Ухвала

від 22.02.2024 по справі 924/971/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 924/971/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі

за позовом Міністерства юстиції України

до 1) Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини",

2) Комуністичної партії України

про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 до Касаційного господарського суду надійшла, подана через Електронний суд 16.02.2024, касаційна скарга Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 924/971/23.

Приймаючи обґрунтування скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" відповідають вимогам статей 287-291 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У поданій скарзі викладено клопотання Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" про її участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до частини першої статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, які набули чинності 05.10.2021 (далі - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті на сайті https://vkz.court.gov.ua. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Враховуючи наявну технічну можливість у проведенні відеоконференції поза межами приміщення суду та необхідність забезпечення балансу між правом сторони щодо участі у судовому засіданні та реалізацією ним процесуальних прав й розглядом господарської справи в розумні строки, наявні підстави для задоволення заявленого клопотання.

Ураховуючи, що право на участь у розгляді справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та ГПК України, беручи до уваги умови воєнного стану, з огляду на необхідність забезпечення своєчасного розгляду господарської справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" про участь у судовому засіданні у справі № 924/971/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів і провести судове засідання в режимі відеоконференції з урахуванням технічних можливостей у суді з використанням Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua.

У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення у цій справі до закінчення його перегляду у касаційному порядку, обґрунтоване недопущенням порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів скаржника, які можуть настати у зв`язку з виконанням оскаржуваного судового рішення, а також уникнення повороту виконання цього рішення.

Розглянувши клопотання скаржника, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.

Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть утруднити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.

Однак подане скаржником клопотання вказаним критеріям не відповідає, оскільки доводи заявника щодо запобігання збитків, що будуть завдані внаслідок дії судових рішень є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, які суд міг би оцінити.

Діючим законодавством, у тому числі процесуальним, передбачено право кожної особи на захист своїх прав та інтересів у суді, у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Лише посилання на потенційну можливість настання негативних наслідків не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Керуючись статтями 197, 234, 235, 287-291, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 924/971/23.

2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні 09 квітня 2024 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 332.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 18.03.2024 з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

4. Відмовити Благодійній організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" у задоволені клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 924/971/23.

5. Задовольнити клопотання Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

6. Забезпечити участь Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" у судових засіданнях у справі № 924/971/23 в режимі відеоконференції з використанням Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua.

7. Попередити, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

8. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

9. Витребувати з Господарського суду Хмельницької області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 924/971/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та до інших учасників справи, у зв`язку з чим максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 ГПК України.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.