Ухвала

від 22.02.2024 по справі 910/8497/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8497/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр"

до Державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка"

про витребування та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/8497/22.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги та дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/8497/22 задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/8497/22 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалюючи вказану постанову суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Умови договору б/н про постановку балету "За двома зайцями" від 26.11.2014 та додаток № 1 про внесення змін та доповнення до цього договору щодо обов`язку Державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка" виготовити необхідні декорації, костюми, реквізит та інші сценічно-постановочні засоби відповідно до розроблених художником ескізів та згідно з кошторисом, які позивач помилково тлумачить за ознаки договору підряду, є умовами про цілі надання та порядок використання благодійної пожертви.

Позивач не надав суду жодного доказу на спростування визначених договором про постановку балету "За двома зайцями" підстав та умов набуття Державним підприємством "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка" матеріалів на виготовлення костюмів та декорацій для балету.

У підписаних сторонами актах приймання-передачі матеріалів прямо вказано, що акти складені згідно із договором № 92 від 26.11.2014 та додатком № 1 від 01.12.2014, який передбачав у рамках реалізації постановки балету набуття Державним підприємством "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка" цільового благодійного внеску у вигляді матеріалів на виготовлення костюмів та декорацій для балету на суму 400 000,00 грн від Благодійного Фонду підтримки культурної спадщини міста Переяслав-Хмельницький, від імені якого та винагороду із боку якого Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр", як продюсерський центр, здійснював координування творчо-організаційних питань, пов`язаних з постановкою балету.

Отже, той факт, що учасником операцій з приймання-передачі матеріалів було Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр", а не безпосередньо Фонд, не спростовує зазначену в актах мету передачі, а також підстави та умови набуття відповідачем матеріалів саме як цільового благодійного внеску за договором про постановку балету "За двома зайцями".

Оскільки позивачем не доведено зворотне, в силу положень статті 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 6 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", право власності на перелічені в актах приймання-передачі від 17.05.2017 № 01; від 23.05.2017 № 02; від 31.05.2017 № 03; від 31.05.2017 № 04; від 31.05.2017 № 05; від 30.06.2017 № 06; від 30.06.2017 № 07; від 31.07.2017 № 8; від 07.07.2017 № 09 матеріали, з моменту їх передачі, перейшло до Державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка".

Встановлені обставини спростовують доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр" про набуття позивачем права власності відповідно до статей 331, 332 ЦК України на виготовлені та перероблені відповідачем при реалізації постановки балету "За двома зайцями" декорації, костюми, взуття та реквізит згідно із переліком.

Як убачається з матеріалів скарги та встановлено оскаржуваним судовим рішеннями у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр" подало до Північного апеляційного господарському суду заяву про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 910/8497/22 за нововиявленими обставинами, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/8497/22.

В обґрунтування поданої заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що він одразу після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови від 03.10.2023 у цій справі, якою встановлено обставини отримання відповідачем матеріалів від позивача в якості благодійного внеску, звернувся з рядом адвокатських запитів до органів контролю щодо перевірки первинних документів та бухгалтерського обліку відповідача.

Заявник вказує, що на його запит від 30.10.2023 № 30/10-23 листом Рахункової палати України від 08.11.2023 № 08-2651 було надано копію акту від 16.10.2018 № 05-10/03-24, яким зафіксовано результати аудиту ефективності використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку національних театрів та використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету Державним підприємством "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка".

Позивач зазначає, що вказаним актом аудиту від 16.10.2018 №05-10/03-24 підтверджується обставина того, що відповідач у 2017 році не отримував від позивача жодної благодійної допомоги.

Водночас, за висновком заявника, обставини того, що відповідач не приймав від позивача матеріали в якості благодійного внеску спростовують висновки, викладені апеляційним судом в постанові від 03.10.2023 у даній справі.

Оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 910/8497/22 відмовлено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 910/8497/22 залишено в силі.

Судове рішення обґрунтоване недоведеністю заявником належними та допустимими доказами існування передбачених пунктом 1 частини другої статті 320 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) нововиявлених обставин, які в установленому порядку спростовують факти, встановлені в постанові апеляційного суду, а доводи щодо виявлення відповідних відомостей вже після прийняття остаточного судового рішення у даній справі є наслідком виключно суб`єктивних дій (бездіяльності) позивача, який не був позбавлений можливості з`ясувати такі обставини у будь-який момент до вирішення судом спору у даній справі, а отже не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин.

Отже, дії позивача спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи щодо обставин здійснення внеску, за допомогою подання нових доказів, оцінка яким не надавалася, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною четвертою статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 24.09.2020 у справі № 922/1141/19 та від 03.03.2021 у справі № 904/4470/16.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні частини першої статті 320 цього Кодексу є одночасна наявність таких чотирьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; по-третє, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-четверте, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19, від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 921/96/18, від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16).

Так, заявник вказав, що він одразу після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови від 03.10.2023 у даній справі, якою встановлено обставини отримання відповідачем матеріалів від позивача в якості благодійного внеску, звернувся з рядом адвокатських запитів до органів контролю щодо перевірки первинних документів та бухгалтерського обліку відповідача.

З наведеного випливає, що виявлення відповідних відомостей вже після прийняття остаточного судового рішення у даній справі (постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023) було наслідком виключно суб`єктивних дій (бездіяльності) позивача, який не був позбавлений можливості з`ясувати такі обставини у будь-який момент до вирішення судом спору у даній справі, а отже не відповідають визначеним процесуальним законом ознакам нововиявлених обставин.

Отже, дії позивача спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи щодо обставин здійснення внеску, за допомогою подання нових доказів, оцінка яким не надавалася, стосовно обставин, що були встановлені судом.

На підставі наданих до суду заявником доказів, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність необхідних умов існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки заявник мав можливість доводити наявність фактичних обставин, шляхом надання відповідних доказів.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до незгоди скаржника з оскаржуваним рішенням, а також до необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин, тоді як судом попередньої інстанції вже були встановлені ці факти в судовому рішенні на підставі наявних доказів.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

За змістом частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/8497/22 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права, на які посилається скаржник, судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення (зокрема, статті 320 ГПК України), а доводи скаржника зводяться до незгоди скаржника не з оскаржуваною ухвалою, а з судовим рішенням, яке він просив переглянути за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний театр" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/8497/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ