8, площею 0,2270 га для розміщення бази відпочинку «Лісовик».

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2024 року.

Головуючий: